mind
Місць дедалі менше: чим загрожує міграція продовольчого ритейлу в Західну Україну

Місць дедалі менше: чим загрожує міграція продовольчого ритейлу в Західну Україну

І що стримує розвиток гравців ринку

Цей матеріал також доступний російською
Місць дедалі менше: чим загрожує міграція продовольчого ритейлу в Західну Україну
Фото: pixabay

«Точка зростання» українського продовольчого ритейлу змістилася на захід країни. Аналітики ще не підбили підсумки минулого року, але за три квартали 2018-го кожна третя торгова точка розпочала свою роботу в західному регіоні, і лише кожна п'ята – в Києві. Всього за дев'ять місяців мережі відкрили 315 торгових точок. Для порівняння: за аналогічний період 2017 року було відкрито 334 нових магазини, йдеться в дослідженні компанії GT Partners Ukraine. «До початку військових дій 2014 року за темпами відкриття нових магазинів лідирував схід України», – зазначає директор дослідницької компанії GT Partners Ukraine Ігор Гугля.

Коли ж у Західному регіоні виникне справжня конкуренція між гравцями, розбирався Mind.

Чому акцент не на Київ? Освоювати столицю гравці продовольчого ритейлу не мають можливості. «У Києві працює велика кількість мереж, конкуренція дуже жорстка, і є місця, де супермаркети знаходяться неподалік один від одного», – говорить співвласник мережі «Фуршет» Ігор Баленко. Наприклад, на Берковцях працює гіпермаркет «Ашан», а в розташованому по сусідству ТРЦ Lavina Mall – «Сільпо». Тому, за його словами, ритейлери зосереджуються на розвитку в невеликих містах і освоєнні нових регіонів. «Усі райони Києва насичені магазинами», – підкреслює Гугля.

Місць дедалі менше: чим загрожує міграція продовольчого ритейлу на Західну Україну

Після початку військових дій діловий центр України перемістився до Львова. Заступник мера Львова Андрій Москаленко розповів Mind, що останні сім-вісім років на 10–15% щорічно в місті зростає IT-сфера, де середня заробітна плата становить $2000 на місяць. «У Львові зараз працює близько 30 000 IT-фахівців. Розвивається малий і середній бізнес – відкриваються нові ресторани, готелі і виробничі цехи», – перераховує Москаленко.

За підсумками 2017 року найбільшими на заході країни, за даними GT Partners Ukraine, є луцька компанія Volwest (мережі «Наш край», Spar – 175 магазинів), «Львівхолод» (мережа «Рукавичка» – 131 магазин), «Пакко Холдинг» («Пакко», «Вопак» – 73 магазини), «Кальварія сторс» (мережа «Сім-23» – 58 магазинів) і Avanta Group («Колібріс», «555» і «АВС Маркет» – 58 магазинів). Даних за 2018 рік поки немає.

Конкуренцію їм складають національні мережі. «Всі мережі хочуть розвиватися на заході країни. Для них це стратегічний напрям», – підтверджує комерційний директор девелоперської компанії «Будхауз Груп» Максим Гаврюшин. Найактивнішими є АТБ, Fozzy Group і «Ашан», який відкрив свій третій магазин у Львові в грудні минулого року. «Конкуренція між локальними і національними мережами посилюється», – каже Гаврюшин. Але пік протистояння, за його словами, ще попереду.

Проблеми з фінансуванням. Розвиток ритейлерів був би динамічнішим, але у них спостерігається гостра нестача грошей. «В Україні немає можливості залучити фінансування для розвитку мережі, тому магазини розвиваються за свої гроші. Але робити це дедалі складніше, оскільки прибуток зростає дуже повільно», – розповідає Mind директор продовольчої мережі, який побажав залишитися неназваним.

Для порівняння: у стабільний докризовий період, коли ритейлери нарощували обороти переважно за рахунок позикових коштів, щорічно відкривалося до 1000 торгових точок. Роки кризи пережили не всі. Темпи розвитку скоротила Billa (мережа відмовилася від своїх регіональних магазинів) і «Фуршет». Від свого бізнесу в Україні в 2014 році відмовився один з найбільших російських ритейлерів – компанія X5 Retail Group, яка продала мережу «Перекресток» конкуренту Varus.

«Якби у ритейлерів був доступ до кредитних коштів, то темпи їхнього розвитку були б вищими. Наскільки – складно сказати. Зараз позику можна отримати під 25% річних у гривні, тоді як маржа у багатьох мереж становить 8–10%», – відзначає партнер компанії Atlas Advisors Олексій Ращупкин.

У регіонах витрати на відкриття магазину нижчі. Директор АН «Брок-Ріелті» Дмитро Корчев уточнює, що орендувати приміщення під магазин у прохідному місці в Києві можна за $15–20 за один квадратний метр на місяць. У великих містах ставки як мінімум на 30% нижчі. Але і виручка з одного квадратного метра приблизно на 30% менша.

«Прибуток не зростає, бо збільшуються витрати. Ми змушені підвищувати зарплату, оскільки конкуренція за персонал збільшується», – пояснює Ігор Баленко. За даними Державної служби статистики, якщо в січні минулого року середній розмір заробітної плати склав 7700 грн, то в листопаді – 9160 грн на місяць.

Чим загрожує активізація столичних гравців? Насичення ринку продритейлу на заході країни може настати в найближчі кілька років. Найпривабливіші райони для мереж – Львів і його область, що динамічно розвиваються, а також прикордонні райони. Ціни на продукти харчування в Україні в середньому на 10–15% нижчі, якщо порівнювати з магазинами у Словаччині, Угорщині чи Польщі. Тому мережі розраховують залучати і громадян ЄС, які приїжджають сюди за покупками. Це може призвести до того, що великі національні мережі почнуть скуповувати магазини конкурентів у першу чергу в найпривабливіших для них районах.

Як правило, угоди на ринку продовольчого ритейлу мають свою особливість. Покупці рідко набувають юридичну особу, а отримують торгове обладнання, товарні залишки і переукладають на себе договори оренди на приміщення. Борги перед постачальниками залишаються на старій юрособі.

«Свій бізнес на продаж можуть виставляти невеликі регіональні мережі, які не в змозі конкурувати з великими гравцями. Але їх залишилося небагато», – говорить Олексій Ращупкин. Ці активи здатні зацікавити великих українських ритейлерів. Наприклад, у 2016 році мережа АТБ придбала понад половину магазинів західноукраїнської мережі «Барвінок».

Втім, великих угод на ринку найближчим часом Ігор Баленко не очікує. Прогноз стосується не лише західного регіону, а й усієї України. Адже цього року інвестори можуть призупинити переговори через майбутні вибори президента і депутатів Верховної Ради.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті