Захворіло у світі
11,662,574
Померло у світі
539,058
Вилікувалось у світі
6,336,732
Захворіло в Україні
49,607
Померло в Україні
1,283
Вилікувалось в Україні
22,193
У повному ФОПі: як насправді працюють українські IT-компанії

У повному ФОПі: як насправді працюють українські IT-компанії

І чому вітчизняні розробники поступово стали «підприємцями»

Цей матеріал також доступний російською
У повному ФОПі: як насправді працюють українські IT-компанії
Фото: pixabay

У першій декаді лютого Міністерство соціальної політики оприлюднило проект закону, що змусив напружитися всю галузь IT-аутсорсингу. Як уже писав Mind, уряд хоче перекваліфікувати відносини компаній з фізичними особами – підприємцями (ФОП) з цивільно-правових у трудові. Тобто ФОП, який виконує роботу в приміщенні замовника, на його обладнанні, під його контролем і отримує 75% доходу і більше з одного джерела, вважатиметься найманим співробітником. І за нього доведеться платити зовсім інші податки.

Mind з'ясував, скільки ФОПів налічується в IT-галузі, навіщо компаніям «офшорки» і що буде, якщо вся ця система завалиться.

Скільки ФОПів у IT? IT в Україні – це переважно експортно-орієнтований аутсорсинг. Тобто українські компанії виконують роботу для іноземних замовників, які вже випускають програмний продукт під своїм брендом.

За даними Асоціації IT Ukraine за 2018 рік, в Україні налічується 127 000 програмістів. З них близько 90% оформлені як ФОПи (фізичні особи – підприємці).

ФОПи виконують роботу на підставі договорів підряду з українською юридичною особою – власне IT-компанією. Зазвичай ця юрособа має форму товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Іноді юросіб декілька.

Наприклад, у найбільшої в Україні аутсорсингової ІТ-компанії EPAM – дві юридичні особи: ТОВ «ЕПАМ Системз» і ТОВ «ЕПАМ Рішення». Вони, у свою чергу, належать офшорним компаніям Epam Systems (Cyprus) Limited і Epam Systems Inc (США, штат Делавер). У компанії також є офіційно зареєстровані філії у Вінниці, Дніпрі, Харкові та Львові.

У компанії Ciklum теж дві юрособи в Україні: ТОВ «Сіклум» і ТОВ «Сіклум ІТ Сервісес». Перша належить Ciklum Holding UK Limited, зареєстрованій у Великій Британії, і Торбену Майгаарду – засновнику компанії, який загинув у січні 2019 року. Друге ТОВ – на кіпрській компанії Ciklum Holding Limited.

У розробника Luxoft в Україні одна юрособа – ТОВ «Люксофт Україна». Його материнська компанія Luxoft UK Limited зареєстрована в Лондоні, а Luxoft International Company Limited – на Кіпрі. Все це – дані Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції.

За інформацією порталу DOU.ua, лише на ці три компанії – Epam, Ciklum і Luxoft – працює понад 13 000 осіб.

Навіщо айтішникам «офшорки»? Керуючий партнер юридичної фірми SDM Partners Дмитро Сирота розповідає, що така структура продиктована необхідністю податкової оптимізації. Так звані фасадні компанії, зареєстровані в ЄС або США, створюють респектабельний імідж для бізнесу і є основними контрагентами з замовником і виконавцем. Іншими словами, компанії реєструються там, де знаходяться їх основні замовники. Це загальноприйнята у світі практика.

Материнська ж компанія, зареєстрована в низькоподатковій (не завжди офшорній) зоні, є одержувачем дивідендів, які, як правило, оподатковуються за мінімальною ставкою.

У штаті українських юросіб зазвичай числиться весь топ-менеджмент: генеральний директор, технічний директор, директор з маркетингу, директор з персоналу, а також частина розробників. Решта можуть виконувати роботу як ФОП.

Юрист практики корпоративного права ЮК Juscutum Марія Фельмецгер розповідає, що ведення звітності ФОПів, як правило, бере на себе компанія. І це також може викликати питання у контролюючих органів – чи не є такі відносини трудовими.

У зв'язку з цим спроба на законодавчому рівні перекрити кисень моделі співпраці з ФОП в IT-секторі цілком зрозуміла, адже існує безліч компаній, які замість трудових договорів на постійній основі практикують укладення цивільно-правових договорів з фізособами, хоча вони де-факто є працівниками, вважає Ольга Мельниченко, керівник практики «Консультування з питань виходу на ринок, трудового та міграційного права» PwC Legal Україна. «Такі недобросовісні компанії дійсно мають широке поле для зловживань і будують свої бізнес-моделі, орієнтуючись, в першу чергу, на зменшення податкового навантаження на свій бізнес, пов'язаного з найманою працею», – каже вона.

Хто може бути ФОП? За словами Марії Фельмецгер, ФОП може виконувати тільки ту роботу, де можна побачити кінцевий результат – наприклад, написаний програмний код, намальований логотип. Це робота, яка не вимагає постійного перебування в офісі, не полягає в системному виконанні певної функції. Тому співпраця з договорами підряду є популярною в IT-сфері та креативних індустріях. І з цієї ж причини продавець або касир в супермаркеті не можуть бути ФОПами. Хоча, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, торгові мережі як раз використовують таку схему, щоб платити менше податків.

CEO компанії Alcor Дмитро Овчаренко вважає, що співпраця з ФОП – це єдина бізнес-модель, яка підходить для креативних професій в Україні. Він нагадує, що в Україні використовується КЗпП (Кодекс законів про працю), затверджений ще в 1971 році. Туди постійно вносяться зміни, але в своїй основі він не відповідає умовам співпраці з людьми в XXI столітті.

Наприклад, згідно з українським законодавством, гнучкий графік може допускатися, але потрібно відпрацювання робочого часу в повному обсязі. А робота з дому дозволена, тільки якщо у людини є необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічним вимогам. «Середній вік програмістів – 25–27 років, вони вважають за краще мати гнучкий графік, багато працювати з дому, подорожувати», – каже Овчаренко.

Скільки податків платять айтішники? Податки платять усі: і українська юрособа IT-компанії, і приватні підприємці, які підписали з нею договори.

Юрособа відраховує податки на зарплату штатних працівників: 22% ЄСВ нараховується понад зарплату, а 18% ПДФО і 1,5% військового збору обчислюються з неї. Наприклад, за кожного співробітника на мінімальну зарплату (з січня це 4173 грн) компанія повинна додатково заплатити 918 грн. Ще 751,14 грн і 62,59 грн віднімаються з самої «мінімалки» – у результаті на руки працівник отримує 3359,26 грн. Також компанія на загальній системі оподаткування повинна заплатити податок на прибуток і ПДВ.

Експорт програмного забезпечення звільняється від ПДВ – для айтішників зараз діє пільговий режим. Також до 2023 року тимчасово звільняється від ПДВ продаж і перепродаж софта. Ця норма вводилася, щоб підтримати місцеві продуктові компанії. Але, як розповідає Дмитро Овчаренко, за фактом нею користуються вендори на кшталт Microsoft або Cisco, коли продають свою продукцію в Україні. Аутсорсинговому ІТ-бізнесу така пільга не потрібна.

Що стосується ФОП, то найчастіше айтішники працюють на третій групі єдиного податку. Це означає, що вони платять відрахування в розмірі 5% від доходу або 3% від доходу, якщо ФОП є платником ПДВ, плюс 22% від мінімальної заробітної плати – тобто 918,06 грн.

«Нами маніпулюють, коли говорять, що ФОПи не платять податки», – вважає керівник EPAM Юрій Антонюк. За його підрахунками, звичайний приватний підприємець у IТ із середнім доходом в $2500 на третій групі платить в бюджет і Пенсійний фонд близько 4000 грн на місяць – стільки ж, скільки і найманий працівник із зарплатою близько 10 000 грн.

До речі, зарплатою в 10 000 грн і вище в Україні можуть похвалитися небагато людей. За даними Держстату на вересень 2018 року, її отримували 26,8% працевлаштованих людей. Офіційна зарплата в розмірі 6000–10 000 грн виплачувалася 53,1% працівників, а 7,4% оформлені на «мінімалку».

Чому айтішники «вчепилися» за ФОП? Основна причина, через яку західні замовники обирають співпрацю з Україною – це вартість розробки. Виконання таких послуг в Україні може обійтися замовнику вдвічі дешевше, ніж, наприклад, у США. При цьому якість буде на гідному рівні.

Домогтися низької вартості дозволяє дешевша робоча сила (хоча в деяких компаніях зарплати розробників вже підтягуються до світового рівня), а також оптимізація оподаткування через ФОП.

Крім України, дешеву розробку пропонують Індія, Білорусь, Румунія, Болгарія, Польща, де діють податкові пільги для IT. Наприклад, у Білорусі в Парку високих технологій компанії платять 9% податку на доходи фізосіб і 0% податку на прибуток. В Індії немає податку на прибуток для молодих компаній – щоб у перші п'ять років вони могли продавати продукт задешево і напрацювали клієнтську базу.

Оскільки конкурувати доводиться за ціною, рентабельність сервісного IT-бізнесу в Україні залишається низькою, лише 10–15%. У продуктових компаній вона вище. Але так склалося, що Україна на 90% затребувана саме в сервісній індустрії і щорічно приводить до країни $4,5 млрд валютної виручки з ростом 20%. «Змінити умови – означає це втратити і порадувати конкурентів», – вважає Дмитро Овчаренко. Його компанія допомагає світовим брендам відкривати R&D в Україні, займається юридичним супроводом угод. Зокрема, юристи Alcor брали участь у купівлі компанії Ring компанією Amazon.

Овчаренко вважає, що, якщо заборонити роботу через ФОП, українським компаніям буде архіскладно вигравати контракти у країн-конкурентів. «За великим рахунком саме введена Леонідом Кучмою спрощенка в 1999 році випадково стала єдиною причиною, чому ми зараз говоримо про IT-індустрію в Україні», – додає він.

Як IT-галузь виглядатиме без ФОП? Марія Фельмецгер з Juscutum вважає, що запропонований Мінсоцполітики законопроект не несе чогось кардинально нового, і компанії продовжать працювати через ФОП. Просто тепер їм доведеться більше уваги приділяти юридичному боку бізнесу. «Негласно передбачені законопроектом обмеження давно використовуються інспекторами при перекваліфікації відносин у трудові», – розповідає вона.

Разом з тим, на думку Ольги Мельниченко, в контексті такої законодавчої ініціативи слід розмежовувати приховані де-факто трудові відносини, де фізична особа насправді позбавляється гарантій, визначених трудовим законодавством, і цивільно-правові відносини, де два незалежні один від одного суб’єкти господарювання укладають угоду на засадах свободи договору. Тому законопроект слід доопрацювати, зосередившись на чіткому розмежуванні цих понять.

Але є й інші варіанти розвитку подій. Юрій Антонюк з Epam застерігає, що IT-бізнес може піти в тінь або взагалі покинути країну. Аналогічної думки дотримується і Дмитро Сирота з SDM Partners, і Дмитро Овчаренко з Alcor.

«Ті, хто не поїде, будуть змушені наймати в штат. Але давайте будемо відвертими: у країні, в якій 50% економіки в тіні, все одно компанії візьмуть хлопців на ті ж 1–2 мінімальні заробітні плати, як і в середньому по країні», – вважає Овчаренко.

Працювати через ФОП або оформити співробітників на «мінімалку» в штат? З точки зору юристів, обидві схеми є ризикованими і порушують трудове законодавство. У першому випадку йдеться про приховування реальних трудових відносин, у другому – про виплату заробітної плати без відрахувань ЄСВ, ПДФО та військового збору. «За обидва правопорушення встановлено штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат», – розповідає Марія Фельмецгер.

На думку Юрія Антонюка, податки можна поступово, за кілька років підняти до «розумної межі», але не до 40%. Щоб люди і бізнес могли пристосуватися до нових умов і держава отримала більше грошей в середньостроковій перспективі. «Але не потрібно апелювати до правил кодексу 50-річної давності, коли у світі зростає нова економіка, цифрові робочі місця, а ми знову чуємо про перевірки, виконання штатних зобов'язань та інше». На його думку, ця тема вимагає окремої відповідальної дискусії.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті