Здорові стосунки: як переконати іноземців лікуватися в Україні

Британець Дан Роуз уже другий рік їздить лікувати зуби в Будапешт – у Британії приватні стоматологічні послуги дуже дорогі, а щоб записатися в державну лікарню, потрібно чекати декілька місяців. В угорській стоматологічній клініці він уже побував тричі. На перельоти, проживання і безпосередньо лікування витратив біля 7000 фунтів стерлінгів (близько $9000.). У Британії такий самий обсяг стоматологічної допомоги коштував би йому як мінімум вшестеро дорожче.

Коли Дан Роуз дізнався, що в Україні ціни нижчі, ніж в Угорщині, вирішив шукати лікаря в нашій країні. Але не тільки для себе, а й для своїх співвітчизників – він планує організовувати платні «стоматологічні тури».

Стоматологія – популярний напрям в медичному туризмі. Не менше 20% медичних туристів, які відвідують Україну, їдуть до нашої країни за послугами стоматологів. Mind з'ясовував, які напрями медтуризму затребувані в іноземців в Україні та які перспективи в цієї сфери.

Що лікують? За даними Української асоціації медичного туризму (УАМТ), послуги іноземцям в Україні у 2018 році надавали 120–150 клінік. Ще пару років тому в цій сфері працювало трохи більше сотні медичних установ.

Інформація про те, за якими саме медичними послугами їдуть туристи, різниться. У УАМТ серед топ-6 найзатребуваніших називають репродуктивну медицину, стоматологію, офтальмологію, естетичну медицину і косметологію, а також пластичну хірургію. У Bookimed, профільному онлайн-сервісі з пошуку клінік (платформою користується понад 150 000 людей), найпопулярнішими запитами за 2018 рік виявилися: онкологія, неврологія, нейрохірургія, онкогематологія, а також ортопедія і травматологія.

Розбіжності, швидше за все, виникають через відсутність єдиної системи обліку. Часто за стоматологічними послугами туристи їдуть в Україну, минаючи онлайн-платформи бронювання. А якщо туристи звертаються до державних закладів, то не потрапляють у статистику УАМТ.

Скільки туристів їде? Зведеної статистики немає. До того ж незрозуміло, як рахувати кількість медичних туристів. У поняття «медичних туризм» входить чотири базові напрями: діагностика, лікування, реабілітація та естетична медицина. У УАМТ рахують лише тих, хто звернувся до українських клінік за діагностикою та лікуванням – таких, за даними організації, у 2018 році було понад 55 000 осіб (у 2017-му – 50 000).

Але з урахуванням санаторно-оздоровчого спрямування таких туристів буде значно більше. Лише Трускавець щорічно відвідують майже 200 000 відпочиваючих, половина – з-за кордону, останніми роками – переважно з Польщі.

Також в УАМТ не підраховують іноземних пацієнтів, які звернулися за допомогою до державних клінік.

Основний потік медтуристів до України йде з СНД. «Але останніми роками різко збільшилася кількість жителів Китаю, арабських країн, які їдуть в основному за клітинною терапією, омолоджуючими процедурами VIP-класу і репродукцією», – зазначає Віолетта Янишевська, президент УАМТ.

Скільки витрачають медичні туристи? За даними УАМТ, кожен медтурист залишає тут $2000–2500. Це, наприклад, уп'ятеро більше, ніж витрачає середньостатистичний звичайний інтурист за 3–5 днів у Києві. За підрахунками Янишевської, минулого року провідні українські медзаклади заробили на лікувальному сегменті в'їзного медичного туризму $110–162 млн. «Але ринок санаторно-курортних послуг (сегмент оздоровчого туризму) вдвічі-втричі більше», – уточнює голова асоціації.

На тлі світового ринку, який Міжнародна асоціація медичного туризму (Medical Tourism Association – MTA) у 2017 році оцінила в $100 млрд, цей показник більш ніж скромний. За даними MTA, у світовій індустрії за один візит турист витрачає близько $7000. У 2017 році послугами медичного туризму в світі скористалися 14 млн людей.

Порівняно з більшістю країн-сусідів Україна теж програє. Як і з Туреччиною, яку цього року має відвідати близько мільйона медтуристів, і середня сума, яку вони залишають у цій країні, – $5800.

Росія поки єдина країна-сусід, куди приїжджає вдвічі більше медтуристів, ніж в Україну, але витрачають вони стільки ж, скільки і в нашій країні – близько $2000.

У чому фішка українських клінік? В основному – у співвідношенні порівняно низької ціни послуги та її якості. У великих клініках є сучасне обладнання: кібер-ніж, томотерапія, ПЕТ-КТ. Нещодавно в Україні з'явився Robot Da Vinci (робот-хірург, застосовується для малоінвазивних операцій). У середньому медпослуги жителям ЄС тут обходяться в 3–4 рази дешевше, ніж коштували б у своїй країні. Наприклад, за операцію очей при катаракті в українських клініках треба заплатити від $650, а в Австрії та Німеччині – від 2500 євро.

Лікування безпліддя в Україні (за програмою IVF + ICSI) коштує від 2500 євро, тоді як в країнах ЄС мінімум удвічі дорожче. А за результативністю українські клініки в цьому напрямку не відстають від європейських.

Ще один виграшний момент для репродуктивних технологій – лояльне законодавство. В Україні немає вікових обмежень для проведення ЕКЗ. В Ізраїлі, наприклад, такі ліміти є – безкоштовно (за держпрограмою)  ізраїльтянки можуть його пройти тільки до 45 років, а після цього віку – лише платно, причому вартість однієї спроби сягає від $5000 без урахування аналізів та медикаментів. У деяких країнах Євросоюзу (наприклад, в Італії) технологія ЕКЗ і зовсім була довгий час заборонена.

Є й унікальні розробки. Одна з таких – технологія лікування ДЦП за методикою професора Володимира Козявкіна в Міжнародній клініці реабілітації (м. Трускавець). Це один з небагатьох медичних закладів, у який звертаються за допомогою з усього світу, зокрема й з країн з високим рівнем охорони здоров'я: Японії, США, Швейцарії, Німеччини та ін.

В УАМТ відзначають престиж українських кардіохірургів. «В Україні є багато сучасних кардіохірургічних клінік, де застосовуються інноваційні методи, клініки оснащені сучасним обладнанням, лікарі мають колосальний досвід, у тому числі проводять унікальні складні операції, які в Європі роблять одиниці лікарів», – зазначає Віолетта Янишевська.

Який імідж української медицини в цілому? УАМТ як організація з'явилася п'ять років тому, і з цього ж часу медичний туризм оформився в окремий напрямок. Жодних досліджень щодо привабливості української системи охорони здоров'я для зарубіжжя на державному рівні раніше не проводилося.

Україна відсутня в рейтингу країн, медична система яких має міжнародний індекс медтуризму (MTI). А більшість клінік не мають міжнародних сертифікатів і акредитації, які офіційно підтверджують, що вони працюють за міжнародними стандартами. Вирішуються на міжнародний аудит лише великі клініки. Наприклад, акредитовані за британськими стандартами QHA Trent (акредитація рекомендована Міжнародним товариством якості в охороні здоров'я) Національний інститут серця (у 2015 році) та приватна клініка «Ісіда» (восени 2018 року), а півроку тому мережа клінік Doctor Sam отримала сертифікат якості Joint Commission International (вважається вищою категорією якості у світовій медицині). Це перша мережа клінік в Україні з сертифікатом JCI.

Сертифікація – довгий, трудомісткий і дорогий процес, який зобов'язує медустанову стандартизувати роботу відповідно до безлічі критеріїв. За даними компанії «МедЕксперт», щоб отримати сертифікацію міжнародного рівня, клініці потрібно витратити від $80 000 до $100 000, а підготовка займе не менше 1,5 року.

Які перспективи? У Всесвітній туристичній організації при ООН вважають медичний туризм одним із найперспективніших напрямків галузі. У MTA пророкують індустрії зростання у 25% протягом найближчих п'яти років. Аналітики з VISA і Oxford Economics вважають, що галузь ростиме на 25% щороку (компанії готували спільну доповідь на цю тему в 2018 році). У Deloitte очікують, що кількість медичних мандрівників збільшуватиметься на 35% у рік.

В УАМТ впевнені: темпи зростання в'їзного медтуризму в Україну як мінімум перевищуватимуть рівень минулого року. На користь зростання говорить девальвація гривні та збільшення кількості недержавних медичних установ: лише в Києві за останні два роки з'явилися два приватних пологових будинки, а великі клініки відкрили декілька філій у різних районах міста. «Серед медичних туристів точно будуть користуватися попитом програми омолодження стовбуровими клітинами. В Україні зараз бум на технологію – відкривається дуже багато закладів, які спеціалізуються на цьому напрямку. У цю нішу пішли навіть Wellness-центри», – каже Янишевська.

Чи може Україна претендувати на світовому ринку на більшу частку, ніж нинішні 0,1%? «Україна має комплекс передумов стати активним учасником світового ринку медтуризму. Але чи стане вона ним – залежить від здатності створити конкурентний для зовнішнього ринку продукт у широкому розумінні. Це – сильна експертиза в лікуванні певних захворювань або естетичній медицині. Плюс сервісна інфраструктура для міжнародного пацієнта й конкурентна ціна», – вважає Інна Сосновська, co-founder проекту Onсо.STOP – міжнародного центру лікування раку.

Для цього, на її думку, потрібно як мінімум займатися просуванням на міжнародному рівні, покращувати сервіс, розвивати інфраструктуру, впроваджувати інноваційні технології, купувати сучасне обладнання і більш щільно співпрацювати з онлайн-платформами.

Співзасновник Bookimed Євген Козлов розповів, що кілька років тому вони збиралися активно розвивати напрямок медтуризму в Україні. Але виявилося, що більшість українських клінік не готові забезпечити необхідну для цього інфраструктуру: англомовний кол-центр/телефонну підтримку та логістику.