Усе можуть королі: як далеко заходить «нафтогазове» протистояння корпорацій з урядами

Державна нафтова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco вперше розкрила свої фінансові показники. Виявилося, що за підсумками 2018 року вона стала найприбутковішою у світі.

Отримані $111 млрд – це в 1,9 раза більше, ніж у Apple, яка досі вважалася світовим лідером за чистим прибутком, і в 5,3 раза більше, ніж у найбільшої публічної нафтової компанії – американської ExxonMobil.

Такий неймовірний успіх пов'язаний з подорожчанням нафти. Saudi Aramco контролює близько чверті її світових розвіданих запасів (приблизно 213 млрд барелів, за оцінкою незалежного аудиту DeGolyer & MacNaughton).

На чому «виїжджає» компанія? Saudi Aramco прагне диверсифікувати бізнес і збільшити власні виробничі потужності. Вона хоче купити у державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії (PIF) 70%-ву частку в найбільшій у країні нафтохімічній компанії Sabic за $69,1 млрд.

Необхідність отримати, за різними оцінками, $40–60 млрд для такої угоди змусила Saudi Aramco залучити боргове фінансування і вперше розмістити доларові облігації. З проспекту емісії вперше стали відомі і деякі дані про її фінансові показники.

Наприклад, у 2018 році майже половину заробленого операційного прибутку ($212,9 млрд) Saudi Aramco сплатила у вигляді прибуткового податку державі – $101 млрд (ще недавно його ставка становила 85%). Крім того, держава стягує з компанії роялті на видобуток – від 20 до 50% залежно від рівня нафтових цін. Виручка Saudi Aramco в минулому збільшилася на 35% внаслідок подорожчання нафти. Але лише 56,4% виручки компанія отримала від продажу нафти, решту – від газохімії та нафтопереробки.

Чому загальмувалося IPO? Saudi Aramco планувала купити у PIF частку Sabic ще у 2018 році. Виручені фондом кошти у свою чергу стануть заміною грошей, які планувалося отримати від IPO нафтової компанії.

Financial Times писала, що в Ер-Ріяді побоюються позовів до публічної компанії, тому вирішили відкласти публічне розміщення Saudi Aramco. Крім того, консультантам не вдається побудувати угоду так, щоб отримати для Saudi Aramco капіталізацію в $2 трлн, на яку сподівався наслідний принц Мухаммад ібн Салман.

Влада Саудівської Аравії наполягає, що плани з проведення IPO, про які вперше оголосили у 2016 році, залишаються в силі. Принц Салман вважає фондовий ринок наріжним каменем у своїй програмі диверсифікації економіки. Але розміщення Saudi Aramco вже декілька разів переносилося через численні труднощі та побоювання Ер-Ріяда, що доведеться розкривати чутливу інформацію, зокрема й ту, через яку виявилося дуже важко «відв'язати» компанію від держави.

Багато впливових людей у ​​владі та керівництві компанії не хочуть пускати в капітал приватних інвесторів, особливо зараз, коли ціни на нафту знову високі. Тому лістинг Saudi Aramco відкладений на невизначений термін. У проспекті про випуск доларових облігацій компанії, який став інформаційним приводом для новин про її фінансові рекорди, про IPO взагалі не йдеться.

Як на ситуацію впливає зовнішньополітичний фон? Низка негативних подій, пов'язаних із Саудівською Аравією, останнім часом викликає занепокоєння у іноземних інвесторів. Наприклад, вбивство журналіста-дисидента Джамаля Хашоггі минулого року. Влітку 2018-го зіпсувалися відносини Ер-Ріяда з Канадою, яка розкритикувала країну за арешти активістів, що борються за права жінок і громадянські свободи.

У листопаді 2017 року саудівська влада заарештувала сотні місцевих бізнесменів і чиновників, зокрема й принців, пояснивши це боротьбою з корупцією (на противагу думці опонентів, що таким чином принц Салман вирішив зміцнити свою владу). 99 днів арештантів утримували в готелі Ritz-Carlton в Ер-Ріяді, який тоді отримав неофіційний статус «найдорожчої в'язниці у світі», і більшість вийшли на свободу після того, як погодилися поділитися своїм багатством – виплати грошима або активами в казну в цілому перевищили $100 млрд.

The Wall Street Journal з'ясувала, що влада Саудівської Аравії витратила мільярди доларів, щоб підтримати ціни на фондовому ринку і протистояти розпродажам, що слідували за політичними кризами, які країна переживала в останні декілька років.

Дії саудівського уряду, пише газета, включали великі покупки акцій, часто в останні хвилини торгів в ті дні, коли ринок значно просідав через новинний фон від негативних подій. Так влада намагалася підкреслити, що Саудівська Аравія відкрита і безпечна для іноземних інвесторів.

Кому належать «аравійські скарби»? Але було б помилкою вважати, що неймовірний успіх Saudi Aramco пов'язаний перш за все з рішеннями уряду, зацікавленому через податки «викачувати» з компанії якомога більше ресурсів для соціальних і військових витрат королівства. Основну роль зіграв американський підхід в корпоративному управлінні, що обмежує втручання держави в бізнес. Хоча доля Saudi Aramco знаходиться в руках абсолютної монархії, їй вдалося відстояти операційну незалежність від уряду, який розраховує встановити повний контроль над її фінансами.

«Протягом життя одного покоління американці й араби перетворили Aramco на глобальний енергетичний конгломерат. Корпорація купувала частки в нафтопереробних підприємствах по всьому світу, створювала передові технологічні і дослідницькі центри, будувала гігантські нафтохімічні заводи і управляла танкерами і трубопроводами, – пише у своїй книзі Saudi.Inc американський фахівець з міжнародної економіки Еллен Уолд.

Деніел Єргін, один з авторитетних дослідників світової енергетики, засновник IHS Cambridge Energy Research Associates, також звернув увагу на особливу роль в успіху Saudi Aramco «масованого застосування нових технологій» і «високого ступеня координації» її міжнародного бізнесу. Однак залишається фактор, на який вплив корпоративної меритократії Saudi Aramco вельми обмежений – це ціни на нафту. Їх зниження легко веде бізнес компанії в зону низької рентабельності. Після обвалу цін на нафту в 2016 році Ер-Ріяд зробив ставку на структурні реформи. Однак економіка країни, як і раніше, дуже залежить від нафтової галузі, на частку якої припадає 42% ВВП і майже 90% експорту Саудівської Аравії.

Останніми роками країни ОПЕК, де Саудівська Аравія відіграє основну роль, разом з іншими експортерами нафти обмежують видобуток заради підтримки цін. Це сприяло тому, що вартість нафти Brent піднялася до $67 за барель. Але цього все одно замало, аби збалансувати бюджет королівства. Для цього, за оцінками багатьох економістів, ціна має перевищувати $80 за барель.

Щоб досягти такої життєво важливої ​​мети і зберегти можливості маніпулювати ситуацією на ринку енергоносіїв, влада Саудівської Аравії багато на що здатна. Наприклад, навіть на відкритий конфлікт з союзниками у Вашингтоні, де хочуть законодавчо обмежити можливості для картельних змов на світовому нафторинку, які впливають на прибуток енергетичних корпорацій.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS