Вода Землі й космосу: 5 наукових відкриттів квітня

Проста хімічна сполука H2O століттями заводила вчених у глухий кут. Її наявність – одна з обов'язкових умов життя на нашій планеті. Її відсутність – одна з причин безживності навколишнього космосу. Навіть цар природи і вінець творіння – людина – залежить від води набагато більше, ніж вода від неї. Можливо, саме тому океани викликають одночасно захоплення і хвилювання. Адже ще не до кінця зрозуміло, що приховують у собі кілометрові товщі води.

Mind вибрав п'ять наукових відкриттів минулого місяця, де молекули H2O, що об'єдналися в океани, надсилають неоднозначні сигнали людству.

Чи не бульйон, а бульйончик

Знаменита теорія Опаріна про виникнення життя з «первинного бульйону» – величезного стародавнього океану – піддається сумнівам і уточненням у сучасній науці. Нещодавнє відкриття дослідників Массачусетського технологічного інституту (MIT) припускає, що організми могли зароджуватися не у світовому океані, а в невеликих ставках, поширених по всій планеті.

Дослідники стверджують, що дрібні, у 10–100 см завглибшки водойми могли містити високу кількість оксидів азоту – речовини, з якою багато вчених пов'язують появу життя на Землі. У товщах світового океану ультрафіолетове освітлення й розчинене залізо могли перешкоджати синтезу оксидів азоту і, отже, виникненню живих організмів.

---

Бунтівні хвилі

Яким би не був Єдиний стародавній океан, його нинішні п'ять частин не дають людству розслабитися. Особливо Південний, де з 1985 року висота й без того найвищих у світі хвиль збільшилася на 30 см. Дослідники пов'язують те, що відбувається, зі збільшенням швидкості вітру та з кліматичними змінами на всій планеті.

Ці процеси відбуваються у всіх світових водах, але в Південному океані це стає особливо помітним. Найшвидші вітри збільшили швидкість на 5 см/с, на відміну від середнього зростання в 2 см/с. Відповідно зростають і хвилі.

Подібні зміни ризикують створити проблеми спільнотам, які проживають на території Австралії, Нової Зеландії та Південної Америки. Ще суворіші і, можливо, частіші шторми загрожують новими руйнуваннями. «Це вторинні наслідки зміни клімату, не такі очевидні, як зростання рівня моря. Але на це теж варто звернути увагу», – каже океанограф Ян Йонг з університету Мельбурна, Австралія.

---

Океани проти землетрусів

Але деяким руйнуванням можна навпаки запобігти за допомогою океанів. Сейсмологи Прінстонського університету отримали перші зображення від свого нового винаходу – мобільних пристроїв, що записують землетрус (англ. абревіатура MERMAIDs – в перекладі укр. – русалки).

У лютому «русалки» вже зафіксували магматичний викид біля Галапагоських островів. А зараз 18 пристроїв вивчають сейсмічну активність на островах Таїті. Завдяки «русалкам» вчені вперше змогли відстежити землетруси, які відбуваються нижче рівня морського дна, й отримати раніше недоступні дані.

Пристрої є набагато дешевшою альтернативою наявним методам. «Русалки» здатні занурюватися на глибину 1500 метрів, краще ігнорувати фоновий шум від хвиль і вітру та довше залишатися під водою до заміни батарейки. На Галапагосі дев'яти «русалкам» за два роки безперервної роботи вдалося зібрати 719 сейсмограмм.

---

Не лише H2O

Хоча всі знають, що океанічна вода далека від чистоти, нові відкриття змушують задуматися про конкретику цієї дальності.

У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі Cell, мікробіологи підрахували, що в океані існує 195 728 різних видів вірусів. Це майже в 12 разів більше, ніж вдавалося визначити досі. Майже 40% нових видів були відкриті в пробах води з Арктики.

І хоча практичне застосування цих даних поки не очевидне, захоплюватися ковтанням морської води не рекомендується.

---

Астероїдна вода

У 2000 році Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) здійснило небувалий прорив – вперше в історії успішно доставило на Землю пробу астероїда Ітокава. Нещодавно, схоже, відбувся другий прорив – у зразках Ітокави було виявлено ​​воду.

Космохіміки університету Арізони були дуже здивовані відкриттям. «Температура на Ітокаві могла сягати 1500 градусів за Фаренгейтом. Не було жодної надії виявити там навіть сліди води», – каже дослідник Майтрайе Боуз (Maitrayee Bose) з університету Арізони.

Тепер вчені хочуть з'ясувати, яку роль астероїди можуть відігравати в доставці води й органічних сполук у віддалені частини Всесвіту. «Ми тут сидимо на блакитній, повній води, органіки й життя планеті. І ми не знаємо, чи є ще такі ж планети. Моя мета – з'ясувати це», – підкреслює Боуз.