Країна аутсорсу, що сходить: навіщо українські айтішники йдуть на японський ринок

Країна аутсорсу, що сходить: навіщо українські айтішники йдуть на японський ринок

І як Україна може стати «вікном в Європу» для японців

Цей матеріал також доступний російською
Країна аутсорсу, що сходить: навіщо українські айтішники йдуть на японський ринок
pixabay

Українські розробники, які звикли створювати продукти переважно для ринків США та Європи, шукають нові локації. 8 травня ІТ Асоціація України, до якої входять майже 50 компаній, підписала меморандум про співпрацю з JASIPA – IT-асоціацією Японії. Хоча сам по собі формат меморандуму не має якоїсь юридичної сили, сторони вважають це відправною точкою для подальшої експансії: українських компаній – до Японії, а японських – до Європи.

Mind вирішив дізнатися, як українські компанії збираються підкорювати японський ринок і чи насправді там на них чекають.

Що там у Японії?

За оцінками японської консалтингової фірми ITR, IT-ринок цієї країни – третій за величиною і стійким зростанням у світі після США й Китаю. Його обсяг сягає $340 млрд на рік. Для порівняння, це майже в 10 разів більше, ніж прогнозований дохід всього бюджету України на 2019 рік.

Найбільший сегмент японського IT – розробка і продаж програмного забезпечення: користувацького, вбудованого, пакетного. Зокрема, для автомобільної промисловості. Сюди ж входить розробка ігор. За різними оцінками, на софт припадає 50–80% усіх доходів ринку. Також великі сегменти обробки даних і онлайн-сервісів. При цьому країна як продає інновації сама, так і купує їх за кордоном.

За словами виконавчого директора ІТ Асоціації України Костянтина Васюка, просування України на світовому ринку й пошук нових локацій – зараз один із головних напрямів роботи асоціації. Тому нічого надприродного в інтересі до Японії він не бачить. «Насправді, ми постійно перебуваємо в переговорах з бізнесами в різних країнах. У випадку з Японією, обставини склалися вдало, і ми змогли домовитися», – розповідає він.

Які бар'єри є на японському ринку?

Представники японської делегації одноголосно стверджують, що ніяких регуляторних бар'єрів для входу іноземних компаній на місцевий ринок немає. Але є інша проблема: японський бізнес нічого не знає про Україну.

На підписанні меморандуму був присутній перший секретар економічного відділу посольства Японії в Україні Ацуші Вакуї, віце-президент JASIPA Чіякі Шираї, а також CEO компанії Ago-ra IT Consulting Хіроші Чібата – саме він був головним провідником у переговорному процесі. Нещодавно він одружився з українкою, переїхав до Києва і почав більше заглиблюватися в те, що відбувається на українському ринку.

«Чесно скажу, я нічого не знав про український IT-ринок. Поки Хіроші не прийшов і не розповів, що тут, виявляється, йде розробка в таких складних напрямах, як штучний інтелект або доповнена реальність», – зізнається президент асоціації JASIPA Чіякі Шираї. За його словами, японський бізнес часто не говорить англійською, і це теж може створювати певні бар'єри для виходу іноземних компаній на ринок країни. «Але для спільної роботи мова не має особливого значення», – додає він.

Після повернення до Японії він збирається розповісти про можливості розробки в Україні компаніям, що входять до асоціації. А це 70 бізнесів у таких сферах, як системна інтеграція, хмарні технології, розробка продуктових рішень.

«Українським компаніям і японським партнерам доведеться докласти зусиль, щоб ознайомити японський бізнес із пропозицією нашого технологічного сектору. Нас ще тільки чекає той шлях, який вже пройшла Естонія, відома в Японії як передовий постачальник ІТ-експертизи», – говорить Sales Operations Manager компанії Intellias Костянтин Ступак.

Втім, з огляду на великий досвід українського ІТ-сектора в просуванні на нові ринки і предметний інтерес до Японії та ринку Тихоокеанського регіону в цілому, Ступак розраховує на помітний портфель замовлень уже протягом двох-трьох наступних років.

З ким доведеться конкурувати?

В Україні вже є приклади аутсорсингових проектів з японцями. Наприклад, тут іде розробка для компанії NetCracker (належить японській корпорації NEC). Компанія Intellias працює з японськими замовниками в секторах автомобілебудування і готельного бізнесу. Українська компанія Infopulse співпрацює з японською Emurgo в напрямі блокчейн-рішень. Також вона реалізувала великий проект із міграції у хмару для великої японської виробничої корпорації, назва якої не розкривається.

Але це точкові проекти, яких японці не помічають у загальному потоці. Традиційно там відомі інші аутсорсингові локації. Це Китай, Південно-Східна Азія – наприклад, Камбоджа або В'єтнам. «Ці локації ближче нам географічно, тому з ними налагоджена робота. Але вони не виконують настільки складні проекти, як Україна», – розповів Чіякі Шираї. За його словами, крім України японців цікавить вихід на європейський ринок, і наша країна стане «вікном у Європу».

Віце-президент із маркетингу компанії Infopulse Ян Кейл нагадує, що проникнення на нові ринки – це завжди повільний процес. Але з кожним кроком українські компанії ставатимуть дедалі помітнішими для потенційних клієнтів у Японії, як-от Hitachi, NTT, Rakuten, Trend Micro, Nihon Unisys, Yamato і багатьо інших.

«Японський ринок дуже великий і пропонує величезні можливості для проектів із трансформації хмар, автоматизації виробництва, розробки IoT і роботизованих рішень. В Infopulse ми також бачимо високий попит на знання в галузі штучного інтелекту, комп'ютерного зору, систем ERP, BI і BA, блокчейну й кібербезпеки», – розповідає Ян Кейл. Загалом Infopulse очікує до 5% щорічного зростання за рахунок встановлення нових партнерських відносин з японськими клієнтами.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті