«Ліфт» Зеленського: ефективна платформа чи популізм

«Лифт» – площадка для объединения неравнодушных людей, которые готовы внести вклад в развитие Хабаровского края. Если у вас есть идея, как улучшить жизнь в своем районе, поселке или городе, – мы ждем вас!». Таку інформацію видає Google за запитом «проект Ліфт».

Схожа платформа з тією ж назвою була анонсована новообраним президентом України Володимиром Зеленським на нещодавньому iForum і стартувала в Україні 28 травня. Mind знайшов дві ключові відмінності українського і давно існуючого російського проектів. Перша: вітчизняний «Ліфт» шукає не лише перспективні ідеї, а й людей. Друга: на сайті проекту немає відповідей від «Команди Зеленського» на важливі для авторів ідей питання про критерії та етапи відбору, умови співпраці, джерела фінансування тощо.

Куратор українського «Ліфта» Михайло Федоров поки що не знайшов час «закрити» ці прогалини і пояснити прикрий збіг з ідентичною назвою платформи. «На жаль, не даємо ніяких коментарів, доки повноцінно не запустимо сайт. На сьогоднішній день сайт працює у бета-режимі», – таку відповідь отримала редакція від «Команди Зеленського» на вельми розлогий список запитань щодо нової ініціативи президента. Тому Mind попросив сторонніх експертів висловити думки, як має і буде розвиватися проект. Деякі представники профільних асоціацій не ризикнули коментувати «непередбачуване».

Суть платформи. «LIFT як інноваційна платформа допоможе: знайти вакансію, стати спеціалістом та працювати на зміни країни; розповісти ідею, що вирішить складні питання або буде корисною для країни; презентувати продукт, що принесе позитивні зміни на державному рівні», – так презентовано проект на Facebook-сторінці «Команди Зеленського».

За перші півдня після старту «Ліфта» українці надіслали понад 290 резюме, 370 ідей і 150 проектів.

На думку співавтора цифрової адженди, регіонального менеджера з розвитку бізнесу Cisco в Україні та країнах СНД, віце-президента асоціації «Інноваційний розвиток України» Валерія Фіщука, проект корисний для країни. «Команда Зеленського намагається «ввімкнути» наш колосальний інтелектуальний капітал, відібрати проривні ідеї. Президенту зараз треба не просто подобатися, а вибудовувати розумні взаємини з величезною кількістю людей і компаній. Як це зробити? Зі всіма не зустрінешся, у лоб не поцілуєш. Тому залишаються соціальні механізми: платформи, на які можна надсилати ідеї, підказки, пропозиції. Зараз вони намагаються побудувати воронку ідей: отримати «сировину», з якої створюватимуть «діаманти», – вважає спікер.

Які джерела та обсяг фінансування «Ліфта»? «ЗеКоманда» поки не афішує, з якої «тумбочки» бере гроші на запуск ресурсу і подальший розвиток проекту. На думку Валерія Фіщука, держбюджет зараз не задіяний. «Щоб отримати бюджетне фінансування, потрібно пройти дев'ять кіл пекла: внести проект через майбутнього розпорядника, підготувати економічне обґрунтування, 25 папірців, зробити 35 дзвінків, дочекатися нового закону про держбюджет України, умовити депутатів проголосувати за цю статтю витрат і т. д. Гадаю, зараз у проекті задіяно волонтерські гроші», – вважає Фіщук.

Телеком-експерт, екс-директор департаменту інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку, екс-директор компанії «Українські новітні технології» (ТМ FreshTel) Олена Мініч каже, що за своїм задумом проект дуже амбіційний, а тому вимагає великої кількості професійних ресурсів і грошей для його здійснення – якщо реалізовувати його виважено. «Адже не можна буде залишити без уваги заявки, що надходять, резюме, відеорезюме, презентації, опис продуктів тощо. А оскільки на сайті немає чітко прописаних форм для заповнення всього цього – від резюме до опису продукту – то й обробити і проаналізувати весь масив інформації буде невдячною і титанічною працею. Або ніхто і не збирається все це аналізувати. І знову кулуарно переможуть лідери «Ліги сміху» у всіх номінаціях?» – іронізує експерт.

Хто і за якими критеріями відбиратиме резюме й ідеї? «Ми об‘єднали кращі рекрутингові компанії та фахівців, які будуть ретельно слідкувати за процесом відбору», – йдеться в анонсі проекту. Деталі не уточнюються.

Представники низки асоціацій неофіційно повідомили Mind, що готові допомогти з експертизою, але поки до них за допомогою ніхто не звертався.

Олена Мініч пояснює, що проекти з відбору інноваційних ідей, продуктів і тим більше кадрів, які анонсуються на всю країну і за якими очікується «велике навантаження сайту», повинні готуватися не на коліні, а так, наприклад, як це було зроблено в Ізраїлі. «У цій країні вже 20 років працює Державний офіс інновацій (раніше він називався «Офіс головного вченого»).

Процедури в цьому Офісі відпрацьовані таким чином, що всім зрозуміло, яку інформацію надавати, хто її аналізуватиме, яка система оцінки і відбору тих чи інших ідей і продуктів. Є стандартна форма для опису ідеї або продукту, в якій присутній економічний аналіз запропонованої ідеї і продумані стандартні поля заповнення для зручності того, хто заповнює, і того, хто аналізує. У тих веб-формах, які зараз викладені для загального доступу в проекті «Ліфт», хіба що на подію записатися можна», – вважає експерт.

За її словами, в ізраїльському Офісі анонсовані найкращі бізнес-експерти, професори, кандидати наук у кожній галузі і сфері діяльності, які аналізують і виставляють бали за заявками, що надійшли. Також є комісія, створена спільно Мінекономіки та Мінфіном Ізраїлю, яка переглядає всі заявки і ухвалює остаточні рішення щодо запропонованих ідей і продуктів. Є професіонали в галузі інтелектуальної власності, які входять до складу комісії та допомагають претендентам захистити їхні інтелектуальні права. Є інкубатори та акселератори, що беруть ідеї і продукти для їх подальшого доопрацювання, наявні бюджет і фінансування як з держскарбниці, так і від венчурних капіталістів.

«А те, що запропоновано нам зараз, більше схоже на «пилосос» ідей і продуктів. Як суспільство дізнаватиметься, які ідеї пройшли конкурс і який саме? Хто ті гуру, що беруть на себе відповідальність ухвалювати рішення? Як це потім доводитиметься до реального продукту і впровадження? Хто це фінансуватиме? Може так статися, що, отримавши на вході garbage, на виході теж буде garbage. А хочеться, щоб це все запрацювало. Але в такому вигляді це все навряд чи «злетить», – вважає Олена Мініч.

Які умови співпраці з авторами ідей та гарантії захисту від плагіату? На платформі цієї інформації немає. Навіть більше, у веб-формі користувач повинен дати «згоду на публічне представлення ідеї в соціальних мережах і обробку персональних даних».

Валерій Фіщук упевнений, що держава не стане красти ідеї: «Безумовно, будуть юридичні угоди. Це питання вирішуватиметься в режимі тиші між власниками і замовниками».

За його словами, у теорії є чимало варіантів співпраці з авторами ідей та готових продуктів. «Найпростіший: держава купує ідею. Наприклад, експерти схвалять проект організації електронної черги в районних лікарнях України. Напевно, у ньому братиме участь МОЗ, буде виділено державний чи муніципальний бюджет. Ще один варіант – концесія: держава орієнтується на гроші інвесторів, але надає доступ до інфраструктури, землі й інших своїх ресурсів на умовах партнерства», – розповідає Валерій Фіщук.

Як усе буде реалізоване на практиці, експерт не ризикує прогнозувати. «Ідея «Ліфта» – відмінна. Сподіваюся, її не буде девальвовано внаслідок подальших хибних кроків», – резюмує Фіщук.