4G для всієї країни: як адміністрація Зеленського пропонує поліпшити мобільний зв'язок

«Ми чекаємо від телеком-ринку пропозиції адекватної моделі поведінки української держави», – заявив заступник глави Адміністрації президента Олексій Гончарук топам мобільних операторів на презентації Зеленої книги «Як використовувати радіочастотний ресурс для забезпечення якісного зв'язку в Україні?».

BRDO провів інвентаризацію проблем індустрії та запропонував свої варіанти їх вирішення. За словами Гончарука, напрацювання Зеленої книги можуть лягти в основу нового законопроекту. У стінах парламенту припадає пилом вже чимало документів, покликаних вирішити описані в ній проблеми індустрії. Але шанси прийняття їх нинішнім складом ВР близькі до нуля. Mind вибрав найактуальніші «больові точки» і зауваження СЕО мобільних операторів.

Відсутність технейтральності
(права операторів надавати послуги 2/3/4G на всіх викуплених частотах)

В Україні, на відміну від більшості країн ЄС, не запроваджено принцип технологічної нейтральності. За словами глави сектору «ІТ&Телеком» BRDO Олександра Кубракова, такий підхід значно стримує розвиток телекомунікацій у нашій країні та погіршує доступність послуг.

Глава НКРЗІ Олександр Животовський пояснив на зустрічі, що оператори отримали технологічно нейтральні ліцензії на останніх тендерах у діапазонах 1800 і 2600 МГц. Простіше кажучи, на цих частотах «велика трійка» може надавати послуги не тільки 4G, а й 3G.

Але для економного просування у віддалені регіони і покриття автомагістралей, залізниць операторам потрібна технейтральність у нижчому діапазоні – 900 МГц. Низькі частоти забезпечують більшу дальність покриття. У Зеленій книзі зазначається, що кожен з трьох мобільних операторів щорічно вкладає до 3 млрд грн у розвиток 3G- і 4G-мереж (у діапазонах 1800 МГц і вище). А застосування діапазону 900 МГц дозволить зменшити необхідну кількість сайтів і передавачів у 1,4–2,7 раза, тобто скоротити щорічні витрати  кожної з компаній на 1 млрд грн і оперативно покрити 4G практично всю територію України. Наразі, за ​​підрахунками BRDO, зв'язком четвертого покоління покрито 65% населення, а 16 млн абонентів не мають доступу до цієї технології.

«Однак у повному обсязі скористатися технейтральністю сьогодні може лише «Київстар» – власник понад 58% спектра в діапазоні 900 МГц і єдиний власник суцільної смуги частот належної ширини. Таким чином, компанія може отримати значну перевагу над конкурентами. Для збереження конкуренції перед впровадженням технейтральності критично необхідно провести рефармінг (перерозподіл. – Mind) частот у діапазоні 900 МГц між користувачами для того, щоб кожен гравець мав мінімальну необхідну смугу для впровадження 4G», – підкреслюють співавтори Зеленої книги.

Генеральний директор «Vodafone Україна» Ольга Устинова уточнила: якщо в одного з гравців більшість частот – витрати на побудову мережі набагато нижчі, ніж у інших. «Якщо ми говоримо про відкриття діапазону 900 МГц для освоєння сіл і доріг – то перш за все потрібно перерозподілити цей спектр. Інакше конкуренція буде під великим питанням», – вважає вона.

Президент «Київстар» Олександр Комаров заявив, що компанія готова йти на поступки. «Ми розуміємо, що є історично сформовані перекоси в розподілі спектра, і готові домовлятися. У нас досить аргументів для розмови з топами «Веон» (власник «Київстар». – Mind). Для наступного кроку в розвитку ринку принципово необхідно змінити поточну ситуацію, бо вона заганяє всіх гравців у глухий кут. Зрозуміло, що дуже складно домовлятися на трьох. Завжди є конфлікт інтересів. Для арбітражу важливі роль регулятора і третіх організацій (наприклад, BRDO). Бо кожен з нас у своїй суб'єктивній позиції. Нам потрібно, аби нас протвережували їхні зовнішні висновки», – зазначив Комаров. На яких умовах «Київстар» готовий поділитися частиною спектра, президент компанії не уточнив.

Глава ради Телекомпалати Тетяна Попова пояснила виданню, що після прецеденту при покупці лотів у діапазоні 2600 МГц (компанія ММДС, що входить в СКМ Ріната Ахметова, отримала 500 млн грн від операторів за частоти. – Mind), власники ліцензій на перспективні частоти, природно, будуть розраховувати на конверсію (такі ж вигідні умови здавання частини спектра).

Дефіцит частот

«Щомісяця обсяг трафіку зростає в геометричній прогресії. Спектра завжди не вистачатиме. Частоти – не нафта або газ. Їх не можна добувати. Це фізично обмежений ресурс», – «оптимістично» пояснив ситуацію Олександр Животовський.

За даними BRDO, у країнах ЄС для мобільного зв'язку використовується більше частот, ніж в Україні. «Менший обсяг частот впливає на якість зв'язку, особливо зі зростанням обсягів трафіку. Україна не використовує для мобільного зв'язку діапазони 800 і 2300–2400 МГц. Спектр 800 МГц є найважливішим для забезпечення 4G у регіонах. Понад 80% спектра використовується компанією «Інтертелеком». А діапазон 2300–2400 МГц знаходиться в користуванні підприємств «Інтелектуальні комунікації» (88% спектра, використовує технологію широкосмугового доступу практично в усіх регіонах), «Краєвид» (6% спектра, використовує технологію мультисервісного доступу в Миколаївській області) і «Фарлеп-Інвест» (6% спектра, використовує технологію мультисервісного доступу в шести регіонах)», – пояснюється в Зеленій книзі.

У BRDO вважають, що власники ліцензій у цих діапазонах зацікавлені в збереженні своїх ліцензій і впровадженні технейтральності, що дозволить їм значно дорожче продати права на частоти. А НКРЗІ – в анулюванні ліцензій поточних користувачів і повторному продажу на аукціонах, що забезпечить надходження до бюджету в розмірі понад 10 млрд грн (у розрахунок включені й частоти в діапазоні 700 МГц, і 3,6 ГГц, необхідні для 5G).

СЕО «великої трійки» на зустрічі прозоро натякнули, що поки у них немає грошей на придбання нових частот. «Вивести країну на новий рівень технологій за допомогою відбирання у операторів всіх грошей – не дуже гарна ідея. З 2015 року – старту 3G – ми інвестували до 70% всього нашого доходу. Коли нас просять розвивати індустрію, важливо враховувати і нашу економічну складову», – підкреслив головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджі.

Ольга Устинова запропонувала інший варіант вирішення проблеми дефіциту частот. «Нам необхідний радіочастотний шеринг (право спільно використовувати частоти. – Mind). Історично склалося, що в регіонах різна частка ринку в гравців. Кожному з нас не вистачає викуплених частот там, де у нас багато абонентів. Для вирішення проблеми логічно шерити спектр, якщо ми хочемо утримувати якість мережі (трафік зростає вибуховими темпами)», – зазначила топ-менеджер «Vodafone Україна».

Неефективне використання спектра

«Собаки на сіні» – так на ринку називають компанії, які раніше на вигідних умовах викупили ліцензії на перспективні частоти, але практично не використовують їх, а притримують для перепродажу прав. Примітно, що щомісячна рентна плата у таких компаній у 500 разів менша, ніж у мобільних операторів (45,83 грн проти 23 000 грн за 1 МГц). Вилка пояснюється використанням різних технологій. За даними BRDO, у 2018 році всі користувачі частот заплатили в бюджет 2,6 млрд грн, 98% цієї суми внесла «велика трійка».

«У нормативно-правових актах відсутнє визначення «ефективності» використання РЧР. «Формальні» власники ліцензій зацікавлені в збереженні статус-кво, що дозволить їм отримати багатомільйонні доходи в майбутньому. Абоненти, НКРЗІ та сумлінні користувачі РЧР зацікавлені в чіткому визначенні поняття для мінімізації ризиків зловживання компаніями і держорганами», – підкреслюється в Зеленій книзі.

У BRDO пропонують підняти плату за користування РЧР до рівня мобільного зв'язку в діапазонах 700 МГц, 2300–2400 МГц, 3400–3800 МГц, незалежно від поточної технології використання. Це дозволить вивільнити діапазони від тих користувачів, які не використовують спектр для надання мобільного зв'язку, і розподілити відповідні частоти при впровадженні 5G.

У НКРЗІ менші «апетити». Нещодавно регулятор подав у Кабмін проект змін до Податкового кодексу, в якому пропонує підвищити ренту в діапазонах 2300–2400 МГц, 2575–2610 МГц, 3400–3800 МГц з 45,83 грн до 3000 грн на місяць за 1 МГц у кожній області.

Також зі змінним успіхом регулятор намагається відібрати ліцензії у «собак на сіні», але справи зависають у судах. «На пострадянському просторі дуже багато людей заробили свої капітали на торгівлі частотами. Через диспропорції в ставках рентної плати та прогалини у визначенні ефективності використання РЧР виникають феномени, коли юрособи з ексклюзивною ліцензією вирішують, що їм не потрібно займатися бізнесом, досить просто платити 45 грн у бюджет і судитися з регулятором. А в суді пояснювати, що це не їхня вина, що вони не використовують спектр. Сподіваюся, крім судової гілки, наші ініціативи щодо виправлення диспропорції будуть прийняті», – зазначив Олександр Животовський.