Володимир Огризко: «Неголосування української делегації може підірвати легітимність обрання генсека РЄ»

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення про повернення до роботи делегації Російської Федерації. І хоча завдяки активній позиції членів делегацій різних країн та української делегації в ПАРЄ це рішення поки є заблокованим, вже завтра його можуть розблокувати. Крім того, вже сьогодні ПАРЄ може повернутися до розгляду питання про обрання віце-головою асамблеї росіянина Леоніда Слуцького.

Зі свого боку члени української делегації оголосили, що не братимуть участі в роботі ПАРЄ, але всіляко боротимуться із ухваленням проросійських рішень асамблеєю, а також, одразу після поверненні в Україну вимагатимуть зустрічі із президентом Володимиром Зеленським та пропонуватимуть ВР обговорити ситуацію і виробити подальшу стратегію.

За коментарем щодо цієї ситуації Mind звернувся до екс-міністра закордонних справ України Володимира Огризка. Він вважає, що Україні варто відмовитись від голосування за кандидатуру генерального секретаря Ради міністрів, мовляв, таким чином легітимність його обрання можна буде поставити під сумнів.

– Прокоментуйте, будь ласка, рішення ПАРЄ. Якими, на вашу думку, мають бути подальші кроки України в цій ситуації?

– З цього треба зробити висновки, проаналізувати, чому все-таки позиція багатьох депутатів західних країн була саме такою. Я думаю, що тут є провина і депутатської делегації, і Верховної Ради, яка повинна була б працювати активніше з парламентами тих країн, щодо яких ми знали, що ситуація буде такою. Так само йдеться і про зовнішньополітичну службу, але це вже розбір польотів.

Я вважаю, що зараз Верховна Рада, президент і Міністерство закордонних справ повинні визначати, чи варто нам брати участь у роботі цієї структури, яка сьогодні по суті є прикриттям російської агресії. Порушення нею прав людини і таке інше... що ми, власне, від цього матимемо, і у якій формі ми повинні це робити.

Зараз делегація заявила, що вона зупиняє свою роботу в ПАРЄ, але це тимчасовий крок, а тут треба думати про стратегію. Мені здається, що на цьому етапі ми абсолютно нічого не втратимо, якщо призупинимо роботу і в ПАРЄ, і в Раді міністрів Ради Європи, щоб нарешті там так само зрозуміли, що Україна це не сміття, яке можна лупцювати ногами наліво і направо. Якщо вам так потрібна Росія, будь ласка, будьте з нею, ухвалюйте рішення, перетворюйте це все на балаканину і радійте такій Раді Європи, але нам це абсолютно не потрібно.

Якщо наша делегація проявить витримку і не братиме участь у голосуванні за обрання нового генерального секретаря Ради Європи... Свого часу наші західні партнери дуже боялися, що Росія не братиме участь у голосуванні й легітимність нового генсека буде під питанням. Так от тепер так само треба поставити питання з українського боку. Тепер хай всі проголосують без України, а ми скажемо: так це нелегітимний генсек, за нього не голосувала делегація України! А може, ще й Грузія. Тоді почнеться переосмислення! Іншим чином ми до себе уваги не привернемо. 

А заяви, що, мовляв, нічого не сталося і «давайте жить дальше дружно» – це заяви людей, які не розуміють ситуацію, або її дуже добре розуміють і намагаються нас втягнути в ситуацію, що створить проблеми для самої України. Я думаю, що це має бути не нашим вибором.

– Чи вважаєте ви, що український парламент має розглядати питання про подальші кроки української делегації в ПАРЄ?

– Ми говоримо про Парламентську асамблею Ради Європи. Там засідають парламентарі країн Ради Європи. Тобто це означає, що насамперед це парламентський вимір дипломатії. Мені здається, що, на превеликий жаль, саме ця парламентська частина просіла. Хоча сама делегація працювала дуже активно і дуже ефективно, але в певний момент, після зимової сесії, коли начебто остання спроба росіян провалилася, це неправильно розцінили і в парламенті, і в МЗС. Вирішили, що все буде добре, а насправді це мало бути навпаки: останній бій виявився найбільш програшним.

Тому саме парламенту, в першу чергу, треба думати над тим, яким чином він забезпечує свою міжнародну діяльність. Так само це має робити і МЗС, бо йдеться про роботу комітету міністрів закордонних справ Ради Європи, і тут, на превеликий жаль, останнє голосування продемонструвало, що ми пропустили голів більше ніж достатньо. А це вже був потужний сигнал, коли треба було робити щось терміново і максимально ефективно. Ну і президент...

– Чи має парламент розглядати це питання терміново, чи можна почекати чергового пленарного тижня?

– Це питання може почекати розгляду на пленарному тижні. Це не є темою, яка вже «палає». Делегація України в ПАРЄ вирішила припинити свою діяльність, і це в її повноваженнях. Таким чином вона реагує на те, що відбувається.

Безумовно, проводяться консультації між керівниками делегації та українського парламенту, а вже стратегічне рішення треба приймати без поспіху для того, щоб воно було всеосяжнім. Треба послухати думки спеціалістів і ухвалити одне зважене рішення, що відповідатиме нашим національним інтересам.

– Чи не вважаєте ви реакцію президента і МЗС неактивною, млявою?

– Думаю, що звинувачувати президента в тому, що це сталося, було б несправедливим, адже він тільки-но увійшов у кабінет і ще багато чого собі просто не уявляє. Але є багато інших спеціалістів, які знають, що і як треба робити, але, вочевидь, не порадили.