Сім днів нафти й газу: нові козирі «Газпрому», антимонопольний рейд у Франції, ізраїльсько-кіпрський газопровід і нововведення Лондонської біржі
Дайджест найважливіших і захоплюючих сюжетів у світовому нафтогазовому бізнесі й енергетиці за тиждень
Як завжди, по понеділках Mind знайомить своїх читачів з найзахоплюючими історіями, що хвилювали глобальну індустрію, пов'язану з виробництвом та торгівлею енергоресурсами.
Сьогодні у випуску:
виклик: торгівля газом – бізнес президентів;
конфлікт: держрегулятор Франції проти Engie і Eni;
партнерство: ізраїльсько-кіпрський газопровід;
інтрига: нова класифікація енергокомпаній на Лондонській фондовій біржі;
втрата: загибель американського вугільного магната.
Виклик тижня: арбітражний спір між «Газпромом» і «Туркменгазом» закінчився новим довгостроковим контрактом після переговорів на найвищому державному рівні
Російська монополія відновила закупівлі туркменського палива і розраховує на сприяння Ашхабада, щоб завоювати ринки Пакистану та Індії.
Третього липня «Газпром» підписав довгостроковий контракт на покупку газу в «Туркменгазу». Це вже другий контракт у 2019 році між компаніями: перша угода була короткостроковою: у період з 15 квітня по 30 червня «Газпром» закупив 1,2 млрд куб. м газу. Новий контракт розрахований на п'ять років і на обсяги «до 5,5 млрд куб. м» щорічно. Інші подробиці про нову угоду сторони не розкривають.
У «Газпрому» вже був довгостроковий контракт з Туркменістаном, але у 2015 році російська компанія не змогла домовитися про зниження ціни і в односторонньому порядку припинила закупівлі, назвавши це «контрактною паузою». Слідом за цим «Газпром експорт» подав позов до Стокгольмського арбітражу, вимагаючи перегляду вартості газу ретроспективно з 2010 року і компенсації в $4 млрд.
У 2016 році розгляд між «Газпромом» і «Туркменгазом» було призупинено «з метою знаходження взаємоприйнятного рішення про подальшу співпрацю поза рамками арбітражного процесу». Це сталося після зустрічі президента Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова і президента Росії Владіміра Путіна.
Але продовжувати арбітражний розгляд з «Туркменгазом» могло бути невигідно «Газпрому»: навіть у разі перемоги в стокгольмському арбітражі Туркменістан міг відмовитися виконувати рішення суду.
Тепер ситуація складається так, що російська монополія знову прагне відновлювати співпрацю з «Туркменгазом».
Нинішній обсяг угоди – лише бліде відображення минулих досягнень, коли «Газпром» консолідував увесь ресурс конкурента, який займав п'яту частину в його експорті. Ця масштабна історія закінчилася 10 років тому, коли через економічну кризу попит і ціни на газ впали, а Туркменістан прагнув нарощувати поставки. У квітні 2009 року «Газпром» перестав приймати туркменський газ, і труби не витримали тиску, що підскочив, – стався вибух. Поставки відновилися через рік, але вони були обмежені, а з початку 2016 року «Газпром» взагалі припинив співпрацю з Ашхабадом.
Нинішнє потепління відносин «Газпрому» і «Туркменгазу», судячи з усього, пов'язано з бажанням російської монополії вийти на перспективний індійський ринок разом з газопроводом TAPI (Туркменістан – Афганістан – Пакистан – Індія). У 2019 році Москва несподівано стала допомагати «Туркменгазу» в реалізації цього проекту, який спочатку планувався як альтернатива співпраці з Росією. Одночасно «Газпром» припинив переговори щодо поставок скрапленого природного газу в Пакистан.
Це стало новим доказом, що «Газпром» не тільки підтримує будівництво TAPI, а й збирається використовувати новий газопровід для експансії на нові ринки. Інакше російській монополії там доведеться конкурувати тільки своїм СПГ.
Конфлікт тижня: Engie і Eni порушують правила, щоб продавати більше газу й електрики
Держрегулятор Франції розслідує можливу змову компаній Engie і Eni на роздрібному ринку енергопостачань, підозрюючи їх у створенні штучних перешкод для появи нових гравців.
Минулого тижня стало відомо, що наприкінці червня серед постачальників газу і електроенергії у Франції був організований рейд, який проводили співробітники Генерального директорату з питань конкуренції, захисту прав споживачів та боротьби з шахрайством (Direction générale de la concurrence, de la consommation et de la répression des fraudes, DGCCRF).
Приводом для перевірки стали повідомлення про навмисні маніпуляції для залучення нових клієнтів. За їх допомоги деякі компанії могли примушувати потенційних споживачів до вибору певного постачальника послуг або ж змушували змінювати постачальника, використовуючи недостовірну інформацію проти конкурентів.
Попередні підсумки розслідування підтвердили можливість змови і зловживань. За даними Reuters, йдеться про сумнівні дії з боку компаній Engie і Eni, а також їх контрагентів. Якщо підозри підтвердяться, компаніям загрожує великий штраф – до 10% річного доходу.
У цій історії напрошується порівняння з ситуацією в роздрібних поставках газу на українському ринку, де незалежні трейдери і «Нафтогаз» поки безуспішно борються з облгазами, підконтрольними Дмитру Фірташу.
Але невизначеність у великій політиці, з якою пов'язані ринкові перспективи України, заважає вирішенню конфлікту.
Партнерство тижня: спільний газопровід Ізраїлю та Кіпру
Влада Ізраїлю продовжує активно лобіювати будівництво газопроводу через Середземне море, щоб потіснити «Газпром» на європейському ринку. Але несподівано виникла проблема іншого характеру: на державному рівні не можуть визначитися, чи потрібно робити ставку на експортну експансію або ж необхідно збільшувати споживання газу всередині країни, де активно розвивається відновлювана енергетика. Про таку ізраїльську проблему розмірковує газета The New York Times.
Ізраїль оточують ворожі сусіди, які ведуть масштабний видобуток нафти і газу. Довгий час країна страждала від дефіциту палива. Тепер у єврейської держави інша проблема: як краще розпорядитися запасами природного газу, які приховані в її морському шельфі.
Наявність власних газових родовищ навряд чи можна вважати тягарем. Але це створює проблеми для країни, що прагне використовувати не тільки економічні, а й геополітичні вигоди. Наприклад, поліпшити взаємодію з європейськими партнерами.
Ізраїль готується видобувати і експортувати значні обсяги газу тоді, коли США, Австралія, Катар і Росія вже продають своє паливо за порівняно низькими цінами: в Європі – надлишок пропозиції.
Але запаси газу на офшорних родовищах, які контролює Ізраїль, такі великі, що для внутрішнього забезпечення цього ресурсу явно в надлишку. «Ізраїльський шельф буквально занурений в природний газ, і це тільки початок наших досліджень», – говорить Юваль Штайніц, міністр енергетики країни. Географічне розташування країни дозволяє також успішно розвивати сонячну енергетику.
«Ми хочемо експортувати газ. Питання в тому, скільки коштуватиме реалізація такого плану і скільки часу це потребує», – зазначає Джейкоб Нагель, глава Ради національної безпеки Ізраїлю.
На державному рівні підтримується амбітний проект – будівництво найдовшого у світі газопроводу через Середземне море в Італію через Кіпр і Грецію. Ці плани схвалює Євросоюз, але інвестори не поспішають вкласти $6–7 млрд у будівництво, бо сумніваються в комерційній перспективі проекту. Крім того, існують політичні ризики – перешкоди з боку Туреччини і Росії, які здатні створити напругу в нестабільному регіоні в районі Північного Кіпру, який є спірною територією.
Інтрига тижня: нове маркування енергокомпаній на Лондонській біржі
На Лондонській фондовій біржі були внесені зміни до класифікації енергокомпаній: акції нафтогазових і вугледобувних компаній тепер належать до категорії «невідновлюваних джерел енергії», які протиставляються більш екологічно чистим виробникам з категорії «відновлюваної енергетики». Чому бізнес піддав критиці таку новацію?
«Нафта» і «газ» все частіше асоціюються з негативним контекстом, коли йдеться про бізнес енергетичних компаній. Причина пов'язана з ростом популярності екологічно чистих технологій у виробництві енергоресурсів через проблему глобального потепління, яку поки безуспішно намагається вирішити людство. Тому в багатьох країнах роблять ставку на поширення альтернативної енергетики, а нафтогазові корпорації прагнуть диверсифікувати бізнес, інвестуючи в поновлювані джерела.
Компанія FTSE Russell, що входить до структури Лондонської фондової біржі та спеціалізується на публікації біржових індексів, вирішила врахувати цей тренд у своїй роботі.
Тиждень тому вона оголосила про зміну в класифікації компаній: ті з них, що роблять бізнес на видобутку нафти, газу, вугілля і торфу, тепер об'єднуються в групу «невідновлюваних енергоресурсів», а виробники «зеленої» енергії – в групу «відновлюваної енергетики».
За задумом, такі розходження в маркуванні мають підвищити на біржі популярність компаній, що роблять ставку на турботу про екологію.
Але нафтогазовим компаніям це не сподобалося. Основна критика звелася до того, що виробники викопного палива постійно розширюють свою присутність на ринку відновлюваних джерел енергії.
На що в FTSE Russell відповіли: «Класифікація компаній будується на відмінностях в основному джерелі доходу. Нафтогазові компанії повинні будуть показати значні суми інвестицій в альтернативну енергетику, щоб уникнути категорії «невідновлюваних енергоресурсів».
Втрата тижня: смерть американського «вугільного короля»
Напередодні свого 61-річчя загинув Кріс Клайн – американський вугільний магнат, власник контрольного пакета акцій найбільшої в США вугледобувної компанії Foresight Reserves. Forbes його називав «дуже архаїчним і непопулярним капіталістом».
4 липня в США відзначали одне з найпопулярніших і найшанованіших державних свят – День незалежності. У цей же день на Багамах під час польоту на вертольоті розбився учасник американського списку Forbes Кріс Клайн. У катастрофі, що сталася неподалік його приватного острова Гранд Кей, загинули ще шість осіб, серед яких також донька Клайна.
Судячи з відгуків у соціальних мережах, він був щедрим мільярдером. «Клайн власними силами створив свою бізнес-імперію і завжди був готовий допомогти. Я втратив близького друга, а всі ми – дивну і чудову людину», – написав у Twitter губернатор штату Міссурі Джим Джастіс.
Вуглевидобувний бізнес Кріса Клайна знаходився не лише в США. Він також володів рудниками в Канаді, де планував купувати нові активи.
Незважаючи на зростання популярності альтернативної енергетики і посилення боротьби з кліматичними змінами в усьому світі, Клайн дивився з оптимізмом на перспективи вугілля. Він легко відстоював свою «непопулярну точку зору» і звертав увагу своїх опонентів, що вугілля, як і раніше, задовольняє близько 40% світових потреб у енергоресурсах. «Люди гідні найдешевшого палива, яке вони можуть отримати. Це ви скажіть біднякам в Індії та Китаї, що вони не заслуговують мати надійну і доступну сировину для виробництва електроенергії», – говорив Клайн два роки тому в інтерв'ю Forbes.
Бонус:
- У Tesla з'явився секретний конкурент – Rivian. Секретний він з тієї причини, що про стартап, що розробляє електрокари, майже ніхто не знає. Компанія отримала величезні інвестиції, але поки не продала жодного автомобіля.
- Історична подія: в Одеський морський порт прийшла перша партія американської сланцевої нафти. Вантаж у 75 000 тонн було доставлено на танкері Wisdom Venture під прапором Гонконгу. Сировину буде перероблено на Кременчуцькому НПЗ «Укртатнафта».
- Саудівська Аравія в серпні знизить ціни на всі сорти нафти, які експортує в європейські країни.
Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
