На урановій орбіті: навіщо Україні енергетична мегакомпанія

Східний гірничо-збагачувальний комбінат (СхідГЗК), єдиний в Україні виробник уранового концентрату, має бути інтегрований до державної НАЕК «Енергоатом». Таке розпорядження схвалив уряд Володимира Гройсмана на засіданні 10 липня. За задумом Кабміну, завдяки цьому об’єднанню в країні з’явиться потужна вертикально-інтегрована енергетична компанія, чий виробничий цикл починатиметься з видобутку уранової руди та закінчуватиметься виробництвом електроенергії.

«Взагалі-то, у світі немає подібних прикладів роботи атомної галузі. Та це не означає, що Україна не може працювати в такому форматі. Обидва підприємства – СхідГЗК і «Енергоатом» – державні компанії-монополісти у своїх сферах виробництва, і ми можемо тримати галузь на належному рівні», – пояснив Юрій Недашковський, президент НАЕК «Енергоатом», відповідаючи на запитання Mind про причини та наслідки урядового рішення.

Разом із тим, розпорядження ще не набрало чинності, бо потребує певного доопрацювання. НАЕК «Енергоатом» має кредитні зобов’язання перед Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), тож, ймовірне залучення нового підприємства до складу НАЕК має бути узгоджене із цією установою. Володимир Гройсман доручив розробникам документу та секретаріату Кабміну доопрацювати його в остаточній редакції і ввести в дію.

Коли це станеться, поки що достеменно не відомо. Рішення про створення вертикально-інтегрованої компанії Міністерство енергетики та вугільної промисловості підтримало ще у березні, відповідний наказ датований 11.03.2019 року. І лише через чотири місяці уряд затвердив відповідне розпорядження.

Mind з’ясовував, у якому стані зараз знаходиться урановидобувна галузь України, та чи стане рішення про інтеграцію обох підприємств допомогою атомникам.

Звідки Україна бере уран для виробництва атомної енергії?

Україна посідає сьоме місце у світі за рівнем генерації ядерної енергії – 79,5 терраватт (ТВт), яка складає 53% у загальному енергобалансі країни. Для порівняння: перше місце за США – 808 ТВт, друге за Францією – 395,9 ТВт.

Загальні потреби в урановому концентраті для забезпечення ядерним паливом усіх вітчизняних АЕС складають 2400-2500 тонн на рік. СхідГЗК виробляє 40% уранового концентрату від потреб – щорічно близько 1000 тонн. Та навіть із такими обсягами Україна посідає дев’яте місце у світі за видобутком урану – близько 2%.

У 2018 році в світі було видобуто та вироблено 53 080 тонн уранового концентрату, цю діяльність ведуть лише 19 країн. Лідерство з видобутку та експорту тримають Казахстан, Канада та Австралія. Разом із тим, вільного ринку урану в світі не існує. Деякі біржі показують котирування за фунт уранового концентрату, проте, це – певною мірою екзотика, більше направлена на підтримку іміджу самої біржі.

«На вільному ринку уран не торгується, практично всі обсяги купуються за двосторонніми договорами, як правило, довгостроковими. Тому не можна орієнтуватися на біржові індекси, ціни можуть дуже сильно відрізнятися», – розповів Mind Юрій Недашковський.

Світові поклади урану розрізняються за ціновими категоріями собівартості видобутку: до $40 за один кг; до $80 за кг; до $130 за кг та до $260/кг. За даними «Червоної книги» МАГАТЕ, з 2015 року середньозважена вартість запасів урану дещо зросла: із приблизно $102/кг до $107/кг. Це пояснюється тим, що компанії-видобувники, перш за все, відпрацьовують поклади із високим вмістом урану та низькою собівартістю. А з більшою собівартістю залишають для майбутніх розробок. От це «майбутнє» і  наближається.

Чому Україні необхідно нарощувати видобуток урану?

СхідГЗК – це монопідприємство, 96% продукції – урановий концентрат, який комбінат реалізує виключно для потреб НАЕК «Енергоатом». Сировинна та виробнича база розташовані у двох областях: чотири родовища – у Кіровоградській області, гідрометалургійний завод та «хвостосховище» – у Дніпропетровській.

На Ватутинському родовищі працює шахта Смолінська, на Мічуринському та Центральному – шахта Інгульська, на Новокостянтинівському – шахта Новокостянтинівська. Це підземні шахти, у яких залягають тверді породи на кшталт граніту, який треба підірвати, видати на поверхню, подрібнити та відвезти на переробний завод, де шляхом вилуговування (выщелачивания) і отримують концентрат урану.

Запаси родовищ знаходяться у різних цінових діапазонах: найбільш конкурентний – «до $80/кг» – це Новокостянтинівська шахта; інші у дорожчих – «до $130/кг» та «до $260/кг». Три родовища майже відпрацьовані: на Ватутинському, категорією «до $130/кг», залишилося до 2000 тонн концентрату, тому шахту Смолінську вже готують до виведення з експлуатації, яке заплановано на 2023 рік. На Мічурінському залишилося 3000 тонн, а на Центральному – 6800 тонн, тож, шахту Інгульську планують закрити у 2030 році. Обидві шахти – з категорії «до $260/кг».

В Україні залишається багато уранових родовищ, які ще не розвідані,  тому про загальні запаси урану говорити важко. Проте, що стосується вже відомих покладів, – статистика непогана. Якщо взяти за константу 2400 тонн концентрату, які країна споживає на рік, то запасів у діапазоні «до «до $260/кг» вистачить на 90 років; «до $130/кг» – на 47 років; «до $80/кг» – на 24 роки.

У який проект найкраще вкладати інвестиції?

У листопаді 2017 року Кабмін затвердив Концепцію державної цільової програми розвитку атомно-промислового комплексу України до 2020 року (розпорядження №943-р від 9.11.2017). Серед іншого вона передбачала збільшення виробництва концентрату урану до 2500 тонн. Та програма не була виконана, у 2019 році рівень виробництва залишиться на позначці біля 1000 тонн. Однією з причин стало хронічне недофінансування: із необхідних сум уряд виділяв хіба що 10-12%.  

Наразі керівництво СхідГЗК намагається затвердити в Кабміні інший державний інвестиційний проект – «Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей». Проект розрахований на п’ять років (2019-2023). За оцінками Міністерства економічного розвитку, загальна сума інвестицій складе 2,9 млрд грн, з яких 1,7 млрд грн має вкласти підприємство, а ще 1,2 млрд грн – надати держава.

«Це дозволить лише по цьому проекту вийти на виробництво 700 тонн уранового концентрату, замість нинішніх 336 тонн. Створить додатково 200 робочих місць, сума відрахувань до держбюджету зросте на 8,5 млрд грн», – розповідає Олександр Сорокін, генеральний директор ДП «СхідГЗК».

У 2019 році комбінат вкладає у проект власні кошти, запланована сума – 142,7 млн грн. За словами Сорокіна, вже у IV кварталі буде введено в експлуатацію головний ствол Новокостянтинівської шахти, який до цього моменту не використовувався, а також збільшаться потужності з підйому руди.

Експлуатацію цієї – найперспективнішої – шахти СхідГЗК розпочав ще у червні 2011 року, проте, комбінату просто не вистачало коштів, щоб завершити її обладнання. «Майже 10 років СхідГЗК не отримував жодних бюджетних інвестицій. А весь прибуток, який ми отримували, у 2015-2017, а почасти і у 2018 році, уряд забирав у держбюджет. Проте, навіть із залишків ми спромоглися вести роботи з добудови Новокостянтинівської шахти. Дуже сподіваюся, що наш проект підтримають і нададуть держфінансування», – каже Олександр Сорокін.

Звідки СхідГЗК може залучити кошти?

У 2019 році у СхідГЗК виникли серйозні проблеми із економікою виробництва – фактично, комбінат працює «у мінус». За словами Олександра Сорокіна, це сталося через те, що Нацкомісія з регулювання електроенергетики (НКРЕКП), коли розглядала і затверджувала тариф для НАЕК «Енергоатом», дуже занизила складову, кошти від якої «Енергоатом» скеровує на купівлю уранового концентрату. Тобто, НКРЕКП змусила атомників придбавати уран нижче його собівартості.

Керівництво СхідГЗК сподівалося, що із запуском вільного ринку електроенергії ситуація зміниться: «Енергоатом» зможе продавати свою електроенергію дещо дорожче за визначений НКРЕКП тариф – і перегляне цінову угоду на купівлю урану. Але цього не сталося, Кабмін зобов’язав «Енергоатом» продавати 90% своєї електроенергії «за спецзобов’язаннями», щоб не підвищувати ціни для населення.

Відтак, залишається другий варіант: інтеграція СхідГЗК до структури НАЕК «Енергоатом», щоб остання вже включила розвиток уранового комбінату до своїх інвестпрограм, адже «Енергоатому» простіше залучити інвестиційні кошти. Відповідне розпорядження, як говорилося вище, Кабмін прийняв 10 липня. Сьогодні обидві компанії чекають на остаточний, доопрацьований варіант документу, щоб почати практичну інтеграцію.

У документі зазначається, що такий крок дозволить «зберегти урановидобувну та переробну галузь, забезпечить «Енергоатом»  власною сировинною базою з розвіданими та підтвердженими запасами урану в обсягах, що дозволять на 100% забезпечити потреби українських АЕС. До того ж, собівартість уранового концентрату не буде перевищувати ціни світових лідерів».