Як убезпечити «зелену» енергетику від фінансового колапсу

Як раніше писав Mind, Ігор Коломойський у спробі зупинити запуск нового оптового ринку електроенергії програв конкуренцію Рінату Ахметову. Однак остаточно дніпровський олігарх не здався. Якщо не вдається заблокувати ринок повністю – отже, можна нанести точкові удари по його окремих слабких ланках. Мета атаки – домогтися зниження цін на електрику для свого феросплавного бізнесу.

З чого почався конфлікт?

За даними НЕК «Укренерго», у перші десять днів липня – з переходом до нової ринкової моделі – розцінки на електрику для великих промислових підприємств зросли на 24–28%. З цієї причини Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) – одне з підприємств Ігоря Коломойського – оскаржив у Окружному адміністративному суді Києва тарифи на передачу електроенергії та диспетчеризацію для «Укренерго». У результаті розгляду справи суд скасував відповідні постанови НКРЕКП, якими ці тарифи були встановлені на друге півріччя 2019 року.

Системного оператора було обрано об'єктом для атаки у зв'язку з різким збільшенням (ушестеро) з 1 липня тарифів для «Укренерго» – з 5,9 коп. до 35,6 коп. за 1 кВт*год. Цей факт, природним чином, привернув увагу феросплавників, тим більше, що раніше таких тарифів в окремому вигляді для кінцевих споживачів не існувало. До 1 липня плата за передачу і диспетчеризацію НЕК закладалася безпосередньо в оптову ціну електроенергії (ОРЦ). Так само як і оплата послуг ДП «Енергоринок», перехресні субсидії для населення, а також компенсаційні виплати відновлюваних джерел у вигляді різниці між «зеленим» тарифом і ринковою ціною.

ОРЦ був «загальним казаном», в якому враховувалися і виробництво електроенергії генеруючими компаніями, і інфраструктурні витрати з обслуговування енергосистеми з великими лініями електропередач, і всі виплати за соціальними зобов'язаннями (ПСЗ). У кінцевому роздрібному тарифі для споживача до ОРЦ приплюсовується лише вартість передачі електрики обласними мережевими компаніями і маржа постачальника.

Однак із 1 липня ситуація кардинально змінилася. Тепер колишнього ОРЦ не існує: товарний технологічний ланцюжок у галузі розширився, і кожен учасник окремо отримує гроші за свої послуги. Зокрема, у структурі роздрібної ціни почали розглядати як окремий платіж і тарифи для «Укренерго».

Не всі споживачі при цьому зрозуміли, чому плата за послуги НЕК зросла вшестеро. А сталося це з тієї причини, що в тариф на передачу електроенергії мережами НЕК були закладені компенсаційні виплати ВДЕ, які складають 63% загального розміру тарифів системного оператора, або 22,6 коп. за кожну кіловат-годину, яку буде вироблено у другому півріччі 2019 року.

Якими є позиції сторін?

Внаслідок рішення Окружного адміністративного суду Києва, ДП «Гарантований покупець» втратило джерело коштів для компенсаційних виплат ВДЕ, які накопичуються саме в тарифі на передачу «Укренерго». Фактично держава опинилася позбавленою можливості оплачувати відновлюваній генерації електроенергію за «зеленим» тарифом, який гарантовано законом «Про альтернативні джерела енергії». За даними НЕК, дефіцит коштів по оплаті «зеленої» електроенергії на III квартал цього року становить 6,2 млрд грн.

Першою відповіддю енергетиків на дії НЗФ стало подання апеляцій на рішення Окружного суду з боку НКРЕКП, «Укренерго», ДП «Гарантований покупець». Зокрема, за словами директора ДП Костянтина Петриковця, розгляд апеляції держпідприємства очікується 29 липня.

Не сидять склавши руки і самі представники «зеленої» генерації. Як повідомила директор з розвитку Української асоціації відновлюваної енергетики Олена Колтик, учасники асоціації подають судові позови на залучення їх до справи – як третю сторону, яка зазнає фінансових втрат внаслідок рішення Окружного суду.

Паралельно НЕК запропонував учасникам ринку розраховуватися за тарифами «Укренерго» в липні на умовах рекомендованої оплати.

НКРЕКП, у свою чергу, з 1 серпня затвердила нові тарифи на передачу і диспетчеризацію для НЕК замість скасованих судом. При цьому тариф на передачу склав 31,2 коп. за 1 кВт*год, що на 10,2% нижче попереднього тарифу, який встановлювався з 1 липня.

Однак, як заявив минулого тижня генеральний директор НЗФ Володимир Куцин, феросплавники планують повторно оскаржити в суді і нові тарифи НКРЕКП.

Як знайти вихід із ситуації?

Окрім судових апеляцій, існують інші способи убезпечити відновлювану енергетику від повторення споживчих позовів і фінансового колапсу. Йдеться про корекцію і вдосконалення правил ринку, а також доопрацювання нормативно-правової бази, що регулює роботу енергетичної галузі. Для цього потрібно зробити декілька кроків, два з яких бачаться основними.

Крок перший: змінити механізм компенсаційних виплат «зеленим». 16 липня старший радник USAID в Україні з питань енергетики Шукру Богут на круглому столі в комітеті ПЕК запропонував перенести компенсацію «зелених» тарифів з тарифу на передачу «Укренерго» до «Гарантованого покупця». І хоча основною метою Богут вбачав здешевлення електроенергії для споживачів, відновлювальна генерація в разі такого перенесення теж залишиться у виграші – компенсаційні виплати за тарифною різницею для «зелених» будуть виведені із зони судових ризиків.

На сьогодні обсяг коштів, закладених у новому тарифі на передачу «Укренерго» на виконання спеціальних зобов'язань перед ВДЕ, на серпень – грудень становить 12,397 млрд грн. Це приблизно дорівнює 12 млрд грн прибутку, що його «Гарантований покупець» має накопичити до кінця року від продажу електроенергії на ринку «на добу вперед» і який тепер, можливо, буде використано для розрахунків з ВДЕ.

Крок другий: визначити правовий статус НКРЕКП. Окружний адмінсуд Києва аргументував своє рішення за позовом НЗФ тим, що створення і функціонування Нацкомісії не відповідає Конституції України. При цьому суд послався на аналогічний висновок Конституційного суду України від 13 червня 2019 року. Зокрема, КСУ вважає за необхідне визначити до кінця 2019 року правовий статус НКРЕКП шляхом реалізації одного з двох можливих варіантів.

Йдеться або про визнання регулятора окремою незалежною гілкою влади за допомогою внесення відповідних поправок до Конституції, або про підпорядкування Нацкомісії Кабінету міністрів як органу влади виконавчої.

Звичайно, визначити долю НКРЕКП доведеться вже парламенту нового скликання. Однак енергетичному співтовариству слід вже зараз визначитися з чіткою позицією щодо майбутнього статусу регулятора і спробувати прискорити прийняття рішення депутатами. Адже доти, доки НКРЕКП залишатиметься в підвішеному стані, енергоринок і всі його учасники, включаючи ВДЕ, перебувають під загрозою судового блокування будь-яких правил і тарифів, затверджених Нацкомісією. Благо, НЗФ прецедент створив.

Якими можуть бути наслідки?

Подальше затягування судового конфлікту в трикутнику «споживач – НКРЕКП – ВДЕ» загрожує декількома несприятливими наслідками для галузі та країни.

Дискредитація енергореформи. Запуск нової моделі з 1 липня пройшов напрочуд гладко і без видимих ​​непереборних ускладнень. Безумовно, у роботі ринку виникало і ще виникатиме чимало проблем, проте всі вони мають прогнозований і перехідний характер. Ніяких особливих авралів поки не відбулося. І лише параліч розрахунків з ВДЕ виявився своєрідною плямою на загальній сприятливій картині реформи енергоринку, що спричинила за собою ланцюжок інших неприємностей.

«Це рішення суду ставить під сумнів, чи зможе Україна створити ефективний конкурентний ринок і чи зможе вона виконати свої зобов'язання перед міжнародною спільнотою», – констатував гендиректор ДТЕК ВДЕ Філіп Лекебуш.

Фінансові ризики. Як зазначає власник групи компаній «Акванова» і співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний, зелена енергетика є однією з небагатьох галузей, що розвиваються в Україні, яка стимулювала відновлення банківського кредитування в країні, а також розвиток суміжних бізнесів.

«Одна галузь створює другу, друга створює третю. За генерацією створюється кредитування, виробництво обладнання і т. д. Тобто ми є відповідальними за цілий ланцюжок. У разі коли настає можливість несплати електроенергії, наступним етапом стає неможливість оплати кредитів», – говорить Ігор Тинний.

І якщо проблему розрахунків з відновлювальною енергетикою не вдасться вирішити в стислі терміни, Україні загрожує звернення зарубіжних інвесторів до судів і величезний міжнародний скандал.

Падіння інвестиційної привабливості. Поки «зелені» тарифи в Україні є найвищими в Європі. Однак відповідно до закону про запровадження аукціонів для ВДЕ, інвестори зможуть отримувати «зелений» тариф на об'єкти, що будуються, лише до кінця цього року. Вже з початку 2020-го ціна «зеленої» електрики визначатиметься виключно на конкурсних умовах, що здатне вже на перших аукціонах знизити ціну відновлюваної генерації в Україні з нинішніх 15 (для СЕС) і 10,8 (для ВЕС) євроцентів до 7 євроцентів за 1 кВт*год.

Однак реальні цінові результати торгів багато в чому залежатимуть від кількості учасників. А вони, як відомо, орієнтуються, в першу чергу, на інвестиційний клімат у галузі та країні. І навряд чи підвищенню інтересу до аукціонів з боку потенційних інвесторів посприяє липнева конфліктна історія з блокуванням виплат відновлюваній генерації.