Повстала з попелу: навіщо мобільні оператори намагаються воскресити базу IMEI

В Україні можуть реанімувати ініціативу десятирічної давності – базу IMEI, в якій містяться ідентифікатори всіх легально ввезених в країну телефонів. Зараз така база формально працює, але за фактом відсутні в ній пристрої ніхто не відключає – законодавці не передбачили для цього інструментів, та й у мобільних операторів не було особливого бажання відключати своїх же абонентів.

Зараз, навпаки, саме оператори виступили ініціаторами перезапуску бази. Що змінилося і на що тепер чекати абонентам, з'ясував Mind.

Кому потрібна нова база IMEI

15 серпня засновник найбільшого в Україні онлайн-ритейлера Rozetka Владислав Чечоткін повідомив, що мобільні оператори Vodafone і lifecell намагаються «продавити» блокування нелегально ввезених телефонів за IMEI. Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook. Йдеться про перезапуск бази кодів IMEI, яка офіційно працює в Україні з 2009 року. Спочатку передбачалося, що в базу будуть вноситися ідентифікатори всіх мобільних пристроїв, які ввезені в країну легально. А «нелегалів» оператори відключатимуть. Телефони, привезені з-за кордону для особистого користування або замовлені в закордонному інтернет-магазині, громадяни повинні були вносити в базу самі шляхом звернення до Українського державного центру радіочастот.

Ініціатива тоді зазнала критики як з боку споживачів, так і з боку мобільних операторів. Найбільше обурення викликала сама ідея – перекласти на їхні плечі функцію контролю за імпортом, яку повинна виконувати Державна митна служба.

Втім, незважаючи на обурення, база працювала і коди IMEI в неї вносилися. Проблема виникла в іншому місці: що робити з апаратами, ідентифікатори яких не потрапили в базу, з так званим чорним списком. Зміни до законодавства, які дозволили б операторам відключати абонентів з нелегальними телефонами, так і не були прийняті. Тобто формально база IMEI існувала, але за фактом не виконувала свою функцію.

За словами Чечоткіна, тоді вона перетворилася на «корупційну годівницю для дядечків, які вносили телефончики в базу». Цього разу, як він вважає, ініціатива так само не буде корисною для абсолютної більшості громадян. «Перш за все тому, що більшість схем ввезення зараз працює через заниження вартості, а це означає, що всі ці трубки потраплять у базу», – вважає Чечоткін

Зацікавленість операторів у перезапуску бази він пояснює їхнім бажанням «осідлати» ринок продажу мобільних телефонів.

Навіщо операторам ставати борцями з контрабандою

Мобільні оператори дійсно роблять спроби нарівні з основним бізнесом розвивати ритейл.

Так, днями мобільний оператор «Vodafone Україна» представив власну аналітику, згідно з якою він увійшов до трійки найбільших продавців мобільних телефонів в Україні. Обсяги продажів не розкриваються, але відомо, що в дочірньої компанії оператора Vodafone Retail 1500 співробітників і 240 магазинів у 70 містах України.

Під час презентації директор Vodafone Retail Денис Поздняков заявив, що його компанія – один з небагатьох повністю «білих» гравців на цьому ринку: «Усе гаджети та аксесуари, які продаються в наших магазинах, – це легальні поставки за контрактами з вендорами, а співробітники компанії отримують офіційну зарплату». При цьому менеджер Vodafone сподівається, що у 2020 році на законодавчому рівні вирішиться проблема «сірого» імпорту техніки. Актуальних звітів про частку нелегально ввезених смартфонів немає, але, за даними офіційного дистриб'ютора Apple в Україні компанії «Асбіс», частка контрабанди тільки цього бренду може досягати 50%.

Крім фізичних торгових точок, у Vodafone є інтернет-магазин. Але, за даними джерел Mind, компанія збирається піти ще далі й відкрити власний маркетплейс: торговельний майданчик, де інші продавці зможуть виставляти свої товари. За таким принципом працюють найбільші міжнародні е-Коммерс Amazon і Alibaba, а також українські Rozetka, Prom.ua. У прес-службі «Vodafone Україна» підтвердили, що дійсно працюють над проектом маркетплейса. Але поки не можуть повідомити подробиці, все на стадії обговорення.

Що стосується ідеї із внесенням IMEI-кодів у базу і подальшого їх блокування, тут представники оператора також уникають різких формулювань. «Створена робоча група, в якій розглядатимуться найефективніші механізми боротьби з сірим імпортом. Відключення за IMEI – лише один з таких можливих інструментів. Не виключено, що до нього і не дійде. Коли буде, що сказати, заявимо нашу позицію обов'язково», – повідомила прес-секретар Vodafone Вікторія Павловська.

Що кажуть інші оператори

Аналогічно свій ритейл-напрямок розвиває lifecell. У прес-службі оператора повідомили, що підтримують заходи, спрямовані на боротьбу з контрабандою і ввезенням контрафактних телефонів. І можливим ефективним механізмом вважають створення державної бази IMEI-кодів і, відповідно, блокування так званих сірих пристроїв. За даними оператора, сьогодні держава і суспільство втрачають близько 1 млрд грн на рік податкових надходжень, які можна було б направити на розвиток інфраструктури або соціальні проекти.

«Ми завжди підкреслювали, що компаніям, які працюють офіційно і платять всі необхідні платежі та податки, важко конкурувати на ринку з так званими сірими продавцями. З іншого боку, мобільні оператори часто отримують скарги від абонентів на якість зв'язку, викликане тим, що «сірий» телефон, яким користується споживач, був призначений для іншого ринку і регіону (інші стандарти, інші діапазони частот і т. д.) », – йдеться в повідомленні прес-служби lifecell.

Ще один аргумент на користь бази, який наводять в lifecell, – це захист громадян від крадіжок телефонів. Тільки у 2018 році було зареєстровано понад 73 000 таких випадків. Втім, у поліції і зараз є технічна можливість знаходити крадені телефони за кодами IMEI. Для цього достатньо звернутися із запитом до оператора зв'язку. А кожен громадянин може перевірити, чи не перебуває пристрій в розшуку, на сайті Міністерства внутрішніх справ.

У «Київстар» також вважають, що використання бази IMEI може бути досить ефективним інструментом для протидії контрабанді. Однак робота такої бази не повинна накладати на телеком-операторів адміністративного чи фінансового вантажу. Крім того, залишаються відкритими такі технічні питання, як клони IMEI-кодів: зараз у мережах операторів багато пристроїв з однаковими IMEI-кодами, а в інтернеті пропонують послуги «перепрошивки», скидання акаунтів і IMEI. «Все це не дозволяє повною мірою покладатися на актуальність інформації, зазначеної в базі», – йдеться в повідомленні прес-служби «Київстар». Також можуть бути ризики для клієнтів, які придбали телефони у недобросовісного продавця, не знаючи про їхнє нелегальне походження. Тому в «Київстар» вважають, що блокування «підозрілих» телефонів має здійснюватися тільки за рішенням суду, і це значно знизить ризики для законослухняних громадян.

Другий візит: що буде з «сірими» мобілками

Виконавчий директор УДЦР Вадим Гулько підтвердив Mind, що розмови про перезапуск бази IMEI дійсно ведуться. «Існуюча база і зараз функціонує. Але для ефективної роботи потрібно її доопрацювати, оновити синхронізацію з митною службою і операторами», – розповів він.

В якому вигляді базу перезапускатимуть, поки невідомо. Нещодавно Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації оновила склад відповідної робочої групи, але вона ще не засідала. За словами Гулька, звучать різні ідеї, і всі вони передбачають більш «м'які» порівняно з попереднім варіантом умови. Так, є пропозиція не блокувати нелегально ввезені телефони, а замість цього обмежувати для них певні послуги. Наприклад, абоненту будуть доступні дзвінки на номери екстрених послуг, але не буде дзвінків на інші номери або передачі даних. Реалізувати такий механізм операторам буде набагато легше, вважає Гулько.