Сергій Бродович: «Немає жодного шансу, що цей склад НКЦПФР зробить щось корисне для фондового ринку»

Сергій Бродович: «Немає жодного шансу, що цей склад НКЦПФР зробить щось корисне для фондового ринку»

Голова групи компаній «ТАСК» – про претензії Нацкомісії з цінних паперів, методи роботи з ними, законодавчі «дірки» і настрої трейдерів

Цей матеріал також доступний російською
Сергій Бродович: «Немає жодного шансу, що цей склад НКЦПФР зробить щось корисне для фондового ринку»
Сергій Бродович
Фото: Володимир Волчонков/Mind

У другій половині серпня асоціація «Українські Фондові Торговці» (АУФТ), Професійна асоціація учасників ринку капіталу і деривативів, Українська асоціація інвестиційного бізнесу і асоціація «Біржові та електронні майданчики» звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням вплинути на Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку, щоб не допустити знищення фондового ринку в Україні. Аж до того, щоб змінити керівництво НКЦПФР.

До регулятора в учасників ринку накопичилося чимало претензій. Особливо у торговців цінними паперами, яким Нацкомісія регулярно виписує чималі штрафи, звинувачуючи брокерів у маніпулюванні. Причому всі ці санкції торкнулися великих гравців, маркет-мейкерів, що підтримували котирування паперів стратегічних підприємств.

Одна з постраждалих компаній – «ТАСК-Брокер», що входить до інвестгрупи «ТАСК». Їй наприкінці 2018 року НКЦПФР виписала 170 000 грн штрафу, а потім, незважаючи на рішення суду на користь компанії, призупинила брокеру ліцензію. Mind зустрівся з главою групи «ТАСК» Сергієм Бродовичем, який розповів, за що комісія оштрафувала «ТАСК-Брокер», і як компанія намагається відстоювати свої права.

– Через що у НКЦПФР з'явилися до вас претензії?

– Ми працювали з біржею, підтримували котирування декількох компаній, у нас були всі договори. Перелік цінних паперів та умови підтримки цін, попиту, пропозиції або обсягів торгів за ними періодично мінялися, з огляду на економічну ситуацію і зміни законодавства. І раптом, зненацька, у грудні 2018 року нас звинувачують у маніпулюванні відносно наших дій майже трирічної давнини, за акціями, які вже понад рік не торгувалися на біржах, і виписують штраф у 170 000 грн. Чому? А тому  що в комісії вирішили: якщо ми продали акції зі збитками, то в угоді немає економічного сенсу і така операція – маніпулювання.

Це абсолютна маячня, особливо на фондовому ринку, де іноді потрібно позбутися від паперів, щоб зафіксувати збитки. Тому ми вирішили боротися і оскаржили штраф у суді. Комісія у відповідь звернулася до суду з вимогою про примусове стягнення з нас цієї суми. Але регулятор без рішення суду призупинив нам дію ліцензії. Хоча ми намагалися домовитися з комісією про те, щоб дочекатися завершення судових процесів.

– І яке в підсумку рішення ухвалив суд?

– Уже після призупинення ліцензії ми виграли перший суд. Це був Окружний адмінсуд Києва, який 23 травня ухвалив рішення про скасування постанови НКЦПФР про накладення 170 000 грн штрафу. Після цього ми зустрілися з представниками комісії та запропонували повернутися в рамки правового поля. Нас запросили через два тижні взяти участь у закритому засіданні НКБЦФР. Але там ми почули все те саме, ті самі звинувачення в маніпулюванні. Причому на питання про те, яку персональну відповідальність понесуть представники комісії, якщо все ж таки судові інстанції ухвалять рішення на нашу користь, нам ніхто з членів комісії не відповів.

– Як відреагувала на рішення адмінсуду комісія?

– НКЦБФР подала апеляцію. Причому, що показово, зробила це спеціально в останній день у межах відведеного 30-денного терміну з процесуальними вивертами, що затримали розгляд справи в суді ще на тиждень.

– Результат апеляції вже є?

– На початку серпня ми отримали рішення Шостого апеляційного адміністративного суду. Він залишив постанову Окружного адмінсуду без змін. Тобто фактично апеляція підтвердила, що санкції на нашу адресу з боку комісії – неправомірні. Також ми чекаємо рішення ще двох судів на підставі першого рішення суду, яке набрало законної сили.

– І якими тепер мають бути дії комісії?

Сергей Бродович: «Нет никакого шанса, что этот состав НКЦБФР сделает что-то полезное для фондового рынка»
Фото: Володимир Волчонков/Mind

– У НКЦБФР немає іншого виходу, крім як відновити дію ліцензії та скасувати штраф. Хоча у нас є інформація, що комісія має намір подавати касацію.

– Ви подавали скарги в Державну регуляторну службу і навіть президенту. Це мало якийсь вплив?

– Так, ми двічі зверталися до Державної регуляторної служби. Але вона могла б вплинути на НКЦБФР у тому випадку, якщо б нам повністю анулювали ліцензію. А комісія фактично скористалася спірною правовою лазівкою і призупинила дію ліцензії. І в такій ситуації регуляторна служба зробити нічого не може.

Ми подали скаргу і в Офіс президента, і до Верховної Ради. Причому розіслали листи всім депутатам персонально і окремо відправили листа до парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Відповідь від парламенту ми не отримали і у зв'язку з перевиборами навряд чи отримаємо. А президент «спустив» безпосередньо на Тимура Хромаєва (глава НКЦБФР. – Mind) розпорядження припинити протиправні дії. Але в умовах глибокого конфлікту між нами і НКЦБФР навряд чи варто розраховувати на адекватні дії з її боку.

До речі, президенту ми 20 серпня направили повторну скаргу. Реакції на неї поки не було. Крім того, ми звернулися до Американської торговельної палати з проханням провести зустріч з керівниками комісії та вплинути на її дії.

– А інші компанії, до яких НКЦПФР застосовувала санкції, намагалися оскаржувати її дії?

– Більшість компаній мовчать. Вони зізнаються, що не можуть собі дозволити «буцатися» з регулятором, бо це загрожує блокуванням ліцензії (як показав наш досвід) і збитками. Тому багато хто змирився і сплатив штрафи. Ми ж пішли на принцип.

– З чим взагалі пов'язані такі активні наїзди регулятора на учасників фондового ринку?

– Проблема в статті 10 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів». Вона дуже суб'єктивна. Керуючись нею, будь-яку операцію на біржовому ринку, в якій немає очевидної економічної вигоди, можна визнати маніпулюванням. При цьому для кого і в який момент ця вигода повинна бути очевидною, не уточнюється.

З моменту прийняття закону комісія не спромоглася подати жодну поправку, яка дозволить змінити ситуацію або прийняти уточнюючий підзаконний акт. Чому? Бо це їй невигідно, це позбавить її інструменту суб'єктивного тиску на учасників ринку.

І про які інвестиції в Україну може йтися, якщо ми банально не можемо надати зарубіжним інвесторам на фондовому ринку інструменти, що гарантуватимуть не тільки вкладення коштів, але і їх безпроблемне вилучення. Тобто і «вхід», і «вихід» повинен бути максимально простим. А цього немає.

– А як і коли ця стаття з'явилася в законі?

– Це сталося у 2011 році. Внесення поправок «про маніпулювання» було однією з вимог у рамках підготовки до підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом. Тільки замість того, щоб «копнути» європейське законодавство і розробити власні законодавчі норми, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку просто переклала українською мовою статті аналогічного закону, який діяв у Російській Федерації з 2009 року, зліпила свій законопроект і віддала його до Верховної Ради. І хоча під час підготовки до розгляду експерти при Верховній Раді звертали увагу на те, що документ дуже суб'єктивний і несе в собі масу корупційних ризиків, парламент у 2011 році його таки прийняв. Навіть більше, особливий цинізм ситуації в тому, що Росія на той момент ці норми у своєму законі вже скасувала.

– Чому цю норму комісія «раптово» почала використовувати через майже вісім років?

– Тому що довгий час цей закон взагалі нікого не цікавив. А потім НКЦПФР вирішила боротися за його допомоги зі зловживаннями та махінаціями на фондовому ринку. Так, мета начебто благородна. Але методи регулятор вибрав дивні. Він влаштував репресії проти трейдерів, які на ринку дуже давно і мають певну репутацію.

– Як ви вважаєте, які наслідки будуть для ринку?

– Фактично, НКЦБФР вбиває ринок. Ось простий приклад: щодо «Центренерго» ми на біржі ПФТС останні три роки виконували функції маркет-мейкера, дотримуючись всіх правил, передбачених НКЦПФР. Після призупинення нашої ліцензії торги по цих акціях дуже мляві. А якщо виникне питання про приватизацію компанії, як зрозуміти, якою має бути ціна? Велика або маленька? І як потім довести, що приватизація була проведена справедливо? І як переконатися в тому, що держбюджет від цієї приватизації не залишився в мінусі?

– А що ви думаєте про процедуру squeeze-out?

– Щоб ринок капіталу нормально працював, необхідно захистити не лише великих інвесторів, але і міноритарних акціонерів. І процедура викупу акцій міноритаріїв (squeeze-out) може застосовуватися, але в цивілізованій формі, щоб міноритарні акціонери не постраждали.

Але в Україні це узаконений грабунок. Наприклад, ми скуповували свого часу акції «Закарпаттяобленерго» за 8 грн за акцію (на той момент це був десь $1 за акцію). Зараз у нас ці папери примусово викуповують інші акціонери за ціною 2 грн за акцію (за сьогоднішнього курсу – це $0,08). І ми не можемо відмовитися від продажу. Фактично нас позбавили приватної власності на користь навіть не держави, а іншого акціонера.

Сергей Бродович: «Нет никакого шанса, что этот состав НКЦБФР сделает что-то полезное для фондового рынка»
Фото: Володимир Волчонков/Mind

– Але ж є багато підприємств, де повно «мертвих душ».

– Так, це дійсно проблема, і її потрібно було вирішувати. Але в акціонерів, які не дають згоди на продаж акцій за тією ціною, яку їм пропонують, насильно забирати ці акції ніхто не має права. А закон в Україні дав можливість примусового викупу. І це нонсенс. Я вже мовчу про те, що взагалі незрозуміло, як проводилася оцінка цих підприємств, як визначалася ціна їхніх акцій і чому комісія не звернула на це увагу.

– На вашу думку, що потрібно поміняти в роботі регулятора, щоб ринку легше дихалося?

– Необхідні кадрові зміни в комісії, однозначно. Немає жодного шансу, що цей склад НКЦПФР зробить щось корисне. Крім того, потрібно ініціювати скасування дискримінаційних та корупційних норм, і переглядати законодавство. Щодо маніпулювання, щодо squeeze-out. Тому ми і пишемо звернення до депутатів, бо вони мають право законодавчої ініціативи.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті