Вогнем і мачете: чим загрожують пожежі в лісах Амазонії

Вогнем і мачете: чим загрожують пожежі в лісах Амазонії

І наскільки актуальні твердження про «вмираючі легені планети»

Цей матеріал також доступний російською
Вогнем і мачете: чим загрожують пожежі в лісах Амазонії
Фото: National Geographic

Тропічні ліси басейну річки Амазонки – одні з найбільших у світі – горять вже три тижні поспіль. Основні осередки загорянь знаходяться в Бразилії, але також вогнем охоплено тропіки сусідніх Болівії і Перу. Загасити їх ніхто не може: вся надія на сезонні дощі, що очікуються лише наприкінці вересня.

Причина пожеж – у діях фермерів, які спеціально підпалюють лісові масиви, прагнучи вивільнити собі таким чином землі під сільгоспугіддя. Активісти б'ють на сполох: за їхніми запевненнями, амазонські ліси виробляють 20% кисню в світі. Вчені до таких тез підходять більш прагматично: горіти дерева, звичайно, не повинні, але твердження про «легені планети» – не повністю відповідають дійсності. Mind простежив, наскільки масштабною є катастрофа, чому вона стала можливою і що не так з тезою про виробництво 20% кисню.

У чому причина пожеж?

Пожежі в лісах на території Бразилії – не новинка. Щорічно влітку місцеві фермери спеціально підпалюють їх, щоб звільнити територію від дерев. Це необхідно для облаштування пасовищ і полів під вирощування агропродукції. Бразилія – ​​один з лідерів з експорту м'яса великої рогатої худоби. Для вирощування значного поголів'я потрібні великі площі і обсяги кормів. Необхідний простір створюється саме за рахунок знищення лісів.

Різке зростання кількості загорянь у серпні обумовлене місцевим кліматом: в інші місяці тропічний ліс досить вологий і погано горить. Найсухіший період – липень і серпень, тому селяни беруться активно підпалювати ліси саме в цей час.

Кількість підпалів вражає: лише за останній тиждень їх зафіксовано близько 9500, а з початку року – близько 75 000 (це на 85% більше, ніж минулого року, і абсолютний рекорд за останні п'ять років).

Як пише DW, використання вогню для очищення земель – заборонена в Бразилії практика. І тим не менше, фермери для агресивного і швидкого масштабування своїх територій постійно вдаються саме до неї. Для багатьох це своєрідний культурний код: вирубка займає багато часу, тоді як вогонь справляється швидше.

Проблема в тому, що підпали ніхто не контролює, і вони швидко перетворюються на стихійні пожежі, що поглинають сотні квадратних кілометрів тропіків. До того ж, місцеве населення не допомагає пожежним із гасінням, а навпаки, сприяє новим підпалам.

Як реагує бразильська влада?

Світові ЗМІ відзначають, що владні структури в Бразилії засуджують фермерів лише на словах. Нинішній уряд неодноразово стверджував, що агросектор важливий для розвитку економіки країни, а тому його потрібно розвивати: в 2016-му 46% усього бразильського експорту припало на сільгосппродукцію, в галузі зайнято близько 20% населення, країна є головним світовим експортером безлічі агрокультур.

Уже багато років Бразилія збільшує продуктивність за рахунок застосування нових технологій: за даними Світового банку, багато інвестує в R&D і розвиток. Інша причина зростання експорту – нарощування виробничих потужностей. Робити це найпростіше через збільшення площ, що по суті тягне за собою негласну легалізацію підпалів: менше лісів – більше землі для посівів і пасовищ.

Нинішнього президента Бразилії Жаїра Болсонару в цій ситуації критикують усі – і політики, і активісти, і прості громадяни. Його звинувачують у слабкому контролі за загоряннями і недбалому ставленні до можливих ризиків. Сам Болсонару за собою провини не визнає, але вже встиг звільнити кількох членів уряду, назвавши їх винними в пожежах. До того ж, він звинуватив некомерційні організації в тому, що це вони займаються підпалами заради його дискредитації. Доказів, щоправда, не надав.

Допомогу Бразилії в боротьбі з пожежами пропонують десятки країн світу. Наприклад, на саміті G7 лідери країн «Великої сімки» заявили, що готові виділити на цю мету 22 млн євро. При цьому лише Канада згодна надати $15 млн, а також спеціальні літаки для пожежогасіння. Але Жаїр Болсонару від будь-якої підтримки відмовляється: за його словами, інші країни намагаються використовувати фінансову допомогу як інструмент тиску на Бразилію, аби в майбутньому оскаржити її суверенітет і вплив на регіон Амазонських лісів.

За словами Болсонару, країна самостійно зможе впоратися з небезпекою. Щоправда, як вважає президент Франції Еммануель Макрон – це брехня, керівництво Бразилії ніяк не контролює вогняну стихію. Підтвердженням може слугувати той факт, що навіть 40 000 військових, відряджених президентом Бразилії на гасіння пожеж, не змогли кардинально вплинути на ситуацію.

Як запевняють місцеві експерти, загасити пожежу людськими зусиллями вже не вийде – треба чекати сезону дощів. Він стартує у вересні, але спочатку опади слабкі, а тому волога просто випаровуватиметься через високу температуру в місцях загорянь. Отже, доведеться чекати жовтня, коли задощить по-справжньому.

Чи варто називати Амазонію «легенями планети»?

Після старту масштабних пожеж багато світових ЗМІ назвали бразильські ліси «легенями планети» і заявили, що вони виробляють до 20% кисню: якщо ліс згорить, це завдасть непоправної шкоди всій екосистемі Землі.

Але деякі вчені при цьому відзначають, що шкоди зазнає лише локальна флора і фауна. А ось продукуванню кисню нічого не загрожує. По-перше, ліси Амазонії називають «легенями планети», забуваючи, що легені не виробляють кисень, а споживають його.

По-друге, ці ліси не дають планеті 20% кисню. Тропічні ліси дійсно виробляють його достатньо – їхні площі великі, а тому і внесок в оновлення повітря значний. Ось тільки споживають цей кисень тварини і люди, що живуть тут же, а не весь світ навколо.

По-третє, набагато більш значущим джерелом виробництва кисню виступає світовий океан, а точніше – водорості на його поверхні. «Якщо згорять ліси, ми втратимо близько 1% запасу кисню. Але зможемо жити далі і дихати на повні груди», – запевняє професор університету Колорадо Скотт Денніг.

Чи великими є втрати?

У той час, як фермери «випалюють» собі нові землі, для лісів Амазонії пожежі – причина масових втрат. За даними Science Alert, кожну хвилину вогонь знищує лісисту площу, яка дорівнює трьом футбольним полям.

Навіть бразильський Сан-Паулу, розташований на відстані майже 3000 км від лісів Амазонки, занурився в дим. Усе місто накрило темними хмарами, які по суті перетворили день на ніч. Зробити з цим влада нічого не може: площа загорянь настільки велика, що дим від пожеж видно навіть із космосу.

На момент підготовки матеріалу ніхто з експертів ще не ризикнув оцінювати втрати Бразилії в грошовому вираженні. Що ж стосується площ, то лунають оцінки на рівні 1,9 млн га в цілому по регіону. У сусідній з Бразилією Болівії підрахували, що там знищено 500 000 га лісів.

Нагадаємо: під час пожеж у Сибіру згоріло як мінімум 3 млн га. Матеріальні збитки, що їх російська влада оцінює через ціну товарної деревини, склали близько $300 млн (20 млрд рублів).

Але це лише ті втрати, які можна виразити в цифрах. Ніхто не береться передбачити, як такі масові пожежі у віддаленому майбутньому вплинуть на забруднення повітря і води. Крім того, знищення лісів тягне за собою зменшення ареалів мешкання тварин.

У мережі ж поки шириться хештег #saveamazon на підтримку лісів Амазонії. При цьому активісти вже встигли звинуватити всіх у лицемірстві: за їхніми словами, коли горів Нотр-Дам, мільярди євро на реконструкцію виділили за кілька днів, а хто рятуватиме ліси Амазонії – наразі незрозуміло.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті