Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком

Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком

Чи вирішить ключову проблему галузі впроваджувана модель оподаткування

Цей матеріал також доступний російською
Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук
Фото: УНІАН

«Рішення одне є. Воно дуже просте: спробувати на якийсь період повністю звільнити IT від податків. Не впевнений, що на 100% це вдасться впровадити, але на якесь податкове послаблення ми готові піти. І нехай не ображаються інші бізнес-структури, але ми розуміємо, що це спосіб повернути молодь в Україну», – заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з бізнесом 20 червня 2019 року.

Через два з половиною місяці – після парламентських виборів – концепція змінилася. 4 вересня на зустрічі з топами експортної IT-індустрії прем'єр-міністр Олексій Гончарук та голова Державної податкової служби Сергій Верланов запропонували впровадити нову модель оподаткування для IT-галузі з підвищеними ставками.

У чому суть нововведення? Наскільки може зрости податковий тягар? Які «смаколики» пропонуються для торгу? І чому є ризик впровадження корупційної схеми? На ці та інші питання Mind спробував знайти відповіді.

Нова модель

За словами Сергія Верланова, для ФОП третьої групи з IT-КВЕДами пропонується альтернатива – чотири платежі: 5% єдиного податку, 1,5% військового збору, ставка ЄСВ з двох мінімальних зарплат плюс збір на розвиток людського капіталу. Три перші збори, за задумом уряду, збережуться незмінними протягом 10 років, а от ставку останнього податку пропонується підвищувати поступово: з 1% у 2020 році до 5% у 2024-му.

Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком

Уряд має намір оперативно написати відповідний законопроект. Верланов сподівається, що документ ВР прийме до Нового року. А з 1 січня 2020-го нововведення вже запрацює.

Добровільно чи примусово?

Представники уряду декілька разів підкреслювали на зустрічі: ламати галузь через коліно не будуть. Перехід на нову модель – добровільний. Третя група ФОП збережеться, як й IT-КВЕДи.

Сергій Верланов уточнив Mind, що ставка єдиного податку для цієї групи залишиться такою, як була – 5%. Поки що. Питання «А в подальшому?» глава ДПС делікатно обійшов.

Один із стимулів або легкий шантаж переходу на нову модель – натяк уряду, що Держпраці залишить у спокої «першопрохідців».

Початок великого торгу: як Гончарук підштовхує айтішників примиритися з новим податком

Навіщо новий податок? Офіційна версія

Олексій Гончарук запевняв айтішників, що збір на розвиток людського капіталу скерують на вирішення глобальної проблеми IT-індустрії: скорочення дефіциту фахівців у галузі.

Податок адмініструватиметься ДПС, гроші підуть до фонду IT Creative. Його створення анонсував на зустрічі глава уряду. Нова структура підтримуватиме три напрямки: виділятиме стипендії талановитим студентам, фінансуватиме вчених, забезпечуватиме роботу IТ-лабораторій і кампусів.

Прем'єр-міністр заявив, що фондом керуватимуть не чиновники, а представники IТ-сфери. «Ми хочемо, щоб ви самі розпоряджалися ресурсами», – підкреслив Олексій Гончарук. Він сподівається, що нововведення дозволить IT-галузі через 10 років генерувати $13 млрд доходу від експорту послуг і залучити 650 000 фахівців. За прогнозами експертів, 2019 рік індустрія завершить з оборотом у $5 млрд і «штатом» у 185 000 ФОП.

Примітно, що в останні роки доходи галузі росли на 20–25% щорічно. «Ключовий драйвер – невтручання держави», – невпинно повторювали на різних конференціях топи галузі. Якщо такі самі темпи збережуться, через 10 років оборот може досягти $40–45 млрд, а не $13 млрд.

Ложка дьогтю, або Неофіційна версія

Не під диктофон деякі експерти припускають, що фонд може стати «корупційною годівницею». «Думаю, вже створюються свої ТОВ, що допомагатимуть відбирати талановитих студентів, постачати обладнання і ПЗ, консультувати вчених», – вважає спікер, який побажав залишитися неназваним.

«Гончарук обіцяв прозорий розподіл коштів? А він не обіцяв не наймати кишенькового CEO, талановитих фінансистів, які намалюють красиву картинку «не прикопаєшся», і не запрошувати своїх аудиторів?» – іронізує інший спікер. «Схожі схеми вже запускаються і в інших галузях», – вважає третій.

Публічна реакція галузі

На зустрічі топи найбільших IT-компаній дружно підтримали ідею уряду. Щоправда, кожен із спікерів натякав на диявола в деталях, пропонуючи предметно обговорити всі нюанси нової моделі оподаткування та роботи фонду.

«Фонд – класна стратегія для трансформації освіти. Але успіх залежатиме від впровадження. Тому ми б хотіли більш детально обговорити і доопрацювати ідею. IТ-індустрія керується духом відкритості та довіри», – почав торг президент асоціації IT Ukraine, співзасновник, член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей. Він підкреслив, що існуючі правила гри вже принесли індустрії $4,5 млрд експортної виручки, понад 150 000 IТ-фахівців, а 18 українських аутсорсингових компаній входять у рейтинг 100 найкращих сервісних фірм світу.

Керуючий директор Luxoft Ukraine DXC Олександра Альхімович тонко натякнула, що в сусідніх країнах уряд створює більш «ласі смаколики» для IT-компаній. «IT-індустрія під шаленим тиском. Ми конкуруємо з іншими країнами за таланти, кращі умови роботи для фахівців. До кінця наступного року в Західній Європі не вистачатиме півмільйона IТ-фахівців. Країни-конкуренти починають активно впроваджувати податкові стимули і пільги. Наприклад, у Польщі 30% коштів, які компанія витрачає на R&D-сервіси, країна повертає», – зазначила Олександра Альхімович.

Перед початком зустрічі віцепрезидент IT Ukraine, CEO ALCOR Дмитро Овчаренко зазначив у розмові з Mind, що галузь, ймовірно, погодиться на компроміс: підвищення єдиного податку до 6–7%. Але 10% індустрія просто не подужає.

За підсумками зустрічі виявилося, що до 2024 року податкове навантаження може перевищити 10%, враховуючи підвищення ЄСВ. «Гадаю, діалог продовжиться. Це початок великого торгу. Прем'єр-міністром запропонована амбіційна мета – зробити Україну №1 IT-локацією в Східній Європі. Галузь готова допомогти її досягненню», – резюмував Дмитро Овчаренко.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті