Відтермінування не для всіх: які штрафи загрожують «евробляхерам»
Чому вони знову «не згодні» і чим це може обернутися для інших автовласників

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про чергове відтермінування введення штрафів за порушення митних правил, які безпосередньо стосуються власників автомобілів на єврономерах. Що цікаво – текст прийнятого документа істотно відрізняється від того, що було прописано в законопроєкті, який ініціював сам глава держави. У результаті за фактом санкції відклали, але не всі. Активісти, що представляють інтереси користувачів подібного транспорту, забили на сполох і зібрали всіх своїх однодумців на акцію протесту під Верховну Раду. У свою чергу влада намагається підкупити «євробляхерів» пільговим розмитненням і зниженням ставок податку в обмін на обов'язкове введення техогляду для всіх без винятку транспортних засобів.
Як ухвалювався закон?
Із законопроєктом №1030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» відбулася буквально детективна історія. Нагадаємо, що він був підготовлений Володимиром Зеленським під тиском «євробляхерів» і поданий до Верховної Ради як невідкладний ще в серпні цього року.
Однак попереднє – восьме – скликання парламенту благополучно його проігнорувало. Незважаючи на це глава держави заприсягнувся, що документ буде обов'язково прийнятий новим парламентом у перші дні його роботи, щоб захистити вітчизняних користувачів нерозмитнених автомобілів від несправедливих космічних штрафів. І по суті своєї обіцянки він дотримався – документ був ухвалений Верховною Радою 12 вересня цього року, підписаний гарантом 20 вересня і вже з 22 числа набув законної сили. Але за фактом текст підписаного документа істотно відрізняється від того, який був у первісному варіанті проєкту закону.
У чому різниця?
За задумом, новий закон мав відтермінувати всі санкції за порушення митних правил, передбачені законом №2512-VIII, до 22 листопада цього року, а в реальності – переніс лише штрафи для водіїв за керування нерозмитненим автомобілем і за передання подібного транспорту в управління третім особам. Відзначимо, що за перше порушення закон передбачає штраф для водіїв у розмірі 8500 грн, а за повторне подібне, зафіксоване впродовж року, – 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом на рік і з оплатним вилученням транспорту (або без такого).
А ось за друге порушення (передання нерозмитненого автомобіля у володіння, користування або розпорядження іншим особам і використання його в підприємницькій діяльності) передбачено штраф розміром 34 000 грн. Справа в тому, що дуже багато «євроблях» потрапило до нас стараннями так званих верблюдів – іноземців, яких спеціально використовували для переправлення нерозмитнених машин на територію України з метою подальшого їх перепродажу вже українським користувачам. Саме на них і орієнтована вищезгадана санкція – щоб надалі у іноземців не було бажання підзаробляти на перегоні транспорту в Україну.
На цьому преференції для «євробляхерів» закінчуються – усі інші штрафи за порушення митних правил почали діяти ще з 22 серпня (саме тоді закінчився перший рубіж відтермінування штрафів, який передбачав перенесення всіх без винятку санкцій), і вони діють і нині. До речі, їхній «космічний» вплив вже встигли відчути на собі деякі водії авто на єврономерах – поліція, згідно з буквою закону, почала штрафувати порушників з моменту введення в дію норм закону №2512-VIII. Так, зокрема, за даними фіскальної служби, з 22 серпня по 4 вересня 2019 року митними органами було складено 243 протоколи. За повідомленням активістів у соцмережах, вже є одиничні випадки присудження і максимальних штрафів – 170 000 грн.
Що загрожувало «євробляхерам»?
Розміри штрафів варіюються залежно від прострочення термінів ввезення транспорту. Тобто чим довше машина на іноземній реєстрації незаконно перебуває в Україні, тим більші санкції. Вони нараховуються на зареєстрованого власника – того, хто вказаний у митній декларації. Навіть більше, для кожного режиму вони індивідуальні. Так, за порушення тимчасового ввезення порушникам загрожують такі штрафи:
- при простроченні на термін не більше трьох діб – попередження або 850 грн;
- від трьох до 10 діб – 5100 грн;
- від 10 до 20 діб – 17 000 грн;
- від 20 до 30 діб – 85 000 грн;
- понад 30 діб, а також у разі втрати чи розукомплектування автомобіля – 170 000 грн або конфіскація авто.
Розміри штрафів варіюються залежно від прострочення термінів ввезення транспорту, а максимальний передбачає 170 000 грн.
А ось за прострочення транзитного ввезення доведеться викласти:
- на добу – 170 грн;
- понад добу і до 10 діб – 3400 грн;
- від 10 до 20 діб – 8500 грн;
- від 20 до 30 діб – 85 000 грн;
- понад 30 діб, а також у разі втрати або розукомплектування автомобіля – 170 000 грн або конфіскація авто.
Більш того, тепер – щоб швидше реагувати на факти порушення митного законодавства – між Державною фіскальною службою, Держприкордонслужбою та Нацполіцією передбачено обмін інформацією про ввезені автомобілі на іноземній реєстрації та про осіб, які їх ввезли.
Взаємний контроль здійснюється за допомогою спеціальної автоматизованої бази даних. І якщо дозволений термін перебування такого автомобіля в Україні закінчився, митники зобов'язані повідомити про це порушення поліцейським і прикордонникам. Причому протокол про порушення може бути складений митником за відсутності порушника і вручений йому при виїзді з України. У свою чергу прикордонники не повинні допускати виїзд за межі країни автомобілістів, які порушили правила тимчасового ввезення або транзиту без сплати штрафів.
Як реагують автовласники?
Активісти громадської організації «Авто Євро Сила», що представляють інтереси вітчизняних користувачів автомобілів на єврореєстрації, 2 жовтня провели масштабну акцію протесту під Верховною Радою.
За твердженням лідерів громадського об'єднання, у кардинальній зміні остаточного тексту закону винні митні експерти і радники, за наполяганням яких і були внесені відповідні правки під час голосування за цей документ у Верховній Раді. А щоб «виправити ситуацію», активісти навіть мали намір домагатися кадрових перестановок у митних органах, аж до відставки керівника Держмитної служби Максима Нефьодова і його радників – екс-глави ДФС Олександра Власенка і голови Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) Олега Назаренка.
«Євробляхи» пропонують легалізувати за єдиною пільговою ставкою, а для всіх інших авто – встановити чіткі та прозорі правила розмитнення.
Також серед вимог – ліквідація акцизного збору на ввезення авто, перегляд мит за розмитнення і процедур оцінки вартості автомобіля. А ще – дозволити розмитнювати мікроавтобуси, автобуси і вантажівки, випущені до 2010 року включно; передбачити пільги інвалідам, ветеранам та багатодітним сім'ям, а замість сертифікації та євронорм ввести обов'язковий техогляд.
На що готова влада?
Акція не залишилася поза увагою представників влади – до автовласників у розпал їхнього протесту вийшли нардепи з парламентського комітету з питань податкової та митної політики і його глава Данило Гетьманцев. Більш того, з керівником «Авто Євро Сили» Олегом Ярошевич особисто зустрівся навіть прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Підсумки перемовин для користувачів нерозмитнених автомобілів виявилися вельми позитивними. Перш за все, прем'єр-міністр запевнив активістів, що поки ніхто їх не штрафуватиме.
«До моменту, поки ми не знайдемо адекватного рішення, як вийти з цієї ситуації, ми даємо розпорядження органам поліції не застосовувати до них штрафні санкції, щоб не викликати зайвих конфліктів», – пообіцяв Олексій Гончарук.
Втім, усне розпорядження не зможе скасувати штрафи, передбачені чинним законом №2512-VIII, оскільки для цього необхідний відповідний законодавчий документ, яким не сьогодні і є закон, ініційований президентом, що набрав чинності. Більш того, він саме і скасовує штрафи, які має право накладати поліція. А ось санкції за порушення термінів тимчасового ввезення та транзиту – належать до компетенції митних органів, і про них прем'єр-міністр нічого не говорив. Як на практиці виконуватиметься його розпорядження – дізнаємося вже найближчим часом.
Крім цього Олексій Гончарук заявив, що взяв проблему під особистий контроль і в міру своїх можливостей прискорюватиме її подальше розв’язання. За його словами, одним з ключових моментів є розробка та затвердження з усіма задіяними в цьому питанні міністерствами нової формули розмитнення ввезених транспортних засобів.
На сьогодні розглядається пропозиції розділити всі «євробляхи» на дві категорії, до яких застосовуватимуться різні митні ставки. До першої категорії будуть віднесені старіші автомобілі, випущені до 2009 року, які вже знаходяться на території України. До таких хочуть застосувати єдину ставку, наприклад, у 500 євро, що дозволить в найкоротші терміни легалізувати всі старі авто.
А ось до другої віднесуть новіші авто, що розмитнюватимуться за новою формулою нарахування акцизу – цілком можливо, що без урахування коефіцієнта віку (що було однією з основних вимог активістів).
Нагадаємо, свого часу цей коефіцієнт був введений в обмін на вимогу автовласників прибрати обмеження за екологічних норм Євро 5 при ввезенні уживаних транспортних засобів з-за кордону, що дозволило завозити до нашої країни зношені іномарки старше 10 років.
Прем'єр-міністр також пообіцяв, що проект закону про «справедливу формулу розмитнення» профільний комітет зможе підготувати до кінця жовтня 2019 року, після чого його можна буде виносити на розгляд до Верховної Ради.
Важливо відзначити, що в ході легалізації «евроблях» влада збирається ввести обов'язковий техогляд для всіх без винятку транспортних засобів. Таку думку було озвучено на нещодавній нараді в Міністерстві інфраструктури України, присвяченій вирішенню проблеми нерозмитнених автомобілів. За одностайною думкою чиновників, багато ввезених «євроблях» – зношені та «загрожують безпеці руху і негативно впливають на екологію нашої країни». Тому після легалізації подібного транспорту необхідно якнайшвидше ввести обов'язковий техогляд для всіх ТЗ.
Чи потрібен техогляд?
Нагадаємо, на сьогоднішній день техогляд проходять комерційні транспортні засоби, а для приватного автотранспорту ця процедура була скасована ще у 2011 році через серйозну корупційну складову – в цілому все зводилося до банальної купівлі талона техогляду. При цьому скасування техогляду ніяк не позначилося на безпеці руху: за даними Нацполіції, кількість ДТП, що сталися з вини несправного транспорту, не перевищує 1% від загальної кількості пригод.
Тобто, як показує практика, наявність процедури технічного контролю майже не впливає на безпеку на дорогах, а її повернення загрожує відновленням корупційних схем, відмову від яких нова влада повсюдно щосили декларує.
У свою чергу, введення пільгового розмитнення для авто на європейських номерах в обмін на повернення техогляду для всіх транспортних засобів може виявитися нічим іншим, як банальним підкупом користувачів нерозмитнених авто, від чого можуть постраждати всі інші законослухняні українські автомобілісти.
При цьому всі вимоги активістів щодо введення доступної і справедливої формули розмитнення стосуються лише одного з обов'язкових податків – акцизного збору (де, власно, і фігурує вищезгаданий коефіцієнт віку авто). Але крім акцизу при митному очищенні транспортних засобів також необхідно сплатити ввізне мито (10% від вартості автівки) і ПДВ (20% від загальної суми вартості авто, мита і акцизу). А це вельми серйозні платежі, які істотно підвищують вартість митного очищення.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].