Антизрада: які позитивні сигнали пролунали на інвестфорумі в Маріуполі

Донецька область і за більш благополучних часів – до воєнного конфлікту та в статусі «промислового серця країни» – навряд чи могла розраховувати на такий пул відвідувачів, як у останній тиждень жовтня 2019 року. На інвестиційний форум «RE: think. Invest in Ukraine» під егідою президента зібралося понад 700 представників бізнесу, міжнародних донорських організацій, дипломатів і топ-чиновників на чолі з Володимиром Зеленським та прем'єром Олексієм Гончаруком. Останні презентували зарубіжній аудиторії можливості, які відкриває для інвесторів Східна Україна, а жителям регіону – те, що їхні проблеми зрозумілі Києву і вирішувати їх будуть на місці, а не в столиці.

Бонусом йшла демонстрація безпеки Східної України і наявності тут необхідної інфраструктури. Маріуполь знаходиться лише в 30 км від лінії розмежування, однак у місті це абсолютно не відчувалося.

Більшість гостей прилітали до аеропорту Запоріжжя і долали останні 270 км до Маріуполя новою, відкритою спеціально до форуму, трасою. «Багато хто, коли дивився на мапу, скептично ставився до ідеї форуму з міркувань логістики. Але насправді траса на Маріуполь – найкраща, що я бачив в Україні останніми роками», – сказав президент Американської торгової палати Андрій Гундер. Цю трасу в Кабміні пафосно назвали «дорогою життя» – порівняння не дуже доречне, враховуючи, що маріупольці знаходяться все ж в незмірно більш виграшних умовах, ніж жителі блокадного Ленінграда, до якого під час Другої світової війни продовольство доставлялося дорогою через Ладогу, що й мала таку назву.

Президент Володимир Зеленський, відкриваючи форум, зазначив, що Україна – країна з величезним потенціалом, реалізувати який «заважають гирі на ногах – війна». «Є тільки один спосіб вирішити це – дипломатичний», – підкреслив він. І навів декілька барвистих порівнянь країни з компанією-гігантом, такою як Apple і Google, яка тільки починає свій шлях. «Шанс стукає в двері тільки один раз. Не проспить його. Не проспить України», – сказав президент.

Станом на кінець жовтня мова не йшла про відновлення зруйнованих районів Донбасу, непідконтрольних Україні. Цю тему чиновники і донори ретельно обходили стороною. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук сказав, що «інвестори – реалісти, і розуміють, що поки немає можливості працювати скрізь». «Але це не означає, що ми забули про наших громадян, які перебувають на цих територіях», – запевнив він.

Загальна сума, необхідна на відновлення Донбасу, не озвучувалася і навряд чи вона підрахована. Однак, наприклад, на реновацію зруйнованих лише в Донецькій області майже 7000 об'єктів житлового фонду необхідно близько 80 млн євро. Загальний бюджет відновлення обчислюється мільярдами. Для того щоб міжнародні донори ризикнули такими грошима, потрібні вагомі аргументи і докази. «Інвестори приїхали, щоб почути, як розвиватиметься ситуація в Україні та які можливості є», – сказав Андрій Гундер.

Разом з тим у Маріуполі пролунали позитивні сигнали як для зовнішніх, так і для внутрішніх слухачів. Mind сформулював основні з них.

Безпека гарантована

Зі сцени і потім у кулуарах ніхто з топ-спікерів не заглиблювався в деталі врегулювання конфлікту на Донбасі. Однак сам факт проведення масштабного інвестзаходу і – головне – присутність на ньому менеджменту міжнародних фінансових структур, таких як Всесвітній банк, IFC, USAID, ЄБРР побічно підтверджувало, що як мінімум принципове рішення з цього питання прийнято.

Як повідомив радник секретаря РНБО Сергій Сивохо, президент дав інвесторам особисту гарантію розвитку та підтримки, і цей сигнал був почутий. Він також підтвердив, що в Золотому почалося розведення військ, що стало додатковим позитивним фактором для учасників форуму. Правда, ці запевнення були дещо зіпсовані даними Штабу Операції об'єднаних сил про те, що 29 жовтня позиції ВСУ недалеко від Маріуполя були обстріляні бойовиками.

Також на те, що сторони стали на шлях врегулювання, вказує розпочата негласна підготовка до місцевих виборів. Сергій Сивохо підтвердив, що на Донбасі (у тому числі на непідконтрольній території) проводилися соціологічні дослідження щодо електоральних вподобань. За його словами, у кандидатів від «Слуги народу» – непогані шанси.

Гроші будуть

У найближчі п'ять років Кабмін має намір досягти 40%-го зростання економіки і залучити $50 млрд іноземних інвестицій. «Усе взагалі починається з мрії. Я хочу сказати людям: просто повірте», – прокоментував Олексій Гончарук ці плани.

Ці цифри вражають через декілька факторів. По-перше, мало хто має сумніви, що уряд Гончарука не пробуде у своїх кріслах п'ять років. За даними Mind, ротації почнуться вже наприкінці цього року, за підсумками аудиту трьох місяців роботи КМУ. Кандидати «на виліт» – представники саме економічного блоку. По-друге, навіть на піку благополуччя, у 2005–2009 роках Україна залучала $39 млрд прямих іноземних інвестицій. У 2014–2018 роках цей показник становив $12,6 млрд.

Проте гроші, нехай і не в очікуваних Гончаруком обсягах, все ж будуть. Донори не мають наміру знижувати інтенсивність допомоги Україні – наприклад, у випадку з ЄБРР це не менше 1 млрд євро на рік. Щоправда, невідомо, яка саме частина буде спрямована саме в проєкти Східної України.

Під час форуму було підписано 12 меморандумів, які самі організатори оцінили в «мільярди доларів». Меморандум – це ще не живі гроші, а просто свідчення гарного один до одного ставлення, але уряд вірить у краще. «ЄБРР, Світовий банк не підписуються під порожніми словами», – заявив Олексій Гончарук.

Інфраструктуру відновлять

Частина підписаних меморандумів із міжнародними донорами стосувалася якраз відновлення об'єктів інфраструктури – найдорожчої та більше за інших постраждалої частини активів на Донбасі. Наприклад, за даними Мінінфраструктури, на ремонт запорізького мосту потрібно 15 млрд грн – це 20% загального бюджету дорожнього фонду, а на відновлення всієї транспортної інфраструктури необхідно 74 млрд грн.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Кабінет Міністрів України підписали меморандум про взаєморозуміння по Програмі фінансування регіональних доріг в Україні. Перший транш за цією програмою становитиме 300 млн євро. Правда, стартують роботи не на сході, а в Херсонській області.

У самому центрі Донбасу готовий працювати власник групи DCH Олександр Ярославський – він заявив про готовність інвестувати $100 млн у відновлення Донецького аеропорту. DCH реалізувала такий проєкт у Харкові і зараз працює в Дніпрі, а до проєкту на Донбасі, за його словами, готова взятися «хоч завтра» – за умови належних гарантій з боку уряду.

Також намічені проєкти з розвитку портів: китайська COFCO Agri Ukraine – підписала меморандум з портом Маріуполя про інвестиції в $1,3 млрд для підвищення вантажних потоків на 2,3 млн тонн.

Діджиталізацію – у кожне село

Чотири оператори мобільного зв'язку – «Київстар», Vodafone, lifecell і «Інтертелеком» – підписали меморандум з Кабміном про забезпечення покриття широкосмуговою стільниковою мережею четвертого покоління, що забезпечує високошвидкісний мобільний доступ в інтернет. Ця новина – безумовно позитивна – була зіпсована некоректним формулюванням «Зе-команди», яка стверджувала, що в Україні 90% громадян «роками не мали доступу до інтернету», тоді як рівень покриття давно перевалив за 70%.

Передбачається, що для реалізації проєкту держава реорганізує радіочастоти в діапазоні 900 МГц. Таким чином доступний і швидкий інтернет має з'явитися на 90% території України (без урахування непідконтрольних територій). Цей проєкт, хоч і виглядає піарно-легковажно, проте має велике політичне значення. Він може стати базою для реалізації формату «Держава у смартфоні» і можливістю для проведення швидкого і дешевого – оскільки немає необхідності витрачатися на бюлетені – онлайн-референдуму.

Природу – збережуть

Питання охорони навколишнього середовища болючі для Маріуполя, де розташовані найбільші промислові підприємства – «Азовсталь», ММК ім. Ілліча та інші. Журналіст Mind не відчув у повітрі жодних відхилень. Однак місцеві жителі запевняли, що це виняток – нібито підприємства групи «Метінвест» завчасно скоротили обсяги виробництва на період форуму.

Під час форуму було укладено декілька «природоохоронних» угод – зокрема, Меморандум про взаєморозуміння між ЄБРР та містом Кривий Ріг про приєднання до програми «Зелене місто», Меморандум про співпрацю в рамках проєкту «Сталий зелений розвиток міст» між ТОВ «Метінвест Холдинг» і містами Маріуполь, Запоріжжя, Кривий Ріг. Також між урядом Франції, ЄІБ і Маріупольською міською радою був підписаний протокол про наміри з розвитку інфраструктури подачі та очищення води в Маріуполі на 100 млн євро.