Запасні діти: нардепи оцінили безпеку перевезення дитини в 510–850 грн

Запасні діти: нардепи оцінили безпеку перевезення дитини в 510–850 грн

Чому новий закон життєво необхідний, але не запрацює

Цей матеріал також доступний російською
Запасні діти: нардепи оцінили безпеку перевезення дитини в 510–850 грн
Фото: pixabay

У Кодекс України про адміністративні правопорушення внесено зміни. Зокрема, за порушення правил перевезення дітей вводяться різноманітні штрафи. Але в цьому нововведенні приховано безліч правових колізій. Яких саме і як їх можна подолати, розбирався Mind.

Що змінилося?

29 жовтня депутати одноголосно проголосували за прийняття законопроєкту №1150 – і водії отримали нову порцію штрафів. Так, колишнє адмінправопорушення «перевезення дітей без спеціальних утримуючих пристроїв (СУП)» тепер отримало розцінки – 510 грн. Повторне порушення протягом року обійдеться вже у 850 грн. Крім того, забороняється організоване перевезення маленьких пасажирів у темний час доби і транспортування пасажирів молодше 16 років у кузовах вантажівок.

Навіщо це потрібно?

Безумовно, Кодексу України про адміністративні правопорушення давно не вистачало подібних норм законодавчого регулювання. Україна давно і міцно закріпилася в європейських «лідерах» за рівнем смертності й травматизму під час ДТП.

За даними Нацполіції, щорічно на наших дорогах гинуть близько 3500 осіб і не менше 35 000 отримують травми. У тому числі тому, що в Україні найнижчий рівень користування ременями безпеки серед водіїв – лише 23%. «Дитяча» статистика ще сумніша: за даними консалтингової фірми Ipsos, лише 12% дітей у віці до 6 років перевозяться в СУП, а діти більш старшого віку – майже ніколи. Результат: з 10–11 осіб, які щодоби гинуть у автомобільних аваріях на території країни, як мінімум одна дитина.

«Є чітка статистика: 52% смертності дітей у дорожньо-транспортних пригодах залежить саме від того, перебували вони в кріслі чи ні», – підкреслює нардеп Дмитро Шпенов (позафракційний), автор законопроєкту №1150.

І це при тому, що сама заборона на їхнє перевезення без спеціальних крісел існувала і раніше. Так, пункт 21.11 Правил дорожнього руху «забороняв перевозити дітей віком до 12 років (або ростом менше 145 см) у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, але без використання спеціальних засобів, які дозволяють пристебнути дитину за допомогою таких ременів».

Чому раніше не штрафували?

КУпАП ніяк не розтлумачував термін «спеціальні засоби». Саме з цієї причини дорожня поліція не дуже завзято контролювала дотримання п. 21.11. Адже будь-який водій, що хоч трохи знає ПДР, міг на місці переконати даішників у патовості цієї правової колізії. А за відсутності чітко прописаних штрафів не було також шансів «повирішувати на місці за півціни» з менш юридично підкованим порушником.

Плюс існує цілий пласт автомобілів, що стоять «над законом». У користуванні в українців ще досить багато авто, випущених за часів СРСР, коли ремені безпеки не завжди передбачені конструкцією. Це саме можна сказати і про іномарки того часу, кількість яких на наших дорогах зросла в міру «всенародного» захоплення «євробляхами».

А якщо немає штатних ременів – немає і претензій з боку нового закону, в пояснювальній записці до якого наведені дані Всесвітньої організації охорони здоров'я про ефективність СУП. Так, при аварії правильно встановлені люльки і крісла зменшують ймовірність смерті немовлят на 70%, а дітей більш старшого віку – на 54–80%.

У той час як дитина, пристебнута звичайним ременем безпеки, – такий самий некерований снаряд, як і зовсім не пристебнута або така, що сидить на батьківських колінах. Адже, по-перше, штатні ремені розраховані під антропометрії дорослої людини, і при найбільш частих – фронтальних – зіткненнях чадо буквально вислизає з них. А по-друге, жоден, навіть найсильніший і найлюблячий батько не втримає дитини під час різкого гальмування. І дитина, яка раптом поважчала з 30 до 900 кг, відправляється в політ, трощачи на своєму шляху все: підголовники, потилиці людей, що сидять попереду, приладову панель, лобове скло…

Для довідки:

розрахунки перевантажень, що виникають під час екстреного гальмування автомобіля (за формулою переходу енергії падіння в кінетичну енергію наприкінці шляху [mgh = mVx2/2]), показують, що при швидкості близько 30 км/год тіло людини отримує удар, рівний падінню з триметрової висоти.

Відповідно, якщо машина рухається зі швидкістю 60 км/год, сила удару буде дорівнювати падінню з висоти в 15 м, а при 90 км/год – близько 32 м. Тобто для дитини гальмування автомобіля «у підлогу» навіть на дозволеній у межах міста швидкості 50 км/год = падіння з 10-метрової висоти.

Як уберегтися?

Свідомі батьки можуть далі не читати – навіть ті, у кого немає автомобіля, напевно вибирали автолюльку одночасно з пологовим будинком. І тоді ж розібралися із системою Isofix, стандартами ECE R44 та i-Size, як і термінами переходу від «дитячого кокпіта» до крісла, потім до бустера і т. д. І з подібними проблемами не зіткнуться.

А ось для тих, хто так і не знайшов 1000–3000 грн на дитяче крісло, із набиранням сили нового закону почнуться складності. Для тих, у кого є автомобіль, – з поліцією, у кого немає – з перевізниками (друзями, сусідами, родичами, таксистами і т. д.), навіть якщо прохання про перевезення буде починатися фразою «всі штрафи – мої». Залишається або купувати (чи брати напрокат) СУП, або користуватися послугами громадського транспорту. Сумнівного з точки зору безпеки та зручності, зате законного – там діти можуть їздити без СУП.

У сусідніх Польщі та Чехії рівень користування дитячими кріслами становить 93 і 96% відповідно, а передбачені штрафи цілком порівнянні з ціною нового крісла – 35 і 78 євро відповідно.

Залишається надія тільки на моторність сучасних служб таксі. Мова про нове покоління перевізників на кшталт Bolt, Uber і Uklon, що оперативно реагують на тренди. Крім того, сервіси Transflot і Baby Driver вже пропонують подання таксі відразу з дитячим кріслом. Але потрібно розуміти, що, обумовлюючи перевезення дитини, пасажири зіткнуться з більш високими тарифами, які компенсують й інвестиції в СУП, і простій, пов'язаний з установкою і зняттям крісла.

Що не так?

Введення штрафів, що не супроводжується жорстким контролем з боку поліції і масштабними роз'яснювально-інформаційними кампаніями, профілактичною та виховною роботою, виглядає безсистемним. І сприймається громадськістю як чергова спроба держави «залізти в кишеню» громадян. Ймовірно, якби сума штрафу корелювала з вартістю крісла (тобто була вдвічі-втричі вище), проблема вирішилася б сама собою.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті