Криза в Сахелі. Макрон створює «антиджихадську» коаліцію

У понеділок, 13 січня, у французькому місті По відбувся саміт, на якому президент Франції Еммануель Макрон приструнив лідерів колишніх французьких колоній: Малі, Буркіна-Фасо, Чаду, Нігеру і Мавританії. Главам п'яти держав Сахеля під тиском Парижа довелося публічно схвалити присутність французьких солдатів у регіоні та позначити загального головного ворога – угруповання «Ісламська держава у Великий Сахарі» (ІДВС).

Саміт у По проходив на тлі посилення антифранцузьких настроїв і безпрецедентного спалаху терористичної активності в Нігері, Буркіна-Фасо і Малі. Президенти країн Сахеля раніше ухильно висловлювалися щодо втручання Парижа в їх внутрішні справи. Тепер, коли в регіоні виникла реальна загроза появи нової терористичної ісламської держави, вони схвалили присутність Франції без вагань.

«Глави держав «великої сахельської п'ятірки» висловили бажання продовжувати військову участь Франції в Сахелі... Вони знову підтвердили, що спільні військові дії спрямовані на захист цивільного населення, захист суверенітету держав Сахеля, запобігання поширенню терористичної загрози на прикордонні країни і відновлення стабільності, що є необхідною умовою розвитку», – йдеться в спільному меморандумі за підсумками саміту глав шести держав.

Шість президентів оголосили про створення нової військової структури «Коаліція Сахеля», яка поліпшить координацію між арміями п'яти країн і французькою антитерористичною місією «Бархан». Париж направить додатково 220 солдатів для посилення французького 4,5-тисячного військового контингенту, дислокованого в Малі. Також у «Коаліцію Сахеля» будуть запрошені інші «європейські, африканські та міжнародні сили».

«У нас немає іншого вибору. Зараз ми повинні отримати результати», – заявив Еммануель Макрон на саміті в По. Кількома тижнями раніше він погрожував вивести французькі війська з Північної Африки, якщо не отримає підтримку від урядів країн Сахеля, в яких політики і навіть міністри відкрито критикують Париж за неоколоніальну присутність на їх території.

«Нам потрібні швидкі результати, оскільки на кону репутація кожної з наших країн – ми повинні показати світу, що ми здатні подолати виниклу кризу», – підкреслив Рок Марк Крістіан Каборе, президент Буркіна-Фасо.

Терористична активність, що «спустошує»

За даними ООН, у 2019 році понад 4000 людей було вбито в результаті терористичних атак у Буркіна-Фасо, Малі та Нігері. Це вп'ятеро більше, ніж у 2016 році, коли загинуло 770 жителів регіону. Кількість вимушених переселенців у Сахелі збільшилася вдесятеро, досягнувши мільйона осіб.

У Буркіна-Фасо, що раніше була зразком стабільності, кількість вбивств збільшилася найбільш різко – з 80 у 2016 році до 1800 у 2019-му. Через атаки ісламістів понад 560 000 жителів цієї країни були змушені покинути свої будинки в пошуках безпечнішого місця. Величезні території виявилися фактично без державного управління, із закритими школами, лікарнями та державними структурами.

Правозахисна організація Human Rights Watch у 2019 році задокументувала десятки інцидентів, в яких озброєні загони ісламістів нападали на фермерів, шахтарів, торговців і прихожан церков у Буркіна-Фасо.

Одна з найзухваліших атак сталася 6 листопада. Ісламісти влаштували засідку на автотрасі й напали на конвой з п'яти автобусів, який охоронявся солдатами й перевозив 241 працівника золотодобувної шахти Boungou, що належить канадцям. Протягом години бойовики обстрілювали автобуси з автоматів АК-47 і кулеметів ПКМ-12, вбивши 39 людей і поранивши ще 60.

У Нігері в останні два місяці ісламістські формування здобули низку значних перемог над урядовою армією. У результаті раптової атаки 10 грудня джихадисти захопили і розграбували віддалену військову базу, убивши 71 солдата. Ще масштабніший напад на військовий об'єкт у Нігері відбувся минулого тижня, а саме 9 січня. Угруповання ІДВС атакувало і зайняло базу на кордоні з Малі, убивши 89 солдатів і захопивши багато зброї, техніки та амуніції.

У Малі, де дислоковані 4,5-тисячний французький контингент і 13 000 миротворців ООН, ісламісти також успішно проводять захоплення армійських баз. Так, 1 листопада 49 солдатів було вбито під час атаки на їх табір біля міста Менака, а 18 листопада в результаті аналогічного нападу в тому ж районі загинуло 43 малійських військовослужбовців.

Невловимий ворог

У Нігері та Малі для захоплення військових таборів ісламісти використовують схожу тактику: блискавично наближаються до об'єкта, обстрілюють його з мінометів, потім проривають огорожу, використавши двох або трьох смертників на начинених вибухівкою автомобілях, і в'їжджають на територію табору на мотоциклах. Розграбувавши об'єкт, терористи швидко залишають поле бою, розсіюючись в різних напрямках. За словами президента Нігеру Махамаду Іссуфу, вдосконаливши цю тактику, терористи стали «справжніми професіоналами в мистецтві війни».

У регіоні біля потрійного кордону Малі, Нігеру і Буркіна-Фасо діють декілька конкуруючих між собою ісламістських угруповань, найпотужнішими з яких є ІДВС, «Фронт звільнення Масини» і «Ансарул іслам». Різке зростання терористичної активності експерти пояснюють тим, що джихадистські угруповання уклали партнерства з місцевими етнічними міліцейськими формуваннями, які не задоволені низьким рівнем економічного розвитку і бажають позбутися державних органів, аби самим заповнити вакуум влади.

«Фронт звільнення Масини» використовує підступну стратегію в центрі Малі. Джихадисти заручаються підтримкою населення, критикуючи владу за нездатність надати соціальні послуги. Водночас насильством та залякуванням це угруповання активно виганяє держслужбовців, встановлюючи свій контроль і беручи на себе функції держави, включаючи правосуддя, безпеку, управління економікою і освіту. З 2015 року ця стратегія розвалювала країну, усуваючи поліцейських, мерів і вчителів з центру Малі. До кінця 2018 року 478 шкіл, що становить 65% від їх кількості, закрилися в регіонах Мопті і Сегу. Тільки лікарні там були збережені», – описує ситуацію Африканський центр стратегічних досліджень.

«Фронт звільнення Масини» на підконтрольних йому територіях у центрі Малі встановив закон шаріату для вирішення спорів, увів новий «очисний» податок (закят) і суворі правила поведінки, особливо для жінок. Незважаючи на погіршення умов життя, місцеві спільноти, за словами експертів, іноді вважають встановлений ісламістами порядок кращою альтернативою корумпованій малійській державі. Наприклад, як зазначає Африканський центр стратегічних досліджень, місцеве населення звинувачує урядовців, які контролюють водні та лісові ресурси або забезпечення безпеки, в здирництві грошей зі скотарів. Тому виклик для держави полягає не тільки в поверненні держслужбовців на підконтрольні ісламістам території, але і в відновлення довірчих відносин з місцевими громадами.