«Заразні й небезпечні»: коли українським курям повернуть «візу» в ЄС

«Заразні й небезпечні»: коли українським курям повернуть «візу» в ЄС

Ембарго через пташиний грип шириться – обмеження на імпорт м'яса птиці з України вже ввела і Білорусь

Цей матеріал також доступний російською
«Заразні й небезпечні»: коли українським курям повернуть «візу» в ЄС
Фото: pixabay.com

18 січня Україна зафіксувала перший з 2016 року спалах пташиного грипу – і за тиждень повною мірою відчула економічні наслідки. Випадок захворювання птиці стався в селі Бугаків Немирівського району Вінницької області на агропідприємстві «Хутір». Вже через три дні було здійснено всі визначені протоколами заходи, спрямовані на запобігання поширенню хвороби: обмежено вогнище захворювання, в якому знищено понад 109 000 голів домашньої птиці. Знищенню підлягають також яйця і продукція птахівництва, вироблена за 21 день до виявлення вірусу. Птицю було знищено не лише на ПП «Хутір», а й на підприємстві ТОВ «Немирів-Поділля».

А вже 22 січня події перейшли з розряду епізоотичних у міжнародно-економічні. Європейська комісія в односторонньому порядку заборонила імпорт з України м'яса птиці, а також термічно необроблених продуктів з неї.

Наскільки адекватним є це рішення? Україна в аналогічних обставинах поводилася більш лояльно: незважаючи на зафіксовані в ЄС спалахи курячого грипу, у січні 2020 року було обмежено ввезення продукції тільки з постраждалих областей, а не країн у цілому. «Своєчасне рішення про зонування і налагоджений механізм інформування дозволили Україні не припиняти ввезення м'яса птиці з ЄС з цієї причини», – написав заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка. Це давало всі підстави українському Мінекономіки розраховувати на відповідну «люб'язність».

Як діяла Україна? За словами заступника міністра, Україна негайно повідомила компетентні органи ЄС про виявлені випадки пташиного грипу у Вінницькій області та призупинила сертифікацію з потужності експортера в 30-кілометровій зоні, хоча законодавство ЄС встановлює вимогу – 10 км. «Усі ці заходи вживаються для того, аби довести всьому світу, що довіра дозволяє зберігати торгівлю в таких чутливих ситуаціях. У таких умовах ЄС має зберегти дозвіл на ввезення м'яса птиці з України», – написав Качка буквально за пару годин до введеного ембарго.

Через два дні до обмежень на поставки м'яса птиці з України вдалася і Білорусь.

Наскільки чутливим для вітчизняних птахівників є обмеження? Євросоюз – один з ключових ринків збуту для українських виробників курятини, за доступ на який вони довго боролися, інвестуючи значні суми в переобладнання підприємств відповідно до європейських стандартів. «На ЄС минулого року припала майже третина українського експорту м'яса птиці. Оперативно переорієнтувати такі обсяги на інші ринки навряд чи можливо, – каже Анна Ковальчук, експерт аналітичного кластера «Українська фабрика думки», і додає, що збитки галузі залежатимуть від того, як довго триватиме тотальне ембарго і як швидко МЕРТ вдасться звести його до зонування.

За 11 місяців 2019 року експорт курятини з України до ЄС склав $159,6 млн.

Коли буде знято заборону? Сьогодні жодних термінів вирішення проблеми в МЕРТ не озвучують, відбуваючись протокольними повідомленнями про «зустрічі з представниками галузі для обговорення питання пташиного грипу».

«Зараз Україна продовжує постійну комунікацію з Європейським Союзом та іншими торговими партнерами стосовно того, яких заходів вжито для ліквідації пташиного грипу. Також розпочато переговори з ЄС щодо узгодження позицій про взаємне визнання принципів зонування відповідно до міжнародного стандарту МЕБ», – йдеться в повідомленні відомства.

У чому причина такої ситуації та якими можуть бути наслідки? Водночас заборона експорту м'яса птиці може запустити ланцюгову реакцію куди більш глобальних проблем для українського АПК, вважає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. «Заборона експорту м'яса птиці – це перш за все недоотримання валютної виручки в країні, але ЄС може піти і далі, заборонивши через спалахи пташиного грипу експорт зернових», – вважає вона.

На її думку, основна причина спалаху захворювання лежить у політичній площині: ось уже три місяці поспіль Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів не має керівника. Причина затримки з призначенням керівника, як зазначає Паламар, – «влада просуває некомпетентних кандидатів на цю посаду» (йдеться про Сергія Глущенка, який вже очолював відомство у 2015 році).

«Можна сміливо заявити, що пташиний грип у країні виник через нехтування нормами національної безпеки і тотального нерозуміння стратегічних функцій державного відомства», – вважають у асоціації.

Довідка

Пташиний (курячий) грип – гостра інфекційна вірусна хвороба птахів. Вражає органи травлення, дихання, має високу летальність. Поширюється мігруючими дикими птахами.

Останній раз спалах пташиного грипу в Україні був зафіксований три роки тому і в значно більших масштабах. Тоді він охопив п'ять областей: Херсонську, Чернівецьку, Одеську, Тернопільську та Миколаївську.

Деякі різновиди пташиного грипу можуть передаватися від птахів до людини. Ризик заразитися виникає при щільному тривалому контакті з інфікованими птахами.

Основні заходи профілактики – обмеження споживання птахівничої продукції зі стихійних ринків, ретельна термічна обробка м'яса.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті