Ризики у тренді: чому страховий ринок б'є рекорди

Ризики у тренді: чому страховий ринок б'є рекорди

І чого очікувати страховикам від нового регулятора у 2020 році

Цей матеріал також доступний російською
Ризики у тренді: чому страховий ринок б'є рекорди
Фото: pixabay.com

Український страховий ринок – на підйомі. За попередніми оцінками, минулий рік завершився 20%-вим зростанням. «Якщо на початку 2019-го ми припускали, що за рік класичний ринок виросте на 17–18%, то зараз можна говорити про зростання на рівні 20%», – вважає глава страхової компанії ARX Андрій Перетяжко.

Підтверджує ці цифри і офіційна статистика Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, яка оприлюднила результати роботи страхових компаній за дев’ять місяців 2019 року. Як показує практика попередніх років, підсумки перших трьох кварталів та усього року особливо не відрізняються. Наприклад, у січні – вересні 2018 року чисті страхові премії зросли на 22%, а за весь 2018-й – на 21%. Похибка була мінімальною. Тому можна з певною часткою впевненості говорити про те, що за 2019 рік страховий ринок якщо і не переступить 20%-ву межу, то впритул до неї наблизиться.

Премії, активи, резерви. За даними Нацкомфінпослуг, валові страхові премії за три квартали 2019 року зросли на 16,3%, валові виплати – на 12,5%. Чисті премії та чисті виплати (без урахування перестрахування) – на 18,8% і 13,7% відповідно. Водночас левову частку премій у ризиковому страхуванні – 98,1% – генерують 100 страхових компаній з 211 зареєстрованих. У страхуванні життя 96,7% премій акумулюють 10 страховиків з 23 зареєстрованих. Тобто концентрація ринку зберігається на високому рівні.

Кількість договорів страхування за січень – грудень 2019 року зросла на 3,9%, з клієнтами-фізособами – на 1,8%.

Наростили страховики активи і резерви. Сукупні активи зросли на 12,6%, у тому числі активи для представлення коштів страхових резервів – на 17,1%. Обсяг сформованих страхових резервів збільшився на 19,4%.

Драйвери ринку. Якщо окремо розглядати ризикове страхування та страхування життя, то за дев’ять місяців 2019 року non-life виріс на 18,6%, life – на 20,2%.

Порівняння цієї динаміки з офіційним індексом споживчих цін, який за ті самі дев’ять місяців 2019 року склав лише 3,4%, показує, що зростання страхового ринку – не інфляційне, як це було декілька років тому.

У ризиковому сегменті найбільше зростання зафіксовано у сфері страхування медичних витрат (+58,7%), у добровільному медичному страхуванні (+39,3%), у автострахуванні, до якого належать КАСКО, ОСЦПВ і «Зелена карта» (+17,2%), у страхуванні від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (+15,1%), у страхуванні від нещасних випадків (+12,1%) і в страхуванні відмінного від транспортних засобів майна (+10,8%).

Виплачувати страховики теж стали більше. За дев’ять місяців 2019 року чисті виплати з ДМС зросли на 28,4%, за договорами страхування медичних витрат – на 19,3%, у автострахуванні – на 14,6%, у сфері страхування від нещасних випадків – на 11,4%.

Хоча, наприклад, виплати зі страхування майна скоротилися на 19,2%, а в страхуванні від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ – на 23,6%. Втім, у цих видах процес врегулювання страхових випадків може забрати від декількох місяців до понад року. Тому не виключено, що частина збитків 2018–2019 років «накриє» страховиків лише у 2020-му.

Фактори зростання. Вони у всіх сегментах різні. Наприклад, страхування медичних витрат, воно ж страхування виїжджаючих за кордон, пов'язане зі збільшенням туристичного потоку з України. За даними Державної прикордонної служби, виїзний туризм у 2018-м зріс на 5,2%, а за перше півріччя 2019 року – на 5,6%. До цього ж виду страхування потрапляють і трудові мігранти, які відправляються за межі країни на сезонні заробітки.

ДМС зростає на хвилі попиту з боку бізнесу, перш за все великого. Компанії повертають медстраховки до своїх соціальних пакетів для співробітників, використовуючи їх як інструмент мотивації і утримання цінного персоналу.

Ринок автострахування слідує за авторинком. За дев’ять місяців 2019 року в Україні було продано понад 63 000 нових авто. Це на 12% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Причому все більше автомобілів продається в кредит (у всіх автодилерів є спільні кредитні програми з банками). А заставне майно, як відомо, в обов'язковому порядку страхується за КАСКО.

Крім того, на приріст премій впливає поступове подорожчання полісів ОСЦПВ. За даними Моторного (транспортного) страхового бюро, влітку 2019 року середня ціна «автоцивілки» в Україні становила 603 грн. Роком раніше вона була на рівні 560 грн.

Також у вересні 2019 року набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг №538. Збільшено ліміти виплат з ОСЦПВ (зі 100 000 грн до 130 000 грн – за шкоду майну і від 200 000 до 260 000 грн – за шкоду життю і здоров'ю), тарифні коефіцієнти для авто на іноземній реєстрації. Крім того, введено в дію нове правило, згідно з яким при укладанні договору страхування враховується не місце реєстрації автомобіля, як було раніше, а місце реєстрації та проживання його власника.

У результаті поліси ОСЦПВ подорожчали на 15–25%. Так що за весь 2019 рік «автоцивілка» покаже ще більше зростання, ніж за дев’ять місяців. Але в цьому випадку воно буде пов'язане не з припливом клієнтів, а саме з подорожчанням.

«Зелена карта» теж демонструє вражаючі результати: за січень – вересень 2019 року сума премій з цього виду страхування зросла на 31,6%, а кількість полісів – на 43,2%.

«Така динаміка сегменту спостерігається переважно завдяки введенню на початку 2019 року автоматизованої перевірки наявності договорів «Зелена карта» в усіх пунктах перетину кордону для автомобілів з українською реєстрацією. Тому виїзд за межі країни без страхового сертифіката або з підробленими документами став неможливий», – пояснює Володимир Шевченко, генеральний директор МТСБУ.

Ринок страхування майна, до якого можна віднести й страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, підігрівають юридичні особи. Багато в чому це пов'язано з тим, що бізнес зіткнувся зі зростанням кількості пожеж. За статистикою, у 2018 році тільки на виробничих об'єктах частота загорянь збільшилася на 15%. При цьому сумарні втрати від усіх пожеж сягнули майже 8,3 млрд грн. І вже не тільки великий, але і середній бізнес починає усвідомлювати, що набагато дешевше заплатити за страховий поліс, ніж зі своєї кишені відновлювати згоріле або затоплене майно.

Що буде у 2020 році? У страховиків прогнози на цей рік досить оптимістичні. Зростання збережеться і, швидше за все, на тому ж рівні, що і у 2019-му. «У 2020 році зростання буде порівняним з 2019-м. Тобто в межах 20%», – впевнений Перетяжко. Причому ключові сегменти – автострахування, ДМС, майно – плюс-мінус повторять динаміку минулого року.

А ось що кардинально зміниться для усього ринку – це система регулювання і нагляду. Нагадаємо, що у вересні 2019 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №1069-2 про «спліт», а в жовтні президент Володимир Зеленський його підписав. Цей документ передає повноваження з нагляду за страховим ринком від Нацкомфінпослуг – Нацбанку.

Фактично перехід страховиків під «крило» НБУ відбудеться з 1 липня 2020 року. Олександр Бевз, директор департаменту ліцензування Національного банку, попередив, що новий регулятор відразу ж перевірить, як страхові компанії виконують вимоги положення Нацкомфінпослуг №850 про обов'язкові критерії та нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів і ризиковості операцій страховика.

Простіше кажучи, НБУ візьметься за надійність та прозорість ринку. Це означає, що тим страховикам, які не ведуть діяльність (так звані компанії-ліцензії) або ж беруть участь у схемах оптимізації оподаткування та виведення грошей через перестрахування, Нацбанк, швидше за все, вкаже на двері. Така ж доля чекає і страховиків, які мають непрозору структуру власності.

Так що страховий ринок, як свого часу і банківський, очікує чистка. Кількість гравців на ньому може скоротитися вдвічі, а то і більше. Хоча, якщо згадати, що лише сто страховиків роблять всю «касу», такий сценарій є цілком логічним і очікуваним.

Новий нагляд «на старті». У січні 2020 року НБУ вже створив два підрозділи, що займатимуться регулюванням небанківського фінринку. Це департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ та департамент нагляду за страховим ринком.

До 1 липня нинішнього року в обов'язки цих структур входитиме розробка пропозицій до законодавчих ініціатив та нормативно-правових актів для безболісного передання Нацбанку повноважень Нацкомфінпослуг.

З 1 липня департамент нагляду за страховим ринком відповідатиме за «опіку» над страховими компаніями, перестраховиками і страховими посередниками, а департамент методології – за розробку та супровід нормативно-правових документів, пов’язаних з регулюванням небанківського фінансового ринку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті