Захворіло у світі
11,495,412
Померло у світі
535,185
Вилікувалось у світі
6,217,763
Захворіло в Україні
49,043
Померло в Україні
1,262
Вилікувалось в Україні
21,703
Врожайний карантин: як фермери пережили період обмежень

Врожайний карантин: як фермери пережили період обмежень

Хто найбільше втратив, найбільше здобув та які висновки зробив

Врожайний карантин: як фермери пережили період обмежень
Фото: pixabay

Два місяці карантинних обмежень стали випробуванням на міцність для всієї української економіки та, зокрема, для сфери АПК. Порушена логістика, панічні настрої споживачів, цінові стрибки – усе це змусило учасників ринку боротися за виживання – тобто, шукати нові канали збуту та форми співпраці з контрагентами.

При цьому масовий (почасти – вимушений) вихід в онлайн показав хороші результати. Настільки очевидні, що навіть Кабмін у своїй програмі відновлення економіки окремо прописав створення централізованої онлайн-платформи, через яку продаватиметься продукція малих та середніх ферм. Залучити до реалізації цього проекту передбачається Український фонд стартапів.

Протягом карантину Mind цікавився думкою аграріїв щодо змін у роботі й основних побоювань та викликів, з якими довелося зіткнутися. А також – досвідом, що його набули учасники ринку, перелаштовуючись на нові умови. Наводимо основні спостереження, зауваження та висновки.

Зміна смаків та звичок споживача

Запровадження карантину припало на фінал сезону в сегменті свіжих продуктів харчування, коли через зменшення їхніх запасів у сховищах ціни піднімаються майже щорічно. Навесні цього року панічні настрої на ринку вплинули хіба що на темпи цього здорожчання.

За словами керівника компанії USPA fruit Володимира Гуржія, через закриття продовольчих ринків та ярмарків покупці здебільшого перемістились у ритейл. Але мережі супермаркетів не були готові до такого попиту – тож платили вищу ціну за товар, аби заповнити полиці. Споживачі, зі свого боку, перестраховувались і купували «із запасом». Крім того, додому повернулися чимало трудових мігрантів. Вони мали достатній запас грошей і були готові до покупок, у тому числі й суто емоційних.

Усі ці чинники призвели до певного дефіциту, але нині ситуація виглядає вже більш контрольованою. «Наша компанія, хоч і є майже нетто експортером, вирішила задовольняти і внутрішній попит», – сказав Володимир Гуржій.

В умовах карантину більшість українських споживачів внесли зміни в свій раціон. Найзатребуванішими стали товари тривалого зберігання. «Що стосується плодоовочевої групи товарів, то пересічні українці зменшили або взагалі відмовилися від купівлі товарів з коротким терміном споживання», – говорить експерт аграрного ринку Катерина Звєрєва. За її словами, насамперед, це стосується свіжих ягід. Натомість купівлі бананів, яблук і цитрусових фруктів, які можуть зберігатися в домашніх умовах принаймні декілька днів, помітно зросли.

Зміна смакових уподобань була спричинена тим, що громадяни намагалися якомога рідше ходити до магазину, а за кожної зручної нагоди – максимально запастися необхідними продуктами харчування. «Крім того, зріс попит на продукти першої необхідності. Йдеться, насамперед, про овочі борщового набору, зростання споживання яких викликало суттєве підвищення цін. Дався взнаки і сезонний дефіцит: на тлі здорожчання імпорту залишки на складах скорочувалися, а новий урожай фермери почали збирати набагато пізніше», – пояснила експерт. ​

За словами Оксани Руженкової, директора Української асоціації виробників картоплі, левову частку «борщового набору» українці звикли вирощувати на присадибних ділянках. Але період карантину співпав із періодом посадки овочів. І тут виявилася проблема: люди звикли купувати посадковий матеріал і насіння на базарах та в спеціалізованих магазинчиках, а цьогоріч багатьом вперше довелося звертатися до інтернет-магазинів. «З’ясувалося, що українці недостатньо знаються на сучасних сортах, гібридах і компаніях, які є їх оригінаторами, а тому отримали стимул підвищити свій агрономічний рівень», – зазначила вона.

Цінові «гойдалки»

Катерина Звєрєва звернула увагу на ментальні чинники суттєвого зростання ціни на окремі позиції. Наприклад, лимон, імбир та часник на початку карантину подорожчали в рази. «Психологічний фактор споживачів і упевненість багатьох пересічних українців у тому, що деякі овочі та фрукти є панацеєю від коронавірусу, вплинули на рівень споживання цієї продукції», – пояснила вона. Але по мірі інформування та заспокоєння громадськості цінова ситуація стабілізується.

«Наразі кожен обирає власну стратегію: дехто виживає, а дехто заробляє надприбутки. В цілому ж ефективним є той, хто найбільш адаптований і гнучкий», – зауважив Володимир Гуржій.

Найбільш невдоволені ціновою ситуацією виявилися дрібні фермери. «Ціна зростала тільки на продукцію зі сховищ підприємств, які займаються її скуповуванням восени та зберіганням. У фермерів таких сховищ дуже мало. Тож підвищення роздрібних цін знову пройшло повз нас», – розповів спеціаліст із розвитку плодоовочевого ринку, фермер із Запорізької області Станіслав Глущенко.

Карантин підтвердив ефективність форвардних контрактів з виробниками. «При цьому важливий своєчасний розрахунок за поставлену продукцію, тобто не через 40 діб, а хоча б через 14 днів. Такий лад на українському ринку дозволить знати внутрішню потребу в продуктах харчування, планувати не лише обсяги, а й доходну частину виробництва», – зауважила Оксана Руженкова.

Хлібопекарі стримували ціни на свою продукцію. «Попри те, що за поточний сезон ціни на зерно виросли майже на 30%, борошно здорожчало на 22-25% залежно від сорту (а це 40% від собівартості хліба), ніхто з виробників хліба ціни не підвищує», – розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда.

За словами Тетяни Гетьман, керівника «Info-Shuvar» оптового ринку сільгосппродукції «Шувар», ціни на плодоовочевому ринку формуються виключно під впливом балансу попиту та пропозиції. «В умовах відкритого ринку, коли брак власної пропозиції може бути компенсований імпортом, український аграрій повинен виростити продукцію з нижчою собівартістю. Але якість має бути не гіршою, ніж у зарубіжного конкурента. Аналогічно трейдер має працювати з більшим асортиментом і втримувати раніше сформовані бізнес-зв'язки, щоби дати собі раду в разі цінових коливань», – сказала експерт.

Цінова стабілізація на ринку фруктів значною мірою залежить від адекватної реакції на порушення з боку антимонопольного комітету, вважає голова Асоціації «Укрсадвинпром» Володимир Печко. «Ми, зі свого боку, намагатимемось не допустити спекуляції», – запевнив експерт.

Зміна логістичних алгоритмів

Однією з найбільших проблем, спричинених протиепідемічними заходами, стали транспортні обмеження у деяких країнах. «Товари надходять нерівномірно, тому трапляються перепади з цінами, наприклад на лимон, 90% якого ми у березні імпортували з Туреччини. Якби Казахстан не обмежував експорт, в Україні, можливо, не відбулося би стрибка ціни на цибулю до 20 грн/кг на початку квітня, бо «вхідна» ціна казахської була би нижчою, ніж польської», – зазначила Тетяна Гетьман.

Уповільнення руху міжнародних перевезень подекуди призводило до невчасного або не в повному обсязі постачання імпортних продуктів. «З іншого боку, якщо така продукція може чи вже виготовляється в Україні, то на наших фермерів очікує збільшення замовлень і розширення асортименту виробництва», – констатував Станіслав Глущенко. За його словами, карантин звузив варіативність вантажоперевезень Україною. Часто доводилося замовляти транспорт індивідуально, а не через довантаження чи попутки, що теж підвищувало кінцеву вартість продукту.

Закриття продовольчих ринків продемонструвало недостатню спроможність ритейлу компенсувати зростання попиту. І разом з тим стало очевидним, що значна частина українських виробників іще не готова  працювати з оптовими мережами, оскільки українські фермери не здатні самостійно сформувати мінімальну комерційну партію. «В результаті, виробники не в змозі реалізувати свою продукцію, а споживачі, в свою чергу, не мають доступу до неї»,​ – підсумувала Катерина Звєрєва.

Вимоги карантину спровокували і підвищений попит на кадри у галузі вантажоперевезень. Оскільки водій, який віз фуру продукції до Європи, після повернення мав пройти 14-денне обсервування та не міг вийти у черговий рейс, то перевізник мав тимчасово замінити його іншою кандидатурою. «Наразі в Україні такі жорсткі обмеження щодо доставки продуктів харчування відсутні, проте ми як відправники ватажу маємо додаткові зобов’язання із дезінфекції транспорту, перевірки стану здоров’я водія тощо», – зазначив виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник.

Як розповів Володимир Череда, схеми логістики хлібопекарних підприємств не зазнали змін, але збільшилися витрати на проведення посилених заходів безпеки.

Основні побоювання

Падіння попиту на овочеву продукцію в умовах зростання пропозиції та підвищення собівартості через подорожчання ресурсів може знівелювати маржу та навіть призвести до банкрутства деяких виробників. «В поточному сезоні площі під овочами може розширювати і населення, що на тлі зниження загальної купівельної спроможності, також негативно впливає на ціни овочів», – зазначила Тетяна Гетьман.

За оцінками Оксани Руженкової, нині овочівники та картопляри значно більше стурбовані відкриттям ринку землі та очікуванням через це хвилі рейдерства. «Застовпити земельні площі, на яких працюють виробники, практично неможливо, та й на особливі заробітки в умовах паніки сподіватися важко. Питання №1 – за що викупляти землю?» – сказала експерт.

Виробників садівничої та виноградно-виноробної продукції найбільше бентежать погодні умови. «Через весняні заморозки майже повністю втрачено врожай абрикосу. На багатьох підприємств знищено до 90% черешні, до 40% сливи, до 30% яблука та близько 15-20% відсотків лохини. Незрозуміло, що буде з погодою далі», – розповідає Володимир Печко.

Пекарі стурбовані тим, скільки коштуватимуть усі складові собівартості продукту. Особливо це стосується борошна. «Враховуючи засуху та прогнози аграріїв щодо нового врожаю, є всі передумови тому, що вартість зерна зростатиме», – вважає Володимир Череда.

Нестандартні умови, спричинені карантином, змусили аграріїв майже щодня приймати нові рішення на всіх ланках діяльності: виробництво, продажі, логістика, переробка тощо. «Фактично ми живемо у максимально непередбачуваних умовах. Утім, я на перше місце поставив би ризики, пов’язані із невиконанням своїх зобов’язань нашими партнерами: як клієнтами, так і постачальниками. Головне зараз – не пускати страх усередину, а методично розраховувати ризики, які переживаємо. Важливо при цьому забезпечити якість і безпечність продукції, яка випускається, а також безпеку працівників», – зауважив Петро Мельник.

З чим аграрії виходить із карантинних обмежень?

В індустріях агровиробництва та харчової переробки прямих заборон на діяльність з боку держави не було. «Втім, перелік обмежень через карантин значно вплинув на дотичні галузі, що не могло не відобразитись на нас. Ми змінили і підхід до транспортної логістики, і закупівлі ТМЦ, проте найголовнішою проблемою залишаються ризики невиконання партнерами договірних зобов’язань. Якщо у таких компаній, як наша, є певний запас потужності, то для менших підприємців це може просто означати зупинку діяльності. Негативні економічні наслідки карантину триватимуть значно довше, щонайменше до кінця року», – зазначив Петро Мельник.

За оцінками Тетяни Гетьман, під час карантину найбільше постраждали ті фермери, хто працював із сегментом HoReCa – виробники салатних овочів, зелені, спаржі, заморожених овочів і ягід. Закриття ринків і ресторанів звело нанівець їхню прибутковість. Натомість, у держави була можливість застосувати більш виважені кроки, вважає Станіслав Глущенко. А саме – не закривати ринки, а привести торгівлю у відповідність до норм і правил, аби вивести галузь із тіні. Але період обмежень, особливо на початковому етапі, відзначився хаосом.  «Страждає фермер (не отримує гідної ціни), продавець (не знає за скільки купувати, бо на товар вранці одна ціна, а ввечері – інша). Продавець робить більшу націнку, щоби не прогоріти і на штраф про всяк випадок. За всі ці викрутаси з карантином платить споживач», – описує він ситуацію.

Галузь садівництва та виноробства глобально не постраждала. Виноградарі встигли провести підв’язку, обрізку й інші роботи ще до карантину. За словами Володимира Печка, на час закриття ринків продукція приватних господарств і малого бізнесу – горіхи, яблука, ягоди – була вже продана. Нереалізованим залишився товар, що зберігається у спеціальних камерах схову, тобто продукція великих, промислових виробників, що співпрацюють із супермаркетами, робота яких не зупинялася.

Фінансові втрати від закриття продовольчих ринків

На думку Петра Мельника, закриття продовольчих ринків більшою мірою вплинуло на малих підприємців, продукція яких не змогла потрапити на полиці супермаркетів. «В Agricom Group до карантину середні продажі продукції на ринках складали 10% – 20%, а після їх закриття впали до 0%. Втім, ці обсяги компенсувалися збільшенням замовлень від національних і регіональних мереж супермаркетів», – розповів він.

Як стверджує Володимир Печко, виноградарі, винороби та садівники не зазнали втрат. З одного боку, дрібні фермери на час запровадження карантину вже продали залишки яблук і горіхів, з іншого, великі виробники, маючи камери з регульованим газовим середовищем і інше потрібне обладнання, змогли продовжити строк зберігання продукції. Певним чином постраждали перекупники товару, що традиційно реалізують його на ринках, робота яких була тривалий час заборонена.

За словами Станіслава Глущенка, ціни на ранню плодоовочеву продукцію впродовж карантину стрибали як на біржі: закривають ринки – товар дешевшає, відкривають – дорожчає. Гуртові партії більшості ранніх продуктів продавалися за меншою ціною, ніж торік. На оптових ринках продукція, крім суниці, коштувала на рівні собівартості, а інколи і нижче.

«Враховуючи, що чимало виробників працюють з другої половини квітня до початку червня, то втрата 10 днів – болісний удар, тим паче, що незібраний вчасно врожай негативно впливає на наступні вибірки. Не виключаю, що деякі не зможуть інвестувати в осінній оборот в теплицях», – зазначила Тетяна Гетьман.

Постраждали дрібні картоплярі-тепличники в західних та дрібні виробники – у південних областях України, що вирощують картоплю під агроволокном. Їхня продукція мала з`явитися на ринках у середині квітня за максимальними цінами, що могли сягати 80 грн/кг. Проте, оскільки ці виробники не можуть формувати великі партії однорідного за сортом і калібром товару (по 80 т на тиждень), щоб укласти контракти на збут через супермаркети, вони не побачили свою преміум-ціну.

«Найбільше втратили тепличники – виробники ранньої капусти, редису, огірків, зелені (захід України та регіон Водяного, Копанів). Зазвичай вони продають продукцію і відразу біжать купувати насіння для посадки овочів у другий оборот. Ніхто на зароблені гроші не розкошує. При роботі в теплиці всієї родини (чоловік, дружина, двоє дітей) і повному ланцюзі виробництва – від посадки до реалізації на базарі їхня середня зарплата становить 7-10 тис. грн. Решта грошей інвестується в насіння, добрива, пестициди, полив, модернізацію виробництва. Через закриті ринки люди залишилися і без зарплат, і без коштів на виробництво. Це суттєві збитки, які овочівники західних, східних і південних областей України надолужуватимуть під час збирання другого та третього врожаїв у плівкових теплицях», – розповіла Оксана Руженкова.

Виноградарі, винороби та садівники повертаються до планомірної праці з обробітку землі, проведення заходів захисту, внесення добрив. «Багаторічні насадження не постраждали. Зараз ми сподіваємося, щоби карантин не продовжили на червень, коли достигає рання ягода, та на час збору врожаю іншої продукції . Інакше не уникнути негативних наслідків», – зауважив Володимир Печко.

В українському АПК діяльність через карантин не зупинялася. «Навпаки, карантин змусив людей більше зосередитися на роботі. Посадка картоплі в промислових господарствах стартувала ще на початку березня, а закінчилася в 20-х числах квітня, до травневих дощів. Внаслідок аномально теплої зими шкідники не вимерзли в ґрунті. Стимулом розвитку хвороб і бур`янів стали рясні дощі, яких усі чекали з нетерпінням та острахом, що влітку їх не буде. Тепер усі готуються до захисту посівів. Попереду – битва за врожай», – резюмувала Оксана Руженкова.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті