Україна в європейських ЗМІ: виробники сигарет проти COVID-19, антикорупційні умови МВФ, нові перепони у справі MH17 та культурний феномен «ленінопаду»
Щотижневий огляд згадок про українські реалії в інформпросторі ЄС
Mind продовжує рубрику «Україна в європейських ЗМІ». Матеріали з цього циклу дають розуміння того, у якому світлі наша країна постає перед європейцями та які з тутешніх проблем протягом тижня, що минає, найбільше хвилювали сусідів. Проєкт підготовлено в партнерстві з незалежною громадською організацією Promote Ukraine (Брюссель).
«Два титани тютюнового ринку [Philip Morris та Imperial Tobacco] відповіли на звинувачення в тому, що вони використовують коронакризу, аби поліпшити свій імідж та отримати доступ до політиків у Греції, Румунії та Україні», – пише Euronews. Як зазначається в матеріалі, філіал Philip Morris International – Papastratos – передав 50 респіраторів і захисних комплектів грецьким лікарням, а румунський Червоний Хрест отримав $1 млн фінансової пожертви від цієї компанії. Також Philip Morris International та Imperial Tobacco пожертвували гроші на боротьбу з епідемією коронавірусу в Україні.
«Регіональна влада попросила Imperial Tobacco, як одного з великих роботодавців, пожертвувати один апарат ШВЛ місцевій лікарні. Ми це з задоволенням зробили і не прагнули публічного розголосу», – цитує видання відповідь компанії на звинувачення, висунуті FCTC (Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби з розповсюдженням тютюнопаління. – Mind). Представник Philip Morris Україна Наталія Бондаренко, зі свого боку, заявила, що жодних норм порушено не було. «Наше пожертвування було здійснено у повній відповідності до закону, демонструючи нашу прозорість», – зазначила вона.
«Дамба для грошового потоку» – так називається стаття, опублікована німецькою Sueddeutsche Zeitung. У матеріалі йдеться про те, що Міжнародний валютний фонд схвалив позики Україні, але подальші внески надходитимуть лише в разі відчутних перемог у боротьбі з корупцією. Програма МВФ, яку планується виконувати протягом 18 місяців, передбачає надання кредитів на загальну суму $5 млрд. Окрім цього, щонайменше $2 млрд надійде від Євросоюзу та Світового банку. Але МВФ, а разом із ним і ЄС та СБ, «узалежнюють» виплату цих мільярдів від реалізації швидких, конкретних реформ у бізнесі, юстиції та політиці на території України.
Про це повідомила і швейцарська Blick: «Президент України Володимир Зеленський написав на своєму офіційному акаунті у Twitter, що МВФ виявився надійним «другом у біді». «Як одна з найбідніших країн Європи, Україна не має фінансових ресурсів для здійснення великих економічних заходів, щоб утримати свою економіку на плаву після урядових обмежень для бізнесу, які були запроваджені з метою стримування спалаху коронавірусу. Аналітики припускають, що українська економіка цього року обвалиться приблизно на 5%, а в ІІ кварталі очікується спад на 12%», – йдеться в статті.
Хоча кордони всередині ЄС вже незабаром відкриваються, для третіх країн – навіть тих, з якими у ЄС встановлено безвізовий режим – все виглядає не так однозначно. Як пише Eurobserver, якщо для сусідів із країн Східного партнерства будуть введені «паспорти COVID-19», то необхідні дуже чіткі умови перетину кордонів, щоб уникнути будь-якої дискримінації.
Перспектива в’їзду східних європейців до ЄС не має строків та епідеміологічних правил. Проблема полягає в тому, що Шенгенська зона «роздроблена» і не може досягти необхідної одностайності, бо національні уряди не координують свої кроки з відкриття внутрішніх кордонів Євросоюзу. «Вжиті заходи не відповідають загальній логіці. Способи подолання вірусу протиставляються від самого початку, і це уповільнює можливість рівномірного відновлення свободи пересування всередині ЄС. Іншою причиною труднощів є те, що між східними сусідами ЄС також є певна різниця, коли йдеться про їхню здатність до адекватного адміністрування кризи в галузі охорони здоров'я», – пояснюється у статті.
Нідерландська NOS повідомила про початок наступного засідання по справі MH17. Як зазначено в матеріалі, адвокати підзахисних поскаржилися на брак часу, оскільки «досьє складається 40 000 сторінок, а іноді потрібно розібратися в технічних деталях, наприклад, які частинки боєприпасів можуть належати до якої зброї, як працюють радіолокаційні системи або який тип ракети викликає дим».
Адвокати пояснили, що спалах коронавірусу також став перешкодою для ознайомлення зі справою. Наприклад, вони не змогли поїхати до РФ, щоб обговорити хід справи зі своїм клієнтом, росіянином Олегом Пулатовим. За словами захисту, віддалено спілкуватися неможливо. Перекладач повинен перекласти все, а конфіденційну інформацію обговорювати телефоном було б небезпечно.
За словами адвокатів, вони мали лише спорадичний контакт із Пулатовим, який на момент катастрофи був заступником голови розвідки Донецької «повстанської республіки».
«Зазвичай кримінальна справа лише коротко обговорюється, якщо підозрюваних немає, як у цьому разі. Однак суд вважає, що файл [з досьє та висновками експертів] тепер має бути детально обговорений через великий інтерес до процесу MH17», – резюмує видання.
NOS зазначила також, що Спільною слідчою групою (JIT), міжнародною групою поліції та юстиції, яка розслідувала збиття літака MH17, було замовлено випробування ракети. «Восени 2016 року на трав’янистій рівнині в Україні підірвано дві ракети «Бук». Швидкісні камери фіксували, як металеві частинки потрапляють в алюмінієві пластини, розташовані поруч із ракетою», – зазначається в замітці.
Російська ФСБ заявила, що попередила теракт у Криму. П'ятьох підозрюваних заарештовано. Під час обшуку було знайдено складові для вибухівки, зброю та боєприпаси. Про це повідомила бельгійська Nieuwsblad. «Ситуація з безпекою в Криму є напруженою після того, як Росія анексувала півострів 2014 року, незважаючи на міжнародний протест. Україна вимагає повернення Криму. Російська армія в останні роки значно розширила свою присутність у Криму. За даними ФСБ, підозрювані мали контакти з воєнізованими націоналістичними групами в Україні», – йдеться у статті.
Французька Le Figaro опублікувала інтерв’ю з Себастьєном Гобертом, незалежним журналістом, що перебуває в Києві. Під час бесіди, зокрема, обговорювалося ставлення українців до своєї історії. «У 1991 році в Україні було близько 5500 статуй Леніна. У 2020 році є лише одна – у Чорнобилі», – розповідає герой інтерв’ю.
Гоберт разом із швейцарським фотожурналістом Нільсом Акерманом шукав повалені після Євромайдану пам’ятники Леніну. У 2017 році вони опублікували книгу «У пошуках Леніна», яка досліджує причини цього безпрецедентного руху та його історичні й ментальні наслідки.
«Загалом «ленінопад» є частиною процесу переосмислення українцями свого місця в історії. Це результат поступового звільнення від радянської та російської історіографії. Українці говорять про колонізацію України Росією, кілька істориків вивчали інтерналізацію українцями того, як на них дивляться росіяни. Мета – поставити Україну в центр власної історії. Російська громадянська війна (1917–1921) була перейменована у «війну за незалежність України». Сота річниця Жовтневої революції 1917 року відзначалася не як прихід більшовизму, а як сторіччя боротьби за незалежність України», – розповідає Себастьєн Гоберт.
Наприкінці, відповідаючи на запитання про свої відчуття від повалення пам’ятників у США та Європі сьогодні, журналіст поділився цікавим спостереженням: «Особистості та контексти не можна порівнювати. Неможливо поставити на один рівень Леніна, Черчилля та Леопольда II. Однак є подібності, починаючи з естетики самого падіння. Усі ці сцени схожі, виражена лють однакова. Як пояснити, що ми витрачаємо стільки енергії та тестостерону на неживі пам’ятки, які представляють людей, які загинули 200 років тому? Ці моменти люті багато говорять про важливість іконографії для політичних спільнот».
І наостанок, бельгійський сайт RTL вирішив проілюструвати конкретною історією, як довготривалий карантин впливає на стосунки між людьми, які живуть за тисячі кілометрів один від одного. Героями стали закохані: 45-річний українець Дмитро (ім’я змінено), що живе в сільській місцевості, та 50-річна бельгійка Вірджині. «Він перебував у Бельгії, коли почалася епідемія. Дізнався, що кордони закриватимуться, тому поїхав додому», – розповіла Вірджіні. Матеріал почав готуватися ще на початку березня, і на той момент двоє закоханих сподівалися, що розлука триватиме лише кілька тижнів. «Іноді ми не спілкуємось по кілька днів, тому що в нього не буває інтернету», – скаржиться героїня.
Матеріал підготовлено в партнерстві з НГО Promote Ukraine (Брюссель)
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
