«Гроші ходять за ідеєю»: яким проєктам дісталися гранти Українського фонду стартапів

Нещодавно наглядова рада Українського фонду стартапів (УФС) підбила підсумки VI пітчу. З десятки фіналістів обрано п'ять проєктів, які отримають гранти.

Нагадаємо: за умовами конкурсу, експерти повинні відбирати «перспективні та інноваційні ідеї технологічних стартапів, які демонструють високий потенціал глобального комерційного успіху».

Усього за свою недовгу роботу фонд отримав 1800 заявок від стартаперів, провів шість конкурсів і відібрав 25 проєктів для фінансування.

Mind виокремив ключові тези переможців VI пітчу та їхні відповіді на запитання журі. Цього разу конкурсантів оцінювали і «допитували» сім членів комісії: підприємець, стартап-адвайзер, голова ГО «Еволв» Юрій Козик, старший інвестиційний аналітик Simpact VC Михайло Халецький, керуючий партнер BRISE Capital Олександр Яценко, CEO YouScan Олексій Орап, керуючий директор Blackstone LaunchPad Фелікс Литвинський, керуючий партнер бізнес-акселератора FeelGoodLabs Сергій Довгополий і CEO мережі стартап-інкубаторів YEP Андрій Заїкін.

По $25 000 отримають два стартапа на pre-seed-стадії розвитку:

iCorn – маркетплейс для торгівлі зерном. На відміну від стандартних майданчиків, ця платформа повинна об'єднати не лише фермерів і покупців агропродукції, а й транспортні компанії, елеватори, лабораторії, банки і страхові фірми.

За словами співзасновника iCorn Костянтина Куфліка, наразі зерно від виробника до складів продавця проходить довгий шлях, що включає перевезення різними видами транспорту і участь декількох посередників, які заробляють до $10 на тонні.

«Близько 80% фермерів продають свій товар за найнижчою ціною і втрачають близько $30 або 25% вартості зерна. Так відбувається через низку проблем. Існують ризики несплати за товар внаслідок невдалої доставки або поганих показників якості зерна. А швидка зміна ціни в 50% випадків руйнує попередні домовленості», – перераховує Куфлік.

Автори проєкту пропонують рішення, яке виведе за це коло посередників. Воно працюватиме по ланцюжку: фермер виставляє зерно на аукціон – покупець знаходить лот і приймає пропозицію – iCorn адмініструє угоду – система формує електронний договір і відкриває банківську гарантію – вона ж розраховує кращий маршрут і формує замовлення для логістичних компаній – незалежна лабораторія перевіряє якість зерна – найближчий перевізник транспортує товар – елеватор або порт його приймають – угода завершується.

«Існуючі конкуренти працюють за принципом дошки оголошень, об'єднують лише фермера і покупця. Наша новація в тому, що ми хочемо повністю автоматизувати весь процес, залучити до нього логістичні компанії і банки», – пояснив Куфлік.

За даними «Украгроконсалт», оборот ринку, на якому збирається просуватися стартап, становить близько $10 млрд на рік.

Автори проєкту мають намір брати комісію (0,5%) з кожної успішної транзакції і до 2025 року зайняти 3% ринку. У 2020 році вони планують запустити тестові торги і отримати $100 000 прибутку. Хоча команда все ще на старті створення MVP. Половину гранту від УФС вона хоче  пустити на його розробку.

У членів журі виникло слушне запитання: як проєкт, якому вже понад рік, примудрився не знайти $12 000 на доопрацювання MVP. «На самому старті ми не шукали гроші. Спочатку переконалися, що наше рішення актуальне: поїхали в поля, опитали понад 300 фермерів і 20 торгових компаній, провели круглі столи з профільними асоціаціями, до яких входить 700 підприємств, заручилися підтримкою ПриватБанку та Ощадбанку», – пояснив Костянтин Куфлік.

Після обґрунтування в Україні, автори платформи хочуть масштабувати проєкт на міжнародні ринки. «Коли були на Web Summit, отримали хороший фідбек від відвідувачів з Бразилії, Аргентини, Саудівської Аравії, Туреччини, Польщі. Світову експансію плануємо почати з Європи, тому що нам вона ближча. Далі хочемо рухатися в Бразилію, Аргентину, Китай, Індію», – сподівається спікер.

Цей стартап вже чотири роки намагається створити прилад для експрес-діагностики зернових та овочевих культур на наявність мікотоксинів.

«Мікотоксини – продукт життєдіяльності грибків, які в основному зустрічаються в пшениці, кукурудзі, арахісі й овочах. Щорічно 25% глобального ринку продуктів харчування заражається мікотоксинами. В результаті щороку світ втрачає близько 1 млрд тонн продуктів харчування. До того ж, мікотоксини – одна з причин того, що кожен рік 155 000 людей хворіють на рак печінки», – пояснював СЕО та співзасновник BIOsens Андрій Карп’юк.

За його словами, для визначення наявності мікотоксинів сьогодні трейдери використовують два шляхи (див. слайд). «Але вони дороги і тривалі. Середній та малий бізнес навряд чи може витратити півмільйона доларів на створення власної лабораторії – закупівлю обладнання та зарплату персоналу», – вважає Карп'юк.

Автори проєкту створюють більш дешеве і «польове» рішення, яке автоматизує підготовку зразків, аналіз і збереження результатів у хмарі на одному пристрої і дозволить робити тести поза лабораторією. «У нас є інженерний прототип, який продемонстрував хороші результати аналізу чистих токсинів. Але в роботі з реальними зразками дослідження показали, що у нас похибка близько 35%. Клієнти кажуть: готові купувати рішення, якщо похибка буде в діапазоні 10-15%. Тому нам потрібно посилити команду розробників. Зараз ведемо переговори з Інститутом біохімії Національної академії наук і плануємо взяти 3-4 людей на full-time, щоб домогтися відповідної точності тестування реальних зразків», – пояснив СЕО проєкту.

На цю мету і має піти грант УФС. А до кінця 2020 роки команда хоче взятися до підготовки виробництва і закрити раунд інвестицій у розмірі $1,3 млн.

Такий тривалий процес розробки прототипу Карп’юк пояснив тим, що на старті автори використовували принципово іншу технологію (сенсор був на основі наноструктурованого кремнію). Минулоріч команда «перейшла» на оптичні сенсори з флуоресцентною детекцією.

Після доведення приладу «до ладу», автори проєкту хочуть зайняти 30% світового ринку тестування на мікотоксини, що становить близько $1 млрд. «Ми хочемо стати лідером на світовому ринку польової, простої і зрозумілої не для кваліфікованих фахівців діагностики», – каже спікер.

Спочатку команда має намір запустити продукт в Європі (Німеччині, Франції, Великобританії), далі вийти на ринок США.

Поки у стартапа близько 30 потенційних клієнтів з ЄС, США, Африки і України, які готові купити рішення після доопрацювання. «Але багато ймовірних споживачів відверто говорять, що нам потрібно пройти проміжний етап пілотних тестувань. Вони хочуть, щоб ми приїхали до них, провели тести, і лише після цього розмовлятимуть про укладення контрактів», – уточнив Карп’юк, відповідаючи на запитання журі.

Він особливо не побоюється конкурентів. «У світі – близько 20 наукових груп, які розробляють експрес-тестування. Низка біосенсорів вже підходять до етапу комерціалізації. Наша головна конкурентна перевага – сформована команда, яка більше заточена на реалізацію кінцевого продукту. Інші наукові групи прив'язані до університетів, їх кінцевою метою є наукові статті», – оптимістично сподівається Карп’юк.

---

По $50 000 отримають три стартапи на seed-стадії розвитку:

Cardiolyse – хмарна аналітична платформа, що забезпечує віддалений моніторинг стану серця в режимі реального часу, надає прості персоналізовані звіти, прогноз на основі даних про небезпечні серцеві події на термін до двох місяців.

«Коронавірус змусив віддалено надавати медичні послуги пацієнтам з хронічними серцево-судинними захворюваннями. У пост-COVID реальності платформи кардіомоніторингу стануть новою нормою для надання допомоги інфікованим, потенційно зараженим пацієнтам, а також людям з хронічними серцево-судинними захворюваннями. Наприклад, у північній Італії зараз близько 60% відвідувань кардіологів вже віртуальні. А до пандемії їх було 5%», – розповідає СЕО та співзасновник Анна Старинська.

Платформа складається з двох великих компонентів. Продукт сертифікований РЄ для визначення 19 типів аритмій і точного виявлення більшості аномалій серця. Також команда перебуває на стадії отримання патенту в ЄС.

У стартапу є кілька типів клієнтів.

З 2017 року проєкт вже залучив $1 млн. Гроші були вкладені в концепцію платформи, отримання сертифікатів і тестування з клієнтами. Команда має намір витратити грант УФС на запуск «пілоту» в північній Італії. Після цього – масштабувати проєкт в Україні.

У Cardiolyse є конкуренти. Анна Старинська запевняла журі, що представлена нею платформа надає ширший спектр послуг.

Unicorn Nest – платформа для стартаперів, що допомагає знайти фонди, які з найвищою ймовірністю захочуть інвестувати в їхні проєкти. «Ключове завдання підприємця – побудувати бізнес. А отримання фінансування – складний і тривалий процес для будь-якого стартапу. Особливо в період кризи. Навіть серійні підприємці стикаються з проблемами. Щорічно в процесі фандрайзингу надсилається 1 млрд «холодних» листів. У середньому фаундер витрачає близько 200 годин свого часу на пошук і відбір профільних інвесторів. Наше рішення дозволяє заощадити цей час», – пояснює засновник Unicorn Денис Довгополий.

Щоб отримати вибірку з фондами, підприємцю на платформі потрібно вибрати раунд, індустрію, місце розташування, вказати додаткові критерії. По ходу заповнення форми алгоритм застосує систему фільтрації та оцінки, присвоїть фондам певну кількість балів. Це дозволить їх проранжувати і показати найбільш релевантні з 38 000, що знаходяться в базі даних. Після оплати споживач викачує документ з усіма знайденими фондами і контактами їхніх співробітників.

Глобальний ринок капіталу оцінюється в $500 млрд. Команда Unicorn розраховує вийти на прибуток в $200 млн через сім років.

Поки стартап запустив продукт у бета-версії та за два місяці вже отримав 150 споживачів.

«Ми вивчили сильні та слабкі сторони конкурентів, різні моделі роботи на ринку. На відміну від колег, наш продукт фокусується на стартапі та його потребах», – каже Довгополий.

І запевняє, що у Unicorn три фішки.

Більшу частину гранту від УФС підприємець має намір вкласти в доробку продукту і маркетинг.

Команда і надалі має намір залучати фінансування: до кінця цього року – підняти $1 млн, у наступному – ще $ 5 млн. «У нас сильний план по фандрайзингу, достатня кількість пропозицій від фондів. В агресивному конкурентному оточенні без зовнішнього фінансування ми можемо програти масштабування», – вважає Довгополий.

Це онлайн-академія IT. «Ми безкоштовно навчаємо людей програмувати до їхнього працевлаштування. Після фахівці платять нам 17% від своєї зарплати протягом двох років», – пояснює СЕО та співзасновник Mate academy Роман Апостол.

За його словами, на ринку існує великий дефіцит програмістів. Але університети не повністю справляються із завданням навчання, програми не завжди встигають відслідковувати нововведення, отримані знання втрачають актуальність. «Плюс часто немає сенсу навчатися 4-5 років. Ми вчимо людей чотири місяці в режимі full-time з 9:00 до 18:00. В академії викладають програмісти-практики», – розповідає Апостол.

Академія вже уклала близько 800 договорів зі студентами і допомогла знайти роботу понад 500 випускникам. «У нас високий відсоток працевлаштування (85%). Наш місячний дохід зараз понад $40 000. Поки працюємо тільки в Україні. Надалі хочемо масштабувати проєкт», – каже спікер.

І вважає, що в світі у них лише один найближчий конкурент – Lambda School. Але вона пропонує тривалі курси по 9-12 місяців.

Команда хоче витратити грант на розробку курсу Python і стипендії 15 студентам, які не можуть собі дозволити вчитися full-time і не працювати.