Захворіло у світі
18,117,821
Померло у світі
690,181
Вилікувалось у світі
10,739,036
Захворіло в Україні
73,158
Померло в Україні
1,738
Вилікувалось в Україні
39,876
Post factum: скільки держава заробила на платних СІЗО і коли Мін’юст продаватиме тюрми

Post factum: скільки держава заробила на платних СІЗО і коли Мін’юст продаватиме тюрми

Міністр юстиції Денис Малюська – про попередні підсумки реформи, анонсованої у травні

Цей матеріал також доступний російською
Post factum: скільки держава заробила на платних СІЗО і коли Мін’юст продаватиме тюрми
Фото: пресслужба Мін'юсту

Mind започатковує нову рубрику – Post factum. У ній ми публікуватимемо матеріали, підготовлені по слідах наших інтерв’ю з високопосадовцями. Через певний проміжок часу – від місяця до двох – наші журналісти опитують раніше інтерв’юйованих чиновників, аби дізнатися: що з анонсованого/обіцяного в першій бесіді вже вдалося виконати, а що – ні та з яких причин.

І першими в новій рубриці пропонуємо вашій увазі відповіді на додаткові питання, надані міністром юстиції України Денисом Малюською. Нагадаємо, раніше він розповідав про очищення «вертикалі правосуддя» і свою нову зарплату, реформування системи слідчих ізоляторів та скорочення в’язниць, боротьбу з чорними реєстраторами та нотаріусами, долю БТІ, а також про права приватних і державних виконавців.

В інтерв’ю Mind наприкінці травня ви казали, що система Мін’юсту контрольована вами більш ніж на 90%. А до середини літа сягне 100%. Чи вдалося досягти бажаного й усунути проблеми (закінчити кадрове очищення міністерства, взяти під повний контроль в’язниці тощо)? Якщо ні, то чому?

– 100% досягти не вдалося. Карантин затягнувся, а разом з ним – встановлені парламентом обмеження на заробітні плати держслужбовцям і на проведення конкурсів серед претендентів на посади. У зв’язку з цим ми зараз не можемо дозволити собі найняти персонал на окремі ключові та найскладніші напрями.

Популізм зробив постріл у ногу. Більше того, чим довше такі обмеження триватимуть, тим більшими є потенційні ризики повернення корупції в окремі ланки системи.

З моменту, коли система найму та роботи персоналу повернеться у звичний режим, збільшиться і контрольованість, й ефективність.

Під кінець весни Мін’юст запустив державні платні камери в Києві та Львові. Заявлена мета – ліквідувати корупцію в системі їхнього розподілу (щоб люди не платили хабарі за кращі умови) й отримати додаткове фінансування. А також продемонструвати приватному сектору, що в цій системі можна заробляти гроші. Чи є перші результати щодо усунення хабарів і ділової співпраці з приватним сектором?   

– Проєкт працює успішно, як і планувалося. Платні камери функціонують у 19 слідчих ізоляторах по всій території України, і їхня кількість ще збільшуватиметься.

Ми вже отримали понад 318 000 грн як плату за користування такими камерами. Найуспішніший – Київський СІЗО, який заробив 248 000 грн та відремонтував три безкоштовних камери та розпочав ремонт ще двох.

Усе це – без будь-якого витрачання коштів платників податків. Люди отримали змогу легально та без хабарів отримати поліпшені умови утримання.

– Мін’юст мав закінчити написання постанови Кабміну, у якій було би прописано механізм взаємодії з приватним сектором щодо приватних СІЗО. Вже є ця постанова (якщо ні – коли буде), і яка схема роботи запропонована? А попит з боку бізнесу є?

– І постанову написали, й інтерес у бізнесу є. Однак маємо ще одну проблему: за законодавством строк експериментальних проєктів на рівні постанов Кабміну не може перевищувати два роки. За такий строк жоден бізнес не встигне окупити свої інвестиції. Тому завдання ускладнилося – вкрай бажано закріпити регулювання на рівні закону. Відповідний законопроєкт вже розробили, погодили з іншими органами влади та внесли до Кабміну. Очікуємо на розгляд і підтримку парламенту. Паралельно опрацьовуємо інші варіанти для реалізації ідеї ще до відповідного закону.

– Ви казали, що розробили великий інфраструктурний проєкт, частина якого стосується переносу СІЗО з центрів міст на околиці або за межі міст. Чи почав він уже втілюватися в життя й де саме? Якщо ні, чому?

– У нас дійсно амбітний інфраструктурний план, і ми рухаємося за ним.

Вже влітку ми прийняли рішення додатково закрити вісім тюрем. І невдовзі після вивезення звідти засуджених та звільнення персоналу такі тюрми будуть виставлені на продаж. Крім того, плануємо також цього літа запускати продажі вже заморожених та звільнених тюрем, і таких у нас чимало. Продаж здійснюватиметься на відкритих електронних аукціонах через систему «Prozorro-Продажі».

Після надходження коштів від продажу розпочнемо проєктування та нове будівництво в містах, де місцева влада виділила земельну ділянку або ж у нас є вільна земля в користування. Насамперед, це Львів та Київ.

На жаль, парламент не підтримав законопроєкт, яким встановлювався зрозумілий механізм розподілу коштів, виручених від продажу. Тому зараз ми змушені адаптуватися до наявних механізмів продажу, які залишають бажати кращого та дещо затягують процес бюрократичними формальностями.

Детальну інформацію про великий розпродаж тюрем плануємо анонсувати наступного тижня.

– Ви наголошували на частковому розвантаженні найближчим часом Лук’янівського СІЗО. І як потенційний об’єкт розглядали установу виконання покарань, розташовану у Бориспільському районі. Чи вже почався процес? Якщо ні, коли стартує?  

– СІЗО вже розвантажили. Це, власне, і дало нам змогу провести там ремонти за кошти, виручені від платних камер. Зараз займаємося підготовкою до тендеру на розробку проєктно-кошторисної документації, а далі – тендеру на ремонтно-будівельні роботи з реконструкції Бориспільської виправної колонії №119, яка і стане базою для нового київського СІЗО.

– Ви говорили про те, що майже жодна в’язниця не заповнена на 100%, і тому є потенціал для їхнього закриття. Перший етап (дев’ять в’язниць) мав стартувати наприкінці травня. Де саме це відбулося й куди перемістили засуджених?

– Процес скорочення мережі тюрем стартував.

Ми прийняли рішення про консервацію державних установ «Ковельська виховна колонія», «Устинівський виправний центр (№37)», «Ширяївський виправний центр (№111)», «Ігренський виправний центр (№133)», «Чорноморська виправна колонія (№74)», «Жовтоводська виправна колонія (№26)», «Черкаська виправна колонія (№62)» та «Дергачівська виправна колонія (№109)». Список ще доповнюватиметься.

Карту переміщення засуджених підготували, готуємося до непростих логістичних процесів, ускладнених карантинними заходами та обмеженнями.

– Ви інформували, що невдовзі плануєте пілотно, в одному з міст Київської області, ввести дані в реєстр прав на нерухоме майно (перенести все з БТІ). Чи вже обрано місто й розпочато процес? Якщо ні, чому й коли це станеться?

– Старт пілоту довелося відкласти до закінчення активних карантинних заходів. Підготовчі дії йдуть досить активно й можливо ми стартуємо далі від Києва, ніж планували з самого початку.

– Ви казали, що надасте більше прав приватним виконавцям, порівняно з державними, і що це передбачено вашим законопроєктом. У якому стані цей законопроєкт і коли чекати змін? Якщо ще нічого не готово до запуску, то в чому проблема?  

– Відповідний законопроєкт уже внесено до Верховної Ради за номером 3609. За ним приватні виконавці зможуть тимчасово обмежувати боржника в праві виїзду за межі України при виконанні рішень, сума стягнення за якими перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. А також – у разі повторного невиконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їхнього вчинення, та за рішеннями про стягнення аліментів.

До того ж  плануємо надати можливість приватним виконавцям стягувати невеликі (до 100 000 грн) борги з державних підприємств та адміністративні штрафи.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті