Щоденник панденоміки: як почуваються західні компанії та фондові ринки

Минулого тижня в США ринок акцій різко знизився на тлі істотних втрат технологічного сектору за кілька місяців – індекс Nasdaq Composite обвалився майже на 5%. Це падіння знизило статки 10 найбагатших людей світу загалом на $44 млрд. Проте, хоча пандемія завдала рекордного збитку економіці, деякі з найбагатших людей світу накопичили за останній місяць значні суми. Наприклад, Ілон Маск і Марк Цукерберг подолали позначку в $100 млрд, і їхні статки регулярно збільшуються на понад $4 млрд на день завдяки зростанню цін на акції Tesla і Facebook. А засновник Amazon.com Джефф Безос все ще лишається найбагатшою людиною у світі і володіє понад $200 млрд.

Як пандемія вплинула на ринки цінних паперів та економіки світу і що дійсно має значення для зростання певних ринків, Mind пропонує дізнатися з матеріалу старшого наукового співробітника Інституту Гувера та співголови Консультативної ради Азіатського глобального інституту Майкла Спенса (Michael Spence) для project-syndicate.

Переклад підготовлено партнером Mind – Бюро перекладів MK: translations.

Майкл Спенс – лауреат Нобелівської премії з економіки, почесний професор економіки та колишній декан школи бізнесу Стенфордського університету. Він є старшим науковим співробітником Інституту Гувера та співголовою Консультативної ради Азіатського глобального інституту, працює в Академічному комітеті Академії Луохан. Майкл був головою незалежної Комісії зі зростання та розвитку – міжнародного органу, який у 2006–10 роках аналізував можливості для глобального економічного зростання

Хоча це правда, що фондові ринки спекулянтів, які грають на підвищення курсу, вибилися з колії на фоні історичного спаду реальної економіки, сказати, що вони від'єдналися від неї, було б неправильно. Насправді, висока оцінка компаній із високим нематеріальним капіталом на одного працівника має цілковитий сенс у сучасній економіці.

Що відбувається із світовою економікою?

Сьогодні більша частина економічних коментарів зосереджується на «розбіжностях»: хоча індекси широкого ринку цінних паперів досягли рекордного або майже рекордного рівня, більша частина економіки загалом намагається вийти з одного з найсерйозніших спадів в історії. Тоді як Russell 2000 все ще залишається на рівні спаду на 5,4% на сьогодні, S&P 500 і Russell 3000 повністю повернулися до свого рівня до пандемії, а Nasdaq, який орієнтується на цифрові та технологічні компанії, зріс приблизно на 26%.

Багато хто дійшов висновку: ринок не прив'язаний до економічної реальності. Але, з іншого погляду, сучасні ринки цінних паперів можуть частково відображати потужні основні тенденції, підсилені «пандемічною економікою». Ціни на цінні папери та ринкові індекси – це показники створення вартості для власників капіталу, які не ідентичні створенню вартості в економіці у більш широкому розумінні, де праця й матеріальний та нематеріальний капітал відіграють свою роль.

Більше того, ринки відображають майбутні очікувані реальні прибутки від капіталу. Що стосується вимірювання теперішньої вартості доходу від праці, то просто немає порівняльного індексу на перспективу. Тоді, в принципі, якщо передбачається значний очікуваний економічний підйом, прогнози на капітал та доходи від праці можуть бути подібними, проте лише очікуване майбутнє капіталу відображатиметься в теперішньому часі.

Що впливає на ринки?

Але це ще не все. Ринкові оцінки все частіше базуються на нематеріальних активах і не в останню чергу на володінні та контролі над даними, які надають власні засоби створення вартості та монетизації. Згідно з одним із недавніх досліджень S&P 500, акції в компаніях із високим рівнем нематеріального капіталу на одного працівника зафіксували найбільший приріст цього року, і чим менше нематеріального капіталу на одного працівника компанії, тим гірше складається ситуація з їхніми акціями.

Інакше кажучи, додаткове створення вартості на ринках та зайнятість розходяться. І хоча це було актуально ще до пандемії, ця тенденція зараз ще більш імовірна. Цьому є щонайменше дві причини. Однією з них є швидке впровадження цифрових технологій у відповідь на встановлення режиму самоізоляції. Друга причина – це те, що багато трудомістких секторів (які зазвичай додають вартості переважно за рахунок робочої сили та матеріального капіталу) були частково або повністю закриті внаслідок карантину, соціального дистанціювання та недотримання споживчих ризиків.

Наприклад, індекс американської авіакомпанії Dow Jones, очевидно, зазнав великого удару й досі не відновився. У звичайні часи цей сектор генерує вартість переважно за рахунок матеріального капіталу, робочої сили та палива (хоча в його бізнесі є також значні цифрові елементи).

Як пандемія вплинула на комерційні компанії?

Безумовно, загальні ринкові оцінки підтримують Федеральний резерв США та інші політики процентних ставок головних центральних банків. У нинішньому контексті грошово-кредитна політика з високим рівнем адаптації головним чином спрямована на створення простору для використання урядами боргу для фінансування великих фіскальних програм у відповідь на потрясіння від COVID-19.

Але хоча наднизькі процентні ставки можуть забезпечити загальну підтримку сучасних ринкових оцінок, вони не враховують суттєвих відмінностей між секторами. Врешті-решт страждає і частина економіки, не представлена акціями, що обертаються на біржі (хоча, звичайно, є приватні компанії в цифрових секторах, оцінки та прибутки яких подібні до верхнього краю нематеріального спектру капіталу на публічних ринках, або навіть вищі за нього).

У більш широкому сенсі, домогосподарства з низьким рівнем доходу та багато малих підприємств зі слабкими, хиткими балансами залишилися без ефективних амортизаторів, а підприємства у багатьох трудомістких секторах, які створюють високу зайнятість у звичайний час (зокрема, готелі, ресторани та бари) були частково закриті. Для вирішення цих несприятливих тенденцій суверенні баланси використовуються як амортизатор для великих провалів в економіці.

Але не все провалилося. Оскільки поточна криза фактично підвищує вартість певних компаній, варто запитати, кому належить основна частина їхніх акцій. Це, звичайно, не приватні домогосподарства та підприємства, баланси яких занадто слабкі, щоб служити амортизаторами. Сучасні компанії з високою оцінкою належать приватним особам та установам із балансами, які вже є достатньо високими, щоб забезпечити економічну стійкість.

Що буде після пандемії?

Коли настає фаза постпандемії, трудомісткі сектори з нижчим обсягом нематеріального капіталу на одного працівника можуть переживати період випереджальної динаміки під час повернення в колишнє русло. Проте навіть за цього сценарію цифровий слід економіки, ймовірно, розширюватиметься, і основна тенденція, що сприяє нематеріальному капіталу та його власникам, продовжуватиметься.

Не дивно, що сектори з концентрацією нематеріального капіталу матимуть перевагу. Здебільшого їхня структура витрат надзвичайно схиляється до постійних витрат та низьких або незначних граничних витрат. Це робить деякі платформи масштабованими, що зі свого боку надає цим секторам значну перевагу з погляду ціноутворення та доступу до ринку.

Із цих економічних реалій можна зробити декілька висновків. Для початківців пандемічна економіка прискорила допандемічну тенденцію створення вартості нематеріальних активів через фірми з відносно меншою кількістю працівників. Можна розраховувати на те, що ця тенденція продовжуватиметься, хоча й не з такими підвищеними темпами, як під час пандемії. Традиційний бізнес відновиться, але розрив між створенням вартості між фірмами залежно від нематеріальних цінностей на одного працівника буде зберігатися і залишатиметься основною економічною та соціальною проблемою.

Думка про те, що ринки та економіка розходяться, відображає вузьку зосередженість на певних показниках. Але жоден індекс не може запропонувати змістовного висновку про загальний ринок, не кажучи вже про економічні умови та тенденції. А в умовах пандемічної економіки індекси ринку цінних паперів є навіть більш невизначеними, ніж у будь-який інший час, через великі розбіжності в економічних результатах між секторами та людьми, які в них працюють.

Врешті-решт, з огляду на великий внесок цифрових нематеріальних активів у створення вартості, важко знайти спосіб змінити тенденцію зростання майнової нерівності. Оскільки баланси тих, хто опускається вниз по сходах доходу та багатства, значною мірою позбавлені активів із високим нематеріальним та цифровим вмістом, вигода від поточної економічної та технологічної динаміки пройде повз них.