Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Чим підкупили експертів проекти LookSize, HackenProof і «Артеріальна осцилографія»

Цей матеріал також доступний російською
Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави
Фото: pixabay

Нещодавно Український фонд стартапів провів XI Pitch Day. З 11 фіналістів члени журі відібрали трьох переможців, які отримають по $50 000.

Нагадаємо: за умовами конкурсу, експерти повинні вибирати «перспективні та інноваційні ідеї технологічних стартапів, які демонструють високий потенціал глобального комерційного успіху».

Чим дивували журі фаундрери проектів цього разу? Які реалізовані ідеї будуть профінансовані? Який зв'язок між COVID-19 і тонометрами? Відповіді на ці та інші питання Mind спробував знайти, переглянувши презентації стартапів і «допит» експертів. Раніше видання розповідало про переможців першого та дев’ятого пітчів.

LookSize

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Проблема. «Уявіть, що ви – керівник інтернет-магазину. Побудували фантастичний сайт, закупили купу чудових жіночих суконь, надаєте відмінний сервіс. Але, попри всі старання, отримуєте дуже низьку конверсію (менше 1%) і високий рівень повернення (близько 50%). Як вирішити ці проблеми?» – так на початку свого пітчу спробував зацікавити членів журі СЕО та співзасновник LookSize Тарас Родцевич.

Підприємець послався на дані опитувань, за якими 75% клієнтів інтернет-магазинів одягу і 70% респондентів, які надають перевагу офлайн-маркетам, назвали однакову перешкоду для покупок: складнощі з вибором розміру. «Проблема в тому, що у брендів різні розмірні сітки, стандарти та системи (американська, європейська, азіатська). S, M, L різних марок можуть істотно відрізнятися», – пояснив Родцевич.

Розв’язання. Команда розробила сервіс для визначення розміру одягу, білизни та взуття в інтернет-магазинах. Система збирає й оновлює інформацію про розмірні сітки різних брендів. Покупцеві потрібно один раз ввести свої параметри (ширину плечей, обхват грудей, талії тощо). Далі клікнути на кнопку «Мій розмір» на сайті будь-якого інтернет-магазину, підключеного до LookSize. Сервіс видасть добірку товарів і покаже на аватарці, як «сидітиме» на фігурі обрана річ.

Родцевич запевняв, що використання LookSize допомагає інтернет-магазинам збільшити конверсію на 270–330% і зменшити відсоток повернення на 28–35%.

Монетизація. Команда отримує дохід від користувачів: 1 цент за одну примірку. Для магазинів використання сервісу безкоштовне.

Конкуренти. «Ми знаходимося в блакитному океані, оскільки наш конкурент №1 – старі добрі розмірні сітки: поки 97% магазинів користуються лише ними», – зазначив підприємець. Хоча зізнався, що на ринку вже працює п'ять подібних сервісів.

«Наші переваги прості: даємо точність понад 85%, плануємо підвищити її до 98% за рахунок додавання в систему даних про тип тканин; сервіс інтегрується за п’ять хвилин; ми єдині маємо кнопку «Мій розмір», – перерахував Родцевич.

Відповідаючи на запитання членів журі, уточнив, що деякі конкуренти вимагають від магазинів самостійно вносити розмірні сітки кожної ТМ. А у світі близько 17 000 брендів. На введення даних тільки однієї ТМ потрібно витратити кілька годин. Невеликий магазин продає близько 20 брендів, середній – понад 200, великий – понад 2000: «Але проблема навіть не в цьому. Дизайнери брендів можуть вносити зміни. Інтернет-магазину доводиться їх відстежувати і додавати свіжі дані. У нас же є моніторингова система, яка регулярно перевіряє зміни в розмірних сітках».

Проміжні результати. Проект стартував 2019 року на українському ринку. Зараз сервіс має 180 000 зареєстрованих користувачів, які зробили понад 4 млн примірок. До LookSize підключено понад 100 магазинів. Команда пройшла акселерацію у Wize GUYS і отримала 55 000 євро інвестицій.

Тепер сервіс намагається вийти до Великобританії. Команда вже знайшла партнера, провела дослідження ринку. «Зараз займаємося «підігріванням» ЦА, зростанням упізнаваності бренду», – уточнив Родцевич.

Плани. Протягом п’яти років команда хоче підключити до сервісу 13 000 інтернет-магазинів одягу та взуття, користувачі яких приноситимуть проекту близько $50 млн річного доходу.

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Куди підуть гроші фонду? 20% гранту команда хоче скерувати на розвиток функціоналу продукту: додавання в систему розмірних сіток дитячого одягу і створення системи комунікації з кінцевим споживачем. А 80% підуть на BizDev і маркетинг. «Очікуємо, що грант допоможе нам завоювати 4% ринку Великобританії та збільшити там MRR до $11 400», – сподівається СЕО проєкту.

HackenProof

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Проблема. «Ілон Маск, Барак Обама, Білл Гейтс, Каньє Уест. Що об'єднує цих людей? 15 липня вони й ще 130 знаменитостей стали героями гучного скандалу. Шахраї зламали їхні акаунти у Twitter і опублікували заклики переводити біткойни, пообіцявши повернути подвійний прибуток. Зловмисники встигли отримати понад $100 000. Тим часом, Twitter – це 6 млн співробітників, 330 млн користувачів і департамент кібербезпеки, який працює 24/7 для захисту даних своїх споживачів», – почала з яскравого прикладу презентацію HackenProof його співзасновниця Євгенія Брошеван.

І додала, що загалом за 2019 рік хакери «потягли» у бізнесу й користувачів близько $600 млрд.

Розв’язання. Команда створила баґбаунті-платформу, яка допомагає запобігати кібератакам і своєчасно реагувати на такі інциденти. Про її запуск Mind писав 2017 року. Зареєстровані на платформі білі хакери тестують продукти компаній. У разі знаходження вразливостей – отримують винагороду.

Ринок. Євгенія Брошеван запевняла членів журі, що команда вибрала досить перспективну нішу: «За даними Gardner, лише 5% компаній зараз використовують баґбаунті-платформи. За прогнозом, у найближчі два роки їх буде близько 50%, а оборот ринку може досягти $1 млрд».

Монетизація. Команда планує отримувати дохід із двох джерел: підписки за користування платформою і комісії за знаходження вразливостей (20% від винагороди).

Конкуренти. «Ми працюємо на відносно молодому ринку. Йому вісім років. Стартував у США. У Східній Європі HackenProof – єдина платформа, яка надає подібні послуги. За рахунок того, що оптимізуємо свої витрати, ми нижчі за вартістю. Хочемо зробити платформу доступною для бізнесів різного рівня. Сьогодні лише великі компанії можуть дозволити собі вкладати додаткові кошти в кібербезпеку», – пояснювала Брошеван.

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Проміжні результати. З 2017 року команда залучила на платформу близько 3500 хакерів із більш ніж 100 країн світу. Вони знайшли понад 600 вразливостей. Платформа отримала понад $160 000 доходу.

У HackenProof – 15 партнерів-провайдерів в Азії (Таїланді, Індонезії, Китаї, Гонконгу тощо), які «заманюють» клієнтів на платформу.

Куди підуть гроші фонду? Більшу частину гранту команда має намір пустити на доопрацювання рішення, запуск укладання контрактів в онлайн-режимі.

Артеріальна осцилографія

Проблема. За даними ВООЗ, від захворювань серцево-судинної системи (ССС) щорічно у світі помирають 17,5 млн пацієнтів (31% від усіх смертей). «Статистика свідчить про те, що проблему не вирішено», – зазначив керівник проекту «Артеріальна осцилографія», професор, доктор біологічних наук, кандидат технічних наук Дмитро Вакуленко.

Розв’язання. Команда розробила технологію, яка допомагає поліпшити профілактику, діагностику, ранню реабілітацію та лікування серцево-судинної системи. Як? Часткову відповідь на це питання членам журі вдалося отримати після тривалого допиту спікера і прохань пояснювати суть продукту максимально доступно – ніби маленьким дітям.

Наскільки зрозумів журналіст Mind, розробники створили ПО, яке можна «прошити» в стандартні тонометри. Програма допомагає зібрати й передати на веб-застосунок дані, отримані під час вимірювання артеріального тиску. «Зараз із вимірювача беруть лише три показники: пульс, верхній і нижній тиск. Ми ж збираємо всі дані з кривої тиску й різними методами аналізу (спектральним, годинним тощо) отримуємо багато додаткової інформації. Одне вимірювання допомагає оцінити функціональні можливості серцево-судинної системи, рівень управління діяльністю ССС у стані спокою і під впливом зовнішніх чинників, механізми адаптації, стан судин тощо», – пояснював Вакуленко.

Отримана інформація відображається в особистих кабінетах пацієнта, сімейного лікаря, кардіографа, невролога, тренера тощо.

Крім цього, на основі своєї технології команда створила експертну систему для діагностики ризиків не лише серцевих, а й легеневих, психічних захворювань і навіть COVID-19. Як дані вимірювання тиску допомагають передбачити коронавірус тощо. – лишилося загадкою.

Три лайфхаки: як стартапи добувають гроші у держави

Монетизація. Команда розглядає кілька джерел отримання доходу:

  • 20% роялті від виробників тонометрів за надання права використання технології;
  • запуск продажів (і ймовірно, виробництва) девайсів через власну та дистриб'юторські мережі;
  • створення центру підтримки користувачів мобільного застосунку з абонплатою $1 на місяць.

«У 2022 року плануємо продати 3000 вимірювачів тиску й отримати дохід понад $80 000», – уточнив Вакуленко.

Конкуренти. «У світі немає аналогів нашої технології. У всякому разі альтернатив такого класу ми не знайшли», – зазначив спікер.

Проміжні результати. Команда розробила програму аналізу, вебзастосунок, експертну систему, провела клінічне дослідження, отримала п'ять патентів.

Також укладено угоду про наміри з виробником медичних і діагностичних пристроїв «ІКС-Техно». Ще дві компанії повідомили про готовність впроваджувати технологію у свої гаджети.

Куди підуть гроші фонду? За час розробки в технологію вкладено $25 000 власних коштів. «Для завершення проекту нам потрібно ще близько $70 000. Основні витрати – проведення клінічних досліджень. Також продовжуємо патентування в Україні та світі, підготовку моделей для дрібносерійного виробництва», – розповів спікер.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті