Витік року: як 90 банків переганяли по світу $2 трлн «брудних» коштів

Витік року: як 90 банків переганяли по світу $2 трлн «брудних» коштів

Українці Фірташ, Клюєв і Коломойський стали фігурантами «Файлів FinCEN» – грандіозного міжнародного фінансового скандалу

Этот текст также доступен на русском
Витік року: як 90 банків переганяли по світу $2 трлн «брудних» коштів
Фото: DR/колаж Mind

Протягом 16 місяців 400 журналістів-розслідувачів із 88 країн вивчали 2100 секретних банківських «звітів про підозрілу діяльність» (Suspicious Activity Reports, SAR), злитих анонімним джерелом з Управління з протидії фінансовим злочинам (FinCEN) при Міністерстві фінансів США.

Документи свідчать про те, що банки-гіганти Deutsche Bank, JP Morgan і Standard Chartered у 2000–2017 роках допомагали переказувати трильйони доларів «в обхід системи» корупціонерам, казнокрадам і різного роду великим шахраям, які опинилися поза законом. Вчора Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) приступив до роздування скандалу під назвою «Файли FinCEN», резонанс від якого можна порівняти з витоком «Панамських документів» 2016 року.

«Звіти SAR складають самі банки й передають їх уряду, – пояснює американське видання Buzzfeed. – Але ці документи тримають у таємниці від громадськості, бо вони показують нікчемність банківського захисту й легкість, з якою кримінальні елементи його обходять. Прибутки кривавих наркокартелів, викачані гроші з бюджетів країн, що розвиваються, і вкрадені фінансовими пірамідами трудові заощадження людей, всьому цьому було дозволено входити й виходити через ці фінансові інститути».

Система контролю не працює

Закон зобов'язує банки повідомляти владі про трансакції, що викликали підозру, протягом 30 днів після їх здійснення. Але строк давності не спливає, і, якщо фінансова компанія виявила злочин пізніше, вона все одно повинна скласти звіт для FinCEN.

Згідно з висновками журналістів-розслідувачів ICIJ, банки-гіганти заради фінансової вигоди свідомо здійснюють сумнівні перекази, а потім завалюють регуляторів такою кількістю «звітів про підозрілу діяльність», що у влади не вистачає людських ресурсів належним чином їх опрацювати. Департамент FinCEN, у якому працюють 333 співробітники, тільки 2019 року отримав понад 2 млн таких звітів, а з 2011 до 2017 року – понад 12 млн.

«Великі банки виконують перекази грошей для людей, яких вони часто не можуть ідентифікувати, і в багатьох випадках не доповідають про підозрілі трансакції доти, доки не пройдуть роки після завершення угод. Ні урядові штрафи, ні погрози кримінальних переслідувань проти банків не припиняють потік нелегальних грошових переказів», – йдеться у звіті ICIJ.

У «Файлах FinCEN» фігурують близько 90 фінансових компаній. Левову частку з 2100 документів SAR, що опинилися в руках у журналістів, заповнив найбільший банк Німеччини Deutsche Bank, що доповів про свої підозрілі перекази на загальну суму в $1,3 трлн. Найбільший американський банк JP Morgan відзвітував про $514 млрд сумнівних трансакцій, а британський Standard Chartered – про $166 млрд.

Топ-10 банків, що фігурують у «Файлах FinCEN»

Банк

Число звітів SAR

Підозрілі перекази

Deutsche Bank

982

$1,3 трлн

BNY Mellon

325

$64 млрд

Standard Chartered

232

$166 млрд

JP Morgan

107

$514 млрд

Barclays

104

$21 млрд

HSBC

73

$4,4 млрд

Bank of China

35

$1,3 млрд

Bank of America

35

$384 млн

Wells Fargo

21

$57 млн

Citibank

18

$251 млн

Джерело: Buzzfeed News

Українські сліди у «Файлах FinCEN»

Після ретельного вивчення тисяч документів з інформацією про сотні тисяч підозрілих трансакцій, дослідники прийшли до висновку, що великі банки переказували кошти для міжнародних злочинців, яких розшукує Інтерпол, російських олігархів, які потрапили під санкції Заходу після анексії Криму, і навіть для влади Північної Кореї.

Розслідувачі ICIJ опублікували відомості про те, що американський мегабанк JP Morgan допомагав переказувати кошти втікачу – малайзійському фінансисту Джо Лоу, обвинуваченому в розкраданні державного інвестиційного фонду 1MDB, дочці колишнього президента Анголи Ізабель душ Сантуш, підозрюваній у викачуванні коштів з ангольських держкомпаній, а також українському бізнесменові Андрію Клюєву, наближеному до експрезидента Віктора Януковича.

У 2017 році JPMorgan Chase, за даними ICIJ , поставив позначку «підозрілі» на переказах $230 млн, здійснених у 2010–2015 роках для зареєстрованої в Британії компанії NoviRex Sales, що належить Андрію Клюєву. Ці трансфери мали в собі $40-мільйонний платіж, отриманий NoviRex 2011 року від фірми TH Veles, що працювала на відмивання корупційних доходів Віктора Януковича. Цей платіж призначався за книгу Януковича, яка ніколи не була опублікована.

Зі свого боку британський банк-гігант Standard Chartered, як з'ясували розслідувачі ICIJ, допомагав здійснювати підозрілі перекази українському олігархові Дмитру Фірташу. У серпні 2008 року компанія Bothli Trade AG, що належить Фірташу, перерахувала $78 101 індійському лобісту Пераясамі Сандералінгаму, якого влада США підозрює в дачі хабарів індійським чиновникам із метою укладення угоди з видобутку корисних копалин.

У 2014 році український «Надра Банк», яким володів Фірташ, вивів понад $1 млрд через нью-йоркські відділення Standard Chartered і Bank of New York Mellon. Деякі із цих переказів, як зазначено на сайті ICIJ, стосувалися особистих грошей Фірташа. Як відомо, «Надра Банк» 5 лютого 2015 року був визнаний НБУ неплатоспроможним, і розраховуватися з його вкладниками довелося державі.

Нарешті, німецький Deutsche Bank у грудні 2015-го – січні 2016-го, як з'ясувалося, допоміг колишньому власникові «Приватбанку» Ігорю Коломойському швидко перекинути $202 млн, що, ймовірно, були викачані з банку, на рахунки його офшорної компанії Claresholm Marketing Ltd на Віргінських островах. «Ця компанія-пустишка, ймовірно, є у центрі схеми відмивання грошей Ігоря Коломойського», – написано на сайті ICIJ.

Коломойський вирішив виїхати з України 2016 року після того, як українському регулятору довелося взяти «Приватбанк» на поруки.

Банки заперечують провину

Безліч фінансових експертів похвалили журналістів проекту «Файли FinCEN» і висловили надію, що їхні скандальні доповіді стануть тригером для поліпшень у роботі банків.

«Я сподіваюся, що опубліковані розслідування підстебнуть політиків до термінових дій із впровадження необхідних реформ, – цитує агентство CNBC Тімоті Адамса, директора американського Інституту міжнародних фінансів і колишнього заступника міністра фінансів США. – Як зазначено у вчорашньому звіті, вплив фінансових злочинів виходить далеко за межі фінансового сектора – він становить серйозну загрозу всьому суспільству».

Тим часом викриті в операціях з «брудними грошима» банки свою провину категорично заперечують. Їх аргументація зводиться до того, що відразу розпізнати порушення при фінансових перерахуваннях не завжди можливо.

«Реальність така, що в ній завжди будуть намагання відмити гроші й ухилитися від санкцій, – прокоментував ситуацію британський Standard Chartered. – відповідальність банків полягає в тому, щоб вибудувати ефективні програми скринінгу і моніторингу для захисту глобальної фінансової системи. Ми сприймаємо нашу відповідальність у боротьбі з фінансовими злочинами надзвичайно серйозно й інвестували значні кошти в наші програми відповідності».

Німецький Deutsche Bank відзначив, що ті «Файли FinCEN», в яких він фігурує, застаріли і втратили актуальність. Банк підкреслив, що ICIJ «відзвітував про давно відомі проблеми», які «вже були розслідувані і призвели до угод з регуляторами, в яких було публічно заявлено про співпрацю банку та вжиття коригувальних заходів».

Банки JPMorgan Chase і HSBS в коментарях Buzzfeednews повідомили, що останніми роками радикально поліпшили свої системи контролю над транзакціями і запровадили інноваційні розробки для запобігання фінансових злочинів.

«Ми проапгрейдили або повністю замінили свої ключові ІТ-системи, витративши на це понад $1 млрд з 2015 року. Ми також збільшили кількість персоналу, який контролює дотримання вимог, з декількох сотень осіб у 2012 році до приблизно 5000 в 2017-м... Наша глобальна платформа аналізу соціальних мереж, яку ми запустили в 2018 році, дозволяє нам виявляти зв'язки між різними користувачами і транзакціями. Завдяки цьому ми тепер краще бачимо, де можуть бути кримінальні мережі», – запевнив HSBS.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло