Хаос на «острові демократії»: 8 особливостей повалення влади в Киргизстані

Ситуацію, що виникла в Киргизстані, аналітики порівнюють із дитячою грою «Цар гори»: вчора політичні аутсайдери раптово опинилися на вершині влади, але вже завтра їх, мабуть, знову зіштовхнуть униз. Країну охоплюють заворушення, які загрожують перетворитися на громадянську війну між кланами півночі й півдня.

Невеликий 6,3-мільйонний Киргизстан називають «островом демократії» у Центральній Азії. Політичним партіям надано набагато більше свобод у цій країні, ніж у сусідніх із нею авторитарних державах  –Казахстані, Узбекистані, Таджикистані та Китаї.

У проведених 4 жовтня виборах у 120-місний парламент Киргизстану брало участь 16 партій. Підрахунок голосів очікувано показав упевнену перемогу двох дружніх президенту політсил «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан». Крім них, до парламенту «протиснулися» дві центристські й одна опозиційна партія «Мекенчіл», яким ледь вдалося для проходження подолати 7%-ний бар'єр. Такий підсумок виборів призвів до масових протестів.

Партії, що перемогли, занадто провладні

Політичні коментатори задовго до виборів попереджали про те, що «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан» здобудуть домінувальну перемогу. Ця очікувана подія викликала жорсткий багатотисячний протест із тієї причини, що дві  політсили, що перемогли, не мають істотних ідеологічних відмінностей і сильно пов'язані з великими фігурами з правлячої еліти.

«Бірімдік» у Киргизстані асоціюють із президентом країни Сооронбаєм Жеенбековим, брат якого теж у списку цієї партії. А «Мекен Киргизстан» – з ексзаступником голови митної служби країни Райимбеком Матраїмовим, якого підозрюють у виведенні з країни $700 млн.

«Останніми роками Киргизстан потрясали безперервні корупційні скандали. Невдоволення людей наростало й накопичувалося. На тлі пандемії COVID-19, пік якої в країні був зазначений у липні, популярність президента Жеенбекова різко знизилася. У Киргизстані зафіксований один із найвищих у світі показників смертності на одиницю населення від COVID-19, а карантин відсік п'яту частину бюджету. Громадянське суспільство звинувачує уряд у бездіяльності, і деякі навіть вимагали оголосити імпічмент президенту. Все це пояснює, чому заклики опозиції до змін отримали симпатизуючу аудиторію», – пояснює причину протестів киргизька журналістка Айгер Тургунбаева.

Опозиційні партії об'єдналися та виступили одним фронтом

Відразу після голосування 4 жовтня всі 11 політсил, які не пройшли в киргизький парламент, підняли гул обурення. Вони оголосили вибори недійсними, звинувативши владу у вкидання бюлетенів і підкупи виборців.

Вдень 5 жовтня в центрі киргизької столиці Бішкек близько тисячі представників опозиційних партій «Республіка», «Ата-Мекен», «Бутун Киргизстан», «Бір Бол» і «Замандаш» влаштували спільну акцію протесту. За даними ЗМІ, до ночі на 6 жовтня мітинг розрісся до 5000 людей, і мирних демонстрантів змінили бунтівники.

Натовп здійснив стрімкий переворот

Те, що ось уже два місяці не може зробити опозиція у Білорусії, за лічені години здійснила відносно невелика група бунтівників у Киргизстані. Увечері 5 жовтня міліція відігнала натовп демонстрантів, які підтягнулися до будівлі парламенту в Бішкеку і почали ламати ворота. Це тільки розлютило мітингувальників, які влаштували в столиці «ніч хаосу».

Бунтівники спонтанно об'єднувалися в групи в різних районах міста і вступали в запеклі сутички із силовиками. До ранку демонстранти з камінням і коктейлями Молотова придушили опір міліції, яка намагалася стримати їх водометами, гумовими кулями, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами.

За даними киргизького МОЗ, у зіткненнях у Бішкеку постраждало й потрапило до лікарні 768 людей, 218 постраждалих було госпіталізовано, з них семеро потрапило в реанімацію, а один 19-річний демонстрант загинув.

Коли приблизно о 4:00 протестувальники здійснили повторний штурм киргизького «Білого дому», охорона вважала за краще здати його без опору. Так само легко і швидко демонстранти захопили мерію Бішкека і інші урядові будівлі, зокрема, слідчий ізолятор Держкомітету нацбезпеки, з якого був випущений колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, заарештований влітку 2019 року за підозрою в корупції.

Уже вранці 6 жовтня чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков виконав головну вимогу протестувальників, погодившись анулювати результати парламентських виборів, а Центральна виборча комісія затвердила це рішення, пообіцявши призначити нові вибори протягом двох тижнів і провести їх у 60-денний строк.

Ситуація дуже схожа на дві киргизькі революції 2005-го і 2010 років

Штурм уряду розгніваним натовпом – не новина для Киргизстану. За останні 15 років країна пережила дві революції, під час яких 2005 року народні маси скинули режим президента Аскара Акаєва, а у 2010-му відсторонили від влади політичне угруповання Курманбека Бакієва.

Експерти вказують на сумні подібності подій минулих років із нинішньою ситуацією. І 2005 року, і 2010-го біля керма перебували впливові політичні партії, які домінували на виборах. Щоразу головною причиною невдоволення ставали кумівство й корупція на верхівці влади.

«Киргизька нація переживає «дежавю»-революцію. Сооронбай Жеенбеков після перемоги на президентських виборах 2017 року обіцяв не йти стопами двох повалених президентів Киргизстану, але він повторив усі помилки своїх попередників: вибори підтасовувалися, опозиція придушувалася, а члени президентської сім'ї виявлялися тісно залучені в політику й бізнес», – зазначає видання The Diplomat.

Чиновники влаштували «парад відставок»

Новина про захоплення урядових будівель 6 жовтня в Киргизстані запустила хвилю звільнень держслужбовців. У відставку за власним бажанням пішов прем'єр-міністр країни Кубатбек Боронов, а також спікер парламенту, мер Бішкека, мер другого за величиною міста Ош і губернатори більшості областей.

На звільнені високі крісла намагаються сісти по декілька людей

Киргизькі опозиціонери сформували кілька координаційних рад, які намагаються взяти політичну ситуацію під контроль. Це посилило хаос. У мережі поширилося відео, бійки, що виникла біля входу в будинок уряду, між прихильниками двох тимчасових прем'єр-міністрів, призначених різними координаційними радами.

Спочатку посаду голови уряду обійняв колишній депутат Садир Жапаров, якого 6 жовтня бунтівники повернули до Бішкеку з виправної колонії в селі Молдованівка. Він був засуджений у 2018-му на 11 з половиною років за організацію мітингу в 2013-му й захоплення в заручники тодішнього губернатора Емілбека Каптагаєва.

Трохи пізніше на мітингу на центральній площі Бішкека тимчасовим прем'єр-міністром оголосив себе ще один опозиціонер Тілек Токтогазієв, який представляє партію «Ата-Мекена» і якого підтримує, за його словами, народна рада.

У сторін політичного конфлікту мало відмінностей

Експерти зазначають, що киргизькі опозиціонери мало чим відрізняються від тих представників режиму, у яких вони відбирають владу. Тоді як протести в інших пострадянських країнах проходять під антиросійськими гаслами, в Киргизстані по різні боки конфлікту перебувають політики, які хочуть зміцнювати зв'язки з Москвою.

Примітно, що чинний президент Сооронбай Жеенбеков і експрезидент Алмазбек Атамбаєв, який став символом нової опозиції, – члени тієї самої партії «соціал-демократів», всередині якої між ними стався розкол. 

На виборах 2017 року Атамбаєв підтримав Жеенбекова й допоміг йому стати президентом. Але потім у лавах «соціал-демократів» стався розкол, і новий глава держави почав переслідувати команду попередника.

Відбуваються грабежі підприємств

Наслідком вакууму влади, як повідомляє киргизьке агентство 24.kg, стала серія нападів озброєних груп на золотодобувні й вугільні родовища країни. Зокрема, на території підприємства «Джеруй» 6 жовтня невідомі пограбували склад і підпалили будівлю золотоізвлекательної фабрики. Була, зокрема, здійснена спроба захоплення афінажного заводу в Кара-Балті й вугільного родовища Кара-Кече .