Розвиток майбутнього: як екологічний і соціальний підхід сприяє сталому розвитку компанії

Управління ризиками та адаптація до змін – чи не найважливіші показники надійності та відповідальності компанії в нинішніх умовах. Пандемія COVID-19 вкотре продемонструвала значення стратегії сталого розвитку для бізнесу. Про те, як компанії виживають у цей період, Mind писав у матеріалі «Магія» локдауну: як найбільші ІТ-компанії випливають із кризи».

Компанії, які ефективно управляють екологічними, соціальними та управлінськими ризиками здатні вистояти в період кризи, довести свою надійність міжнародним інвесторам і сприяти світовому добробуту.

Про значення екологічного та соціального підходу в розвитку компанії говорили на другому вебінарі серії Agribusiness Sustainability Webinar Series, спільної ініціативи Нідерландського банку розвитку, FMO та консалтингової компанії AVGroup. Mind пропонує тези з виступів спікерів заходу.

Mind – партнер Agribusiness Sustainability Webinar Series

Аліна Соколенко, керівна партнерка компанії AVGroup
голова правління Асоціації експертів зі сталого розвитку

Сталий розвиток – у тренді, особливо останні декілька років. Компанії докладають зусиль для досягнення Глобальних цілей сталого розвитку ООН, прийнятих 2015 року, однак вбачають у цьому перш за все репутаційні переваги, хоча насправді це тільки один із плюсів. Наявність стратегії сталого розвитку та її успішна реалізація – важливий фактор при інвестуванні.

Про відповідальне інвестування

Сьогодні відповідальне (стале) інвестування, або, як ще його називають, ESG-інвестування ((ESG – environment, social and governance – екологічної, соціальної та управлінської сталості), щороку набирає все більшого розмаху. Адже компанії, які мають в інвестиційних портфелях ESG, демонструють свою стійкість до зовнішніх ризиків.
   
Мовою цифр це виглядає так:

• За даними GSIA 2019, минулого року глобальна вартість інвестиційних продуктів, пов’язаних з ESG, склала $31 трлн.  Найбільша кількість таких інвестицій припадає на Європу ($14 трлн), CША ($12 трлн) та Канаду ($2 трлн), Японію ($2 трлн) та Австралію ($1 трлн).
• У 2020 році очікується зростання інвестиційних продуктів до $41 трлн. Американська інвестиційна компанія BlackRock називає це «тектонічним зсувом, який трансформує інвестування».

Виходить, що екологічні, соціальні та управлінські показники компанії все більше цікавитимуть міжнародних інвесторів при прийнятті інвестиційних рішень, адже це знижує їхні ризики. Тобто, навіть якщо компанія у своїх фінансових звітах цілком відповідає вимогам інвестора, вона помітно програватиме конкуренту, який впроваджує програми сталого розвитку, відстежує результати й відображає їх у нефінансовій звітності.

25 вересня 2015 року на Генеральній Асамблеї ООН були прийняті 17 Цілей сталого розвитку, на які орієнтується бізнес у всьому світі. Існують різні методології, відповідно до яких компанія вирішує, як вона може сприяти їхньому досягненню, зважаючи на наявні ресурси та можливості.

Наприклад, якщо розділити всі 17 Цілей за ESG (екологічними, соціальними та управлінськими критеріями), можна чітко визначити, проєкти якого спрямування можна реалізовувати у сфері екології (E), у соціальній сфері (S)  і чого можна досягти в управлінні (G).

Цілі служать орієнтиром і дають величезне поле для реалізації. Та спершу компанії варто провести аудит діяльності, щоб визначити для себе, з чого доцільніше почати, де задіяти вже наявні ресурси, що варто починати поліпшувати вже зараз.

Оскільки при прийнятті стратегії сталого розвитку компанія не має йти всупереч своїй діяльності, а навпаки – створювати такі проєкти та ініціативи, які позитивно впливатимуть і на її діяльність, і на навколишнє середовище.

Юлія Берещенко, IR-директор агрохолдингу «Астарта»

Про вплив ESG на компанію

Інвестори та партнери виявляють не менший інтерес до питань ESG, ніж до фінансових показників бізнесу. Адже те, як компанії враховують у своїй роботі і планований вплив на екологічну, соціальну й управлінську сферу, визначає їхню стійкість та прогнозованість. А це своєю чергою впливає на вартість акцій компанії та готовність партнерів із нею співпрацювати.

Саме тому надається така ретельна увага вивченню нефінансової звітності, моніторингу та аудиту ESG-ризиків, а також залучаються незалежні експертні організації, як-от Sustanalytics або MSCI.

Про екологічний підхід

Ведення сільського господарства неминуче спричиняє вирішення значних екологічних і соціальних питань.

До екологічних практик ми відносимо:

• управління водними ресурсами, енергоефективність;
• зниження й контроль над викидами;
• впровадження найкращих доступних технологій;
• внутрішні аудити на предмет відповідності законодавству у сфері захисту навколишнього середовища;
• ведення бази даних дозволів;
• впровадження принципів сталого розвитку в сільському господарстві;
• управління шкідливими й нешкідливими відходами.

Стратегічні програми (Water Management, Program on Energy efficiency, Implementation of BAT, Waste Minimization Program та інші), які ми реалізуємо і про які регулярно звітуємо перед стейкхолдерами за стандартами GRI та UN Global Compact, мають комплексний і стійкий ефект: це і скорочення витрат води та енергоресурсів, і покращення умов праці та якості продукції, і зменшення впливу на довкілля. Звичайно, ці зусилля також допомагають будувати надійні та тривалі відносини з партнерами, інвесторами та громадами.

Щорічно тільки в екологічний напрям «Астарта» інвестує приблизно 2 млн євро. Це програми, спрямовані на зменшення відходів та раціональне використання водних та енергоресурсів, модернізацію та сертифікацію виробництва, поліпшення умов праці.

Про зниження екологічного впливу

Сільськогосподарське та цукрове виробництва тісно пов’язані зі споживанням води й енергоресурсів (природного газу, електрики, пального). Модернізація цукрових заводів, впровадження ресурсоощадних технологій, перероблення відходів та інвестиції в сучасну енергоефективну с/г техніку в комплексі допомагають досягати значних результатів зі зменшення екологічного впливу.

До прикладу, впроваджуючи заходи за програмами BAT (best available technologies) та Energy-efficiency program (ISO 50001), «Астарта» за 5 років майже на чверть скоротила споживання води на тонну перероблення цукрових буряків – до 0.82  куб. м. Споживання газу на тонну перероблення цукрових буряків знизилося на 15% – з 27 куб. м у 2015 році до 23  куб. м у 2019-му.

Про рівні монетизацій ESG-інвестицій

Інвестиції в ESG-напрям – це інвестиції, які монетизуються на декількох рівнях.

Перший – це репутаційний, який впливає на відносини з персоналом та громадами, у яких ми працюємо.

Другий рівень – зменшення собівартості виробництва, тобто це прямий вплив на нашу рентабельність.

І третій рівень – вартість капіталу й умови фінансування залежать від ризиків, зокрема у сфері ESG, і що вони нижчі, то вигідніше для компанії. У цьому випадку йдеться про cost of debt и cost of equity. Наприклад, якщо говорити про боргове фінансування, то ми бачимо, що кредитори готові прив’язувати ставку кредитування до певних показників ESG.

Принципи сталого розвитку сьогодні – у фокусі світових лідерів бізнесу та державного управління. Значущість ESG в бізнесі підтверджує й те, що топменеджмент компаній приймає рішення, враховуючи політики і ризики в екологічній, соціальній та управлінській сферах. В «Астарті» ми теж підняли статус ESG на найвищий рівень: на початку року в Раді директорів холдингу був створений спеціальний наглядовий ESG-комітет.

Ми, як публічна компанія, бачимо, наскільки цей підхід важливий. Можливо, ESG-звіти, які ми робимо на щорічній основі, незабаром стануть нормальною практикою для інших компаній у Східній Європі та Середній Азії.

Про переваги ESG-підходу

Економічна складова:

• мінімізація ризиків, включно з техногенними;
• збереження ресурсів = більш низькі виробничі затрати;
• стимули для інновацій і модернізації відповідно до найкращих доступних технологій;
• репутація надійного фінансового партнера = більш низькі процентні ставки.

Соціальна складова. Зростання соціального капіталу за рахунок:

• захисту життяі здоров’я;
• комфортних житлових умов;
• стимулювання культурного розвитку;
• сприяння особистому росту.

Управлінська складова:

• ефективний ризик-менеджмент;
• внесок у створення сприятливого інвестиційного клімату і впровадження проєктів розвитку;
• розвиток внутрішніх та зовнішніх ринків за рахунок нових продуктів.

Ігор Лещенко, заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності 

Епідемія COVID-19, пов'язана з нею світова економічна криза, політична нестабільність та інші чинники призвели до негативної тенденції прямих іноземних інвестицій в Україну. За даними НБУ, у І кварталі 2020 року відбувся відтік на суму майже $1,6 млрд. Сьогодні іноземні партнери працюють з українським бізнесом, перевіреним часом. Важливий маркер більшості таких компаній для кредиторів та інвесторів з Європи, Америки й Азії – корпоративна соціальна відповідальність (КСВ).

Що таке КСВ

У широкому сенсі КСВ – це бізнес-модель, яка допомагає компанії нести соціальну відповідальність перед собою, зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) і громадськістю загалом. МХП зіткнувся з нею вперше 2003 року, коли став першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Тоді ми усвідомили, що для кредиторів важливі не тільки співвідношення FD до EBITDA та інші фінансові коефіцієнти/показники.

Як не сплутати КСВ із патерналізмом

Характерно, що КСВ передбачає конкретні умови у взаємодіях із громадами. Такі активності бізнесу, як ремонт доріг та інших об'єктів інфраструктури, виділення коштів за запитами міських і сільських рад, повне забезпечення в певних потребах населених пунктів, часто можуть сприйматися західними партнерами не як КСВ, а як елементарний підкуп громад.

КСВ передбачає проєктну діяльність, містить у собі освітню складову, стимулює збільшення особистої відповідальності людей. Ми, як представники бізнесу, вчимо людей писати проєкти, залучати в ці проєкти максимальну кількість людей, розраховувати прозорі бюджети, шукати донорів.

Реалізація ідей відбувається виключно на умовах співфінансування, створюється партнерство в трикутнику «влада – бізнес – громадськість».

Динаміка КСВ на Заході та в Україні

На Заході корпоративна соціальна відповідальність бізнесу давно не тренд, а необхідність. Опитування в США і Великобританії показали, що:

• 84% споживачів можуть відмовитися від покупок у компанії, що має погану репутацію в сфері екології;
• 55% готові платити більше за продукцію соціально відповідальних компаній;
• плинність кадрів компанії знижується до 50%, якщо вона реалізовує програми КСВ;
• 64% міленіалів відмовилися б працювати в компанії, яка не займається КСВ-проєктами.

У стратегіях багатьох провідних світових виробників КСВ є системоутворювальним елементом, виходять сотні аналітичних матеріалів про позитивний вплив ініціатив компаній з охорони і відродження навколишнього середовища, складаються репутаційні рейтинги корпорацій і брендів. Найважливішу роль КСВ відіграє і відіграватиме надалі в протидії COVID-19.

Зрозуміло, що динаміка КСВ і результати опитувань у західному світі не репрезентативні для України, проте це дуже хороший орієнтир для майбутнього. У нашій країні інститут соціальної відповідальності бізнесу розвинений доволі слабо, хоча певні зрушення все-таки вже є.

За останні кілька років ми збільшили інвестиції у КСВ-діяльність удвічі – до 200 млн грн на рік. Велику роль у поліпшенні ситуації й популяризації соціальної відповідальності бізнесу грають ентузіасти з Центру «Розвиток КСВ» або конкурсу «Благодійна Україна». Зазначу, що в нас КСВ цікава в основному великим компаніям, які прагнуть отримати легітимність на Заході, вийти на міжнародні ринки й на міжнародні інвестиції.

КСВ-тренди

Нинішні головні тренди у КСВ співзвучні з прийнятими 2015 року Цілями сталого розвитку ООН (SDG), а також із реалізацією останніх глобальних ініціатив Всесвітнього економічного форуму з доступної освіти та боротьби зі змінами клімату. Звісно, з урахуванням пандемії 2020 року.

Для МХП це партнерство для сталого розвитку; сталий розвиток міст і громад; якісна освіта; подолання бідності; захист і відновлення екосистем землі. Окремо виділю тренди, які будуть актуальними в найближчі декілька років:

• Екологічне лідерство. Турбота про навколишнє середовище працює на посилення репутації компанії, показує її прагнення до мінімізації відходів або викидів.
• Волонтерство співробітників. У 2009 році 15% організацій у США пропонували оплачувані дні для співробітників-волонтерів. Розумні роботодавці визнають важливість волонтерства, демонструючи, що в житті є не тільки робота.

Маргарита Лисенкова, менеджерка програм Глобальної ініціативи зі звітності, GRI

Зараз в світі відстежується однозначний тренд на підвищення попиту на нефінансову звітність. Прозорість швидко стає новою парадигмою ведення бізнесу. У цьому напрямку GRI – безумовний лідер, який бере участь в ключових дискусіях з питань сталого розвитку та нефінансової звітності, в тому числі і з урядовими організаціями.

Уряди розробляють політики з питань сталого розвитку, спрямовані на підвищення корпоративної прозорості. З цією метою інструменти державного регулювання нефінансової звітності в 67 країнах і регіонах вже посилаються на стандарти GRI.

Стандарти GRI і SDG (Sustainable Development Goals) дуже добре доповнюють один одного. Запущена спільна ініціатива GRI і Глобального договору Організації Об'єднаних Націй, покликана допомогти компаніям звітувати про прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку (Цур) ООН через стандарти GRI. Представники агентств ООН також беруть участь в розробці секторальних стандартів вже зараз.

GRI також в постійній комунікації з рейтинговими ESG агентствам, біржами та іншими організаціями в фінансово-кредитній сфері. У багатьох випадках, опитувальники, використовувані ESG рейтинг-провайдерами, беруть за основу положення про розкриття фінансової інформації із стандартів GRI.

На жаль, стандарти GRI поки не переведені на східноєвропейські мови. Можливо, з підвищенням попиту в регіоні з'явиться запит на переклад.