Здорова планета: як одночасно лікувати людей і піклуватися про навколишнє середовище
Еколог «Дарниці» розповідає, як у компанії вибудовували екосистему й долучали співробітників до відповідального поводження з відходами
Mind продовжує проєкт «Великий бізнес – велика відповідальність», у межах якого ми публікуємо матеріали та кейси про те, як великі українські компанії реалізують соціально значимі програми, що, зокрема, допомагають вирішувати проблеми з екологією.
Одна з таких ініціатив – боротьба з відходами та забрудненням планети. У цьому процесі особливо активну участь беруть фармацевтичні компанії. Вони зацікавлені не тільки в тому, щоб відходи, які утворюються під час виробництва медикаментів, не потрапляли в навколишнє середовище, а й у вихованні культури відповідального поводження з відходами в принципі.
Компанія «Дарниця» стала одним із перших фармвиробників, який впровадив в Україні комплексну систему сортування відходів і їх передачі на перероблення й утилізацію. Mind розповідає, як налагоджено ці процеси всередині компанії та в чому їхня особливість.
Щорічно країни Європейського Союзу витрачають на захист екології і боротьбу із забрудненням навколишнього середовища понад 100 млрд євро. В Україні на цю ж мету в держбюджеті на 2020 рік було передбачено 8 млрд грн. Причому ще у 2017-му Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію управління відходами до 2030 року для того, щоб вирішити критичну ситуацію з накопиченням, зберіганням, переробленням і утилізацією різних груп відходів. Але ця програма так і залишилася формальністю, тоді як щороку в Україні з'являється від 400 до 500 млн тонн сміття. І з них тільки 3–4% йде на перероблення, все інше осідає на звалищах і полігонах.
У підсумку утилізація відходів, так само, як і захист навколишнього середовища, стає виключно проблемою бізнесу. Одними з перших в Україні звернули пильну увагу на необхідність відповідального поводження з відходами та турботи про екологію фармацевтичні компанії.
Чому саме фармацевти? Річ у тому, що специфіка цієї галузі пов'язана з продукуванням великої кількості різноманітних видів відходів, обсяг яких сягає 2% усіх відходів, або 8–10 млн тонн на рік. При цьому до 60% цього обсягу – безпечні відходи і до 35–40% – небезпечні, потрапляння яких у зовнішній світ є неприпустимим, а отже, їх необхідно обов'язково утилізувати.
Показують приклад
Фармацевтична компанія «Дарниця» ще 2010 року почала впроваджувати й застосовувати принципи відповідального поводження з відходами. Сьогодні в компанії функціонує система сортування та роздільного збирання відходів, які потім передаються на перероблення або знищення.
«Наше завдання – поступово знижувати вплив на навколишнє середовище та зменшувати використання ресурсів. Новітні технології та підходи до виробничих і бізнес-процесів, які ми застосовуємо, сприяють досягненню прогресу в цьому напрямі», – розповідає Марія Татарчук, керівник санітарно-екологічної лабораторії фармкомпанії «Дарниця».
Вона пригадує, як 10 років тому вони з колегами вживали перших заходів до роздільного сортування відходів і шукали партнерів для їхнього перероблення та утилізації. Річ у тому, що «Дарниця» виробляє лікарські засоби в 15 різних лікарських формах: таблетки, капсули, саше, краплі, парентеральні розчини різних об'ємів тощо. У середньому щодня з конвеєра сходить 667 000 упаковок різних препаратів. Логічно, що під час процесу утворюється значна кількість різноманітних відходів.
Тара та пакувальні матеріали – картон і папір, пластик і плівки, фольга, скло. Із цими видами відходів, за словами Марії Татарчук, проблем не виникало: вони переважно йдуть на перероблення. Складніше з так званими фармацевтичними відходами – сировиною та препаратами, що не пройшли контроль якості, і тими, що використовувалися під час дослідження й розроблення, а також утворилися при виробництві лікарських засобів. Такі відходи переробленню не піддаються, тому їх необхідно передавати на утилізацію/знищення.
Усі відходи розподіляються на безпечні та небезпечні. «Співвідношення між ними – десь 70% на 30%. Більшу частину безпечних відходів ми передаємо на перероблення. Небезпечні відходи утилізуються. Це роблять наші партнери, які мають ліцензію на поводження з такими типами відходів», – пояснює еколог.
По другому колу
Марія Татарчук пишається тим, що частка відходів, які «Дарниця» передає на перероблення, останніми роками перевищує 60% і зростає з кожним роком. У 2017 році «Дарниця» переробляла 68,7% відходів, а у 2019-му – вже 69,3%. Як розповідає Марія, досягти більш високих показників досить складно, оскільки є певні законодавчі обмеження, згідно з якими деякі типи відходів мають утилізуватися/знищуватися.
Втім, майже 70% – це дуже хороший показник. Для порівняння: навіть у такій розвиненій країні, як Німеччина, де діють жорсткі екологічні стандарти, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, медустанови 2/3 лікарських препаратів при утилізації спускають у каналізацію або змішують зі звичайними побутовими відходами.
Рівень відходів, що передаються на перероблення, говорить також про відповідальність співробітників. «Не можна лікувати людей і одночасно знищувати навколишнє середовище. У нашій команді дуже швидко це зрозуміли й підтримали ідею сортування відходів, розповідає еколог. Сьогодні цей процес налагоджено до дрібниць.
Щоб відходи було простіше переробляти або утилізувати, їх сортують за типами. Спочатку в невеликі контейнери, потім у контейнери побільше, з яких формується основна маса відходів. «Коли ємності заповнюються – їх передають на тюкування, ми для цього навіть придбали два спеціальних преси. Далі спресовані відходи відправляють до господарської служби, яка займається їх реалізацією. Ще є зворотна тара, яку ми віддаємо виробникові», – говорить Марія Татарчук.
Відходи, які не підлягають сортуванню, компанія збирає окремо. Йдеться про компоненти побутових відходів, як-от втулки від скотчу, папір, який неможливо відокремити від клейкої стрічки, гумові рукавички тощо.
Фармацевтичні відходи, що утворилися під час дослідження або виробництва лікарських засобів (при налагодженні обладнання, його очищенні, залишки медикаментів, відбраковані препарати тощо), потрібно знищувати. Але процес утилізації в цьому разі має певні нюанси.
«Наприклад, таблетки, що не пройшли контроль якості при фасуванні або в лабораторії, необхідно відокремити від блістерів, зібрати окремо й передати на знищення. Це потрібно робити вручну. Ампульне скло – тугоплавке, тому його не беруть звичайні склопереробні заводи, доводиться шукати спеціалізовані підприємства», – розповідає про тонкощі процесу еколог.
Спільними зусиллями
За словами Марії Татарчук, великий внесок у боротьбу з відходами роблять партнери «Дарниці», які займаються переробленням та утилізацією. «Ми відповідально ставимося до питання поводження з відходами, тому підрядників вибираємо таких самих. Усе тому, що ми хочемо бути на 100% впевнені, що наші відходи будуть правильно й безпечно знищені і не заподіють шкоди навколишньому середовищу», – пояснює керівник санітарно-екологічної лабораторії.
Марія Татарчук розкриває секрет вибору надійних партнерів: «Перш ніж укладати договір із контрагентом, необхідно переконатися, що підприємство є в переліку ліцензіатів на поводження з небезпечними відходами, який публікує Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Потім ми запитуємо необхідну документацію і виїжджаємо на підприємство, щоб упевнитися, що все відповідає дійсності. Тому що бувають і казуси. Якось приїхали з колегою на підприємство – а там основні вузли й устаткування в пакувальній плівці, і по ньому видно, що його жодного разу навіть не вмикали... Хоча нам до цього розповідали, що компанія працює не перший рік і має всі дозвільні документи», – наводить приклад Марія Татарчук.
«Дарниця» намагається вибудовувати довгострокову співпрацю з підрядниками і передавати їм на вторинне перероблення більше різних видів відходів, які вже є відсортованими. «Ми намагаємося домовлятися, щоб вони на додачу до основних відходів брали ще й додаткові, які переробляти складніше. Наприклад, разом із макулатурою – бандажну стрічку, картонні барабани. Звичайно, нам простіше всі відходи відправляти на утилізацію не розділяючи. І багато компаній роблять саме так. Але ми прагнемо збільшувати частку перероблення, оскільки наше головне завдання – зменшити негативний вплив виробництва на навколишнє середовище», – пояснює еколог.
До природи – з любов'ю
Втім, «Дарниця» не тільки впроваджує екопринципи на виробництві, а й популяризує відповідальне поводження з відходами серед співробітників, які переносять екостиль у звичайне життя.
Усі адміністративні будівлі фармпідприємства функціонують за принципом «зеленого офісу». «Ми практично повністю замінили люмінесцентні лампи, що містять ртуть, на більш чисте й економічне LED-освітлення всіх приміщень, передбачили автоматичний контроль освітлення й регулювання подачі тепла, впровадили електронний безпаперовий документообіг», – зазначає Марія Татарчук.
У «Дарниці» є власні артезіанські свердловини й система доочищення води до якості питної, постійно проводиться її моніторинг. В офісі компанії встановлені системи зворотного осмосу – для зменшення утворення накипу в чайниках і кавомашинах, а також для зниження витрат електроенергії.
Для транспортування сировини та готової продукції територією використовуються електронавантажувачі. Вони пересуваються системою внутрішніх галерей, що з'єднують цехи зі складом. «На підприємстві діє міжнародний стандарт GMP, який забороняє переміщення продукції на відкритому повітрі. Для пересування співробітників територією, яка становить 12 гектарів, використовуються гіроборди», – уточнює еколог.
Крім цього, співробітники компанії практикують роздільне збирання відпрацьованих елементів живлення, прострочених ліків із домашніх аптечок і відпрацьованих люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Утилізацію таких відходів оплачує компанія. До карантину, коли працювала їдальня, харчові відходи передавали в притулок для тварин.
Ми створили в «Дарниці» екосистему і продовжуємо її розвивати, залучаючи персонал до усіх нових ініціатив. Ми переконані, що, підвищуючи рівень інформованості співробітників у сфері охорони навколишнього середовища й мотивуючи до дбайливого використання всіх видів ресурсів, можемо виховати культуру відповідального поводження з відходами та широко розповсюдити її в суспільстві», – підсумовує Марія Татарчук.
