Захворіло у світі
176,446,731
Померло у світі
3,811,528
Вилікувалось у світі
160,417,038
Захворіло в Україні
2,223,558
Померло в Україні
51,679
Вилікувалось в Україні
2,127,337
Провітрювання засіків: як і чому аграріям знизили ПДВ

Провітрювання засіків: як і чому аграріям знизили ПДВ

Парламент частково відновив одну з найбільш ваговитих пільг в АПК

Этот материал также доступен на русском
Провітрювання засіків: як і чому аграріям знизили ПДВ
Фото: pixabay

Верховна Рада переконливими 255 голосами прийняла закон, яким знижується ставка ПДВ для сільгоспвиробників – з 20% до 14%. У першому читанні законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» був проголосований у вересні.

На що поширюється нова пільга?

Згідно з документом, пільгова ставка податку встановлюється на операції з постачання на митній території України й на ввезення в Україну сільськогосподарської продукції. Зокрема, цільного молока, великої рогатої худоби, живих свиней, пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, зерен льону та ріпаку, соняшнику та інших олійних культур, а також цукрових буряків. Тобто різноманітної агросировини, а не кінцевого продукту.

Цей аргумент – про те, що проміжна виробнича пільга не впливає на ціну в роздробі, – напевно використовуватимуть виробники, пояснюючи в разі необхідності, чому вартість їхньої продукції не змінилася. Щоправда, і самі розробники називають основною метою документа не зниження цін на продукти харчування для споживача, а «детінізацію аграрного ринку». Передбачається, що при зниженій ставці ПДВ значна частина схем з ухилення від податків стає економічно недоцільною.

Як «аграрний» ПДВ нараховувався раніше?

У 1994 році для агросектора було встановлено спеціальний пільговий режим оподаткування, зокрема зі сплати ПДВ. До 1 січня 2016 року всі суми нарахованого ПДВ сільськогосподарські підприємства не платили в бюджет, а залишали в себе для розвитку власної діяльності.

Потім був введений річний перехідний період, протягом якого ПДВ виплачувався в бюджет частково: за операціями із зерновими і технічними культурами – 85% до держбюджету, 15% на спецрахунок; операції з продукцією тваринництва – 20% до держбюджету, 80% на спецрахунок; операції з іншими сільгосптоварами і послугами – 50% до держбюджету, 50% на спецрахунок.

З 1 січня 2017-го сільськогосподарські підприємства – платники ПДВ перейшли на загальну систему нарахування та сплати цього податку, тобто всі 100% надходили в бюджет.

На що вплине зміна ставки?

На думку розробників законопроєкту, це додаткове податкове навантаження, яке держава нічим не компенсувала, стало важким тягарем для гравців і створило передумови для переходу сектора в тінь. Зниження ПДВ дасть можливість переробним підприємствам заощадити 6% витрат при закупівлі сільськогосподарської сировини. Також, як запевняють розробники, завдяки такому фіскальному послабленню зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань – «скручування».

Попри зниження ставки податку, втрат для держбюджету депутати не очікують, оскільки йдеться про проміжний ПДВ, який формується між постачальником сировини й переробником. А на цьому етапі товари не реалізуються кінцевому споживачу, який виступає платником ПДВ.

«Це товари, що не реалізовувалися кінцевому споживачеві. Тому ПДВ з них фактично не сплачується, а йде виробникам у так званий депозит, на який вони зменшують податкове навантаження або повертають суму з бюджету... До того ж очікування з простягнутою рукою компенсації від податкових органів вже буде не таким актуальним!» – написав нардеп Сергій Лабазюк.

Хто радіє новому фіскальному послабленню?

Ставки на цей закон були високі. Так, на думку голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, спроби змістити його з посади очільника комітету пов'язані саме з тим, що він виступав категорично проти корекції ставки ПДВ для АПК.

Основним бенефіціаром прийнятого закону називають холдинг «Кернел» – найбільшого олієпереробника, чиї витрати на купівлю сировини суттєво зменшилися – стараннями депутатів.

Тож не дивно, що депутатська група «Довіра», яку пов'язують із засновником «Кернелу» Андрієм Веревським, голосувала за законопроєкт №3656 у повному складі. За даними представника цієї політичної сили Олега Кулініча, обсяг «скруток» ПДВ, за приблизними оцінками, становить 14 млрд грн щорічно – тобто до 10% усього податку, що відшкодовується.

Хто проти й чому?

Аргументи критиків документа, крім звичного обурення громадськості: «Знову олігархи вибили пільги!», стосуються ускладнення адміністрування такого «особливого» ПДВ для аграріїв.

В Українському клубі аграрного бізнесу зазначають, що в довгостроковій перспективі сільгоспвиробники, які активно оновлюють основні фонди (купують техніку, будують елеватори) при зниженні ставки ПДВ не зможуть відшкодувати інвестиційний кредит, що істотно погіршить умови інвестування, збільшить строки окупності проєктів і негативно позначиться на інвестиційній привабливості агросектору.

А в нинішній посушливий рік, коли врожайність по всіх культурах впала на 20–30%, буде неможливо забезпечити збалансування сум сплати або відшкодування ПДВ (за зниженою до 14% ставкою) при реалізації продукції на внутрішньому ринку. А це передусім призведе до збільшення фінансової заборгованості та суттєво погіршить економічну ситуацію в країні, виштовхнувши ще більшу кількість аграріїв у тінь.

Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань, також зазначає, що світові дослідження і практика красномовно свідчать: система з однаковою ставкою ПДВ – еталон, на який потрібно орієнтуватися. «І це незважаючи на різноманітність ставок ПДВ у світі та ЄС. Використання різних ставок ПДВ для різних товарів за інших рівних умов призводить до зниження національного добробуту. В ЄС, до речі, зараз точиться дискусія про спрощення ставок ПДВ, або – інакше кажучи – про їхнє скасування», – наголосив експерт.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті