Провітрювання засіків: як і чому аграріям знизили ПДВ
Парламент частково відновив одну з найбільш ваговитих пільг в АПК
Верховна Рада переконливими 255 голосами прийняла закон, яким знижується ставка ПДВ для сільгоспвиробників – з 20% до 14%. У першому читанні законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» був проголосований у вересні.
На що поширюється нова пільга?
Згідно з документом, пільгова ставка податку встановлюється на операції з постачання на митній території України й на ввезення в Україну сільськогосподарської продукції. Зокрема, цільного молока, великої рогатої худоби, живих свиней, пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, зерен льону та ріпаку, соняшнику та інших олійних культур, а також цукрових буряків. Тобто різноманітної агросировини, а не кінцевого продукту.
Цей аргумент – про те, що проміжна виробнича пільга не впливає на ціну в роздробі, – напевно використовуватимуть виробники, пояснюючи в разі необхідності, чому вартість їхньої продукції не змінилася. Щоправда, і самі розробники називають основною метою документа не зниження цін на продукти харчування для споживача, а «детінізацію аграрного ринку». Передбачається, що при зниженій ставці ПДВ значна частина схем з ухилення від податків стає економічно недоцільною.
Як «аграрний» ПДВ нараховувався раніше?
У 1994 році для агросектора було встановлено спеціальний пільговий режим оподаткування, зокрема зі сплати ПДВ. До 1 січня 2016 року всі суми нарахованого ПДВ сільськогосподарські підприємства не платили в бюджет, а залишали в себе для розвитку власної діяльності.
Потім був введений річний перехідний період, протягом якого ПДВ виплачувався в бюджет частково: за операціями із зерновими і технічними культурами – 85% до держбюджету, 15% на спецрахунок; операції з продукцією тваринництва – 20% до держбюджету, 80% на спецрахунок; операції з іншими сільгосптоварами і послугами – 50% до держбюджету, 50% на спецрахунок.
З 1 січня 2017-го сільськогосподарські підприємства – платники ПДВ перейшли на загальну систему нарахування та сплати цього податку, тобто всі 100% надходили в бюджет.
На що вплине зміна ставки?
На думку розробників законопроєкту, це додаткове податкове навантаження, яке держава нічим не компенсувала, стало важким тягарем для гравців і створило передумови для переходу сектора в тінь. Зниження ПДВ дасть можливість переробним підприємствам заощадити 6% витрат при закупівлі сільськогосподарської сировини. Також, як запевняють розробники, завдяки такому фіскальному послабленню зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань – «скручування».
Попри зниження ставки податку, втрат для держбюджету депутати не очікують, оскільки йдеться про проміжний ПДВ, який формується між постачальником сировини й переробником. А на цьому етапі товари не реалізуються кінцевому споживачу, який виступає платником ПДВ.
«Це товари, що не реалізовувалися кінцевому споживачеві. Тому ПДВ з них фактично не сплачується, а йде виробникам у так званий депозит, на який вони зменшують податкове навантаження або повертають суму з бюджету... До того ж очікування з простягнутою рукою компенсації від податкових органів вже буде не таким актуальним!» – написав нардеп Сергій Лабазюк.
Хто радіє новому фіскальному послабленню?
Ставки на цей закон були високі. Так, на думку голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, спроби змістити його з посади очільника комітету пов'язані саме з тим, що він виступав категорично проти корекції ставки ПДВ для АПК.
Основним бенефіціаром прийнятого закону називають холдинг «Кернел» – найбільшого олієпереробника, чиї витрати на купівлю сировини суттєво зменшилися – стараннями депутатів.
Тож не дивно, що депутатська група «Довіра», яку пов'язують із засновником «Кернелу» Андрієм Веревським, голосувала за законопроєкт №3656 у повному складі. За даними представника цієї політичної сили Олега Кулініча, обсяг «скруток» ПДВ, за приблизними оцінками, становить 14 млрд грн щорічно – тобто до 10% усього податку, що відшкодовується.
Хто проти й чому?
Аргументи критиків документа, крім звичного обурення громадськості: «Знову олігархи вибили пільги!», стосуються ускладнення адміністрування такого «особливого» ПДВ для аграріїв.
В Українському клубі аграрного бізнесу зазначають, що в довгостроковій перспективі сільгоспвиробники, які активно оновлюють основні фонди (купують техніку, будують елеватори) при зниженні ставки ПДВ не зможуть відшкодувати інвестиційний кредит, що істотно погіршить умови інвестування, збільшить строки окупності проєктів і негативно позначиться на інвестиційній привабливості агросектору.
А в нинішній посушливий рік, коли врожайність по всіх культурах впала на 20–30%, буде неможливо забезпечити збалансування сум сплати або відшкодування ПДВ (за зниженою до 14% ставкою) при реалізації продукції на внутрішньому ринку. А це передусім призведе до збільшення фінансової заборгованості та суттєво погіршить економічну ситуацію в країні, виштовхнувши ще більшу кількість аграріїв у тінь.
Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань, також зазначає, що світові дослідження і практика красномовно свідчать: система з однаковою ставкою ПДВ – еталон, на який потрібно орієнтуватися. «І це незважаючи на різноманітність ставок ПДВ у світі та ЄС. Використання різних ставок ПДВ для різних товарів за інших рівних умов призводить до зниження національного добробуту. В ЄС, до речі, зараз точиться дискусія про спрощення ставок ПДВ, або – інакше кажучи – про їхнє скасування», – наголосив експерт.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
