Захворіло у світі
97,536,545
Померло у світі
2,091,848
Вилікувалось у світі
53,777,014
Захворіло в Україні
1,182,969
Померло в Україні
21,662
Вилікувалось в Україні
928,969
Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»

Заступник секретаря Національної інвестиційної ради при Президенті України – про нюанси «інвестнянь» у вітчизняних реаліях та нові точки тяжіння для іноземного капіталу

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Юлія Ковалів – виходець із бізнес-середовища. Кар’єру починала у міжнародній аудиторсько-консалтинговій  компанії Ernst&Young. Працювала у НКРЕКП і Міністерстві економіки при Айварасі Абромавічусі, де відповідала за реформування корпоративного управління держпідприємств та інвестиційну політику. Понад два роки головувала в Офісі Національної інвестиційної ради (при Президенті України) – до призначення заступником керівника Офісу Президента. На посаді в ОПУ займалася питаннями структурних змін в економічному секторі: покращенням українського інвест-клімату й приватизації, проблемами бізнесу, зокрема середніх корпорацій. Мала значний вплив на економічну політику голови уряду.

Наше інтерв’ю з Юлією Ковалів, що відбулося у п’ятницю, 18 грудня – стало останнім її спілкуванням зі ЗМІ на цій посаді. Адже вже в понеділок, 21 грудня, вона неочікувано для багатьох написала заяву про звільнення. Причини такого кроку й подальші свої дії Юлія не коментує. Можливо, відповідь – у нашому інтерв’ю. За словами ж Володимира Зеленського, Юлія Ковалів залишиться в команді «до нових професійних звершень».

Кого пеститимуть інвестняні

– 17 грудня Верховна Рада ухвалила президентський закон про держпідтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями («закон про інвестнянь»). Як працює цей інститут підтримки?

– Ще на початку року в Давосі Президент України оголосив про створення інструменту для залучення інвестицій, який буде конкурентним з країнами ЄС. Нарешті закон про стимулювання інвестицій прийнято.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Наразі є кілька ключових проблем, про які говорять іноземні й українські інвестори. Насамперед, йдеться про стабільність регуляторного середовища, захист права власності та наявність інструментів підтримки з боку держави (стимулів). І те, наскільки вони конкурентні з країнами-сусідами.

Як приклад, на початку 2019 року одна з великих американських компаній в галузі автомобілебудування розглядала Україну і ще кілька країн регіону для будівництва нового заводу з виробництва автозапчастин – із створенням понад 1000 робочих місць та інвестиціями в $130-150 млн. Проєкт реалізується в Сербії – її уряд запропонував компенсувати компанії 30% вкладених в їхню економіку інвестицій.

Прийнятий закон про стимулювання інвестицій запроваджує механізми надання підтримки схожим проєктам до 30% їх вартості.

– Про що йдеться?   

– Це стосується проєктів із сумою понад 20 млн євро, і які створюють не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою, на 15% вищою за середню з/п в регіоні у відповідній сфері. Ми пропонуємо, наприклад, фіскальні стимули: ввезення без мита (без ПДВ) обладнання в рамках проєкту, пільгу щодо сплати податків на прибуток і земельного податку. Закон закладає також можливість співінвестувати з державою у будівництво інфраструктури – електричні/газові мережі, дороги для таких проєктів. Наприклад, у австрійської компанії HEAD, що будує у Вінниці завод з виробництва зимового спортивного спорядження, найбільшою проблемою було саме приєднання до електромереж.

Завдяки прийнятому закону є можливість (у рамках реалізації проєкту) укласти пряму угоду з урядом. З одного боку, інвестор бере зобов’язання з реалізації проєкту, з іншого – уряд надає пакет стимулів та гарантій. Але мова тут не про держгарантії! Це угода з урядом як партнером, і для багатьох інвесторів це важливіше за фіскальні/податкові стимули.

До того ж, договір між урядом й інвестором може підпорядковуватися іноземному праву, і суперечки можуть розглядати міжнародні арбітражі. Це додатковий механізм захисту прав власності для комфорту інвестора. Також «закон про інвестнянь» посилює роль урядової установи UkraineInvest,  яка бере на себе  роботу з супроводження інвесторів з моменту приходу в Україну та допомоги в реалізації проєкту. Тобто, інвестняні – це UkraineInvest, що супроводжуватиме кожного інвестора.

– Які проєкти/інвестори звертались за нянями, чи є зацікавленість?

– Є, зокрема від наших інвесторів. Це ще один важливий аспект прийнятого закону, який ставить в рівні умови українського й іноземного інвестора.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Щодо секторів, на які поширюється дія закону, – то це проєкти у переробних галузях, транспорті, логістиці, поводженні з відходами, освіті, охороні здоров’я, туризмі, культурі. І такі проєкти вже розглядаються.

Узагалі, було чимало спекуляцій, що «закон про інвестнянь» – для іноземних інвесторів, і він не створює рівні умови для вітчизняних. Та він чітко врегульовує, що йдеться про як українського, так і іноземного інвестора. Бо стимулом для приходу зовнішніх інвесторів є готовність українських вкладати гроші.

– Можна конкретизувати певні компанії/країни, з якими протягом року були серйозні розмови щодо інвестнянь?

– Бізнес любить тишу. Особливо, якщо мова про західного інвестора й публічну компанію. Комунікація до прийняття рішення й оголошення його безпосередньо компанією не є гарним тоном у корпоративному секторі. Так, хочеться похвалитися гучними іменами. Але я волію говорити, коли договір підписано чи з боку компанії це оголошено.   

Скажу по країнах. Наразі «інвестнянями» зацікавилося понад 50 компаній з Канади, Німеччини, Австрії, Франції, Великобританії й України. Як показують попередні роки, значні інвестиції йдуть у сферу автомобілебудування й електроніки. Зростає число заводів з виробництва запчастин (мало хто знає, що в Mercedes-Benz і Range Rover – українські деталі), деякі українські підприємства виробляють обшивку для локомотивів. Проте, є сектори, які під цей закон не потрапляють, оскільки для них уже сьогодні існують інші інструменти – це, зокрема, концесія, державно-приватне партнерство, відновлювана енергетика.

На що скаржиться іноземний інвестор

–  Які найбільш поширені проблеми іноземного бізнесу, і чи може Офіс вирішити їх?

– Бізнес хоче рівних правил гри. В будь-якому разі, інвестор оцінюватиме макроекономічні ризики, ризики нестабільності регуляторного поля чи неринкової переваги.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Якщо говорити про рівні правила гри – це однакова сплата податків, боротьба з контрабандою (особливо важлива для українського виробника), прогнозованість політики, захист прав власності – це судова та правоохоронна система. EBA нещодавно опублікувала щоквартальне опитування, і її члени вказують судову реформу як основу для покращення бізнес-клімату.

– Так, одна з найбільших проблем – судова гілка влади. Представники Національної інвестиційної ради і раніше не могли (або не хотіли) допомогти з «купленими» судовими рішеннями. Як зараз із цим працюєте?

– Жодна інвестрада не має жодним чином впливати на судові рішення. Не може в країні бути інструменту впливу на судову систему. Це складне й болюче питання, адже судова система повинна бути незалежною, професійною, справедливою. Проте, бізнес позитивно оцінює створення Верховного суду. До того ж, у жодній країні судова реформа не проходила за півроку.

Якщо говорити про рейдерство, то Мін’юст і Антирейдерська комісія (Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. – Mind) розглядають такі кейси останні два роки й поступово притягують винних до відповідальності. Вже стало суттєво менше незаконних реєстраційних дій. Думаю, в 2021 році судова реформа активізується –  на неї великий запит у бізнесу й громадян.

Про китайський демарш

– Як у розрізі нашої розмови про комфорт для іноземних інвесторів ви прокоментуєте історію з китайськими інвесторами «Мотор Січ»: у вересні вони подали позов на $3,5 млрд до України, звинувачуючи державу в порушенні договору з КНР про захист інвестицій. Цей неприємний інцидент підтримує ОПУ (була заява Володимира Зеленського), РНБО, СБУ, посольство США. Не думаєте, що така практика перекреслює всі наші інвестиційні намагання? 

– Цим питанням займається Мін’юст. Існує світова інституція арбітражів, і коментувати їх з огляду чинної позиції не є правильним і не в інтересах держави.

– Не коментуйте саму історію. Скажіть, чи не стане вона чорною плямою на нашій інвестрепутації?

– Ні.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Це точно не той кейс, де можна говорити про вплив на інвестпривабливість і на інвестиційну репутацію країни.

Про коронавірус vs інвестиції

– Чи задоволені ви динамікою залучення інвестицій в країну, і які найбільші проєкти в роботі?

– Цьогоріч спад інвестактивності у світі через COVID-19, у т.ч. в Україні: більшість компаній скоротили свої бюджети, плани розвитку, відклали рішення щодо інвестицій. Цей рік важкий для всіх. Але оптимізм на 2021 рік дають проведені конкурси на концесійні угоди по портах. Укладено договори, і наразі кошти підуть у модернізацію об’єктів. На сьогодні в інфраструктурному блоці готують нові проєкти для концесійних конкурсів – вокзали, дороги, порти): наприкінці 2019 року проголосовано новий закон про концесії, який запровадив кращу міжнародну практику щодо залучення інвесторів.

У 2020 році активно працювала мала приватизація. Крім готелю «Дніпро», це спиртова галузь: продано 13 спиртзаводів вартістю понад 800 млн грн. Нещодавно ми передали спиртзавод ДУСі до ФДМ. Триває підготовка документів по готелю «Україна», який буде також передано  на приватизацію.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Мала приватизація показує, що попит і довіра є, і в 2020 році ФДМ суттєво перевиконає план бюджетних надходжень. А це вже підґрунтя для запуску великої приватизації.

Також цього року Держгеонадра запустила продаж ліцензій на видобуток корисних копалин (у т.ч. бурштину), що сприятиме інвестиціям в видобувний сектор Ще до карантину кілька західних компаній розпочали будівництво заводів в Україні: зокрема, німецька Kostal (завод з виробництва автомобільної електроніки на 900 робочих місць у Київській обл.). На західній Україні розширюються кілька німецьких виробників. На жаль, австрійська HEAD через пандемію перенесла будівництво заводу з виробництва зимового спортспорядження на 2021 року.

– Хто з інвесторів звертався до Офісу останнім?

– Великий інвестпроект зараз обговорюється з французькою Alstom – на придбання локомотивів з глибокою локалізацією в Україні і надалі зі спільним обслуговуванням. Є проекти і у сфері відновлювальної енергетики.

Є зацікавленість з боку міжнародних гравців в об’єктах великої приватизації – наприклад, обленерго. З 1 січня 2021 року стартує RAB-регулювання. Прозоре середньострокове тарифне регулювання – одна з умов для успішної їх приватизації, про яку говорять експерти та міжнародні радники.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Є інтерес японських, турецьких, європейських компаній. Є інтерес міжнародних компаній і до Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. Гадаю, у ІІ-ІІІ кв. 2021 року, коли пандемія піде на спад, ми побачимо інвестиційне пожвавлення.

– Яка найбільша інвестиція 2020 р., хоча він і не найкращий для капіталовкладень?

– Цей рік точно не показовий для інвестицій. Глобально, за оцінками UNCTAD, в 2020 році обсяг прямих інвестицій у світі скоротився на 40%. Проте, цього року в Україну зайшла велика німецька фармкомпанія Stada: купила завод з виробництва генериків у «Біофарма» (Біла Церква). Розширює інвестиції в будівництво нової фабрики ArcelorMittal Кривий Ріг – понад €250 млн. Зайшла компанія DP World з ОАЕ: придбано 51% акцій Контейнерного терміналу ТІС у порту «Південний» ($100 млн). ЄБРР цього року профінансувала загальний портфель на €850 млн., ЄІБ – €950 млн. (зокрема, в інфраструктурні проєкти). IFC до кінця року закриє угоду з «Укргазбанком» на €30 млн (кредитування з можливістю інвестування в капітал банку).

Є й довготривалі інвестиції: «Нафтогаз» підписав угоду з румунською Expert Petroleum на розробку виснажених родовищ на західній Україні. Інвестиція – понад 1 млрд грн, але вони прийдуть протягом трьох років. Серед важливих інвесторів – великі телекомоператори, які цьогоріч і наступні два роки інвестуватимуть $250 млн в розвиток інфраструктури для запровадження 4G. Плануємо покриття високошвидкісним Інтернетом 98% населення.

Також ведемо діалог з французьким урядом щодо спільного проєкту з Alstom. Приїздив президент цієї компанії, і зараз йдуть переговори в рамках Змішаної Українсько-Французької міжурядової комісії з економічного співробітництва про можливість залучення фінансування.

Про бізнес-зустрічі у форматі «тет-а-тет»   

– Часто інвесторам влаштовують зустрічі в Кабміні, з міністрами (травень – німці, літо – араби). Чи бере в таких зустрічах участь ОПУ? А ви? Які зустрічі ви/Офіс організовували, яким є їхній статус?

– Уряд окремо зустрічається з іноземними делегаціями. Намагаємося під час візитів іноземних лідерів/делегацій в Україну організовувати зустрічі з інвесторами, залучаючи представників українського бізнесу (це важливо для комунікації компаній). Наприклад, під час цьогорічного візиту Президента Польщі ми з ТПП організували в Одесі зустріч нашого й польського бізнесу, що хоче інвестувати в Україну. Взагалі, є урядова установа UkraineInvest, яка працює з зацікавленими іноземними й вітчизняними інвесторами.

– Наскільки я зрозуміла, наразі статус таких зустрічей входить до категорії «Ми подумаємо»?

– Коли компанія (особливо, приватна) інвестує в новий проєкт/придбання вже існуючого бізнесу, вона повідомляє про це по завершенні певних угод. З нашого боку, було б неправильно анонсувати.  

– На початку лютого ви обговорювали розширення співпраці з представниками Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (залучення інвестицій в нашу інфраструктуру, енергетику, охорону здоров’я та с/г, технології і фінпослуги). Є старт інвестицій? Хто виділятиме кошти, на умовах? Хто розпорядник, виконавець?

– Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) –  модифікований ОПІК (Корпорація закордонних приватних інвестицій. – Mind). Вона не є інвестором, але працює з приватними компаніями: страхує ризики, фінансує проєкти. В Україні до 2019 року фінансувала будівництво разом з інжиніринговою компанією Holtec централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, будівництво якого завершено цього року.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Щодо лютневої зустрічі, то DFC зацікавив сектор енергетики, агропереробка, девелопмент, інфраструктура. Кожен з проєктів – на десятки мільйонів доларів. Також компанії (PGNiG) та ЕРУ разом ведуть переговори щодо фінансування спільного проєкту у галузі видобутку природного газу на західній Україні.

Про данайців, що «приносять дари»

– Є тенденція, що замість бізнесу з ЄС і США до України йдуть інвестори з Близького Сходу. В чому відмінність у підходах, які проєкти їм більш цікаві?

– Щодо вибору секторів, то найцікавіші для інвесторів незалежно від країни походження – енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика. Але є різниця в ухваленні  рішень та корпоративній культурі таких рішень. Американські та європейські компанії – мають свою процедуру прийняття рішень в системі корпоративного управління. Компанії з Близького Сходу більш швидкі та гнучкі в прийнятті рішень. Проте, європейських інвестицій у нас більше.

–  Кажуть, араби щедрі…

– Усі інвестори приймають рішення, виходячи з очікувань прибутковості конкретних проєктів та оцінки ризиків. Якщо говорити про інвесторів з Близького Сходу – наприкінці 2019 року на агроринок зайшла велика саудівська інвесткомпанія Salic, придбавши агрохолдинг «Мрія». З минулорічних американських інвестицій: Cargill запустила зерновий термінал потужністю 5 млн т у порту «Південний».

Про опіку держави над бізнесом під час пандемії

– На початку липня ви запевняли, що мораторій на перевірки бізнесу діятиме 90 днів після завершення карантину. Наразі така норма відсутня…

– Цьогоріч багато кроків зроблено для МСБ, що постраждав через пандемію. Сума підтримки (починаючи з березня) – понад 40 млрдгрн, у т.ч. одноразові виплати підприємцям по 8000 грн, які вже розпочаті.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Щодо перевірок бізнесу: діє мораторій (карантин + 90 днів), та він закладався чотирма різними законами. Виключення з мораторію є лише для кількох органів. Зокрема, для Держпродспоживслужби (частини колишньої санепідемслужби), бо дотримання карантинних умов і вимог слід перевіряти.

– Майже півроку тому ви заявляли, що через сервіс «Дія.Бізнес» з’явиться можливість отримувати документи для ведення бізнесу. Коли це буде?

– З 1 вересня 2021 року вітчизняний і іноземний бізнес повинен мати право отримати будь-яку адмінпослугу в електронному вигляді. «Дія.Бізнес» дає можливість подавати документи в електронному вигляді, не стикатися з чиновниками й зареєструвати компанію/ФОП протягом 15 хв., а державі – боротися з корупцією через мінімізацію контактів чиновника та бізнесу. Проте, на перехідний період, залишиться можливість подачі документів і у паперовому вигляді.

Процедури цифрової трансформації відбуваються, зокрема, у Держгеокадастрі: прийнято закон про систему геопросторових даних, що дає розуміння, хто і якою землею користується. Триває проєкт з цифровізації послуг ДАБІ, що зручно для бізнесу. До речі, саме карантин дав поштовх цифровізації бізнесу.

Про особисте

– За нашою інформацією, ви плануєте отримати посаду Віце-прем’єра з економічних питань…

– Не відповідає дійсності. З досвіду вже знаю – у ЗМІ періодично з’являється подібна інформація про посади чи плани, які з подивом читають люди, про яких це пишуть.

– Якби запропонували таку посаду – погодилися б?

– На даному етапі в мене інші плани.

– Де бачите своє майбутнє: в парламенті чи уряді?

–  У найближчій перспективі – ні там, ні там.

Юлія Ковалів: «Для інвесторів найцікавіші енергетика, інфраструктура, агропереробка, логістика»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Існує багато інших напрямів, де мій досвід може бути ефективно застосований на користь України.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті