Кастро подав у відставку: як його відхід змінить Кубу
Чого очікують від нового лідера Острова свободи Мігеля Діас-Канеля і чому його порівнюють з Борисом Єльциним
Уперше за шість десятиліть на чолі соціалістичного уряду Куби немає нікого з династії Кастро. У понеділок, 19 квітня, 89-річний Рауль Кастро пішов з посади очільника Комуністичної партії. Це найвпливовіше державне крісло він передав своєму молодшому протеже – 60-річному президентові Куби Мігелю Діас-Канелю, якому тепер належить оновити 11-мільйонну країну, яка постраждала від COVID-19, 11%-го падіння економіки та продуктового дефіциту.
Чим відзначилося правління Кастро на Кубі?
Рауль Кастро офіційно очолив Кубу 2008 року. До цього країною керував його рідний брат Фідель Кастро. Будучи прем'єр-міністром, президентом і головнокомандувачем Куби, він утримував владу п'ять десятиліть поспіль із моменту повалення режиму диктатора Фульхенсіо Батісти 1959 року. І був третім у світі главою держави за тривалістю правління після англійської королеви Єлизавети та короля Таїланду. Фідель Кастро помер від раку в листопаді 2016-го у віці 90 років.
Рауля Кастро називали «прагматичнішим» з двох братів. Більшу частину життя він перебував у тіні харизматичного Фіделя, що справно надихав народ. Однак він нарівні з Фіделем відігравав ключову роль у революції 1959 року і в становленні політичної системи революційної Куби. Серед головних його заслуг історики називають формування з партизанських загонів могутньої армії, яка зуміла 1961 року відбити організоване Сполученими Штатами вторгнення в Затоці Свиней.
«Рауль завжди вважав за краще бути допоміжною силою для свого брата і впорався з цією роллю чудово. Зрештою він прийняв від Фіделя лідерство тоді, коли комуністична система правління демонструвала всі ознаки падіння. І вона все ще на місці, поранена й понівечена, але здатна протистояти потужним силам, які прагнуть її знищити. У цьому чимала заслуга управлінських здібностей Рауля», – написавпро Рауля Кастро канадський історик Хал Клепак.
З 1960-х років Фідель Кастро був одночасно і главою Куби, і лідером єдино дозволеної партії в країні. Через це політологи нарікали на неможливість визначити, де на Кубі закінчується уряд і починається Компартія. Рауль Кастро успадкував від брата обидві головні посади, але 2018 року пішов з менш впливової позиції президента, призначивши на неї свого протеже Мігеля Діас-Канеля.
Які проблеми спіткали країну?
Рауль Кастро склав повноваження глави Компартії в розпал найгіршої з часів розпаду СРСР кризи, викликаною пандемією COVID-19, втратою допомоги від дружньої Венесуели та санкціями експрезидента США Дональда Трампа.
Економіка Куби, за оцінкою уряду, 2020 року скоротилася на 11%. Настільки сильного спаду країна не зазнавала з 1993 року.
Пандемія завдала нищівного удару по основній кубинській індустрії – туризму. Згідно з даними tourismanalytics.com, у січні – лютому 2021-го Кубу відвідало лише 35 000 туристів. Це на 95% менше, ніж в аналогічний період минулого року (792 000 осіб).
Адміністрація Трампа 2020 року обрубала Кубі ще два ключових джерела валюти, звинувативши режим Рауля Кастро в постачаннях зброї КНДР і нагнітанні напруженості у Венесуелі. Штати заборонили групові освітні поїздки із США, які приносили Острову свободи близько $500 млн на рік, а також посилили обмеження щодо грошових переказів від американців на Кубу.
Втративши валютні надходження, Куба 2020 року скоротила імпорт на 40% – і в країні виник гострий дефіцит товарів першої необхідності. Кубинцям щодня доводиться багато годин стояти в довгих чергах, щоби купити медикаменти та продукти харчування.
Додатковий шоковий вплив на кубинську економіку справило скорочення постачання дешевої нафти з Венесуели. Це змушує Кубу витрачати мізерні валютні резерви на закупівлю палива.
Чому Діас-Канель може стати «кубинським Єльциним»?
Мігель Діас-Канель
Експерти ставлять Кубу в одну ланку з Північною Кореєю, називаючи ці країни найменш зміненими від часів холодної війни. Водночас кубинські лідери у своїх промовах визнають, що острову необхідно адаптуватися до глобальних змін.
Рауль Кастро у 2010-х роках почав модернізувати країну. Головне, що він зробив – пом'якшив догми соціалізму й легалізував приватну власність. Кубинцям дозволили купувати нерухомість і автомобілі, а також бути приватними підприємцями, щоправда, з численними обмеженнями. Мігелю Діас-Канелю належить продовжити ці економічні перетворення.
У нинішній ситуації на Кубі експерти вбачають багато подібностей із переломним 1991 роком у СРСР, коли перебудова Михайла Горбачова змінилася реформами «шокової терапії» Бориса Єльцина. Тоді спорожнілі полиці магазинів і низхідна платоспроможність населення спричинили масштабну загальнонаціональну приватизацію державної власності.
«Рауль Кастро, який пішов з посади лідера кубинської компартії, безсумнівно, був багато в чому схожий на Горбачова. При ньому відбувалася кубинська версія перебудови... І зараз ми бачимо кілька ознак того, що Діас-Канель може стати новим Єльциним... Я вірю, що дуже скоро ми багато чого почуємо про гласність на Кубі», – прокоментуваввідхід Рауля Кастро керуючий редактор арабського видання Gulf News Мохаммед Альмезель.
Мігель Діас-Канель вже трансформував життя острів’ян, відкривши доступ до інформації. Наприкінці 2018 року саме його призначення на посаду президента на острові вперше було ввімкнено мобільний інтернет, і мільйони кубинців змогли вільно обмінюватися думками через смартфони. За допомогою соцмереж у 2020-му населення острова навіть організувало кілька демонстрацій, що лише кілька років тому було немислимим явищем.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
