Акценти тижня: перерозподіл вакцин, провал футбольної Суперліги та повернення США до кліматичних проблем
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. П’ятий випуск інформаційної добірки присвячено тому, як нові хвилі пандемії коронавірусу спонукають різні країни домовлятися про постачання вакцин та переглядати відповідне законодавство. А також – фіаско Суперліги з футболу та новим екологічним ініціативам Джо Байдена.
Жага вакцин: як і скільки доз отримують різні країни та регіони світу
Індія, одна з найбагатолюдніших країн світу, переживає другу хвилю COVID-19. Як передає BBC, вже на початку квітня середня цифра захворілих наблизилася до 90 000 осіб щоденно, що майже вдев’ятеро більше за аналогічний показник у країні станом на початок лютого. І число щоденних захворювань продовжує збільшуватися – як передає Nbcnews, у п’ятницю, 23 квітня, було зафіксовано майже 350 000 випадків, що стало новим світовим рекордом.
Як зазначається в іншій статті, Індія вже вакцинувала понад 120 млн своїх громадян, однак вакцин все одно не вистачає. Водночас індійські лікарні не можуть впоратися зі стрімким напливом захворілих.
На сьогодні в Індії офіційно використовують три види вакцин: Covishield (Astra Zeneca), Сovaxin (індійська компанія Bharat Biontech) та з квітня російську Sputnik V. Уряд Індії вже витратив понад $5 млрд на забезпечення безкоштовного вакцинування свого населення.
Як повідомляє The Economist, удар по Індії – це удар і по решті світу, адже країна до цього експортувала значну кількість вироблених вакцин, зокрема оксфордський CoviShield, в інші країни (у тому числі й в Україну, яка була однією з перших країн, що отримали британську вакцину від Індії). Внаслідок катастрофічних масштабів другої хвилі уряд Індії тимчасово заморозив експорт CoviShield, і в першій половині квітня в інші країни надійшло лише 1,2 млн доз, тоді як за попередні три місяці – 64 млн.
Не краща ситуація і в Бразилії, яка посідає друге після США місце за кількістю померлих від вірусу. Як пише BBC, особливе занепокоєння вчених викликає бразильський штам P1, що є набагато більш вірулентним, ніж попередні.
Бразилія, як і Індія, переживає гостру нестачу вакцин. Ще в серпні німецька Pfizer пропонувала країні 70 млн доз, однак уряд Жаїра Болсонару, відомий своїм безвідповідальним ставленням до пандемії, відхилив пропозицію. За словами професора Університету Сан-Паулу Фернанда Ейса, бразильський уряд ще донедавна не надавав жодної фінансової допомоги дослідницьким центрам і лабораторіям країни, які змушені були домовлятися з Astra Zeneca та китайською Sinovac самостійно, про що передає видання Time.
Болсонару та решта бразильського керівництва змінили думку лише наприкінці року, після чого країна придбала 100 млн доз китайської вакцини. У квітні 2021-го угода про постачання такої самої кількості досягнута з німецькою Pfizer. І все ж вакцини в країні не вистачає, втім, як і лікарняних місць.
Загалом, згідно з даними Bloomberg, у світі вже було використано понад 1 млрд доз вакцин. Абсолютним лідером за часткою населення (60%), яку було вакциновано щонайменше однократно, є Ізраїль, де на ринку вакцин домінують Pfizer та Moderna. Однак прогрес у боротьбі зі світовою пандемією гальмується насамперед за рахунок бідних країн та країн, що розвиваються, у яких системи охорони здоров’я виявилися недостатньо підготованими. Прикладом цього стали держави Африки, більшість з яких отримують вакцини за допомогою програми ООН COVAX. Попри плани ООН експортувати в Африку щонайменше 600 млн доз вакцин, на сьогодні, за даними BBC, кількість щеплень, зроблених на континенті, становить менше 2% від загальної кількості у світі.
Щодо Європи, то, як повідомляє euronews, провідні місця посідають Велика Британія та Німеччина. З ними йдуть відповідно Туреччина, Франція та Росія. У Західній Європі з кінця минулого року застосовувалися вакцини від британської Astra Zeneca, французької Sanofi, німецько-американської Pfizer-BionTech та американської Moderna.
Деякі країни Центральної Європи, зокрема Сербія, Словаччина та Угорщина, також окремо замовляли вакцини китайського та російського виробництва. Загалом, країнам ЄС також бракує вакцин через нестачу сироватки.
Серйозним ударом для європейських країн стало небажання фабрик компанії Astra Zeneca, розташованих на території Великої Британії, експортувати дози в країни ЄС, не дивлячись на те, що Європа до кінця березня надала Британії близько 21 млн доз. Наразі один із двох головних європейських центрів із виробництва британської вакцини, що розташований у Нідерландах, не відповідає умовам постачань, імовірно через брак сировини. Виробнича криза фактично перекреслила плани Astra Zeneca виготовити для ЄС 300 млн доз до червня 2021 року, пише Politico.
Деякі країни, зокрема Данія, тимчасово зупинили постачання вакцин від Astra Zeneca через її рідкісний побічний ефект – формування кров’яних тромбів, що іноді (із шансом приблизно 1 на 1 млн) може призвести до смерті. Аналогічний ефект було виявлено для вакцини американської фармацевтичної компанії Johnson&Johnson, через що США, Південна Африка та ЄС у середині квітня тимчасово відмовилися від її застосування. Проте вже минулого тижня країни ЄС ухвалили рішення про розмороження імпорту та виробництва цієї вакцини. Станом на середу 21 квітня європейські держави отримали понад 320 000 доз американської вакцини, а до червня J&J планує експортувати в ЄС ще понад 50 млн.
На думку The Economist, глобальна пандемія та нестача вакцин у більшості країн світу ставить питання про скасування ВООЗ традиційних заходів щодо захисту інтелектуальної власності щодо застосування та тестування подібних препаратів компаніями, що не мають відповідної ліцензії від фармацевтичних компаній – власників патенту на вакцини. Хоча популярне твердження про те, що права інтелектуальної власності заохочують інновації, нещодавні дослідження, за словами авторів статті, доводять протилежне.
Проблема захисту інтелектуальної власності не є головною для більшості компаній та дослідницьких центрів світу. Натомість основною перешкодою для реалізації вакцинації в бідних країнах є нестача матеріальних ресурсів та виробничих потужностей. Однак у довгостроковому періоді реформування прав інтелектуальної власності могло б стати вирішальним чинником при заохоченні вільного обміну знаннями та розробками між світовими компаніями, що значною мірою запобігло би поширенню епідемій і криз у майбутньому.
Загалом масштабна вакцинація населення планети стане передумовою швидшого та повного економічного відновлення. Багато країн очікують на збільшення постачань вакцин від COVID-19 у другій половині цього року. За оцінкою ВООЗ, впровадження її програми COVAX, що передбачає вакцинацію принаймні 20% населення планети, здатне врятувати глобальну економіку від щомісячних втрат у розмірі $375 млрд.
Пандемія вже встигла завдати катастрофічних збитків як глобальній економіці загалом, так і окремим галузям зокрема. Серед найбільш постраждалих галузей опинився світовий туризм, що втратив минулого року близько 62 млн робочих місць, водночас зазнавши збитків на суму $4,5 трлн.
Футбольний скандал у Європі: провал інвесторів
18 квітня 12 великих європейських футбольних клубів оголосили про формування власної Суперліги, яка би проходила без участі УЄФА – офіційної футбольної організації Європи, повідомляє CNN. Однак проєкт, що готувався протягом місяців, розвалився лише за дві доби.
Головні причини – протести футбольних фанів та погрози з боку головних футбольних організацій світу. Так, УЄФА та ФІФА пригрозили клубам – учасникам нової Суперліги відстороненням від офіційних турнірів, а їхнім гравцям – недопущенням до національних збірних.
На думку The Economist, нова європейська ліга, яка мала б об’єднати 20 футбольних клубів і почати свою діяльність вже в серпні цього року, могла би стати справжнім економічним проривом у європейському футболі. Окрім можливості для найбільших клубів Англії, Іспанії та Італії частіше грати між собою, що позитивно би позначилося на рейтингах, нова Суперліга робила би європейські футбольні команди набагато привабливішими в очах інвесторів. Не дивно, що невдовзі після оголошення проєкту ціна акцій англійського клубу Manchester United збільшилася на 10%, а італійського Juventus – на 19%.
Скандал став ударом по репутації головного спонсора проєкту – банку JPMorgan Chase. Як вказує CNN, установа надала позику в 3,5 млрд евро клубам-організаторам. Звинувачення банку та команд у «жадібності» та неповазі до європейського футболу змусило JPMorgan публічно вибачатися як перед фанатами, так і перед УЄФА. 23 квітня керівники банку заявили про те, що компанія «відверто помилилася» в оцінці своєї угоди з європейськими клубами.
Однак цю «помилку» легко зрозуміти, якщо брати до уваги попередні прогнози організаторів Суперліги щодо щорічних прибутків від угод із телевізійними компаніями на суму понад 4 млрд євро. Для порівняння: у сезоні 2018–2019 офіційна європейська Ліга чемпіонів заробила лише 2,4 млрд євро.
Суперліга, оголошена «творінням бідних, вкраденим багатими», потягла різку реакцію навіть із боку найвпливовіших державних осіб. Зокрема, британський прем’єр Борис Джонсон заявив місцевим фанам (79% яких, за даними соціологічного дослідження YouGov, висловилися проти Суперліги), що зробить «усе можливе, аби цей абсурдний задум отримав червону картку».
Зрештою, на думку The Economist, Суперліга була заздалегідь приреченою на провал. Вона керувалася моделлю американського спортивного бізнесу, однак ігнорувала її важливі організаційні нюанси. Наприклад, практику «драфту» (відбору) гравців. А ще – пішла проти європейських традицій. Згідно з ними, інтереси європейських фанатів, звиклих до усталеної конкуренції між улюбленими клубами своїх країн, важливіші за примхи власників футбольних команд та телевізійних броадкастерів.
США знову очолює «зелену» економіку: «Саміт лідерів» та його ідеї
Минулого місяця на офіційному сайті Білого дому з’явилося повідомлення про майбутній саміт лідерів 40 великих світових держав. З ініціативи американського президента конференція відбулася 22-23 квітня в онлайн-форматі. На ній президенти країн обговорювали плани щодо зменшення емісії парникових газів задля дотримання умов Паризької угоди. Також провідною темою стали інновацій для «чистого енергетичного майбутнього» світу, пише New York Times.
Вже протягом першого дня саміту американський президент Джо Байден оголосив про свій амбітний план скорочення емісій США на 50% до 2030 року. За словами секретарки з питань національної енергії Дженіфер Гренхолм, протягом 10 років уряд Байдена планує зменшити ціну на сонячні панелі та акумулятори наполовину, а ціну водневої енергії – на 80%.
На думку The Economist, саміт можна вважати «величезним успіхом» як для США, так і для всього світу, хоча значна частина роботи ще попереду.
Крім американської сторони, про заходи щодо охорони клімату оголосив, хоч і в досить туманній формі, китайський президент Сі Дзіньпінь, пообіцявши «скоротити споживання вугілля». Про нові програми декарбонізації заявили також Канада та Японія. Про відмову від вугілля в національній енергетиці повідомив прем’єр-міністр Ізраїлю, а представники Південної Кореї зобов’язалися припинити фінансування розвитку вугільного сектора за кордоном.
Деякі країни окреслювали суттєві перешкоди на шляху до розвитку «зеленої» економіки. Наприклад, як пише CNN, бразильський міністр з охорони довкілля Рікарду Салес зазначав брак коштів на розгортання річної програми запобігання вирубці бразильських тропічних джунглів, натякаючи на фінансування з боку США. Крім того, мексиканський лідер Андреас Мануель Лопес Обрадор пов’язував вжиття заходів щодо охорони клімату у власній країні із ширшою угодою між Мексикою та США щодо мексиканських мігрантів.
Втілення амбітних планів більшістю країн, на думку фахівців, стане непростим завданням. Так, Китай, світовий лідер із парникових викидів, продовжує нарощувати споживання вугілля понад норми, встановлені Паризькими угодами, попри на всі обіцянки офіційних осіб. Та й самі США, за прогнозами американської групи Climate Action Tracker, можуть не впоратися з планом скорочення викидів на 50% протягом наступних 10 років, якщо до того часу принаймні 95% машин на автомобільному ринку не будуть повністю позбавленими від викидів. Для порівняння, згідно з дослідженням, минулого року цей показник у США становив не більше 2%.
Попри це плани світових лідерів, зокрема уряду Байдена, оголошені на саміті, знаменують прогрес у русі до «зеленої» економіки майбутнього. Прихід Джо Байдена до влади підштовхнув США до того, щоби країна знову взяла на себе кліматичні зобов’язання, передбачені світовими угодами. Про реформування національних енергетичних секторів заявляє все більше країн світу, зокрема й ті, чия економіка традиційно залежить від добування корисних копалин.
Так, агентство Reuters у неділю повідомило про плани міністра фінансів Саудівської Аравії, одного з найбільших експортерів нафти у світі, щодо впровадження енергетичних реформ для зменшення залежності країни від нафтодобування. За словами міністра, заміна нафти на природний газ і відновлювальні джерела енергії в структурі національного споживання допоможе уряду заощадити близько $200 млрд упродовж наступної декади. Ці гроші в подальшому можуть бути інвестованими в економіку країни.
Наступна міжнародна кліматична конференція (СОР26), за даними Білого дому, має відбутися в Глазго в листопаді цього року.
Титульна ілюстрація: Depositphotos.com
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
