Як приборкують М'янму: 9 тактик хунти

Криваві протести, які потрясли М'янму в лютому – квітні, не привели до очікуваних поступок з боку хунти. Не виправдалися і прогнози про те, що антиурядові виступи в 54-мільйонній буддистській країні переростуть у громадянську війну. Сьогодні, на 100-й день протестів, які називаються «весняною революцією», військові міцно утримують владу. І їм вдається запобігати великим кровопролиттям шляхом нагнітання в М'янмі атмосфери страху й терору.

Mind пропонує розглянути дев'ять тактик придушення народних хвилювань у М'янмі.

1. «Пропорційні» вбивства

За три місяці з моменту захоплення влади в М'янмі військові вбили 780 цивільних осіб, зокрема 50 дітей у віці від 6 років. Найкривавішим днем ​​із початку перевороту стало 27 березня, коли силовики застосували зброю проти учасників протесту відразу в 40 містах країни та вбили 114 осіб. Друга за кількістю жертв різанина сталася 9 квітня, коли під час розгону демонстрацій в одному місті Баго було вбито 82 людини.

Татмадау (офіційна назва збройних сил М'янми) виправдовує жорстокі розгони «анархічних натовпів», показуючи знімки озброєних демонстрантів. Для спостереження за вуличними заворушеннями військові активно використовують китайські дрони з хорошою оптикою. Вони можуть розстріляти демонстрантів із кулемета або нанести ракетний удар відразу, як тільки виявлять вогнепальну зброю або бойові гранати в протестувальників.

За словами Ентоні Девіса, аналітика британського військового видання Jane's Group, генерали М'янми вважають свої силові заходи стриманими та пропорційними тому, наскільки небезпечні протести.

«Люди говорять про жорстокість Татмадау. З цим не посперечаєшся. Але ми говоримо про 500 убитих за два місяці, а не про 5000. Загиблих запросто могло бути більше. Дотримуючись своїх збочених стандартів, військові безсумнівно намагаються калібрувати ескалацію насильства», – цитує Ентоні Девіса газета New York Times.

2. Арешти знаменитостей

За даними мьянманскої Асоціації допомоги політичним в'язням, військовий режим ув'язнив понад 3800 людей. Насамперед до в'язниці кинули 250 видних політиків – держрадницю Аун Сан Су Чжи та іншіх лідерів поваленого уряду, призначених міністрів та обраних депутатів  парламенту. Слідом були видані ордери на арешт 1400 громадських активістів та держслужбовців, які відмовилися працювати під військовим управлінням.

А на третій місяць свого правління хунта взялися за зірок естради й кіно, які підтримували протестний рух. У квітні влада М'янми опублікували перелік із 120 відомих особистостей, яких вони хочуть заарештувати. У нього були внесені співачки Лін Лін і Чит Тху Вай, актриси Фуей Фуей і Еаіндра К'яу Зін, а також переможниця конкурсу краси Май Мят Ное.

У статті «Чому військові переслідують м'янманських селебріті», видання Vice зазначає, що арештний список міг бути складений у випадковий спосіб, бо деякі із знаменитостей, що потрапили до нього, не є активними антиурядовими агітаторами й не мають багато підписників у соцмережах. Влада М'янми прагне показати, що за антиурядові висловлювання можуть кинути до в'язниці навіть зірок, щоб «змусити замовкнути всіх дисидентів».

3. Викрадення юнаків

У статті «Військові М'янми викрадають молодих чоловіків, щоб зломити повстання», агентство Associated Press розповідає про те, що мьянманский інтернет-простір наповнюють фотографії безвісти зниклих дітей та юнаків. За останні місяці на території країни було викрадено близько 1000 молодих людей. Як пише видання, солдати й поліцейські М'янми,  ідентифікував учасника протесту, можуть вночі увірватися до нього додому, скрутити та  відвезти до в'язниці, не надавши йому адвоката й не сповістивши його родичів.

«Нещодавно фотографії молодих людей, затриманих силовиками, почали циркулювати в онлайні та на контрольованому військовими телеканалі Myawaddy TV. Їхні обличчя закривавлені, з явними ознаками побоїв і, можливо, тортур. Відкритість військових у трансляції таких фотографій говорить про те, що їхня мета – налякати», – пише Associated Press.

4. Перевірки телефонів

З огляду на залежність протестного руху від мобільного зв'язку силовики почали здійснювати перевірку смартфонів. Це роблять патрулі солдатів, які ходять вулицями і вибірково зупиняють людей для огляду. Також у країні здійснюються перевірки на дорожніх розв'язках, куди прибуває велика група військових і вимагає від людей здати смартфони для пошуку в них інформації про причетність до протестів.

Як пише видання The Diplomat, через ці прояви диктатури в М'янмі спостерігається «феномен кнопкових телефонів». Люди залишають вдома свої смартфони, щоб солдати не змогли забрати їх у разі вуличного огляду. У країні виник попит на найпростіші моделі мобільних телефонів, перевіряти які військовим немає сенсу.

5. Тиск на пресу

Приструнювати газети, журнали та вебсайти військова влада почала на десятий день протестів. 11 лютого Міністерство інформації країни опублікувало заклик до новинних ресурсів «дотримуватися етичних стандартів» і припинити називати уряд «хунтою», оскільки подібні слова розпалюють заворушення.

Десять днів по тому, 22 лютого, головний організатор путчу генерал Мін Аун Хлайн особисто пригрозив відібрати ліцензії в тих ЗМІ, які продовжать описувати політику влади неналежними словами.

Але 25 лютого на знак непокори близько 50 новинних ресурсів заявили про свій намір продовжувати висвітлювати ситуацію в країні так, як вони це бачать.

«З 27 лютого почалися перші арешти журналістів. А потім режим приступив до нейтралізації новинних організацій. 8 березня Міністерство інформації оголосило про відкликання ліцензій у Myanmar Now і ще чотирьох м'янманських видань –  7Day News, Mizzima, DVB та Khit Thit. А 17 березня 2021 року про закриття повідомило друковане видання The Standard Time, яке залишалося останнім, не підконтрольним державі. З цього дня М'янма стала нацією без новинних газет, і ми занурилися в темні часи», – описує ситуацію м'янманський вебсайт Myanmar Now, який працює в підпільному режимі.

6. Блокування інтернету

Крок за кроком військові, що захопили владу, обмежували доступ до соціальних мереж та інтернету. Так, 4 лютого була заблокована соцмережа Facebook, якою користувалася приблизно половина населення, та найпопулярніші месенджери: Facebook Messenger і WhatsApp. На наступний день громадян М'янми позбавили Twitter та Instagram.

З 15 лютого військові стали застосовувати нічні блокування інтернету, які зазвичай тривають з 1:00 до 9:00. З 15 березня був відключений мобільний інтернет, і відтоді доступ в онлайн можливий тільки за допомогою  кабельного зв'язку.

Ці обмеження спрацювали. Через них істотна частина населення і тепер отримує новини майже виключно з джерел, схвалених військовою владою.

«Інтернет-сервіси в М'янмі зупинені, у нас немає доступу до соцмереж, новинні агентства закриті, журналісти в бігах. Єдина можливість дізнатися новини для наших людей – це іноземні медіа. У деяких великих містах видаються новинні розсилки, але невеликі населені пункти сподіваються на радіо», – описують ситуацію в М'янмі журналісти видання VOA Burmese.

7. Заборона супутникових тарілок

Тиждень тому влада М'янми оголосила про те, що «незаконні організації та інформаційні агентства» через супутниковий  зв'язок транслюють новини, які підривають національну безпеку, законність, громадський порядок і заохочують тих, хто здійснює державну зраду.

Зокрема, незалежні канали Democratic Voice of Burma та Mizzima, позбавлені ліцензій у березні, пішли в підпілля та продовжили вести трансляції  бірманською мовою. Влада пригрозили штрафувати й саджати в тюрми тих, хто їх дивиться.

«Ті люди, які встановили супутникові тарілки для перегляду такого роду ТВ-програм, можуть бути покарані за законом позбавленням волі строком на один рік або штрафом 500 000 к'ятів ($320)», – йдеться в повідомленні  Міністерства інформації М'янми.

8. Оголошення «ворогів держави»

Закриваючи незалежні газети й відключаючи онлайн-комунікації, військова влада М'янми підсилює власні рупори пропаганди, залякує населення. Так, з лютого державна телекомпанія MRTV регулярно показує фотографії активістів і демонстрантів, розголошуючи їхню особисту інформацію та називаючи їх ворогами держави. А військовий телеканал Myawaddy TV недавно анонсував, що вперше за 30 років, 19 осіб були засуджені до смертної кари за вбивство солдата.

9. Використання інформаторів