Цього тижня в Києві проходить форум «Україна-30. Земля», присвячений земельній реформі, до старту якої залишається трохи більше місяця. Відкривши його, президент Володимир Зеленський забезпечив передбачуваному й не дуже багатолюдному (з поправкою на COVID) заходу необхідну дозу перфомансу, підписавши в прямому ефірі законопроєкт №2194 про земельну децентралізацію, ухвалений парламентом наприкінці квітня. Це один із ключових законодавчих актів, необхідних для імплементації зняття мораторію на продаж сільгоспземель, який обнуляється 1 липня 2021 року.
Навряд чи запуск ринку сільгоспземлі пройде безпроблемно. Минулими вихідними асоціації фермерів оголосили про плани вимагати перенесення ринку, посилаючись на неготовність законодавчої бази. А партія «Батьківщина», для якої земельна тема є ключовою, почала збір підписів на підтримку референдуму. На нього лідери політсили планують винести питання про доцільність продажу українських земель кому-небудь, окрім самої держави.
Mind зібрав основні тези учасників форуму щодо перспектив земельного ринку.
Володимир Зеленський,
шостий президент України:
Колишні парламенти не могли не тільки провести, але навіть почати обговорення відповідних законопроєктів. Прозорий ринок землі – це те, що ми обіцяли громадянам України. Це те, що ми робимо. Ми провели сотні форумів, консультацій з експертами і круглих столів. І врахували всі застереження та побажання.
В Україні був сформований офшор площею понад 8 млн га. За попередніми підрахунками, було присвоєно майже 5 млн га земель. За площею це еквівалент двох Кримів. Ми повернемо й те, й інше.
Примітка Mind: президент лукавить або просто не в курсі, що консультації та національні обговорення земельної реформи проводилися й раніше. Тому закид на адресу попередніх команд у бездіяльності – не зовсім справедливий. А Світовий банк, співпрацею з яким так пишається нинішня влада, так само співпрацював і з командою Петра Порошенка.
Микола Сольський,
народний депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:
«Підзаконки» [підзаконних актів на підтримку ключового закону про ринок землі] не так вже й багато треба, насправді. Глобально потрібна робота за трьома напрямками. По-перше, якісь типові речі. Наприклад, було б непогано, щоби Кабмін рекомендував ринку типовий договір викупу земельної ділянки постійного користування.
Друге – нотаріуси повинні комфортно почуватися під час перевірки походження коштів на покупку землі (цю функцію на них накладає закон. – Mind). Також потрібно правити можливості й опції реєстрів речових прав, реєстрацію повідомлення про намір продати ділянку тощо. Мін'юст не міг робити це на випередження, оскільки закон був лише нещодавно ухвалений і буквально в нас на очах підписаний. Але я впевнений, що вони з цим впораються.
Тимофій Милованов,
ексміністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука; ідеолог початкового, вкрай ліберального концепту земельної реформи:
Пам'ятаю, як я прийшов в уряд Олексія Гончарука, і переді мною поставили «просте» завдання – зробити земельну реформу. Головою Офісу Президента був Андрій Богдан. І я пам'ятаю, як ми сварилися з ним із цього приводу. Та й з Романом [Лещенком] теж. Але це вже історія, тепер ми всі друзі.
Поки ми сваримося через деталі реформи – інші країни багатіють. Я шкодую, що реформа буде повільною й обрізаною, і це в певному сенсі краде в нас майбутнє. Але навіть у такому консервативному вигляді реформа в найближчі роки принесе до $2 млрд, а це до 1,5 ВВП. За ліберальної моделі цей показник склав би 4%.
Звичайно, ці прогнози будуються на припущенні, що все складеться добре – без рейдерства та з доступом до фінансування угод.
Спілкувався кілька днів тому з одним агрохолдингом, то його представник використовує слово «лохи» в контексті ринку землі. І так, я побоююсь, що ті гравці, які сильніші, спробують використати зняття мораторію собі на користь.
Роман Лещенко,
міністр аграрної політики:
Закон про земельну децентралізацію намагалися прийняти вісім років. І в першому читанні завжди голосували конституційною більшістю, але до другого завжди не вистачало [голосів], завжди виникали проблеми і були потрібні консультації.
Тепер громади стають власниками і розпорядниками своїх земель, а не Держгеокадастр. Ми вже оптимізували штат Держгеокадастру на 30%. Планували на 60%, але протидія в парламенті ухваленню з/п №2194 загальмувала цей процес.
Залишається питання, що робити із землями, які залишилися в державній власності. Є дві візії: перша – продовження безоплатної приватизації. Друга – передача їх на електронних аукціонах для проєктів розвитку. Щоб зрівняти в правах тих, хто скористався своїм правом на безоплатну приватизацію, і тих, хто не встиг це зробити, для останніх мають бути введені певні податкові преференції, вони повинні отримати дохід від надр і земель.
Крістіна Квін,
тимчасова повірена у справах США в Україні:
Це проривний момент для розвитку земельного ринку в Україні. Відтепер власники зможуть гнучкіше оперувати своєю власністю.
Тепер потрібно ухвалити законопроєкт, який створює часткові гарантії кредитів для фермерів, щоб усі охочі могли взяти участь у фермерському бізнесі. Десятиліття патової ситуації закінчується. Спільно зі Світовим банком ми готові підтримувати земельну реформу в Україні.
Матті Маасікас,
посол Європейського Союзу в Україні:
Відкриття ринку землі – одна з найважливіших реформ, у яких Україна намагається в останні роки зробити прорив. Це дуже емоційне питання, ми бачили прояви цих емоцій у політиків. І напевно, ще неодноразово побачимо. Попри прояви агресії та соціальні наслідки COVID-19, був зроблений прорив – і ринок землі з 1 липня буде відкрито.
Успішна земреформа дасть можливість відкрити ще один потенціал економіки. У вас найкращі у світі чорноземи. Ви можете нагодувати половину Європи.
Учасник форуму,
представник Кабміну в 1990-х роках (на умовах анонімності):
Я завжди був послідовним прихильником запровадження ринку землі. Навіть коли це питання було непопулярним і неактуальним у нашій країні, я розумів, що альтернативи зняття мораторію немає, і в міру можливостей виступав за це.
Але те, що відбувається зараз і в якій формі це відбувається, мене відверто лякає. Точніше, лякають наслідки цих дій.
Найгостріший момент – відсутність зрозумілого та доступного джерела фінансування земельних угод. Ті механізми, які пропонуються, а на сьогодні це лише програма 5/7/9, навіть при ідеальній їхній роботі (на що розраховувати не доводиться), не зможуть забезпечити грошима всіх охочих. Доступними грошима, оціночно, буде охоплено до 15% угод, інші будуть поставлені перед необхідністю шукати кошти самостійно.
Друге – у нас немає міністерства аграрної політики. Так, я чув заяви, що воно запрацювало, але це не так. Нікого не хочу образити, але це просто факт, ніякого Мінагро в нас немає. І те, що ми спостерігаємо в діях його керівника, і відсутність команди – не надихають.
Третє – не розв’язано проблему рейдерства. Лише в одній відомій мені громаді під Києвом було зафіксовано десяток його випадків протягом останнього часу. Це дуже тривожна передумова для відкриття ринку землі.
Закон про ринок землі ухвалили непоганий, хоча є до чого висловити зауваження. Але більше нічого не готово. Чи буде відстрочка набрання ним чинності, залежить від рівня аграрних протестів та активності вулиці.
