Місія (не)здійсненна: як інтернет-провайдери повинні блокувати сторінки у Facebook, Instagram, Twitter і Telegram
Чому в РНБО та СБУ не чують телекомників
Нещодавно президент підписав указ №203/2021, яким накладені санкції на 674 фізособи і 138 компаній, пов'язаних із російською агресією проти України. У документі РНБО зобов'язала вітчизняних інтернет-провайдерів заблокувати не лише сайти багатьох фігурантів указу, а й їхні сторінки в Facebook, Instagram, Twitter і Telegram. А парламент незабаром може прийняти у другому читанні законопроєкт № 3196-д «Про СБУ». У документі прописані різні механізми щодо обмеження поширення інформації, деякі з них – спірні.
Як телекомники обмежуватимуть доступ до сторінок у соціальних мережах? Наскільки та у яких випадках ефективні блокування? Про це на конференції «Дні електронних комунікацій» сперечалися представники СБУ, РНБО, Держспецзв'язку та бізнесу. Mind вибрав ключові тези.
Спойлер: чиновники не знають, як заблокувати сторінки в соцмережах, але провайдери зобов'язані виконати цю вимогу.
Сергій Прокопенко,
заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки апарату РНБО:
– Запитання «Блокувати чи не блокувати?», на мою думку, варто замінити іншим запитанням: «Виконувати чи не виконувати закон України?». Якщо законом передбачено санкційні механізми та механізми блокування і якщо ми дотримуємося законодавства України, то зобов'язані блокувати. Як це зробити прозоро й технічно – дискусійні питання. Нам важливо, з одного боку, не порушувати права громадян, а з іншого – не обмежувати можливості правоохоронних органів.
Максим Пуха,
заступник начальника державного центру кіберзахисту Держспецзв'язку:
– Блокування можливо розглядати. Але виключно в моментах, які стосуються державного сектору. З інших питань інтернет має бути вільним.
Олександр Мельниченко,
представник департаменту кібербезпеки СБУ:
– До 2014 року питання про блокування не було надто актуальним. Україна застосовувала обмаль заходів для захисту свого інформаційного простору. До чого це призвело, ми всі чудово знаємо. Анексія Криму, війна на Донбасі – це наслідки, зокрема, і відсутності реакції держави щодо захисту національних інтересів в інформпросторі.
Валерій Удовиченко,
представник департаменту кібербезпеки СБУ:
– Коли провайдери отримують рішення РНБО про санкції, вони повинні його виконувати. Тому необхідна чітка процедура. Ми чуємо від супротивників блокувань, що технічно це неможливо зробити. Але ви розглядаєте проблему лише в площині технічного виконання.
Спецслужбам необхідний правовий інструмент для протистояння спеціальним інформаційним операціям, їхнього моніторингу, вжиття заходів. У чинному законодавстві це питання не врегульовано. Фактично в нас немає правового механізму, не визначені норми ухвалення рішень, процедури технічного виконання блокування певних інформаційних ресурсів, на яких розміщується інформація, заборонена до поширення.
Ми можемо переймати досвід інших країн, але повинні розуміти: у нас унікальна ситуація, триває інформаційна війна, поширюється деструктивний контент від країни-агресора та інших угруповань.
Олександр Петрушкевич,
перший заступник начальника державного центру кіберзахисту Держспецзв'язку:
– Питання блокування давно обговорюється як у суспільстві, так і в державах. З одного боку, інтернет – соціальне явище, він створений для того, щоб люди вільно висловлювали свою думку. З іншого – інтернет стає іншим виміром, у якому з'являються різні види злочинів, у тому числі й пропагандистський вплив.
Україна приєдналася до Конвенції про кіберзлочини. У ній близько 30 статей, які визначають, яких кроків може вжити держава для врегулювання боротьби з кіберзлочинами.
Олександр Савчук,
заступник голови правління Інтернет асоціації України, директор компанії «Атраком»:
– Перед введенням санкцій (підписанням указу президента №203/2021. – Mind) керівників СБУ, РНБО інформували про те, що неможливо вирізати певний канал із месенджера або соцмережі: у провайдерів немає технічної можливості. Але це не вплинуло на рішення. Мабуть, така політична воля.
Чи можуть притягнути операторів і провайдерів до відповідальності за неблокування сторінок у соцмережах? Сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору і юридичних наслідків не буде. До того ж у парламенті тільки розглядається законопроєкт про введення кримінальної відповідальності для провайдерів за невиконання санкцій.
Максим Тульев,
голова комітету ІнАУ з питань прав людини та свободи слова, засновник NetAssist:
– ІнАУ подала зауваження до законопроєкту «Про СБУ». Ми вимагаємо виключити з документа пункти про блокування контенту інтернет-провайдерами, оскільки це призведе до погіршення інфраструктури інтернету та не принесе прогнозованого ефекту.
Підтримую позицію розвинених країн – Німеччини, США, Ізраїлю, що воює. У них немає технічного механізму блокування на мережах операторів. Я вважаю це злом. Чому? Тому що неможливо якісно заблокувати що-небудь в інтернеті. А шкода, якої блокування завдає системі інтернету, лише зростає.
Скільки людей в нашій країні здатні технічно обійти обмеження доступу? Наведу кілька прикладів. У день блокування RuTracker втратив чверть аудиторії. Наступного дня користувачі повернулися. Соцмережа «ВКонтакте» втратила половину української аудиторії.
Наталія Клітна,
голова правління Асоціації правовласників і постачальників контенту:
– На мій погляд, сьогодні вже не стоїть питання: «Блокувати чи ні?». Оператори – у всякому разі, великі гравці – заявляють, що блокують сайти. Питання в тому, що та яким чином блокувати, щоб інтернет залишився якісним.
Ми надали пропозиції щодо доопрацювання законопроєкту «Про СБУ» Міністерству цифрової трансформації. Вже отримали відповідь, що складається з одного речення: «Ваші зауваження передані членам комітету і враховані».
Тетяна Попова,
голова ради асоціації «Телекомунікаційна палата України»:
– У багатьох представників галузі термін «блокування» вже викликає ідіосинкразію. Тимчасове обмеження доступу до ресурсів має виконуватися виключно на підставі рішення суду. Канали в соцмережах заблокувати неможливо. Можна заблокувати тільки всю мережу.
Іван Пєтухов,
голова комісії з питань науки та ІТ Українського союзу промисловців і підприємців, засновник інтернет-провайдера «Адамант»:
– Люди відмовилися будувати замки й фортеці, коли з'явився порох. Займатися блокуванням, коли з'явилися системи його обходу, стає так само «ефективним». Чим більше ми будемо закривати ресурси – тим більший інтерес вони можуть викликати, особливо в молоді.
Щоб завдати шкоди ворогові, потрібно використовувати зовсім інші підходи. Наприклад, контрпропаганда набагато ефективніша. Вона досі залишається актуальною для нашої країни.
Влад Гурман,
член правління Латвійської інтернет-асоціації:
– У Латвії використовується проста процедура. Національна рада з радіо і телебачення Латвії визначає, чи є той чи інший ресурс нелегальним (йдеться про піратів відеоконтенту. – Mind). Далі Нацрада звертається до сайту-порушника. Якщо ресурс не реагує – Нацрада відправляє заяву хостинг-провайдеру. Оскільки багато сайтів працюють на Європу, вони розташовані на майданчиках серйозних гравців у ЄС. Якщо й це не діє з певних причин, лише тоді Нацрада звертається до інтернет-провайдера. Вони періодично отримують список нелегальних ресурсів. У ньому вже 272 сайти, які заблокували інтернет-провайдери Латвії. Схожа ситуація і в інших країнах.
Наскільки ефективні блокування? Звичайно, той, хто захоче, обійде все що завгодно. Але зазначу, що певна кількість користувачів після блокування перейшла на легальні сервіси. Точні дані навести не можу.
У Латвії немає обмежень на рівні законодавства, у який саме спосіб провайдери повинні блокувати ресурси. Держава не нав'язує певне технологічне рішення, для реалізації якого гравцям потрібно закупити нове «залізо» для аналізу трафіку тощо.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
