Куди продати: перспективні ринки для експорту українського зерна
Як їх бачать профільні посадовці та агровиробники
Імідж «житниці Європи» супроводжує Україну ще з радянських часів. Однак вітчизняні агроекспортери вже давно не обмежуються винятково цим регіоном. Так, торік найбільше українського зерна закупили Китай – на $1,8 млрд, Єгипет – на $1,1 млрд та Індонезія – $на 547 млн.
Загалом на експорт пішло 51,3 млн тонн зернових, що принесло $9,4 млрд виручки. Україна стала «срібним» призером за обсягами експорту, поступившись лише США. Саме продаж сільськогосподарської продукції формує близько 40% усієї виручки від експорту. На міжнародній арені бренд України впізнаваний, при цьому чимало ринків досі залишаються неосвоєними.
На які ринки дивитися українському експортерові цього року, коли прогнозована врожайність на 13% більше минулорічної? Про це говорили на Міжнародній зерновій конференції Grain Ukraine 2021, організованій морським портом TIS і зерновим терміналом Neptune. Mind публікує основні думки експертів галузі.
Перспективи агроекспорту
Роман Лещенко,
міністр аграрної політики:
«Ми хочемо вийти на просте технологічне рішення державного аграрного реєстру, умовно «АгроДія», де буде вся інформація. Не потрібно буде збирати папери, не потрібні будуть чиновники. Ви лише подаєте заявку. Ми хочемо презентувати цей проєкт до кінця року. Це технічне рішення з відповідними новинами, аналітикою, безпосередньо даними земельного моніторингу, супутникового моніторингу. Це буде технологічне рішення, яке створить прямий контакт між міністерством і товаровиробником. Це рішення мінімізує кількість чиновників».
Владислава Магалецька,
голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів:
«Той бум, який зараз є в Азії й Африці щодо нарощування темпів народжуваності дітей, плюс політика Китаю, коли родина вже може не обмежуватися однією дитиною, говорить про те, що людство потребуватиме більше їжі. Коли в Україні запрацює якісне зрошення, це дасть нам можливість вирощувати 130 млн тонн зернових».
«Зараз ми працюємо за напрямком постачання гороху в Китай. Це перспективний напрямок».
Андрій Ставніцер,
співвласник групи терміналів TIS:
«Нині всі сировинні ринки перебувають на ціновому піку. На світовому ринку зростає вартість зерна. Потрібно користуватися моментом – саме час збирати врожай!»
«На Заході за органічними продуктами вже стоять черги. Цей тренд тільки зростатиме, тому нам потрібно його розвивати. Ми повинні створити здорову націю й прищеплювати нашим дітям здорові харчові звички».
Роман Русаков,
трейдер Причорноморського регіону Olam International:
«У нас є дуже багато аспектів, які потрібно розвивати, а саме – форвардний ринок. Форвардний ринок – це найкраще плече для потенційного росту капіталізації ринку. Інтеграція України як торгової країни очевидна: ми скорочуємо спрайт на преміальних ринках проти зерна інших країн. Але українському експортеру потрібна належна аналітика по інших ринках. Тоді форвардні контракти не виглядатимуть чимось азартним, вони будуть виконуватися. Без форвардних контрактів капіталізація агроринку приречена».
«Україна добре себе показує в Ірані. У порівнянні з бразильською кукурудзою, яка історично вважається дуже якісною з кількох причин, ми нарощуємо позиції. На іранському ринку премія, яку готовий платити покупець за бразильську кукурудзу, скорочується. Українська кукурудза користується більшою довірою».
«Нам потрібно стежити за виробництвом у Китаї, потрібна якісна аналітика, адже буде тренд переходу споживання кукурудзи в інші зернові. Зараз є великий темп закупки, але слід розуміти, що основні причини – погодні. Тому не потрібно думати, що Китай не скоротить темпи, коли причина буде усунена. І до того ж ринок пшениці, який яскраво себе показує, поступово перебирає на себе попит із кукурудзяного ринку».
«Варто звернути увагу на Саудівську Аравію. Ми добре представлені там на ринку ячменю. І в перспективі хотілося б зайти на їхній ринок кукурудзи. І безумовно, такі ринки, як Марокко, Алжир, де ми вже присутні й показуємо себе, але треба масштабуватися».
Ігор Осьмачко,
генеральний комерційний директор ГК «Агропросперіс»:
«Ковід змінив звички наших покупців. За останній рік багато країн почали закуповувати зерно заздалегідь. Наприклад, Китай почав купувати вже на початку 2021 року, хоча раніше чекав сезону збору врожаю. Також Африка вийшла заздалегідь з покупкою пшениці».
«Найбільший переможець минулого року – це соя без ГМО. Премії сягнули $200. І це при тому, що ми вирощували сою протягом п’яти років, і премії були $10–20. Зріс попит. Україна як виробник продукції без ГМО тримає міцні позиції. Другим переможцем став ячмінь, точніше – китайський ринок ячменю. І наступного року цей тренд поглибиться».
«Нам потрібно закріплювати позиції на наших основних ринках,зокрема в Китаї. Якщо подивитися на кількість нотифікацій, які були цього року, це означає, що китайці приймають наше зерно, поки ми їм потрібні й поки в них немає іншої альтернативи, але альтернатива вже наближається. Бразилія вже наступає нам на п’яти, і її присутність на цьому ринку це вже, мабуть, не майбутнє, а теперішнє».
«На ринку високоолійного товару був драматичний спад попиту. Це відбилося на цінах і преміях. У цьому році ми бачимо дисконт по таких товарах. Наступний рік залежатиме від того, як відновлюватиметься економіка. Різні темпи відновлення суттєво впливають на наші ринки. Активізація китайського ринку відбулася завдяки швидкому виходу країни з кризи».
«За пшеницею наші основні ринки збуту поступово переходять в Азію, наприклад – в Індонезію, а цього року в Пакистан багато в нас купував і на наступний рік збираються купувати не менше, я думаю, навіть більше. Зараз ми отримали запит на 3 млн тонн. На початку сезону ми також активно дивимося на Індонезію. Попри те, що ми зіштовхнулися з великою конкуренцію з боку Австралії, все одно закріпили там свої позиції, бо індонезійці на початку сезону до нас активно повертаються».
«В Європі немає маржі, там не цікаво точно. Азія – так. Це варіант. Китай – саме та країна, де є політичні ризики і яка може в будь-який момент змінити рішення: сьогодні купуємо, а завтра – ні. Тим більше зараз є ризики через ситуацію з «Мотор Січ». Тому я вважаю, що потрібно розвивати зараз ринки, ближчі до нас».
Богдан Костецький,
операційний партнер торговельно-аналітичної компанії Barva Invest:
«Французька гегемонія на алжирському ринку скорочується. Зі збільшенням попиту алжирський ринок пшениці відкрився для нових постачальників. Країна змінює умови імпорту та пом'якшує стандарти якості. Що стосується кукурудзи, то Україна тримає та розширює свою частку на алжирському ринку, конкуруючи з Південною Америкою».
«В’єтнам вирощує малі об’єми пшениці й кукурудзи – близько 5 млн тонн, а з’їдають вони понад 20 млн тонн. Відповідно цей ринок є перспективним для українського експортера».
«Єгипет залишається полем битви для європейських та чорноморських експортерів пшениці. Румунія демонструє готовність конкурувати за цей ринок у новому сезоні».
«Другий рік поспіль надлишок пшениці робить Індію чистим експортером. Навряд чи ми побачимо Індію як важливого імпортера пшениці. Натомість із таким трендом Індія може відібрати в нас кілька південноазіатських ринків збуту».
«Цього року можна очікувати суттєвих змін у перерозподілі фуражної та продовольчої пшениці. І на відміну від попередніх двох сезонів, нам варто буде шукати інші ринки збуту, ексклюзивно для фуражної пшениці. Саме тому Південна Корея стає для нас важлива. Потенційний імпорт кормової пшениці до Південної Кореї – до 500 000 тонн. Румунія швидко збільшила експорт до Південної Кореї та очікує росту врожаю. У випадку більшої частки кормової пшениці в Україні, ринок Кореї може бути вигідним».
«У Європі очікується непоганий врожай і пшениці, і кукурудзи. Ми поки що оцінюємо, що 15 млн тонн буде експортовано і цього року, але по пшениці експорт зменшиться на 1 тонну. Нам потрібні додаткові ринки, які будуть драйвити українську кукурудзу».
«Китай поставив у п’ятирічку плани з відновлення поголів’я свиней, бо через африканську чуму це поголів’я впало. Ми очікуємо, що Китай імпортує 35–40 млн тонн кукурудзи цього року. Вони хочуть відновити свої запаси продовольства. Можливо, за сценарієм із Кримом, вони приєднають Тайвань, тому ймовірні міжнародні санкції. Як наслідок вони хочуть мати продовольства на три-чотири роки. Тому Китай драйвитиме ринок».
«Україна впевнено вливається в китайську п’ятирічку. Українська кукурудза, на відміну від сої, вирощується без ГМО. І тому китайський імпортер у контексті торгового протистояння із США віддає перевагу українському продукту, хоч він і дорожчий за американський на $10».
«На тлі того, що Китай зараз багато сил кидає на вирощування поголів’я свиней, а для цих тварин вкрай важливо мати в раціоні ячмінь, то країна приймає український ячмінь. Для цього потрібно пройти процедуру сертифікації й акредитації. І в результаті можна отримати величезний попит, бо китайці уже другий сезон представляють велику конкуренцію нашому саудівському ринку збуту. Їм потрібен такий тип зерна, бо він дешевий. Кукурудза дорожча, тому китайський фермер «полюватиме» на український ячмінь зі снайперським прицілом».
Хазем Сакер,
старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC:
«Усі країни, які під санкціями, – дуже перспективні країни. Ми називали Іран, але не лише він сьогодні під санкціями».
Проблеми агроринку
Водночас паралельно з перспективами, які щороку відкриваються перед нашою державою, українським агровиробникам доводиться зважати на певні труднощі – нові чи давно знані. Що це за перепони та яким чином їх можна усунути, учасники конференції також згадали.
Андрій Ставніцер,
співвласник групи терміналів TIS:
«Населення світу росте. Це вічні перегони між зростанням благополуччя та народжуваності. Чи готові ми прогодувати 10 млрд людей так само, як годуємо сьогодні 7 млрд?»
Сергій Гриневецький,
голова Одеської обласної державної адміністрації:
«Ми повинні стати потужною державою, яка конкурує не лише сировиною, а й готовою продукцією, створюючи додану вартість і розвиваючи валовий регіональний продукт. Наші ягоди за характеристиками кращі від іноземних, але ми не маємо холодильних установок, щоб їх зберігати й переробляти».
«Для Одеського регіону актуальна проблема виноградарства в умовах розвиненого землеробства. Виноград – це стабілізатор, якщо немає врожаю серед зернових».
«За останні роки ми не чуємо ні в уряді, ні в парламенті такого слова як «тваринництво». Але ми повинні займатися і селекцією, і генетикою».
Роман Лещенко,
міністр аграрної політики:
«Оптимізувавши штат кадастру на 3000 людей, зекономивши 0,5 млрд грн, ми не отримали ці кошти в наступному бюджетному періоді. Тому що економія державного менеджера в державній установі означає, що ці кошти не залишаються в резерві на оцифрування землі, збільшення заробітних плат програмістам Державного земельного кадастру, а їх просто вилучають і перенаправляють на ті фонди, де щось «горить», чогось не вистачає, дефіцит тощо.
У цьому утопія системи державного правління – немає стимулу для посадової особи проводити структурну зміну з точки зору бюджетної економії і перенаправлення коштів на те, що дасть поштовх. Сьогодні ми недофінансовані. Нам потрібні ці кошти. Але вони «зійшли» з точки зору капіталізації.
Бо відкриття даних для країни, супутниковий моніторинг у режимі реального часу, коли будь-хто може подивитися, що вирощується на «тіньовій» землі в Чорнобильській зоні, і розуміння, що там, у третій зоні радіоактивного забруднення, вирощується 8 тонн кукурудзи, а по кадастру – вільна земля... Це все дає відповідь одразу на три питання:
- Є тіньове зерно.
- Є компанії-одноденки, через які це зерно ставиться на баланс і продається.
- Є проблема відшкодування ПДВ за такими компаніями, що створює дисбаланс у структурі реалізації с/г продукції.
На трьох рівнях держава втрачає. А ця інвестиція коштує лише кілька мільйонів доларів, що для держави – ніщо, але це контроль, це відкриті дані».
Тарас Качка,
заступник міністра економіки:
«Експорт починається всередині країни ще задовго до перетину кордону. Тому дуже важлива річ для нас – це планомірно і впевнено розвивати свою логістику всередині країни, наприклад річковий транспорт. І посилювати не адміністративними методами, а займатися популяризацією своїх портів».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
