Туризм майбутнього: виклики чи можливості
Як пандемія змінила ставлення до подорожей і за якими відчуттями тепер «полюють» мандрівники
Туристична сфера – одна з тих, що пережили карколомний буревій через пандемію. Дехто не втримався на ринку, дехто продовжує кастомізувати рішення, прилаштовуючись до нових запитів туристів. А вони зазнали неабияких змін. За даними дослідження Booking.com, 70% туристів прагнуть бронювати ті апартаменти, що мають чітку та зрозумілу політику чистоти та гігієни, 46% опитаних бояться подорожувати через контакт із вірусом у транспорті, а 74% вважають, що авіалініям слід пропонувати більш «гнучкі» квитки.
Про тренди, джерела прориву та можливості туристичної сфери дискутували Едуард Мальцев, керівник Presidents’ MBA kmbs, Артем Приходько, генеральний менеджер «Інтерконтиненталь Київ», Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства із розвитку туризму, Віктор Войцеховський, комерційний директор Tickets UA, та Ярослав Ємельяненко, засновник компанії «Чорнобиль Тур», під час події «Context Talks: Туризм майбутнього» Києво-Могилянської бізнес-школи.
Ярослав Ємельяненко, Артем Приходько, Віктор Войцеховський та Едуард Мальцев (зліва направо)
Виклики та можливості
Едуард Мальцев, керівник Presidents’ MBA kmbs, окреслює такі наявні тренди:
Острах туристів щодо подорожей. За даними Booking.com, 53% туристів не почуваються безпечно під час подорожей, доки не отримають вакцину. Це впливає на поведінку гравців ринку. Так, наприклад, компанія Emirates вже пропонує виплату $122 тим клієнтам, у яких діагностовано COVID-19 під час подорожі.
Зміна форматів подорожей. Вітчизняний та внутрішній туризм швидко розвиваються.
«Соло-подорожі зросли майже удвічі: кількість туристів, які подорожують самі, збільшилася з 17% у листопаді 2019 року до 30% у липні 2020-го», – зазначає Едуард Мальцев.
Діджиталізація туристичної сфери. Гравці ринку намагаються управляти клієнтським досвідом за допомогою чат-ботів, безготівкових транзакцій тощо.
Workations – поєднання роботи, навчання та відпочинку. 53% туристів віддають перевагу поїздкам, які вони можуть дозволити собі у короткостроковій перспективі.
Теребовлянський замок – пам’ятка оборонної архітектури XVII століття. Розташований у місті Теребовля на Галичині.
Окрім цього, збільшуються вимоги туристів до харчової безпеки та екологічності.
Ситуація дійсно непроста, але експерти впевнені, що складність потрібно розглядати через потенційні можливості та довгострокові стратегічні цілі.
«Сьогодні туристична сфера перебуває в зоні турбулентності, це не дає змоги чітко планувати. Тому ми підійшли комплексно до розробки державної цільової програми “Мандруй Україною”, метою якої є зосередження на розвитку пілотних регіонів, створенні спеціальних туристичних зон із пільговим оподаткуванням, привабливими умовами для інвестицій», – розповідає Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства із розвитку туризму.
Втім, щоб програма дійсно почала працювати, необхідно мати конкретні дані. Опиратись виключно на експертні оцінки не є коректним з точки зору правильного ухвалення управлінських рішень. Тому нині програмою Державного агентства передбачені чотири види досліджень: дослідження домогосподарств – для з’ясування внутрішнього та виїзного туризму; дослідження в’їзного потоку туристів – для оцінювання потоків туристів, які відвідують Україну; придбання даних платіжних систем – для розуміння структури витрат туристів; аудиторське дослідження регіонів з точки зору повернення державних інвестицій – для визначення потенціалу регіонів і подальшого планування їх розвитку задля залучення туристів.
Узбережжя села Залізний Порт, що є одним з найбільших чорноморських курортів Таврії.
Певні позитивні зрушення вже маємо – Україну почали відвідувати туристи із Саудівської Аравії, яких вдалося запросити завдяки указу президента України про безвізовий режим із країнами Арабської затоки. Тобто загалом на виклики система почала відповідати створенням нових можливостей.
Індивідуалізація та діджиталізація подорожей
Утім, є питання до розвитку саме внутрішнього туризму. Ярослав Ємельяненко, засновник компанії «Чорнобиль Тур», вважає, що наразі потрібно приділяти увагу індустріальному туризму. Регіони, що мають закриті підприємства, покинуті цехи важкої промисловості, повинні стати цікавими для туристів.
«Туризм – це завжди про відчуття. Є багато тригерів, якими можна заохотити людей отримувати ці відчуття. Але поки що стратегічно це перебуває в зародку. Розуміння, як показувати індустріальні цікавинки, вже формується, але до нагальних дій не дійшло», – пояснює Ярослав Ємельяненко.
Одна з причин – це неврегульованість питання на законодавчому рівні. Йдеться про статус промислових об’єктів – на відвідування багатьох із них діє заборона. На думку експерта, для індустріальних зон також потрібно створити стратегію розвитку, а деякі, зокрема Чорнобильську, і взагалі меморіалізувати. Інша причина – це відсутність інфраструктури та інформаційного супроводу туристів.
Із ним погоджується Артем Приходько, генеральний менеджер «Інтерконтиненталь Київ»: «Наразі маємо тренд – індивідуальні подорожі. Гостям цікаво бронювати самостійно машину, тур, гіда».
За його словами, усе повинно відбуватися індивідуально, із використанням різних мов. А отже, туристам потрібна адаптивна інформація.
«Ми дійсно бачимо майбутнє за індивідуалізацією геть у всьому. У готельній сфері ми йдемо від класичної схеми бронювання номера в залежності від класу: звичайний, покращений, люкс. Натомість пропонуємо набір послуг: ліжко, вид із вікна, балкон. На основі цих запитів система буде здійснювати підбір номера», – розповідає Артем Приходько.
Аби мати можливість індивідуалізувати рішення не лише в межах готелю, а й країни, експерт вважає за необхідне, щоб бізнес працював прозоро, інфраструктура відповідала очікуванням туристів, а Україна мала промоцію, як туристично цікавої країни. Якщо ми хочему відповідати вимогам часу, то маємо цифровізуватися.
«Зменшення часу відповіді на запит клієнта на 1,5 секунди – збільшує продаж на 10%. Люди звикли жити швидко. Світ став цифровим, а цифрова дифузія – шаленою», – каже Віктор Войцеховський, комерційний директор Tickets UA.
І додає: якщо раніше головним драйвером була ціна, то сьогодні – зручність, надійність та сервіс. Саме вони конкурують із ціною. Технологічні рішення стають простішими для користувачів, але водночас істотно складнішими у створенні.
Запити та колаборація стейкхолдерів
Саме наявність цих трендів підштовхує ринок до колаборації. Навіть потужні гравці не розробляють усе власноруч, натомість використовують шерінг. Віктор Войцеховський вважає, що старі моделі втрачають ефективність – групові перевезення відходять у минуле, гіди у нинішньому вигляді стають непотрібними. А для розвитку вітчизняного туризму мають з'явитися системоутворювальні правила. Ані держава, ані бізнес не можуть власноруч розв'язувати нагальні питання.
Балки Байдиха – комплекс балок та пагорбів, що тягнеться вздовж Дніпровсько-Бузького лиману біля села Станіслав. У цьому місці поєднуються нетипові для Причорномор'я утворення (своєрідні гори) зі степовою природою цього краю.
Цю думку підтримує Артем Приходько, додаючи, що окрім інфраструктури доцільно створити інформаційні споти про те, що можна подивитися в Україні, а також навчальну базу, та підтягнути регіони до комунікації. Туристів у будь-якій країні тримають цінності. Їх потрібно або створити, або привести до ладу й показати загалу.
Отже, за цих умов прорив для вітчизняної туристичної сфери вбачається у створенні довіри між бізнесом та державою, постійному діалозі та пошуку спільних смислів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
