Пільги для багатих і камінь у НБУ: кому заважає «5-7-9»

Райффайзен Банк в 2020–2021 році став лідером програми «Доступні кредити 5-7-9», видавши по ній майже 10 млрд грн кредитів.

Водночас голова правління «Райффайзена» Олександр Писарук підписав лист до НБУ та Мінфіну від імені 12 міжнародних банків, що входять до Форуму провідних банківських установ Flifi з проханням обмежити реалізацію програму. 

Flifi – Форум провідних банківських установ – об'єднує низку нерезидентів, зокрема Укрсиббанк BNP Paribas, Піреус Банк, Правекс Банк Intesa Sanpaolo S.p.A, Дойче Банк, Кредит Інвест Банк, ПроКредит Банк, ING, Креді Агріколь, Сітібанк, SEB, і Альфа-Банк. 

Чому ж він разом з колегами по закритій асоціації настільки занепокоївся неефективним використанням коштів платників податків і зажадав програму згорнути?

Програма кредитування «Доступні кредити «5-7-9» мала стати українською відповіддю на коронакризу й локдаун, які поставили бізнес у складні умови. Якщо в європейських країнах уряди вливали в економіку мільярди євро, то в Україні була продумана альтернатива – отримати можливість перевести старий кредит або взяти новий кредит на пільгових умовах.

«Держави підтримують бізнес своєї країни в періоди криз в усьому світі. І це абсолютно нормально. Наприклад, на цьому тижні Сенат Конгресу США схвалив законопроєкт, який передбачає фінансування інфраструктури на суму понад $1 трлн», – розповідає Володимир Мудрий, голова правління ОТП Банку.

За його словами, програми підтримки розвитку бізнесу діють не тільки в періоди економічних шоків, вони існують в європейських країнах як повсякденна практика, і аграрна галузь завжди була в фокусі таких програм.

Перші місяці роботи – на початку 2020 року – програма піддалася жорсткій критиці:отримати кредит по ній виявилося фактично неможливо. Після внесення низки коригувань, програма запрацювала, і до початку серпня 2021 року банки видали понад 56,7 млрд грн.

Згідно з даними Мінфіну, опублікованими 9 серпня, 20,47 млрд грн були видані як рефінансування попередньо виданих кредитів; 29,26 млрд грн – як антикризові кредити, і 6,98 млрд грн – для фінансування бізнесу.

За даними міністра фінансів Сергій Марченко, за час дії програми «збережено понад 172 000 і створено понад 19 000 нових робочих місць».

«Програма 5-7-9» стала одним з небагатьох інструментів підтримки економіки, передусім позичальників, в умовах локдауну. На руку зіграв той факт, що вона розроблялася ще до пандемії. Початковою метою програми було створення нових робочих місць, але з огляду на нові виклики, які поставив перед Україною COVID-19, вона швидко була переорієнтована на утримання від падіння бізнесу. Понад 50 млрд грн (майже 90% усіх коштів) було видано на рефінансування наявних кредитів і поповнення оборотних коштів», – зазначає аналітик компанії ICU Михайло Демків.

Критика лідерів

Примітно, що організація Flifi, що найбільше критикує програму, традиційно вважалася закритою, і навіть новини на їхньому сайті не оновлювалися з 2020 року. Але влітку 2021-го Flifi вийшла з різкою критикою програми, яка вважається одним із плюсів економічної політики команди Володимира Зеленського.

Основна проблема, на думку банкірів, полягає в тому, що бюджетні кошти витрачаються не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину, чи фінансування інвестиційних проєктів і створення робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу.

Серед інших причин – переважання аграрного бізнесу серед одержувачів кредитів і недостатня кількість робочих місць, створених у межах програми (нові робочі місця є однією з умов отримання кредиту по программе «5-7-9»).

Це обґрунтування викликало здивування й критику у відповідь. Банки самі вирішують, кому видавати кредити, і ніякого неофіційного тиску, що негласно вимагає від банків кредитувати на пільгових умовах саме аграріїв, найімовірніше, не було.

«Сьогодні неможливо тиснути на банки. Завдяки реформі державного управління навіть держбанки стали дуже незалежними. Я виключаю будь-який тиск з питань «5-7-9», – розповів у коментарі Mind член ради Нацбанку Василь Фурман.

При цьому Райффайзен Банк є одним із лідерів за виданими за програмою «5-7-9» кредитів: за даними Мінфіну, відповідний портфель «Райффайзена» перевищує 10 млрд грн.

Член ради Нацбанку Віталій Шапран вважає, що причиною критики Flifi є успіх програми серед позичальників, що скорочує заробіток банків.

«Інфляційний сплеск на нашому ринку дає можливість бізнесу більше заробляти на інфляції, банки бачать, що бізнес може тягнути ставки і побільше, але частина попиту на кредити бізнесу гаситися через програми «5-7-9». Частина банків, які могли б продавати свої ресурси дорожче, зараз і обурилися. Flifi об'єднує в собі авторитетні міжнародні банки, і до їхньої думки потрібно прислухатися, але це не означає що уряду і НБУ потрібно потурати їм у всьому», – вважає Віталій Шапран.

За його словами, вартість ресурсної бази більшості членів Flifi рідко перевищує 1%, так що кредитувати під «5-7-9» і без участі держави їм заважають тільки порівняно високі українські кредитні ризики. «Сторонам потрібно шукати компроміси, державі потрібно враховувати вплив фактора високої інфляції на кредитні ставки, а членам Flifi – що держава помітний гравець на кредитному ринку і утримуватися від не надто обґрунтованих публічних заяв», – додає Шапран.

Примітно, що програма зазнала безлічі змін, і зараз максимальним кредитом по ній є сума в 50 млн грн, що взагалі не відповідає потребам малого та середнього бізнесів. Неофіційно банкіри підтверджують, що великі клієнти щосили користуються можливостями пільгових кредитів.

Втім, не всі банки з іноземним капіталом стали противниками програми. Наприклад, у програмі процвітає польський Кредобанк. На підтримку виступив угорський ОТП. «Програма «5-7-9» як державна допомога розвитку економіки, однозначно повинна існувати», – говорить Мудрий.

Також, вже після виходу матеріалу відповідь на запит надіслав заступник Голови Правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK Костянтин Лежнін. «На момент появи листа наш банк видав перші кредити за програмою і у нас не було досвіду та, відповідно, позиції щодо викладеного банками-нерезидентами питання. Ми розуміємо логіку програми і підтримуємо її збереження в поточному вигляді» – розповів Mind Лежнін.

Камінець у город влади

У заяві міжнародних банків із Flifi, частина з яких успішно працює з програмою «5-7-9», експерти побачили критику на адресу розробників програми. Наприклад, одним із перших розробників від банківської сфери був нинішній глава Укрексімбанку Євген Мецгер.

Програму він розробляв, працюючи на посаді заступника голови Укргазбанку. Також серед розробників були інші банкіри, представники Мінфіну й Нацбанку. Презентував «5-7-9» президенту Володимиру Зеленському тодішній глава Укргазбанку і нинішній глава НБУ Кирило Шевченко.

У зв'язку з низкою публікацій та чуток про ймовірну відставку Кирила Шевченка з посади голови НБУ, критика програми «5-7-9» може бути ще одним камінцем до городу керівника Нацбанку.

Втім, у раді НБУ Mind розповіли, що регулятор уже подавав до Мінфіну свої пропозиції щодо зміни програми.

Позиція держбанків

Держбанки одностайно підтримали програму. В Укргазбанку вважають, що, крім імпульсу для детінізації і розвитку малого та середнього бізнесу, програма дала й позитивні соціальні ефекти – зберігаються старі та створюються нові робочі місця, а також фінансування отримують стартапи.

Наприклад, Укргазбанк профінансував бізнес з нуля для 28 стартапів. Традиційно у світі стартапи фінансують венчурні фонди, які працюють з високоризиковими активами.

«За півтора року програма стала дійсно ефективним інструментом підтримки українського підприємництва, особливо в умовах коронакризи, і має значний потенціал. Менше кредитне навантаження на бізнес дозволяє брати великі позики, що в свою чергу стимулює економіку та сприяє детінізації бізнесу. З іншого боку – завдяки цій програмі банки стали конкурувати на якісно новому рівні, оскільки всі учасники пропонують однакові умови, і виграє той, хто пропонує більш якісний сервіс та індивідуальний підхід. Банки констатують поліпшення якості кредитного портфеля, бо бізнес, який долучається до програми, має виконувати всі її умови, зокрема й кредитні зобов'язання», – говорить Наталя Буткова-Вітвіцька, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку.

З позитивною оцінкою виступили також державні Приватбанк та Укрексімбанк. Також програму підтримали в банківській асоціації НАБУ.

Що буде з програмою

Можна очікувати, що будуть внесені чергові уточнювальні виправлення в критерії програми, для стимулювання малого бізнесу.

«При реалізації програми не досить чітко були збудовані механізми контролю за тим, що фінансова підтримка спрямована саме для мікро-, малого та середнього бізнесу. Йдеться про контроль за реальною відповідністю позичальників критеріям їх відбору для отримання фінансування за пільговими ставками – річний оборот до 20 млн євро з урахуванням пов'язаних осіб, збереження робочих місць і фонду оплати праці та прибуткова діяльність», – говорить Мудрий.

Але реальне виконання цих критеріїв буде на совісті самих банків на місцях.

«Хотілося б приділити увагу мікробізнесу, який часто є недофінансованим через високу ризикованість і низьку прибутковість для банків. Створення окремих умов кредитування для мікробізнесу в рамках програми має враховувати їхню специфіку, а також стимулювати їх до детінізації та переходу на фінансово грамотний рівень», – вважає Наталя Буткова-Вітвіцька.