Перепис мільйонерів: що являє собою податкова амністія

Перепис мільйонерів: що являє собою податкова амністія

І якими будуть наступні кроки влади з контролю доходів фізосіб

Этот материал также доступен на русском языке
Перепис мільйонерів: що являє собою податкова амністія
Фото: depositphotos.com

В Україні ось уже місяць діє податкова амністія, яка триватиме аж до 1 вересня 2022 року. Її ще називають «нульовим» декларуванням. Згідно з нормами закону №1539-IX, амністія – це легалізація доходів і активів, з яких раніше не були сплачені податки. Щоби пройти таку легалізацію, слід подати спеціальну декларацію та сплатити з задекларованих грошей і майна разовий збір. Mind вирішив розібратися, в чому полягає суть податкової амністії, і що загрожує тим, хто її проігнорує.

Для чого це потрібно? Україна – геть не єдина країна, яка вдавалася до амністування капіталів. Такий досвід мали Туреччина, Італія, Індонезія, Грузія.

Мета «нульового» декларування дуже проста. Держава в такий спосіб намагається стимулювати населення показати свої реальні доходи й активи. З одного боку, це дає можливість збільшити надходження до держбюджету. З іншого, у фіскальних органів з'являється більше інформації та інструментарію для того, щоб виявляти громадян, які ухиляються від сплати податків. Зокрема й за допомогою непрямих методів контролю, які стануть наступним кроком після амністії (докладніше про це – нижче).

І в майбутньому до тих платників податків, які проігнорували амністію, але звикли витрачати більше, ніж вони заробляють офіційно, можуть виникнути дуже незручні питання з боку податкової.

Кому це потрібно? Формально сама амністія – справа добровільна. Хочеш – бери участь, не хочеш – не подавай декларацію. Але насправді не все так просто. Є певні орієнтири, які визначають коло тих, кому амністія дійсно необхідна, а хто може без неї цілком обійтися.

Згідно з нормами згаданого закону, вважатиметься, що фізособа повністю сплатила всі податки, якщо вона володіє:

  • активами та коштами на суму до 400 000 грн (в еквіваленті);
  • квартирами загальною площею до 120 кв. м;
  • житловими будинками загальною площею до 240 кв. м;
  • об'єктами нежитлової нерухомості загальною площею до 60 кв. м;
  • земельними ділянками, загальна площа яких не перевищує норму безкоштовної передачі (до 0,25 га);
  • одним транспортним засобом, призначеним для особистого користування (до таких ТЗ не належать авто вартістю понад 400 000 грн, мотоцикли з об'ємом двигуна понад 800 куб. см, літаки, вертольоти, яхти, катери).

Отже, якщо заощадження платника податків істотно перевищують 400 000 грн, він має багато нерухомості (зокрема, за межами України) і кілька автомобілів, разову декларацію подати дуже бажано.

Що підлягає амністії? Перелік активів для декларування доволі довгий, і не є вичерпним.

Під амністію, зокрема, потрапляють:

  • валютні цінності (зокрема, банківські метали, які не розміщені в банках);
  • нерухомість (земля, квартири, будинки, нежитлові об'єкти, об'єкти незавершеного будівництва – в тому числі);
  • транспортні засоби, інші самохідні машини та механізми (катери, літаки, вертольоти);
  • предмети мистецтва, антикваріат, коштовні метали, коштовне каміння, ювелірні вироби;
  • частки (паї) у статутному капіталі компаній;
  • цінні папери та інші фінансові інструменти;
  • права на отримання дивідендів, відсотків та іншої майнової вигоди.

При цьому не підлягають амністуванню доходи й активи, отримані злочинним шляхом, серед іншого, пов'язані з фінансуванням тероризму.

Як декларувати? Форму «нульової» спеціальної декларації затверджено наказом Міністерства фінансів №439 від 2.08.2021. Що в ній необхідно вказати?

По-перше, дані декларанта: ПІБ, ІПН, адресу проживання, контакти. По-друге, всі активи, які амністуються. Причому не лише їх вид/тип, а й суму (для валютних цінностей) або вартість (матеріальних активів), витрати на придбання та інші істотні характеристики (площа нерухомості, марка, модель автомобілів, тощо).

Крім того, платник податків самостійно розраховує суму разового збору, який йому належить сплатити після подачі декларації.

У разі надання помилкових даних є можливість самостійно внести виправлення та подати скориговану декларацію. Крім того, коректність заповнення може перевірити і податкова. На це вона має 60 днів. Якщо фіскали знайдуть помилки – теж зажадають їх виправити.

«Нульова» декларація подається лише в електронному вигляді через кабінет платника податків на сайті Державної податкової служби.

До речі, декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, і йому не загрожує кримінальне переслідування. Але, звісно, тільки за умови, що податкову влаштує подана декларація. І у відомства не виникнуть підозри в тому, що гроші та майно нажиті в результаті злочинної діяльності.

Який податок необхідно заплатити? Ставки разового збору залежать від виду задекларованих активів.

Якщо платник податків придбав за невраховані раніше доходи ОВДП строком обігу від 1 року без права дострокового погашення, він заплатить збір за ставкою 2,5%.

Якщо задекларовано кошти, нерухомість, авто та інше майно в Україні, ставка становитиме 5%. Щоправда, є нюанс: готівку для декларування потрібно розмістити на спеціальному рахунку в будь-якому комерційному банку й обов'язково взяти у банку квитанцію про внесення таких коштів. Порядок відкриття таких рахунків прописаний у постанові Національного банку № 83 від 5.08.2021.

Для активів, які перебувають за межами України, ставка амністування становить 9% (7% за умови сплати збору до 1 березня 2022 року).

Сплатити разовий збір необхідно протягом 30 днів із дати подання декларації. Крім цього, є варіант розстрочки: суму збору можна розбити на три рівних платежі. Тобто на три роки. Але в цьому випадку ставки зростуть до 3% при декларуванні ОВДП, 6% – для майна в Україні та до 11,5% – для зарубіжних активів.

Що буде після амністії? У законі №1539-IX сказано, що протягом дев'яти місяців Кабінет Міністрів повинен розробити та внести до парламенту законопроєкт, який посилює контроль за повнотою оподаткування доходів фізосіб. Якщо говорити простішою мовою, то Рада зобов'язана прийняти ще один закон, який надасть податковим органам право застосовувати непрямі методи.

Їхній принцип полягає в тому, що фіскали аналізують не лише доходи платників податків, а й витрати. Коли, умовно, людина заробляє офіційно 10 000 грн на місяць, але при цьому купує дорогі авто, квартири, регулярно літає за кордон, від неї можуть вимагати надати підтвердження джерел тих коштів, на які придбано майно.

Якщо платник податків не зможе чітко обґрунтувати свої заробітки, до нього будуть застосовані штрафні санкції, а також нараховані податкові зобов'язання на його «тіньові» доходи за ставкою 18%.

Повідомлятимуть про великі витрати громадян банки, торгові мережі, онлайн-магазини, ювелірні салони, нотаріуси. Тож у податківців вистачить джерел інформації для того, щоб виявляти любителів розкішного життя.

Наразі законопроєкт про непрямі методи у відкритому доступі відсутній. Але міністр фінансів Сергій Марченко вже заявив, що цей документ – у роботі та має бути готовий до кінця 2021 року. Самі ж непрямі методи контролю наберуть чинності або одразу після закінчення амністії – у жовтні 2022-го або з 2023 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті