Політичне вбивство у Варшаві задля світового розголосу «українського питання»

Політичне вбивство у Варшаві задля світового розголосу «українського питання»

Чому варто прочитати новий історичний роман Олександра Акуленка «Атентат»

Этот материал также доступен на русском языке
Політичне вбивство у Варшаві задля світового розголосу «українського питання»

Бекґраунд. Цінність історичних романів у тому, що вони спонукають і стимулюють докладніше вивчати епоху й події, про які в них ідеться. І ладні вони зацікавити навіть тих читачів, які до того не надто зналися на історії. А особливо твори, написані не лише за законами жанру, а й виразно, яскраво, емоційно, глибоко. І якщо автор любить і цікавиться письмом, темою, яку розкриває у творі, читання стає істинною насолодою і хвилює допитливий розум.

У своїй другій книжці автор розкриває не менш потужну й важливу для української історії тему від тієї, яку розгорнув перед нами в дебютному романі. Проте читання знову виявляється інтригою в кожному рядку, а історичні постаті (або їхні прототипи) й вигадані персонажі наче живими й безмежно манливими, яких хочеться пізнавати дедалі глибше. І саме тому після прочитання роману ми занурюємося в інтернет у пошуках додаткової інформації про перебіг історичних подій, намагаємося проаналізувати й зрозуміти причини й наслідки. І можливо, провести низку паралелей із сьогоденням.

Оригінальна назва: «Атентат»

Видавництво: «Zалізний Тато»

Сюжет: Основні події роману охоплюють період із 1932 до 1936 року. Саме в цей буремний для світу і Європи зокрема часовий проміжок відбулися на Східних кресах резонансні події. І кожна з них дала поштовх подальшим закономірним історичним процесам. Осібно наприкінці роману стоїть 1943 рік як фінальний штрих і підсумок. Місце дії – Львів, Варшава, Краків, Данциг, Берлін.

Головна сюжетна лінія – убивство Броніслава Перацького, міністра внутрішніх справ Польської Республіки. І все, що відбувається в романі навколо цієї та пов’язаних подій, справді є захопливим історичним політичним детективом. Авторське викладення подій у книжці не є лінійним, що дає нагоду не просто читати про поступове розгортання подій, а тримати в напрузі власний розум, гадаючи, чому саме сталося те чи інше, у чому був мотив героя та до чого зрештою це може призвести. Незначні часові стрибки сюжету (від 1 до 3 років) дають змогу триматися в комфортному мисленнєвому потоці, не розгубити вже усвідомлені деталі й підігріти цікавість до подальшого читання.

А цікавого з історичного боку в романі безліч. Насамперед це образи дійових осіб (головних і епізодичних): Броніслав Перацький, Григорій Мацевко, Степан Бандера, Юзеф Пілсудський, Іван Бабій і ще багато інших діячів ОУН, представників польського уряду, Політичної поліції Польської Республіки тощо.

Пізнавально також читати про те, як працювали українські й польські ЗМІ в той період. Наприклад, після атентату Перацького певні пресові органи Польщі розганяли істерію з-поміж населення, створюючи образ ворога, на якого можна скинути всю відповідальність. Малювали для поляків спочатку абстрактний образ ворога держави, який поступово набував обрисів у вигляді українців – гайдамаків і націоналістів. Водночас офіційну інформацію про розслідування вбивства не оприлюднювали. Також цікаво простежити, як змінювалася риторика польської преси щодо українського питання.

Є в романі й згадки про вбивство секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова, яке здійснив член ОУН Микола Лемик, і захоплення деяких польських урядовців ідеями фашизму, і підписання за 1934 року Декларації про незастосування сили між Німеччиною й Польщею, і зустріч того ж року у Варшаві Пілсудского з Геббельсом… Тобто подій у ті часи вистачило на століття вперед. І логічним вплетенням їх в оповідь автор поступово розгортає потужне історичне полотно, яке хочеться вивчати докладніше, перегорнувши останню сторінку роману.

Окрема значна частина книжки присвячена листопадово-січневому Варшавському процесу. Не безпосереднім юридичним нюансам, а самому факту й наслідкам для Польщі й України, для здобутих і втрачених можливостей ОУН.

Але, як сказав один із героїв роману: «…певні події можна оцінити лише із плином часу. Думаю, через роки ти на все це поглянеш зовсім інакше». Тож, читаючи «Атентат», кожен шукатиме об’єктивних оцінок істориків, створюючи водночас у глибині душі власний образ усього, що колись відбулося.

Вам сподобається, якщо: цікавитеся історією щодо злочинів пацифікації українського населення в Галичині 1930-х років санаційного режиму Пілсудського й подальшої активізації українського руху опору на землях Західної України.

Вам не сподобається, якщо: віддаєте перевагу історії документальній, а не художній, і не бажаєте відокремлювати правду від авторського вимислу. Або ви живете міфами пропаганди щодо історії Європи напередодні Другої світової війни.

Головна причина прочитати: копирсатися в давноминулій історії мало хто любить, але читати про часи, які однаково цікавлять, у хорошому художньому викладенні – буде й найлінивіший.

Ще кілька книжок про історію західних теренів України:

Влодзімєж Сулєя «Юзеф Пілсудський» 

Біографія політичного й духовного лідера Польщі ХХ століття.

Книжка створена на основі свідчень істориків, публіцистів, мемуаристів, людей, чиї життя перетиналися з життєвим шляхом Юзефа Пілсудського.

Перед собою та оточенням Пілсудський завжди ставив великі, часом недосяжні завдання: коли очолював польських соціалістів, прагнув перетворити революцію на національно-визвольне повстання, коли зі шпальт Rabotnika впливав на світогляд читачів. І згодом, коли командував своїм загоном стрільців, усупереч політикам і штабним наглядачам, формував кістяк польської національної армії.


Марія Матіос «Солодка Даруся»

Гірка й пронизлива життєва правда. Найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос «Солодка Даруся» справедливо назвали «трагедією, адекватною історії XX століття», а саму Дарусю – «образом майже біблійним».

У цій драмі «на три життя» немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв'язки. У романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книжкуу, болить серце».


Вахтанг Кіпіані «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті»

У книжці зібрані факти, результати досліджень і міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин.

Автори статей висвітлюють правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів, без чого не можливий поступ на шляху примирення, якому заважають нерозв’язані гострі питання спільного минулого України й Польщі.

Статті на різноманітну історико-соціальну тематику допоможуть зрозуміти, чому минуле розділяє українців і поляків. Серед тем, розглянутих авторами, – діяльність ОУН і УПА, а також Армії Крайової, трагедія Волині 1943 року й акція «Вісла» 1947-го.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло