Топ GlobalLogic: «Сподіваюся, Hitachi допоможе нам зростати по 50% на рік»
Андрій Яворський – про невихід на IPO, 115 000 вакансій та гру в цятки
Влітку цього року японська компанія Hitachi придбала GlobalLogic за рекордну суму – $9,6 млрд із мультиплікатором 18–19 EBITDA. 2020 рік «GlobalLogic Україна» – топ-3 IT-компанія країни – закінчила з оборотом 5,5 млрд грн та чистим прибутком 270 млн грн. В українській філії було понад 5700 спеціалістів у чотирьох офісах: Києві, Харкові, Львові та Миколаєві. Компанія спеціалізується на розробці для automotive, medtech, media, tech, industrial і telecom. Наскільки зросте виручка та кількість айтішників цього року? Що буде великим викликом інтеграції GlobalLogic у Hitachi? Чи збирається компанія вступати в «Дія City»? Чи втрачає вона клієнтів через новини про вторгнення Росії? Про це та багато іншого журналістам розповів віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський. Mind вибрав цікаві факти та цитати.
Про те, як Hitachi «перекупила» вихід GlobalLogic на IPO
Ми не очікували такої високої оцінки. Думали, що вартість угоди буде в межах $7–7,5 млрд. Так збіглося, що продавалися на піку, коли ринок зріс. З листопада-грудня попереднього року ми мали чіткий план із виходу на IPO у квітні 2021-го. Перед цим влаштували Road Show: пішли до потенційних інвесторів (інвестиційних банків, великих компаній тощо) з пропозицією купити певний пакет. Тоді з'явилося кілька корпорацій рівня Hitachi, яким запропонували купити весь пакет без IPO. Показали, як на ринку перформлять інші компанії та пояснили, що ми це зробимо краще.
Нас купили за 18–19 EBITDA. На той час компанії рівня GlobalLogic оцінювалися трохи нижче. Наприклад, напевно найближча до нас за розміром аргентинська Globant пішла з мультиплікатором близько 15 EBITDA. У менших компаній мультиплікатор – близько 10 EBITDA, у зовсім невеликих – 6–8.
Так, для українського ринку оцінка була нереальною. Близько 25–30% нашого бізнесу перебуває в Україні, яка в різних рейтингах має не дуже ефектний вигляд. А високий мультиплікатор став гарним сигналом для інвесторів, що на цьому ринку не все так погано, ми не країна третього світу.
Про те, що дала Hitachi покупка GlobalLogic
Можливість піти від традиційного виробництва в цифровий інжиніринг. Наприклад, Hitachi має великий бізнес у залізницях, вона займається цифровим хай-ендом поїздів. Компанія почала будувати платформу, на якій працюватиме безліч постачальників обладнання й електроенергії, а також компанії, які її споживають.
Поки що такої платформи ні в кого немає. Декілька компаній намагаються її зробити. Hitachi вже реалізувала деякі елементи системи. А ми масштабуємо проєкт.
Про динаміку обороту
Торік GlobalLogic закінчила з оборотом близько $1,1 млрд. Думаю, цього року буде зростання на 25%. Український підрозділ, сподіваюся, зросте на 28–30% у доходах.
Про зростання «GlobalLogic Україна» завдяки Hitachi
До покупки в Hitachi була хороша інженерна присутність у Японії, США та кількох азійських країнах. Найменшою мірою вони були представлені в Європі. Тепер розвиток на цьому ринку – один із найбільших пріоритетів для корпорації.
Сподіваюся, Hitachi допоможе нам зрости не на 25–30%, а на 50% на рік. Очікуємо, що в наступні кілька років від компанії нам надійде обсяг робіт для 3000–5000 розробників. Цих людей хочемо найняти на українському ринку. Думаю, це цілком реально. У 2021 році залучили близько 2000 людей, з них близько 1000 – студенти. Зараз компанія має близько 7300 фахівців. Співпрацюємо з 24 навчальними закладами України.
Про «зближення» менталітету японців та українців
Мені здається, що це буде великим викликом для нас. У японців дуже якісно орієнтований і деталізований підхід до бізнесу. Колись ця риса стала їхньою ключовою перевагою. Але сучасна розробка програмного забезпечення – це, по суті, динамічна структура, у якій не визначено, що станеться. У R&D важко чітко запланувати, що, умовно, за місяць запустимо 15 інновацій.
Зараз спостерігаю спробу знайти компроміс між світом інновацій і культурою, орієнтованою на чіткі кроки та точки перевірки. Хоча, загалом, українці не такі далекі від японської культури.
Про реакцію клієнтів на новини про можливе повномасштабне вторгнення РФ
Останніми тижнями часто доводиться заспокоювати клієнтів. Поки що це вдається. На хвилі останніх новин ніхто не припинив проєкти. У нас був лише один такий кейс близько 4 років тому. Тоді на прохання клієнта зробили релокейт близько 150 фахівців із Харкова до Польщі. Наразі цей клієнт продовжує розвивати проєкти з нами і в Польщі, і в Україні – Києві та Харкові
Наші офіси ще з 2014 року оснащені дизель-генераторами. У разі атаки на енергомережі наші люди зможуть без збоїв працювати в офісах. Також налаштували доступ в інтернет, який не йде через Росію та Білорусь. У разі екстреної ситуації зможемо вивезти людей до наших офісів в інших країнах.
Про динаміку попиту на айтішників
За цей рік індустрія дуже зросла. Нині в Україні близько 250 000 інженерів. При цьому 110 000 – 115 000 вакансій (понад 40% ринку). Такий різкий злет попиту був несподіваним для всіх. Ми думали, що після ковідного падіння цього року досягнемо передкризового рівня. Насправді ж підстрибнули вдвічі. Цей тренд змусив змінювати підходи в роботі як із замовниками, так і з інженерами.
Про купівлю активів заради хедхантингу
Купувати компанії для залучення інженерів сьогодні невигідно. По-перше, ці люди ще довго будуть зайняті на своїх проєктах. По-друге, при купівлі власники активу захочуть гарний мультиплікатор. У результаті один інженер зараз мені коштуватиме $50 000–70 000 (у перерахунку від суми угоди). Мені простіше запропонувати бонуси, і вони самі перейдуть до нас. Хоча такі покупки іноді трапляються.
У нашому сегменті здебільшого купують компанії для трьох точок синергії. Перша – отримання нових клієнтів і пропозиція їм чогось більшого. Друга – додаткова вузькоспеціалізована експертиза нового активу. Третя – вихід у нову географію.
Наприклад, зараз ми хочемо вийти в Румунії. Якщо там найматимемо людей і будуватимемо офіс з нуля, з'являться ризики. Наприклад, найнятий під ці задачі локальний топменеджер виявиться не дуже топом. Натомість мені простіше знайти успішну компанію, яку добре знає ринок, і купити її. Так я заощаджу два роки часу спроб і помилок і збільшу капіталізацію.
Про «перевзування» офісів
Під час пандемії у нас в офіси ходить 10–15% людей (оплачуємо їм таксі та обіди). Але для нас важливим є створення атмосфери, залучення спеціалістів. Раніше було простіше робити об'єднувальні речі: «плюшки», події. Тепер, коли люди сидять удома і змінюють роботу, насправді для них нічого не змінюється: той самий стіл і вид за вікном.
Тому переводимо офіси на гібридну модель. У Європі вже ухвалили концепцію Virtual First і почали перебудовувати під неї офіси. Не буде прив'язки до робочих столів, зменшуємо їхню кількість, люди їх бронюватимуть на певний день. У розчищеному просторі буде більше спейсів для івентів, освітніх заходів, соціалізації, онбордингу нових людей.
У Києві замість одного офісу хочемо відкрити чотири-п'ять менших за розміром у локаціях, де проживає багато наших спеціалістів. Такі зміни далі, гадаю, відбудуться у всіх наших офісах. Також хочемо відкрити офіси в Одесі та Дніпрі.
Спочатку розглядали коворкінги. Але проблема в тому, що більшість із них орієнтовані на столи. А нам хотілося б, щоб там було менше столів і більше meeting spaces для команд. Тому поки що бачу більше сенсу знімати офіси, а не коворкінги. Якщо ж коворкінги адаптуються під цей попит – ми підемо й туди.
Зараз офіси класу А коштують як офіси класу B, у середньому вартість впала з $20 до $12 за квадратний метр. В Україні маємо близько 40 000–50 000 кв. метрів в офісах. Думаю, нам потрібно буде залишити близько 70% площ. Хоча в найближчий рік очікуємо зростання на 30% у людях. Тому зараз граємо в п'ятнашки: прораховуємо, наскільки варто перерозподілити площі.
Про «Дія City»
Поки не можу сказати, чи вступатимемо до «Дія City». Рішення залежить від останніх підзаконних актів і бажання спеціалістів. Якщо вони не захочуть, нікого не примушуватимемо.
Важко сказати, чому в законі залишився пункт про непереманювання працівників у резидентів. У світовій практиці це вважається незаконним.
Про майбутнє ФОП
Протягом останніх 12 років спостерігаю спроби позбутися ФОП. Вони мозолять очі кожному уряду. Думаю, ці спроби продовжуватимуться, зокрема, і через «Дія City».
Про метавсесвіти
Зараз новий бум додаткової та віртуальної реальностей. На мій погляд, метавсесвіт – це маркетинговий хід. «Ми взяли все, що в нас є, і сказали, що в майбутньому це буде metaverse, у який додамо купу всяких штук». Хмари близько 10–12 років тому були таким же маркетинговим прийомом. Цей термін просто натягнули на наявні на той час серверні рішення. Зараз Facebook, Microsoft, Google та купа різноманітних стартапів намагаються запустити метавсесвіт. Хоча це лише нова стадія розвитку екосистеми.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
