«Афганістан для Макрона»: чому Франція виводить війська з Малі
Париж залишає епіцентр насильства в Сахелі, де зростає присутність «Аль-Каїди», ІДІЛ та групи «Вагнера»
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про виведення всіх 2400 французьких військових із 20-мільйонної африканської держави Малі через розбіжності з правлячою хунтою. Йому доведеться постаратися, щоб не повторити нещодавню хаотичну евакуацію американських військ з Афганістану.
На прес-конференції 17 лютого Емманюель Макрон звинуватив владу Малі в небажанні боротися проти ісламських екстремістів і назвав виведення військ Франції логічним кроком.
«Перемога над терором неможлива, якщо її не підтримує сама держава, – повідомив Емманюель Макрон. – Ми не можемо продовжувати військову участь разом із фактичним урядом, чию стратегію та приховані цілі ми не поділяємо».
Із чого все почалося?
Президент Франції розкритикував владу Малі за запрошення в країну найманців приватної військової компанії «Вагнера», яких уже прибуло близько 800 осіб. За твердженням Макрона, російське угруповання в Африці має «хижацькі наміри», оскільки його раніше звинувачували в «привласненні ресурсів, які повинні належати народу Лівії». Лідер Франції висловив жаль, що малійська хунта, яка захопила владу після двох державних переворотів, вважає вагнерівців «найкращими партнерами, яких вона змогла знайти для свого захисту, а не для боротьби проти тероризму».
Франція ввела війська у свою колишню колонію Малі у 2013 році для придушення повстання ісламістів, пов'язаних з «Аль-Каїдою», які захопили північну частину країни та встановили там закони шаріату. За твердженням Макрона, французьке втручання було правильним кроком і запобігло колапсу африканської держави. Але, за його словами, незважаючи на військову присутність Франції, терористичні організації «Аль-Каїда» та ІДІЛ «обрали зону Сахеля як пріоритетний напрям для експансії».
Витіснені з міст французькою авіацією ісламістські угруповання розосередилися по малонаселеній пустельній місцевості і з 2015 року почали часті набіги на поселення в північній та центральній частині Малі, а також на території сусідніх країн – Нігеру та Буркіна-Фасо. Через цю терористичну активність, що зростає з кожним роком, понад 23 500 людей було вбито і понад два мільйони залишили свої будинки.
Французькі військові бази у регіоні Сахель
Чому ситауція змінилася?
Воювати з ісламістами в Малі французам стало важче після того, як у серпні 2020 року владу в цій країні захопила група військових на чолі з полковником Ассімі Гоїтою. Дипломатичні зв'язки між Парижем і Бамако остаточно розладнала відмова хунти провести демократичні вибори в лютому 2022-го та її рішення утримувати владу до 2025 року. Відносини погіршилися настільки, що два тижні тому хунта видворила посла Франції в Малі за «ворожі та обурливі зауваження».
До того ж багато малійців стали збиратися у великі демонстрації проти французької присутності в країні. Громадська думка налаштована проти Парижа через те, що Франція була ініціатором інтервенції НАТО в Лівію, результатом якої стало повалення режиму Муаммара Каддафі і дестабілізація регіону Сахель збройними угрупованнями, які прибули з розгромленої Лівії. Францію звинувачують у нездатності забезпечити безпеку населення та в тому, що її безпілотники помилково вражають мирні цілі. Так, минулого року французький авіаудар убив 19 беззбройних цивільних, які святкували весілля у центрі Малі.
«Ми досягли деяких результатів у Малі, але робота не була закінчена, – розповів агентству AFP прес -секретар Французьких збройних сил полковник Паскаль Ланні. – Рішення в руках місцевих сил, а не іноземних сил. Чим довше іноземні сили залишаються в країні, тим більше в них бачать окупантів, безпорадних та критикованих населенням. Це не малійська хунта виганяє нас із країни. Ми самі вирішили піти, оскільки ... ми не можемо працювати в таких умовах».
Комплексна операція з виведення французького контингенту займе, за його словами, від чотирьох до шести місяців і проходитиме у «погіршених умовах безпеки». Французи хочуть у цілості та безпеці вивезти всіх людей і все цінне майно з військових баз у містах Госсі, Менака та Гао. Але військові вважають, що джихадистські угруповання докладуть усіх сил, щоб не дати їм піти без втрат.
«Екстремістські угруповання, ймовірно, намагатимуться переслідувати нас, атакувати нас… Тому ми маємо продовжувати боротися, щоб зуміти вивести всіх людей і все військове майно», – розповів Паскаль Ланні.
Чого чекати далі?
Домінуючим екстремістським угрупованням, яке протистоїть Франції в Малі, є «Нусрат аль-Іслам» (JNIM). Ця філія «Аль-Каїди» була створена у 2017 році в результаті злиття чотирьох ісламістських організацій. На рахунку JNIM безліч успішних нападів на військові конвої та військові бази, жертвами яких ставали і французькі солдати.
Експерти вказують, що угруповання JNIM жахливо схоже на афганських. талібів. У неї така сама головна мета – створити ісламський емірат на території в Малі. І такі самі тактики для її досягнення.
JNIM декларує свою готовність сісти за стіл переговорів про мир із хунтою Малі одразу, як тільки Франція виведе війська. Це нагадує те, як «Талібан» відмовлявся вступати у «внутрішньоафганські переговори» доти, доки США не встановили часові рамки виведення американських солдатів і сил союзників по НАТО.
Як усі пам'ятають, замість очікуваних мирних угод в Афганістані стався стрімкий бліцкриг – джихадисти швидко окупували країну в той час, як іноземні військові втікали з неї, а вибухи терористів-смертників їх підганяли.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
