IPO для «Дії»: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

IPO для «Дії»: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Чи отримають акціонери доступ до персональних даних українців

Этот материал также доступен на русском языке
IPO для «Дії»: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів
Фото: DR

Заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб заявив про плани трансформувати ДП «Дія» у «щось на зразок ПрАТ» і вивести актив на IPO. Багато читачів сприйняли заяву як дивний жарт. Продукти цього держпідприємства – однойменні портал та мобільний застосунок – мають доступ до закритої інформації, зокрема персональних даних громадян країни. Через кілька днів Мінцифра не спростувала заяву Вискуба, що дає підстави припускати: «Дію» справді готують до IPO.

Mind попросив інвестаналітиків та експертів пояснити:

  • наскільки реально вивести такий актив на фондову біржу;
  • чи були в історії випадки, коли на IPO виходила компанія, продукти якої мають доступ до держреєстрів або іншої закритої інформації;
  • як можна оцінити «Дія»;
  • яких інвесторів може зацікавити цей актив (окрім російських спецслужб).

Спойлер: у виході на IPO є переваги для користувачів. Публічне акціонерне товариство опиниться під пильнішим контролем та аудитом. Топам компанії доведеться підвищити кібербезпеку, технічне опрацювання сервісів, змінити тон комунікації та припинити ігнорування користувацьких скарг.

Довідка. За даними Опендатабот, 2020 рік ДП «Дія» завершило з доходом – 60,8 млн грн, чистим прибутком – 45 000 грн. Результати за 2021-й наразі не опубліковані. У фінансовому плані зазначено, що минулого року підприємство планувало отримати близько 87 млн грн доходу та 670 000 чистого прибутку. 

«ДіЯ» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів
«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Максим Філіппов,
керуючий партнер GR Capital:

– Виведення «Дії» на українську біржу виглядає цілком реально. А вимоги зарубіжних бірж зазвичай передбачають звітність відповідно до міжнародних стандартів за кілька останніх років. Також є вимоги щодо корпоративного управління, які досить дорого забезпечити при виручці у кілька мільйонів доларів, яку зараз ми бачимо у планах «Дії».

Державні компанії, як і приватні, виходять на IPO. І це великий плюс для їхніх власників – народу, оскільки підприємства стають прозорішими, ліквіднішими та передбачуваними.

Але важливо враховувати один ключовий чинник незалежно від форми власності: вихід на IPO має сенс лише тоді, коли компанія впевнена у високому попиті на її акції. У цьому випадку є кілька нюансів.

Перший: компанії, як «Дія», з невеликою виручкою, невисокими темпами зростання (а зростання з $2 млн до $3 млн за один рік для підприємства з «безкоштовним» залученням користувачів – це невелике зростання) і лише з великими майбутніми планами на монетизацію – цікавлять дуже обмежене коло інвесторів.

Другий: компанії, які працюють із чутливою інформацією, а з доступом до держреєстрів і поготів, зазвичай сприймаються дуже ризиковими. Не додають упевненості і чутки про часті зломи та витік даних.

Третій: нашу державу складно назвати хорошим акціонером на тлі ситуацій із тиском на Наглядову раду «Нафтогазу» і ручне призначення СЕО. Навряд чи хтось повірить довгостроково в запевнення уряду.


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Тарас Козак,
засновник та президент інвестиційної групи «УНІВЕР»:

– Вивести подібний актив на IPO можливо. Компанія, яка має доступ до секретних матеріалів або до держтаємниці, може бути приватною. Наприклад, у США приватна компанія виробляє атомні бомби. У вітчизняного ПАТ «Мотор Січ», за технологіями якого «ганяються» у світі, частка держави дуже мала. За законом про акціонерні товариства, акціонери не мають доступу до операційної діяльності підприємства, зокрема до закритої інформації.

Якщо «Дія» або інші державні компанії стануть приватними акціонерними товариствами з контрольним пакетом держави (50+1 акція) – це принаймні дозволить їх капіталізувати. За потреби приватні акціонери легше внесуть додаткові кошти на розвиток. До того ж стандарти управління акціонерним товариством значно вищі. Це дозволить створити нормальну наглядову раду, ефективніше керувати підприємством, залучити іноземних спеціалістів тощо. До речі, готується постанова уряду, за якою ProZorro стане ПрАТ.

Як може бути оцінений актив («Дія»), наразі сказати складно. Думаю, монетизація компанії можлива: чим більше людей підключаться до порталу або мобільного застосунку, тим більше бізнесів зацікавиться можливістю продавати свої послуги через цей механізм.

Наскільки етично державі заробляти на доступі до громадян країни? Візьмемо, наприклад, кейс «Укрпошти». Українські та іноземні компанії користуються послугами цього держпідприємства для того, щоб переправляти посилки громадянам України. Що стосується «Дії» – такий самий механізм. Або ще приклад – колись державний «Укртелеком». Доступ до користувачів «Дії» фактично нічим не відрізняється від доступу в «Укрпошті» або «Укртелекомі». Якщо громадянин не захоче отримувати послуги – він не користуватиметься застосунком «Дія» або не отримуватиме якісь послуги від бізнесу.

Думаю, коли компанія буде готова до виходу на IPO, з'явиться велика черга охочих увійти до активу. Особисто я купуватиму акції, якщо в той момент ціна буде перспективною: дохідність інвестицій буде вищою порівняно з іншими активами. Водночас перед виходом на IPO будь-яка компанія прогнозує оцінку акцій. Якщо ціна низька – відкладає вихід на біржу, поки ситуація не нормалізується. Звичайно, за нинішніх умов, коли є загроза зі Сходу, – рано виходити. Сподіваюся, незабаром гарячі дні завершаться. Україна стане інвестиційно привабливою.


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Дмитро Овчаренко,
CEO Alcor, віцепрезидент із фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine:

– Закон не забороняє реорганізацію державних підприємств в акціонерні товариства. Навіть навпаки, прямо передбачає таку можливість. Приклади довго шукати не треба: згадайте «Укроборонпром», на якому торік розпочався такий перехід.

Інша річ, що така організаційно-правова форма, як приватне акціонерне товариство (те саме «ПрАТ» з інтерв'ю), не передбачає публічної пропозиції акцій – це право публічних акціонерних товариств. З огляду на це, можливо, варто розглядати перетворення «Дії» на акціонерне товариство та його вихід на IPO, що вимагатиме зміни типу акціонерного товариства на публічне, як дві нехай і пересічні, але все ж таки різні ініціативи.

Не чув, щоб такі компанії виходили на IPO. Не впевнений, що в її сьогоднішньому вигляді – платформа, орієнтована на надання державних послуг в Україні, – «Дія» надто вже зацікавить інвесторів. Усе ж таки це історія не про прибуток і маржинальність. Але «Дія», яка здійснює експорт таких рішень за кордон, організовує, налаштовує та підтримує процеси цифрової трансформації в інших країнах – це вже цікаво. Наскільки експорт таких технологій прийнятний з погляду безпеки – відкрите питання.


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Андрій Колодюк,
засновник UVCA:

– Вірогідність виходу «Дії» на IPO можна оцінювати за двома «речами»: ідеєю та обмеженнями. В ідеї монетизації (доступ до користувачів) певна суть є. Але є й доволі суттєве обмеження.

Щоб вивести цей актив на IPO – потрібно провести приватизацію підприємства. Сумніваюсь, що можна приватизувати компанію, яка має доступ до об'єктів критичної інфраструктури (держреєстрів).

Але розумію, що в нас можна змінити будь-які закони. Якщо все ж таки це станеться, не впевнений, що актив зацікавить інвесторів. Вливання в компанію, в основі якої закладено держсервіс, є ризикованими для інвесторів.


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Євген Саранцов,
засновник платформи відкритих інновацій REACTOR.UA:

– Ще рік тому казав, що «Дія» буде приватною компанією. Інших варіантів немає. Єдине питання, наскільки етично використовувати державну монополію для капіталізації активу.

Практика виведення держактивів на фондову біржу не є новою. Наприклад, Дубай планує вивести на IPO 10 державних підприємств.

Звісно, інвесторам вигідно інвестувати в держмонополії. Але де ж тоді вільний ринок?


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Едуард Рубін,
співзасновник Kharkiv IT Cluster, засновник Telesens:

– У багатьох країнах акціонерні компанії з державною часткою виведено на біржу. Дивного тут нічого нема. Наприклад, у Норвегії – Telenor та Statoil. На компанії під держконтролем припадає лише 4% ринкової капіталізації в розвинених країнах. Держкомпанії переважають на ринках країн Перської затоки – Катару та ОАЕ, тут на них припадає понад 80% усієї ринкової капіталізації, а також у В'єтнамі, Саудівській Аравії, Малайзії та Китаї. У Росії, наприклад, цей показник близький до 50%.

Щодо доступу до закритої інформації. Наприклад, дані користувачів Telenor зберігаються у базі даних. Вони рівноцінні даним із держреєстру. Також треба розуміти, що доступ до держреєстру – це не сам реєстр. У Мінцифрі запевняють, що «Дія» не зберігає дані в себе в БД.

У нинішньому вигляді актив не є цікавим для інвесторів. Імовірно, з'являться додаткові платні послуги, які приноситимуть дохід. І вже від цього залежатиме зацікавленість інвесторів.

Я купив би акції «Дії», якщо це буде стабільне підприємство з гарним бізнес-планом. Також треба розуміти, як на неї впливатиме держава, який захист її діяльності буде при зміні влади.


«Дія» на IPO: наскільки реально вивести цей актив на біржу – думки експертів

Валерій Красовський,
CEO та співзасновник Sigma Software Group:

– На біржу реально вивести будь-яку компанію, яка може становити інтерес для інвесторів, для цього вона має займатися бізнесом. Взагалі, це дуже цікава історія для України та цифровізації загалом. Але тут, безумовно, спочатку необхідно почати генерувати бізнес, можливо, продавати рішення в інші країни, розширювати та робити платні сервіси та багато іншого.

Державні підприємства часто виводяться на біржу. Наприклад, польська страхова PZU – у 2010 році, Казахська компанія з управління електромережами – у 2014-му (вона, безумовно, має доступ до даних громадян), нафтовий гігант Saudi Aramco – у 2019-му.

Я б не проводив зв'язків між виходом на біржу та доступом до інформації про громадян. Велика кількість банків, приватних компаній, наприклад, той самий Facebook, знаходяться на біржі і мають доступ до великої кількості персональних даних.

Як можна оцінити такий актив? Нині його неможливо оцінити, не знаючи бізнес-моделі.

Яких інвесторів може зацікавити актив? Спецслужбам такий актив не цікавий, як і акції інших компаній. Купуючи акції, ти не отримуєш доступу до інформації в базах даних компанії, це лише інструмент для заробітку. Я придбав би акції, якщо актив буде цікавим і генеруватиме прибуток.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло