Голод, холод і борги: як війна в Україні «накачує» три глобальні кризи
1,7 мільярда людей у 107 економіках світу можуть зіткнутися з нестачею їжі, борговими лихами або перебоями в енергозабезпеченні
Війна в Україні нагнітає потрійну кризу на світових ринках продовольства, енергії та фінансів, йдеться у звіті ООН. Продукти харчування вже коштують на 34% дорожче, ніж рік тому, нафта – на 60%, а газ та добрива більш ніж подвоїлися в ціні. До того ж у країнах, що імпортують ці ресурси, зростають відсоткові ставки за кредитами. Mind вивчив думки міжнародних експертів щодо того, як формуються ці кризи та яким чином здатні розгортатися.
«Ми спостерігаємо ідеальний шторм, що руйнує економіки багатьох країн, що розвиваються, – заявив, презентуючи звіт, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. – 1,7 мільярда людей, третина з яких вже живе у бідності, зараз дуже відчувають на собі збої у продовольстві, енергетичній та фінансових системах, що веде до зростання бідності та голоду… Ціни і без того зростали, але війна в Україні дедалі погіршила й без того погану ситуацію».
За оцінкою ООН, у 69 країнах, де проживають 1,2 млрд осіб, виникла загроза «ідеального шторму» та появи одразу трьох криз: продуктової, енергетичної та боргової. Ще 38 економікам із 500-мільйонним населенням загрожує щонайменше одне з лих – зліт цін на їжу, нестача енергії чи погіршення фінансових умов.
Криза №1: продовольча
Російська та українська сільгосппродукція стали «тихою зброєю» війни. У 2021 році експортери з рф та України забезпечували 30% постачання пшениці на глобальному ринку та здійснювали 55% світового експорту соняшникової олії. Україна також займала 15% на глобальному ринку кукурудзи. Крім того, на частку рф та білорусі припадає 20% світового ринку добрив. росія є провідним експортером азотних добрив та другим за величиною постачальником калійних та фосфорних.
Війна перекрила Україні доступ до посівних площ у південних та східних регіонах країни та заблокувала морські порти в Одесі та Маріуполі, через які вітчизняне зерно надходило до країн-споживачів.
До того ж росія повідомила, що не експортуватиме свої продукти та сільгосппродукцію «недружнім країнам», і порушила постачання та продаж добрив, які відіграють ключову роль в агровиробництві. Дрібні фермерські господарства в різних країнах світу можуть не отримати добрива, через що врожайність їх полів знизиться на 50%.
Зростання цін на пшеницю та кукурудзу
11 квітня американська сенаторка Джоні Ернст заявила, що 400 мільйонів людей у світі залежать від постачання продовольства з України та росії, виробництво яких цього року в Україні скоротиться на 40-45% через брак доступних добрив, пестицидів та дизельного палива. Останнє зараз використовується на потреби війська, що бореться у війні. До того ж російська армія, ймовірно, намагатиметься знищувати українські склади з продовольством.
Експерти зазначають, що кремль навмисне прагне викликати глобальний дефіцит продуктів, щоб у другій половині 2022 року спровокувати хвилювання у різних регіонах світу та використати їх як привід для початку діалогу про пом'якшення антиросійських санкцій.
В ООН побоюються, що продуктова криза може погіршитись, якщо країни відреагують на неї закриттям продовольчих ринків. Це створить доміно-ефект з експортних заборон, який загрожує катастрофічними наслідками.
Криза №2: енергетична
На ринках нафти, природного газу, вугілля та електроенергії напруга виникла до російського вторгнення в Україну. Дефіцит енергоресурсів та зліт цін на них відбулися внаслідок швидкого відновлення економік після пандемії COVID-19 у 2021 році. Проте війна в Україні підштовхнула ціни нафти, газу та електрики догори ще на десятки відсотків.
Коливання цін на ринках нафти та газу
«24 лютого у Бельгії ціна ф'ючерсів на газ із постачанням у березні підпідвищилася на 40% до €125 за мегават-годину. Електрика також подорожчала на 40% до €300 за мегават-годину. Трейдери в Європі скуповують енергоресурси через острах, що імпорт газу з росії може повністю вичерпатися», – пише газета Brussels Times.
Трейдери в європейських та деяких азійських країнах побоюються того, що рф здатна будь-якої миті перекрити Європі газ на помсту за накладені на неї санкції Заходу. Також учасники ринку застерігають, що внаслідок війни можуть бути випадково або спеціально пошкоджені газопроводи до ЄС.
За час війни котирування нафти та газу просідали, реагуючи на різні анонси про нарощування постачання цих енергоресурсів. Проте чорне золото та блакитне паливо все ще коштують приблизно в півтора рази дорожче, ніж на початку року. В ООН хвилюються, що довгий період високих цін може знову скерувати інвестиції у видобуток викопного палива та перекреслити досягнутий за останні 5-10 років прогрес на шляху до декарбонізації.
Криза №3: боргова
Світ стоїть на краю глобальної боргової кризи, провісником якої стала Шрі-Ланка. Днями ця 22-мільйонна країна оголосила дефолт за своїм зовнішнім боргом у $51 млрд після того, як у неї закінчилася валюта для імпорту необхідних товарів. Робити важкий вибір – рятуватися від дефолту або рятувати своє населення від голоду – цього року будуть змушені й інші бідні держави.
За даними Світового Банку, у 2009-2019 роках борги країн із низьким та середнім рівнем доходів збільшувалися приблизно на 1,9% щороку. А в 2020 році через кризу охорони здоров'я, що «відбувається раз у сторіччя», а цього разу була спричинена COVID-19, їх борговий тягар підскочив одразу на 9% ВВП. Тепер брак валюти для закупівлі енергоресурсів і продуктів харчування, що дорожчають, заганяє багато країн у відчай. Бачачи їх фінансові труднощі, кредитори підвищують їм вартість позик і ще сильніше підривають їхнє фінансове здоров'я.
«Навіть до початку війни в Україні країни, що розвиваються, витрачали в середньому 16% своїх доходів від експорту на обслуговування своїх зовнішніх боргів, а невеликі острівні держави витрачали на це ще вдвічі більші обсяги валюти. Для порівняння, Німеччина після того, як їй 1953 року реструктуризували борг, жодного разу не витрачала на його обслуговування понад 3,4% своїх експортних доходів», – йдеться у доповіді ООН.
За даними організації, зовнішні позики для країн, що розвиваються, дорожчають з вересня 2021 року, а на початку російського вторгнення в Україну відсоткові ставки для найбідніших держав підскочили приблизно з 7% до 8,4% річних через побоювання, що їхні економіки постраждають від стрибків. цін на енергію та продукти.
Аналізи та історичні дані ООН свідчать, що зазвичай громадянські заворушення тісно пов'язані з подорожчанням агропродовольчих товарів. А у зв'язку з тим, що в бідних країнах рівень соціально-економічного стресу підвищився під впливом пандемії COVID-19, він може зашкалити та викликати спалахи насильства у найнесподіваніших куточках світу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
