Трилер на всю голову: навіщо читати провокаційну біографію «Дванадцять життів Альфреда Гічкока»
Незвичайний світ короля саспенсу, як його побачив журналіст Едвард Вайт
Режисер Альфред Гічкок вважав, що в його фільмах немає місця проблемам добра і зла, істини та брехні. Його мета – вичавити з глядача максимум страху, жаху чи сміху.
Війна, яка стала невід'ємною частиною нашої реальності, провокує не менш глибокі переживання та змушує мобілізувати всі внутрішні сили, щоб зберегти себе в цей непростий час. Нове уявлення про особистість та творчість Гічкока може призвести до переоцінки того, як ми сприймаємо напружені сюжети не лише на екрані, а й у навколишній дійсності. Тому, здається, є сенс вийти з потоку військових новин, який поглинає нас уже понад два місяці, щоби прочитати книгу «Дванадцять життів Альфреда Гічкока. Історія короля саспенсу» британського письменника Едварда Вайта.
Бекґраунд. До Альфреда Гічкока, який народився в Лондоні 1899 року, популярність прийшла після фільмів «Житель» (1927) та «Шантаж» (1929), в яких він показав талант до створення у кінострічках саспенсу – атмосфери тривожної невизначеності та передчуття чогось жахливого.
Гічкок приділяв велику увагу технічній складовій фільмів і мав маркетингову кмітливість: він був першим режисером, що перетворив себе на бренд.
1940 року Гічкок переїхав до Голлівуду. Цей поворот у долі геніального британця стався виключно завдяки співучасті іншої легенди кінематографа – американського продюсера українського походження Девіда Селзніка, який уславився екранізацією роману «Віднесені вітром» (з Вів'єн Лі та Кларком Гейблом у головних ролях).
Протягом наступних 30 років Гічкок досягав нових висот, знімаючи фільми, які досліджують потаємні глибини людських бажань. А паралельно грав ролі у своєму житті, шукав себе у творчості та змінював навколишній світ, створюючи кіношедеври, від яких у глядачів мурашки по шкірі.
Оригінальна назва: The Twelve Lives of Alfred Hitchcock
Видавництво: «Лабораторія»
Наклад: 2000 примірників
Сюжет. Едвард Вайт, який вивчав історію в Оксфорді, написав інноваційну та провокаційну біографію культового режисера. Альфред Гічкок у ній представлений у 12 ролях. Серед них: юний хлопчик з дитячими страхами та невиправданими очікуваннями; кінохудожник та автор фільмів, у яких наважився показати глядачеві сцени шокуючих вбивств у деталях; пристрасний шанувальник жіночих талантів; шоумен, автор власної телепрограми, у якій виставляв напоказ багато граней своєї приватної та публічної особистості; лондонський денді, що народився у вікторіанську епоху і прожив більше половини своїх років у Каліфорнії.
Життя Альфреда Гічкока як головного героя книги описується в контексті його особистих зустрічей із багатьма знаковими людьми свого часу. Наприклад, з Джеймсом Баррі, автором «Пітера Пена» та популярним драматургом, художником Сальвадором Далі, який створював розкадрування для фільмів, кінорежисером та близьким другом Франсуа Трюффо, улюбленою актрисою Інгрід Бергман, кінокритиком The New Yorker Рассела Мелоуні, який багато років спостерігав Гічкока та описував його творчість на сторінках легендарного журналу.
Вагома частина біографії розкриває методи, за допомогою яких продюсер Девід Селзнік створював особистий бренд Гічкока, перетворив його на «голлівудську сенсацію», популярного телеведучого та зірку реклами, пов'язаної із продуктами харчування, вином та боротьбою з ожирінням.
У книзі також згадується цікавий факт про фільм «На північ через північний захід». Під час зйомок у 1959 році Гічкок звернувся до Ради Безпеки ООН за дозволом про зйомки сцени вбивства на території її будівлі, але отримав відмову.
До речі, схожа ситуація в історії кіно виникла й через 55 років, у червні 2014-го, під час зйомок серіалу «Картковий будиночок». Його режисер Девід Фінчер хотів зафіксувати засідання Ради Безпеки ООН, щоб глядачі могли побачити реальну обстановку всередині та ззовні відомої зали, а також фрагменти дискусій представників країн. Але через відмову російської делегації витівка не вдалася. Видання Foreign Policy тоді написало, що рішення росії накласти вето на запит призвело до труднощів у розвитку сюжетної лінії знаменитого серіалу.
Вам сподобається, якщо: ви – шанувальник Гічкока, вас захоплюють творчі біографії та ви хочете в деталях дізнатися про яскраві, але маловідомі широкому загалу події в історії світового кіно.
Вам не сподобається, якщо: ви сприймаєте кіно просто як розвагу, яка не заслуговує на детальне вивчення та фаховий інтерес.
Головна причина прочитати: відкрити для себе абсолютно несподівані межі особистості Альфреда Гічкока та його «страшної» творчості, дізнатися про внутрішню кухню Голлівуду і розвиток кіноіндустрії під час Другої світової війни та після її закінчення.
У тому ж дусі:
«Живе кіно та техніка його виробництва». Френсіс Форд Коппола
Відомий усьому світу режисер, який працював над такими легендарними картинами, як «Дракула», «Апокаліпсис сьогодні» та «Хрещений батько», розповідає про живе кіно – напрямок сучасного кінематографа, схожий на суміш кіно, інтернету та театру.
Також Коппола додав до книги свої щоденники, написані в процесі створення деяких проектів, і придобрив текст численними веселими епізодами з особистого життя.
«Моніка Беллуччі. Хто пробачить мою красу». Єлизавета Бута»
Це біографія однієї з найяскравіших італійських акторок і водночас спроба відповісти на банальне запитання: якою має бути жінка – вродливою чи розумною?
Життєві перипетії Моніки Беллуччі, яка народилася в сім'ї іранця-мусульманина та італійки-католички у невеликому провінційному містечку, нікого не залишає байдужим.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
