Таємна емісія: як НБУ рятує держбюджет завдяки друкарському верстату
І чому це може зашкодити економіці
Голова НБУ Кирило Шевченко на початку липня зробив тривожну заяву щодо емісії гривні, якою Нацбанк займається фактично з початку бойових дій, хай і в прихованому вигляді. НБУ у звичному розумінні цього слова гроші начебто не друкує. Але регулятор постійно викуповує державні облігації, які продає Міністерство фінансів, покриваючи тим самим дефіцит бюджету. У червні обсяг цього дефіциту, за даними того таки Мінфіну, становив 141 млрд грн, або $4,8 млрд.
З одного боку, поглинаючи облігації, НБУ латає дірку в держскарбниці. З іншого – емісія збільшує тиск на курс національної валюти (за долар уже просять під 38 грн) та розігріває ціни (інфляція за пів року перевищила 20%). Тому Шевченко непрозоро натякнув уряду та Мінфіну, що треба шукати альтернативу друкарському верстату. Одним із шляхів може стати підвищення прибутковості ОВДП до ринкового рівня. Як це відбувається і чого чекати далі, досліджував Mind.
Нерезиденти йдуть, банки за ними
Незважаючи на війну, Мінфін регулярно залучає кошти на борговому ринку, продаючи військові облігації. По суті, це ті самі ОВДП, завдяки яким уряд дотує держбюджет.
За даними фінансового відомства, загальна сума, яку вдалося акумулювати від розміщення боргових паперів у період з 24 лютого до 12 липня становила майже 346 млрд грн. Із них понад 120 млрд грн викупили звичайні інвестори (фізособи, юрособи, банки), а 225 млрд грн придбав Національний банк. Це і є та прихована емісія, про яку говорив Шевченко.
Чому більшу частину держоблігацій викуповує саме НБУ? По-перше, частина емітованих паперів, які розміщує Мінфін, призначена саме для Нацбанку. Строк обігу таких паперів сягає 30 років. При цьому центробанк може згодом перепродати ОВДП зі свого портфеля на вторинному ринку.
По-друге, попит на «ринкові» облігації невисокий через низьку прибутковість цього інструменту (докладніше про неї – нижче), а також через істотні ризики, які беруть на себе покупці боргових паперів. Наприклад, наприкінці травня рейтингове агентство Moody's знизило довгостроковий кредитний рейтинг України із Caa2 до рівня Caa3 та змінило прогноз рейтингу на «негативний». Така оцінка означає, що Україна в найближчому майбутньому може не впоратися зі своїми борговими зобов'язаннями і навіть допустити дефолт.
Раніше держоблігації мали великий попит у міжнародних інвесторів. У липні 2021 року вони тримали ОВДП на суму близько 100 млрд грн. Нині в нерезидентів їх на 25% менше.
Другим за величиною власником держоблігацій, як і раніше, залишається банківський сектор. Але з одним застереженням: банки обсяг запозичень не нарощують, а скорочують. З 1 січня до 18 липня портфель ОВДП комерційних банків зменшився на 28 млрд грн, до 519 млрд грн.
Структура портфеля ОВДП, які перебувають в обігу
*Дані НБУ.
Дешеві борги нікому не потрібні
Прибутковість ОВДП справді виглядає досить мізерною порівняно з рівнем інфляції і на тлі облікової ставки, яку Нацбанк на початку червня підняв до 25%. На аукціоні з розміщення військових облігацій, який Мінфін провів 12 липня, середньозважена дохідність гривневих ОВДП зі строком обігу три місяці становила 9,5%, зі строком обігу шість місяців – 10%, річних облігацій – 11%. Прибутковість доларових паперів за підсумками аукціону зафіксована на рівні 3,5%, 4% та 4,5% відповідно.
Первинний ринок гривневих ОВДП
*Дані НБУ.
Зрозуміло, банки не зацікавлені купувати ОВДП з такими параметрами. Хоча ліквідності у банківському секторі – з надлишком. Сума коштів, вкладена банками в депозитні сертифікати Нацбанку, у липні сягнула майже 200 млрд грн. Потенційно це гроші, які можуть бути «перелиті» в ОВДП.
Але прибутковість гривневих облігацій, як ми пам'ятаємо, близько 10–11%, а депозитних сертифікатів – 23% (облікова ставка мінус 2 в. п.). Не треба бути дипломованим економістом, аби зрозуміти, чому банки обирають для консервації своєї ліквідності саме депсертифікати НБУ.
Звісно, виникає запитання: хіба НБУ не може знизити прибутковість за своїми сертифікатами, щоб стимулювати банківський сектор вкладати кошти в ОВДП? Річ у тім, що тоді облікова ставка втратить свою роль індикатора вартості ресурсів в економіці, зокрема тих коштів, які залучає та розміщує Нацбанк. Це потягне за собою ще більше зростання інфляції і може призвести до різкого обвалу курсу національної валюти, яка щодо долара з початку 2022 року девальвувала більш ніж на 33%.
Непрозорий натяк
Саме тому Кирило Шевченко і звернувся до Мінфіну не те що з вимогою, але з наполегливим проханням збільшити прибутковість ОВДП. Причому вже не вперше.
Ще в день підвищення облікової ставки 2 червня НБУ оприлюднив заяву, в якій висловив сподівання, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. На думку Нацбанку, перегляд ринкових ставок збільшить привабливість гривневих активів, зокрема ОВДП, що убезпечить заощадження й доходи громадян від інфляції та знизить потребу в емісійному фінансуванні держбюджету.
Але, як ми бачимо, Мінфін на це цілком конкретне посилання ніяк не відреагував. Це можна пояснити тим, що уряд не хоче звалювати на себе ще більший тягар. Адже чим вища прибутковість ОВДП, тим більше доведеться платити в майбутньому їхнім власникам. А боргове навантаження на бюджет зростає, і досить швидко.
Станом на 1 червня 2022 року загальний обсяг державного боргу сягнув майже 3 трлн грн. І це при тому, що, згідно із законом про держбюджет на 2022 рік, граничний розмір держборгу не має перевищити 3,28 трлн грн. Такими темпами уряд перевиконає план нарощування боргових зобов'язань набагато раніше.
Що буде далі?
По суті, створюється тупикова ситуація, у якій НБУ не хоче далі роздмухувати емісію, тоді як Мінфін упирається й відмовляється збільшувати прибутковість ОВДП. Проте проблему прихованого друку грошей треба якось вирішувати. Бо вона може вилитися в гіперінфляцію і багаторазову девальвацію гривні.
Поки що уряд має три шляхи. Погодитися на перегляд ставок із держоблігацій, заткнути дірку в держбюджеті за допомогою міжнародних донорів (які, до речі, не поспішають виділяти Україні гроші) або підняти податки для бізнесу, про що вже не раз заявляв міністр фінансів Сергій Марченко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
